Ухвала

від 14.11.2013 по справі 826/14387/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14387/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року про забезпечення адміністративного позову та на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М-Гарант» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «М-Гарант» про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 серпня 2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100056685 до набрання законної сили рішенням у справі.

Не погоджуюсь з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «М-Гарант» задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2013 року позивачем було подано до суду першої інстанції клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 серпня 2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100056685 до набрання законної сили рішенням у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення справи по суті, а також є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а саме рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «М-Гарант».

З огляду на викладене, колегія судді приходить до висновку, що апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

01 серпня 2013 року податковим органом складено акт №229/26-56-22-01-05/33403770 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «М-Гарант» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 30.06.2013 року.

14 серпня 2013 року державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено рішення №2879/10/26-56-15-01-44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «М-Гарант».

Підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація в якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Позивачем було надано до суду першої інстанції докази подання до податкового органу податкових декларацій з ПДВ, що свідчить про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, зокрема, декларації за червень - грудень 2012 року, січень - липень 2013 року (а.с. 21-88, том І).

Враховуючи встановлені факти постачання (придбання) товарів протягом року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності доводів податкового органу про наявність підстав, передбачених п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ТОВ «М-Гарант» як платника податку на додану вартість з 02.08.2008 року та видати свідоцтво платника податку на додану вартість, то вона є похідною від першої позовної вимоги, і як наслідок, також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських взаємовідносин за червень - грудень 2012 року, січень - червень 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Абзацом 3 п. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема у разі проведення зустрічної звірки.

В суді першої інстанції позивач зазначав, що податковою службою не направлявся письмовий запит щодо надання інформації та її документального підтвердження з зазначенням підстав надання такої інформації. В свою чергу, відповідач не надав докази, які б підтверджували відправлення та отримання позивачем вказаного вище письмового запиту щодо надання інформації.

Висновок податкового органу щодо відсутності позивача за місцезнаходженням не знайшов свого підтвердження, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення звірки ТОВ «М-Гарант» було зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 1-А, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. При цьому, в Єдиному державному реєстрі не міститься запису про відсутність ТОВ «М-Гарант» за місцем державної реєстрації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення від 14 серпня 2013 року №2879/10/26-56-15-01-44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «М-Гарант».

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу та постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року про забезпечення адміністративного позову та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 15.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.