Постанова

від 14.11.2013 по справі 910/6373/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 910/6373/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачаСтарцева К.І., дов. від 03.09.13 відповідача Жогіна О.О., дов. від 18.04.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.07.13 у справі№910/6373/13 господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "УКРДІПРОХАРЧОПРОМ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" простягнення суми 210000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "УКРДІПРОХАРЧОПРОМ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" про стягнення 210000 грн. заборгованості. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 615, 651, 654 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 у справі №910/6373/13 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 (судді: Коршун Н.М. - головуючий, Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" на користь Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "УКРДІПРОХАРЧОПРОМ" 210000 грн. заборгованості та 4200 грн. судового збору.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що факт виконання позивачем робіт за договором підтверджено матеріалами справи, натомість, доказів сплати за виконані роботи відповідачем не надано, що, з огляду на приписи статей 525, 526, 530, 622, 850, 853, 882 Цивільного кодексу України, є підставою для задоволення позовних вимог. При цьому суди визнали неспроможними доводи відповідача про те, що договір на виконання проектно-вишукувальних робіт є неукладеним.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 651, 846, 848 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджені належним чином умови договору на виконання проектно-вишукувальних робіт щодо термінів виконання робіт.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 06.08.2012 між сторонами у справі було укладено договір №5835/25 про виконання проектно-вишукувальних робіт, за умовами якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов'язався виконати роботи по розробці передпроектних пропозицій по будівництву ТЕЦ на діючому проммайданчику Єлецкого цукрового заводу, м. Єлець. Пунктом 3 договору передбачено, що замовник зобов'язується перерахувати за виконані і передані проектно - вишукувальні роботи 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ -50 000,00 грн. Згідно з пунктом 7 договору оплата здійснюється шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 30 %, а кінцевий розрахунок здійснюється замовником упродовж трьох днів після підписання акта здавання-приймання. Пунктом 15.1 договору погоджено, що до початку розробки передпроектних пропозицій замовник надає виконавцю: топо - геодезичну зйомку проммайданчика Єлецкого цукрового заводу; інженерно-геологічні умови; хімічний склад води, яка буде подаватися на ТЕЦ; завдання на розробку передпроектних пропозицій (перелік основного обладнання, погодженого з технічними працівниками об'єкта). Календарним планом робіт до договору визначено термін виконання робіт: 2 місяці після підписання договору, отримання авансу та вихідних даних (пункт 15.1 договору).

Судами установлено, що 13.08.2012 замовник перерахував на рахунок виконавця авансовий платіж у розмірі 90 000,00 грн., тобто 30% від загальної суми договору.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "УКРДІПРОХАРЧОПРОМ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" 210000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором №5835/25 від 06.08.2012 про виконання проектно-вишукувальних робіт.

Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість цих вимог та наявність підстав для їх задоволення. Втім такі висновки судів визнаються передчасними.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Приписами статті 888 Кодексу унормовано, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Згідно з частиною 1 статті 890 Кодексу підрядник зобов'язаний, серед іншого, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. У розумінні наведених приписів готова проектно-кошторисна документація підлягає передачі замовнику в спосіб, передбачений підписаним договором (на певному носії, особисто або через підприємства зв'язку). Результати виконаних робіт передаються із підписанням сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини, пов'язані із наданням телекомунікаційних послуг у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, спір між сторонами стосується виконання умов договору про проектно-вишукувальні роботи, а відтак до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо фактичного виконання робіт за договором, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання цих робіт, відповідність вказаних робіт умовам договору, строки виконання робіт та порядок їх оплати.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Не ураховано судами і те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Поза увагою судів залишились також доводи та заперечення відповідача, чим порушено приписи статей 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, претензія відповідача від 09.11.2012 у сукупності з іншими доказами оцінена не була.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоком" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.13 у справі №910/6373/13 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 у даній справі скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова