Ухвала

від 11.11.2013 по справі 1316/3410/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1316/3410/12 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/5156/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Ніткевича А.В.,

секретаря: Глинського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Фольксбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 квітня 2013 року вказаний вище позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № КF 52663 від 29 вересня 2008 року в розмірі 28 821,28 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 230 368,49 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30 вересня 2008 року,посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1770, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4623681200:03:001:0087, площею 0,1980 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою: с. Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 554401, виданого 16.01.2009 року Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області.

Встановлено початкову ціну предмета іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Стягнуто з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати у розмірі 2 303,68 гривень.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, дружина відповідача, просить рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 та з неї (апелянта) на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 821,28 доларів США, а в решті вимог відмовити. Апелянт посилається на те, що рішення прийняте в порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки спірна земельна ділянка була придбана ОСОБА_3, її чоловіком, за спільні кошти під час перебування в шлюбі, а відтак земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, а тому без її згоди не можна було укладати іпотечний договір. Крім того, апелянт посилається на те, що суд не залучив її до розгляду справи як співвідповідача.

Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи, а відповідно до ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Фольксбанк» (правонаступником якого є позивач (а.с.30, 31)) та відповідачем - ОСОБА_3, укладено кредитний договір № KF 52663 з додатками до нього, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 31 500,00 дол. США, з кінцевим строком погашення до 29 вересня 2033 року, з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 12,5 % річних (а.с.5-17).

У зазначеному договорі зазначено, що позичальнику кредит надається на купівлю земельної ділянки за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Дмитровичі (пп.1.4) та виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечується іпотекою - земельною ділянкою за вказаною вище адресою, та порукою дружини позичальника - ОСОБА_5 (пп.2.1).

Зазначений кредитний договір підписано ОСОБА_2 і вона, як дружина, зазначила в кредитному договорі про те, що підтверджує свою згоду з умовами кредитного договору (п.11).

Банком умови договору виконано в повному обсязі (а.с.25), що не заперечується сторонами.

Для забезпечення виконання зобов'язань по вищезгаданому кредитному договору між Банком та відповідачем укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1700 зі змінами та доповненнями до нього, згідно якого відповідач ОСОБА_3, як іпотекодавець, надав в іпотеку позивачу, як іпотекодержателю, нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4623681200:03:001:0087, площею 0,1980 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, і розташована за адресою: с. Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області, що, відповідно належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 554401, виданого 16.01.2009 року Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області (а.с.18-23).

Крім того, встановлено, що між банком та ОСОБА_2 (апелянтом по справі) 29 вересня 2009 року укладено договір поруки № РQ95753, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань по вище вказаному кредитному договору як поручитель.

Встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором від 29.09.2008 року належним чином не виконував, порушив умови щодо належного та своєчасного повернення коштів та відсотків за їх користування в порядку визначеному Кредитним договором, у зв'язку з чим допустив заборгованість на суму 28 821,28 доларів США (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять один дол. США 28 центів), що згідно офіційного курсу НБУ в гривневому еквіваленті становить - 230 368,49 гривень (двісті тридцять тисяч триста шістдесят вісім гривень 49 коп.), з яких : 27 195,00 дол. США , що еквівалентно - 217 369,64 грн. - заборгованість по кредиту; 1 578,74 дол. США, що еквівалентно - 12 618,87 грн. - заборгованість по відсоткам та пеня в розмірі 47,54 дол. США, що еквівалентно - 379,99 грн. (а.с.3, 62-77).

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору, Банком на адресу відповідача було надіслано лист, іпотечне повідомлення за № 09-3/16899 від 25.05.2012 року з вимогою повного виконання зобов'язань за кредитним договором та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте відповідачем в встановлений 30-ти денний строк зобов'язання виконане не було (а.с.26).

Іпотечним договором передбачено право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки у випадку невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи суму заборгованості та вартість майна, що передано в іпотеку, колегія суддів приходить до висновку, що не порушено принцип співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Встановлено, що ОСОБА_3 та апелянт ОСОБА_2 з 28 липня 2000 року перебувають у шлюбі, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 28 липня 2000 року (а.с.171).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 вересня 2008 року, який посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрований у реєстрі за № 1694, ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 придбав вищевказану спірну земельну ділянку (а.с.152).

Стаття 57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1)майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до кредитного договору кошти надані позичальнику для придбання земельної ділянки в с. Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області (п.1.4).

Таким чином, кредитні кошти використані в інтересах сім'ї.

Згідно із ч.3 ст.61 СК, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини у якому частки подружжя є рівними.

Відповідно до змісту ст. 65 СК України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і одержане за договором використано на її потреби.

Договір іпотеки не визнаний недійсним.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд вірно задовольнив вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості боржника за кредитним договором.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Ніткевич А.В.