Постанова

від 12.01.2007 по справі 9/460-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/460-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 січня 2007 р.                                                                                Справа № 9/460-06

Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-ІНТЕР" ЛТД, 21018, вул. Пирогова,40, м. Вінниця   

до:Вінницької митниці, 21034, вул. Лебединського,7, м. Вінниця  

про визнання протипрвними дій з видачі карток та скасування карток відмови

Представники :

позивача     :   Ільчук О.В.-представник за довіреністю

відповідача :   Македонський О.В.-представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання протиправними дій Вінницької митниці, скасування карток відмови Вінницької митниці № 22 від  29.12.2005 р., № 19 від 16.01.2006р., № 20 від 16.01.2006 р., № 24 від 16.01.2006р. та № 25 від 16.01.2006р. у митному оформлені транспортних засобів переміщених через митний кордон України та зобов'язання Вінницької митниці оформити в митному відношенні транспортні засоби, по яким видано талони про відмову у митному оформлені.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Під час судового розгляду позивачем були уточненні правові підстави на обґрунтування позовних вимог, які були викладені в поясненні  від 19.12.2006р. та в усному порядку під час судового розгляду справи.

Відповідач позову не визнав з підстав наведених у запереченні на позов за № 6338-22/15 від 13.12.2006 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін судом  встановлено наступне:

ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД у період з 25 по 30 грудня 2005 року ввезло на митну територію України з метою вільного обігу 6 ван тажних автомобілів, зокрема :

25.12.2005р. з Великої Британії було ввезено сідловий тягач "РЕНО – МАГНУМ " № кузова VF 611 GTA 100000110, такий, що був у користуванні , 1997 року виготовлення, виробництва Франції та вантажний автомобіль "МЕРCЕДЕС - БЕНЦ" № кузова WДВ674019КІ01839, такий, що був у користуванні, 1997 року виготовлення, виробництва Німеч чини.

27.12.2005р. з  Великої Британії було ввезено 2 вантажних автомобілі - "РЕНО" № кузова WF6ВА02А000019666, такий, що був у користуванні, 1997 року виготовлення, виробництва Франції  та "РЕНО - МАН" № кузова VF6ВАО2А000019934, такий, що був у користу ванні , виробництва Франції.

30.12.2005 р.  позивач ввіз на митну територію України з Ве ликої Британії вантажний автомобіль "МЕРСЕДЕС - БЕНЦ"   № кузова WДВ6514471К 2 52728, такий, що був у користуванні, 1997 року ви готовлення, виробництва Німеччини та сідловий тягач "РЕНО" № кузова VF611GZА100007509, такий, що був у користуванні, 1997 року виготовлення, виробництва Франції.

З моменту перетину транспортними засобами  митного кордону України і до цього часу автомобілі перебувають під митним контролем, що не дозволяє здійснювати право користування та розпо рядження ними.

Всі транспортні засоби вчасно, у 10-денний строк, були доставлені на митний термінал Вінницької  митниці, що вбачається з Попередніх повідом лень та відміток у Реєстрах поданих декларантом товаросупровідних документів.

Згідно з ч.5 ст.43 Митного Кодексу України митний контроль, розпочатий при перетині кордону України, закінчується після здій снення в повному обсязі  митного оформлення   транспортних засобів.

Під час здійснення митного оформлення даних транспортних засобів відповідачем було виписано талони на відмову у митному оформлені, а саме відривні талони карток відмови  № 20 від 16 січня 2006 року, № 22 від 29.12.2005 року, № 23 від 16.01.2006 року, № 25 від 16.01.2006 року, № 19 від 16.01.2006 року, № 24 від 16.01.2006 року.

В графі відривних талонів про причину відмови вказано, що позивачем було порушено вимоги ЗУ "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" в редакції від 30.11.2005 року № 3151-ІУ (надалі - Закон) та ст. 96 Митного кодексу України (далі- МКУ), а саме порушення позивачем заборони на ввіз автомобілів старше 8 років.

Не погоджуючись з даним рішенням позивачем було подано позов з підстав викладених у позовній заяві та в поясненнях по суті позовних вимог. Позовні вимоги аргументовані тим, що на момент перетину митного кордону фактично ним не було порушено вимоги Закону щодо заборони ввозу автомобілів старше 8 років. Всі  обов'язки декларанта,  передбачені   ст.88 МКУ, на думку позивача ви конано: транспортні засоби було задекларовано, пред'явлено для огляду і  митного оформлення, надано всі   передбачені  законодавством документи і  ві домості, необхідні  для митного оформлення транспортних засобів,  також було    перера ховано кошти в рахунок сплати законодавчо визначених податків і зборів.

Відповідно до реєстраційних даних, всі автомобілі були виготовлені протягом 1997 року, таким чином на думку позивача заборона на ввіз зазначених автомобілів вступає в силу у 2006 році, тоді як до 2006 року всі автомобілі є такими, що не старше 8 років. На підтвердження даної позиції позивач посилається на "Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України" (затверджений наказом ДМСУ №664 від 12.10.2001 року зареєстрований у Міністерстві юстиції 14.11.2001 року за №949/6140) надалі - Порядок.

Крім того позивач вважає, що відповідачем в порушення норм ст.80 Митного кодексу України,  не видано разом з Картками відмови письмові повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення  та пропуску транспортних засобів через митний кордон України. Не зазначено, також, які положення статті 96 МКУ порушено.

Відповідачем у запереченнях проти позову зазначено, що позивач без підставно посилається на наказ Держмитслужби України №664 від 12.10.2001 року "Про затвердження порядку здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України".

В той же час відповідач, заперечив можливість використання Порядку для визначення року та дати виготовлення автомобілів, оскільки даний порядок на думку відповідача прийнятий відносно громадян, які переміщують транспортні засоби через митний кордон України. Крім того відповідач наполягає, що з визначення року та дати виготовлення ним було проведено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 24.11.2003 за №1074/8395 (надалі - Методика).

Проте, позивач посилається не на наказ № 664 ДМСУ, а на вимоги самого Порядку, що наказом затверджено. Умовна дата виготовлення транспортного засобу для громадян не може відрізнятися від дати виготовлення цього транспортного засобу для інших осіб (рези денті в чи нерезидентів).

У п.1.8 Порядку зазначено:  "Визначення року виготовлення транспортного засобу здійснюється на основі  даних його виробника, що містяться в Іденти фікаційному номері  кузова.

У разі  неможливості  визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером кузова за рік виготовлення приймається рік, що значиться в реєстраційних та технічних документах на транспортний засоб.

При цьому в обох випадках календарною датою виготовлення транспортного засобу вважаеться останній день останнього місяця року, що значиться в Ідентифікаційному номері   кузова  транспортного засобу або в реєстраційних та технічних документах на нього".

Стосовно посилання відповідача на п.6.3.3 Методики товарознав чої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердже ної Наказом Міністерства юстиції України, Фонду Держмайна України від 24.11 .2003 року № 142/5/2092 зазначаю, що у Розділі 1 "Загальні положення" вказано: "Методика розроблена згідно з Законом України "Про судову експертизу",  Законом України "Про оцінку майна,  майно вих прав,  та професійну оціночну діяльність в Україні", Криміналь но-процесуальним, цивільним процесуальним та Господарським проце суальна Кодексами України, а також Національним стандартом № 1 "Загальні   засади оцінки майна і  майнових прав" та Іншими нормативно-правовими актами з питань судової   експертизи й оцінуй майна.

Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення товаро знавчих досліджень судовими експертами НДІ   судових експертиз Мінюсту України,   експертами експертно-криміналі стичних центрів МВС України,  суб'єктами господарювання, до компетенції яких вхо дить проведення судових автотоварознавчих експертиз, а також усі ма суб'єктами оціночної  діяльності  ".

Вінницька митниця - спеціально уповноважений орган виконав чої   влади в галузі   митної  справи і  не є експертною установою,  її діяльність регламентується Митним Кодексом України, Законами України та відомчими нормативними актами. Посилання відповідача у заперечен нях на Методику є помилковим.

Крім того, у Законі України № 3151 від 30.11.2005 року від сутнє посилання на дату першої реєстрації транспортних засобів і стосується він як громадян та і інших осіб.

Відповідно до  Методики за рік виготовлення транспортного засобу приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). В зв'язку з чим, відповідач зробив висновок, що всі транспортні засоби старше 8 років, а тому на них розповсюджується заборона зазначена у Законі.

Позивач в судовому засіданні проти такої правової позиції відповідача заперечив, з огляду на те, що дана Методика не може бути використана під час проведення митного оформлення автомобілів.

На доведення обставин по справі, а саме факту та дати перетину митного кордону України позивачем було надано копії товаросупровідних документів, на доведення року виготовлення автомобілів позивачем було надано копії та переклади технічних паспортів. Оригінали цих та інших доказів були оглянуті судом в судовому засіданні. Відповідачем обставини, які підтверджують даними доказами, не спростовуються та визнаються.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Законом України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" введено заборону на ввезення автомобілів, які на момент перетину митного кордону старше 8 років. Як встановлено під час судового розгляду всі автомобілі були виготовлені у 1997 році. Таким чином, кінцевий строк для ввезення автомобілів на митну територію України є 2005 рік.

Відповідачем не проведено митне оформлення транспортних засобів, так як позива чем нібито порушено вимоги Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію Укра їни транспортних засобів". Даний Закон України було підписа но 30 листопада 2005 року, але набрав чинності він лише 28 грудня 2005 року з дати його офіційного опублікування у газеті "Голос України" №247 /3747/ від 28.12.2005 року.

За цих обставин посилання у Картках відмови на цей Закон щодо транспортних засобів позивача, що ввезені згідно Попередніх повідом лень від 25 та 27 грудня 2005 року є безпідставним.

Твердження відповідача, що при визначенні року виготовлення має бути застосована Методика, не може бути прийнято судом, так як дана Методика розроблена згідно із ЗУ "Про судову експертизу", ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", КПК України, ЦПК та ГПК України. В той же час, єдиним законодавчим актом, який прийнятий на виконання вимог Митного Кодексу України є Порядок. З огляду на це, з урахуванням вимог ст.8,9 КАС України, а також положень чинного законодавства щодо рівності всіх форм власності, суд приходить до висновку про можливість та необхідність урахування положень Порядку, щодо визначення року (дати) виготовлення автомобілів. Крім того, про необхідність застосування даного Порядку, в зв'язку із прийняттям Закону, неодноразово було зазначено у листах ДСМУ №11/1-10/9207-ЕП від 29.07.2005 року, № 18/918-ЕП від 31.01.2006 року.

Таким чином, рік виготовлення спірних автомобілів є 1997, а датою виготовлення (у випадку необхідності її встановлення для проведення митного оформлення) є 31.12.1997 року. В зв'язку з чим Вінницька митниця не мала правових підстав для відмови у митному оформлені, так як  автомобілі, що були ввезені та надані для митного оформлення на момент перетину митного кордону не були старше 8 років, а тому позивачем не було порушено вимоги Закону

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають   задоволенню.    

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Віниницької митниці щодо відмови у митному оформленні вантажних автомобілів  та скасувати картки відмови у митному оформленні транспортних засобів № 19 від 16.01.2006 р., № 20 від 16.01.2006 р., № 22 від 29.12.2005 р., № 23 від 16.01.2006 р., № 24 від 16.01.2006 р., № 25 від 16.01.2006 р.

Спонукати  Вінницьку митницю оформити в митному відношенні транспортні засоби, по яких  видано талони про відмову у митному оформлені.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "АВН-ІНТЕР" ЛТД ( 21018, вул.. Пирогова,40, м. Вінниця,  код 13344445, р/р 26002017410242 філія Укрексімбанку м. Вінниця, МФО 302429)  3,40 грн. судових витрат.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі відповідно

до ч. 3 ст. 160 КАС України 15.01.2007 р.  

Суддя                                                    Балтак О.О.