Постанова

від 14.11.2013 по справі 826/8228/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8228/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Скрап-Мет» за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 130/40-10/00191483 від 08.02.2013 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 41 602 134 грн., в тому числі за 1-й квартал 2011 року - 3 333 692 грн., за 2-й квартал 2011 року - 6 104 757 грн., за 3-й квартал 2011 року - 10 059 696 грн., за 4-й квартал 2011 року - 22 103 989 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000154010 від 11 березня 2013 року, яким позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 54 551 597 грн., в тому числі за основним платежем - 38 225 755 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16 325 842 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що взаємовідносини позивача та ТОВ «Скрап-Мет» не мали реального характеру, а отже договірні відносини суб'єктів господарювання носять нікчемний характер.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет» було укладено договори на поставку металобрухту № 374008 від 01.01.2011 року та № 374009 від 01.07.2011 року. Відповідно до умов даних договорів постачальник (ТОВ «Скрап-Мет») зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ «Укрвторчормет») оплатити і прийняти брухт та відходи чорних металів. Кількість та ціна брухту погоджуються сторонами в специфікаціях або додаткових угодах до договору, які є невід'ємними частинами договорів.

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «Скрап-Мет» здійснило поставку металобрухту до цехів покупця, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Каунська, 27 та за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Вокзальна, 1.

На виконання умов договору № 374008 від 01.01.2011 року ТОВ «Скрап-Мет» в період з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року поставило до цехів позивача металобрухт на загальну суму 41 658 000 грн., про що сторонами були складені акти-приймання чорних (вторинних) металів, акти про проходження брухту та акти посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту.

Оплата за вказані послуги була здійснена позивачем в період з 16.06.2011 року по 22.06.2011 року у загальній сумі 41 658 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії наявні в матеріалах справи).

На виконання умов договору № 374009 від 01.07.2011 року ТОВ «Скрап-Мет» в період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року поставило до цехів позивача металобрухт на загальну суму 138 061 00 грн., про що сторонами були складені акти-приймання чорних (вторинних) металів, акти про проходження брухту та акти посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту.

Оплата за вказані послуги була здійснена позивачем в період з 19.10.2011 року по 21.06.2011 року у загальній сумі 41 658 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Податковим органом в акті перевірки не заперечується факт даних господарських операцій між апелянтом та ТОВ «Скрап-Мет», а також зазначається те, що на підтвердження даних господарських відносин було надано оборотні відомості по ТОВ «Скрап-Мет», видаткові та податкові накладні та виписки банку за відповідні періоди.

Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, що, в свою чергу, свідчить про фіктивність взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет», спростовується з огляду на наступне.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З огляду на умови поставки, які визначені в договорах № 374008 від 01.01.2011 року та № 374009 від 01.07.2011 року, позивач не є учасником транспортного процесу та не має будь-яких зобов'язань, пов'язаних з перевезенням брухту.

Відповідно до умов вищезазначених договорів поставка брухту здійснюється на умовах доставки на склад покупця (позивача) силами постачальникам (ТОВ «Скрап-Мет»), який зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця у пунктах поставки.

Відповідно до витягу з балансу по основних засобах в ПАТ «Укрвторчормет» наявна вантажно-розвантажувальна техніка (кранові естакади, крани ГПК, погрузчики-навантажувачі, погрузчики- екскаватори), даною технікою здійснювалось розвантаження брухту з транспортних засобів, що доставляли брухт в місця поставки.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Обов'язковою умовою на отримання ліцензії є акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств на їх відповідність вимогам цього Закону (далі - акт обстеження місцевими державними адміністраціями), який складається протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня подачі заяви. Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно з законодавством відкривати приймальні пункти, які здійснюють операції з металобрухтом. Адреси приймальних пунктів повинні бути зазначені у ліцензії відповідно до актів обстеження місцевими державними адміністраціями.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Скрап-Мет» має ліцензію (серія АГ № 501536 від 21.12.2010 року) (а.с. 134, том ІІ) на здійснення заготівлі та переробки брухту чорних металів, отримання якої неможливо без відповідної процедури, передбаченої чинним законодавством, та наявності кваліфікованих спеціалістів, відповідного устаткування, засобів екологічної безпеки.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у апелянта наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Скрап-Мет», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

У відповідності із приписами п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у апелянта наявні платіжні доручення та банківські виписки по розрахунках з ТОВ «Скрап-Мет» за поставлений ним товар, на підставі яких апелянтом було сформовано валові витрати за період, що перевірявся.

Правові норми аналогічного змісту передбачено Податковим кодексом України.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (на час формування спірних сум валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228. ПК України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В контексті наведеного, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У той же час, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження факту поставки брухту споживачам апелянтом було надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 26 (реалізація товару), відомості реалізації брухту в розрізі контрагентів, копії зведених актів приймання (наявні в матеріалах справи).

Відповідачем було надано копію висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 29.11.2012 року № 649, копію висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 24.07.2012 року № 373, копію висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 28.01.2013 року № 59 та копію висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 04.02.2013 року № 77, в яких зазначено, що підписи, виконані від імені директора ТОВ «Скрап-Мет» ОСОБА_3 в наданих на дослідження документах, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Колегія суддів зазначає, що копії висновків № 649 від 29.11.2012 року, № 373 від 24.07.2012 року, № 28.01.2013 року № 59 не стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет», а отже не можуть бути доказами нікчемності даних відносин.

Висновок № 77 від 04.02.2013 року не є доказом фіктивності взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет», оскільки на час виникнення даних відносин документи (договори, додаткові угоди до договорів, акти приймання, акти про проходження брухту, податкові накладні) були підписані директором ОСОБА_3, підпис якого було засвідчено печаткою підприємства.

Чинне законодавство не зобов'язує юридичні особи перевіряти відповідність установчих, реєстраційних, звітних документів своїх контрагентів на дотримання вимог законодавства, та визначати справжність чи належність підписів уповноваженим особам на документах контрагентів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Скрап-Мет» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення № 0000154010 від 11 березня 2013 року, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000154010 від 11 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено:15.11.2013 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.