Постанова
від 13.11.2013 по справі 21/68б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 21/68б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі на постанову та додаткову ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року Господарського суду Луганської області від 16.07.2013 року у справі№ 21/68б за заявою Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі доПриватного підприємства фірми "Востокукрресурс" пробанкрутство у судовому засідання взяли участь представники: арбітражний керуючий ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Додатковою ухвалою господарського суду Луганської області від 16.07.2013 року у справі № 21/68б задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_4 про видачу наказу. Стягнуто з Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганський області (далі - скаржник) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4 суми з оплати послуг в розмірі 19 760,19 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (судді: М'ясищев А.М. - головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 16.07.2013 року у справі № 21/68б залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3 1 , 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2011 року затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_4, ліквідаційний баланс, затверджений комітетом кредиторів розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 20.07.2010 року по 08.06.2011року, щомісячно, який здійснити за рахунок коштів ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кошти ОСОБА_4 за виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство Приватного підприємства фірми "Востокукрресурс", Державна податкова інспекція у м. Красному Лучі не сплатила і сума заборгованості становить 19 760, 19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи арбітражним керуючим направлено вимогу від 29.10.2012 року про оплату заборгованості, однак вказана вимога виконана не була.

Після чого арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою про примусове виконання ухвали суду від 12.07.2011 року, тобто про видачу наказу на примусове виконання ухвали суду від 12.07.2011 року по стягненню заборгованості за оплату послуг.

Судами попередніх інстанцій правомірно задоволено вищезазначену заяву арбітражного керуючого та встановлено, що судом не вирішено об'єктивно питання про розподіл витрат, до якого відноситься також оплата послуг арбітражного керуючого, тому підлягає застосування вимог ст. 88 ГПК України.

Ухвала господарського суду Луганської області від 12.07.2011 року в частині затвердження комітетом кредиторів щомісячного розміру оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання ним повноважень ліквідатора в судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено як суми оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатора боржника, так і визначено конкретний порядок їх погашення - за рахунок коштів кредитора. Вказані суми відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) входять до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи про банкрутство.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, згідно положень п. 12 статті 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленим цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно положень абзацу 1 ч. 10 ст. 3-1 Закону про банкрутство вказаний закон розрізняє декілька видів компенсацій арбітражному керуючому: оплата його (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією) послуг за виконання покладених на нього судом відповідних обов'язків у справі про банкрутство, як винагороду за виконання обов'язків арбітражного керуючого, яка має регулярний характер (за кожен місяць здійснення повноважень арбітражного керуючого -ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство) та фіксований розмір (встановлений комітетом кредиторів і затверджений господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом про банкрутство, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство - ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство; а також відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, які є компенсацією матеріальних витрат арбітражного керуючого (тобто повернення коштів, витрачених арбітражним керуючим), які ним були понесені у зв'язку із здійсненням повноважень у відповідній справі про банкрутство (витрати на публікацію оголошення, сплата державного мита, у разі необхідності, витрати на оцінку майна боржника тощо).

Відповідно до змісту положень ст. 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, тому послуги арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання ним повноважень у справі у будь-якому випадку повинні бути оплачені.

Отже встановивши факт невиконання у добровільному порядку покладеного на кредитора судовим рішенням зобов'язання щодо оплати послуг ліквідатора, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 88 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність примусового стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення додаткової ухвали та видачі відповідних судового наказу.

Окрім того колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Закон не встановлює залежності для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за рахунок коштів кредиторів від організаційної форми чи фінансування кредитора (чи є він бюджетною установою чи іншим суб'єктом господарювання).

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни ухвали не вбачається. Також не вбачається підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, якою вказана ухвала залишена без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 88, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року та додаткову ухвалу господарського суду Луганської області від 16.07.2013 та у справі № 21/68б залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич

Дата ухвалення рішення13.11.2013
Оприлюднено19.11.2013
Номер документу35298990
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —21/68б

Ухвала від 05.02.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова T.Б.

Ухвала від 18.12.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Кривохижа Т.Г.

Ухвала від 06.12.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Кривохижа Т.Г.

Ухвала від 27.11.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Кривохижа Т.Г.

Постанова від 13.11.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Короткевич O.Є.

Постанова від 09.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Короткевич O.Є.

Ухвала від 14.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Короткевич O.Є.

Ухвала від 20.09.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Короткевич O.Є.

Постанова від 22.08.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

М'ясищев А.М.

Ухвала від 07.08.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

М'ясищев А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні