Постанова

від 02.02.2007 по справі 9/460-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2007

р.                                                          

Справа № 9/460-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя 

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача -  не  прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача

(вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Сумської області від 19.10.06

р. по справі № 9/460-06

за позовом Управління

Пенсійного фонду України в м. Шостка

до 

Шосткинського казеного заводу "Зірка" , м. Шостка Сумської

області

про стягнення 4960,16 грн.

встановила:

Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

звернулось до  господарського суду

Сумської області  з позовом  про 

стягнення  з Шосткинського

казенного заводу "Зірка" 

4960,16 грн.  заборгованості  по 

відшкодуванню витрат  на  виплату 

і  доставку пільгових пенсій,

призначених  відповідно  до 

п.п. "б"-"з" статті 

13  Закону  України "Про пенсійне забезпечення"

за липень 2006 р.

Рішенням  господарського

суду Сумської області  від  19.10.2006 р. у  справі 

№  9/460-06 (суддя Лущик  М.С.) 

позов  задоволено частково. З  відповідача 

на  користь  позивача 

стягнуто 4616,36 грн. заборгованості. В 

решті  позову  провадження 

у  справі  припинено.

Відповідач  із зазначеним

рішенням  господарського суду  першої інстанції не  погодився, звернувся  до Харківського  апеляційного 

господарського суду  з апеляційною

скаргою, в  якій, посилаючись на  неповне з"ясування обставин, що мають

значення  для  справи та 

порушення  норм  матеріального права просить рішення   скасувати та 

прийняти нове  рішення, яким   позов задовольнити частково в  сумі 3639,84 грн.

Позивач  в  запереченнях на  апеляційну 

скаргу вважає її безпідставною та 

такою, що не  відповідає закону,

а  оскаржуване рішення таким, що  прийняте з додержанням  норм 

матеріального  та  процесуального права та  при правильному  встановленні 

обставин справи, просить  залишити

його  без змін, а  апеляційну 

скаргу - без задоволення.

Сторони  в  судове 

засідання  не  прибули, заявили клопотання про розгляд  апеляційної скарги без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  доводи апеляційної скарги та  заперечень на 

неї,  перевіривши правильність

застосування  місцевим  господарським судом  норм 

матеріального  та  процесуального  права, колегія  суддів дійшла 

висновку, що апеляційна 

скарга  задоволенню не  підлягає, виходячи  з наступного.

Як  вбачається з

матеріалів  справи,  колишнім працівникам підприємства  відповідача 

призначено пенсію на  пільгових

умовах на  підставі п. "б"

-"з" статті 13 Закону  України.

       Згідно з ч. 2

Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування" (далі  Закон)

підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до

Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку

пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо

шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1  та 

на  інших роботах  із шкідливими і  важкими умовами праці за  списком 

№ 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених

Кабінетом Міністрів України, та  за  результатами 

атестації робочих місць, на посадах, що дають  право 

на  призначення пенсії за  віком 

на  пільгових умовах або за  вислугу 

років, які  відповідно до

законодавства, що діяло раніше, мали  право

на пенсію на  пільгових умовах або

за  вислугу  років, 

здійснюється згідно  з

окремим  законодавчим  актом.

 Згідно з п. 6.8, 7  Інструкції “Про порядок обчислення і сплати

підприємствами, установами та організаціями збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду

України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України

19.12.2003р. № 21-1  та зареєстрованою в

Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663  (далі 

Інструкція),  відповідач

зобов'язаний  вносити до Пенсійного фонду

України кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах,  призначених 

відповідно  до  п. "б" -"з" ст. 13

Закону  України "Про пенсійне забезпечення"  щомісяця 

до  25-го числа   зазначену в повідомленні місячну суму

фактичних витрат на виплату та доставку 

пенсій,  призначених  на 

пільгових умовах. Згідно  з

п.  6.4  

Інструкції розмір сум  до

відшкодування  на  поточний 

рік визначаються  відділами  доходів 

органів   Пенсійного  фонду 

України щорічно  в

повідомленнях  про  розрахунок 

сум  фактичних витрат  на 

виплату  та  доставку 

пільгових пенсій, призначених відповідно 

до частини  2  Прикінцевих 

положень Закону  України "Про

загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", які  надсилаються 

підприємствам  до 20 -го січня

поточного  року.

З матеріалів справи вбачається, що підприємству відповідача  були направлені розрахунки фактичних витрат

на виплату та доставку пільгових пенсій за 

липень 2006 р. на  загальну  суму 

4960,16 грн., отримання яких підтверджується зворотними поштовими

повідомленнями.  Позивачем  було зменшено суму  позову на 

343,80 грн., у  зв"язку з

помилковим включенням ОСОБА_1 до 

розрахунку суми позову, тому сума 

заборгованості  відповідача  складає 4616,36 грн.

Заборгованість 

відповідача  підтверджується  також складеним  та 

підписаним  сторонами на  виконання вимог ухвали місцевого  господарського суду  від 

11.09.2006 р.  актом  звірки від 18.10.2006 р.   

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що

заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат   на 

виплату  та  доставку 

пільгових пенсій складає 4616,36 грн .

Відповідач в 

апеляційній  скарзі  посилається на те, що він  не 

повинен  відшкодовувати  заявлені 

в  позовній  заяві 

грошові  суми, оскільки   особам, які 

набули  необхідний  стаж роботи 

із шкідливими  і  важкими 

умовами  праці до  01.01.1992 р. і  після 

цієї дати  не  працювали на 

роботах із важкими і  шкідливими

умовами  праці, пенсія  повинна 

призначатися відповідно  до

Прикінцевих  положень Закону згідно  зі 

статтею 100 Закону України "Про 

пенсійне забезпечення".

Колегія  суддів  із зазначеними  доводами 

не  погоджується, виходячи  з наступного.

Відповідно до статті  100

Закону України "Про  пенсійне

забезпечення"  пенсії призначаються

особам, які до  01.01.1992 р., тобто до

введення в  дію цього  Закону 

відпрацювали необхідний  стаж

на  роботах із шкідливими та  важкими умовами праці, передбачених  раніше 

діючим законодавством відповідно до вимог, встановлених цим

законодавством, за  списком 2  виробництв, цехів, професій і посад, робота

на  яких дає право на державну  пенсію на пільгових умовах і в пільгових

розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №

1173. Згідно з зазначеною статтею, пенсії призначаються  у 

випадку не підтвердження права на 

пільгове  пенсійне забезпечення

за  результатами атестації робочих місць.

Фактичні  витрати на  виплату 

та  доставку пенсій,

призначених  відповідно  до статі 100 Закону  не підлягають відшкодуванню.

Особам, які  працювали до

і  після 

01.01.1992 р. на  роботах,

передбачених списком 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає

право  на 

державну  пенсію на  пільгових умовах і  в 

пільгових  розмірах, затвердженого  постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956

р. № 1173, але на підприємстві проведена 

атестація  робочих місць і робоче

місце атестоване як  таке, що дає  право 

на  пільгове  пенсійне забезпечення, пенсія  повинна 

призначатись згідно зі ст. 13 Закону України "Про  пенсійне забезпечення".

      Відповідач  в 

апеляційній  скарзі також

посилається  на те, що  в уточнюючих 

довідках, які  він надав  позивачеві 

не повинно бути зазначено про 

атестацію робочих  місць,

оскільки  у  період до 1 

січня 1992 року робочі  місця  не були атестовані через те, що

постанова  Кабінету  Міністрів 

України, якою затверджено Порядок 

проведення атестації робочих місць за 

умовами  праці  набула 

чинності  01.08.1992 р.

        Колегія  суддів 

вважає  ці  доводи 

необгрунтованими, виходячи з наступного.

     Як  вбачається 

з матеріалів справи,  згідно  з наданим 

відповідачем списком працівників Казенного  підприємства Шосткінський казенний  завод "Зірка", що мають  стаж для 

нарахування пільгових пенсій за 

списком 1,2 до 01.01.1992 р. 

та  не  працюючих на професіях  із 

шкідливими умовами праці Управління 

Пенсійного  фонду  України в м. Шостка Сумської області

зазначеним працівникам  було

призначено  пільгову  пенсію на 

підставі  статті  13 Закону України "Про  пенсійне забезпечення"  згідно з виданими  відповідачем 

уточнюючими довідками, в  яких

містяться  посилання  на 

списки, затверджені постановою Кабінету 

Міністрів  СРСР від 26.01.1991 р.

№  10, затверджені   постановою Кабінету  Міністрів 

України  від 11.03.1994 р. №  162, якими 

передбачені зазначені  професії з

підтвердженням  умов  праці на 

підставі  атестації робочих

місць. 

Пунктом 20 Порядку 

підтвердження  наявного  трудового 

стажу для  призначення пенсій  за 

відсутності  трудової книжки або

відповідних  записів  в ній, затвердженого  постановою Кабінету  Міністрів 

України від 12.08.1993 р. №  637

передбачено, що  у  тих випадках, коли  в 

трудовій  книжці відсутні  відомості, що визначають право  на 

пенсії на  пільгових умовах або

за  вислугу  років, установлені  для окремих працівників, для  підтвердження спеціального   трудового 

стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій

або їх правонаступників. Додаток 5 цього Порядку  передбачає форму довідки про  підтвердження наявного  трудового 

стажу для  призначення  пенсії за 

відсутності  трудової книжки або

відповідних записів в  ній, а  саме: в 

довідці має бути  вказано періоди

роботи, що зараховуються  до спеціального

стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ,

пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи,

первинні документи за час виконання 

роботи, на  підставі яких  видана 

зазначена  довідка.

Крім того, предметом 

позову  в  даній 

справі є відшкодування  витрат  на 

виплату  та  доставку 

пільгових пенсій, а не  питання

правомірності  їх призначення по

статті  13  або статті 

100 Закону  України "Про  пенсійне забезпечення".

Виходячи  з  викладеного, оскаржуване рішення прийнято

у  відповідності  з 

вимогами чинного законодавства, у зв"язку з чим підстави для його

зміни чи  скасування  відсутні. 

 Керуючись п. 1  статті 

198, статтями 200, 205, 206 Кодексу 

адміністративного 

судочинства  України, колегія  суддів, -

ухвалила:

Апеляційну  скаргу залишити

без задоволення.

Рішення господарського суду 

Сумської області  від  19.10.2006 р. у  справі № 9/460-06 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності  з

моменту  проголошення  та 

може бути  оскаржена  до Вищого 

адміністративного  суду України

протягом одного  місяця  з дня її виготовлення   в 

повному обсязі.

          Головуючий суддя                                         

(підпис)              

                                 Суддя                                         

(підпис)              

                                 Суддя                                         

(підпис)