Рішення

від 15.01.2007 по справі 17/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "15" січня 2007 р.Справа №  17/383

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/383

за позовом:  відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Кіровоград  

до відповідача: малого приватного підприємства "Компрайс", м. Кіровоград

про стягнення 11405,86 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача -Марченко А.А., довіреність № 3536  від 23.11.06 р.,  юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

Подано позов про стягнення  з відповідача на користь позивача 10349 грн. 71 коп. основного боргу, що виник із договору №3339 від 21.11.2005 р., 396 грн. 69 коп.  інфляційних збитків, 189 грн. 21 коп. 3% річних та 470 грн. 25 коп. пені.

Заявою №343 від 14.12.2006 р. (вх.№02-05/41455 від 29.12.2006 р.) позивачем уточнено позовні вимоги: він просить стягнути з відповідача на його користь 10349 грн. 71 коп. основного боргу, 396 грн. 69 коп.  інфляційних збитків, 189 грн. 21 коп. 3% річних та 472 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання.

Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/383 від 17.11.2006 р. була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті "повернуто за закінченням терміну зберігання". Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвали про  порушення провадження у справі №17/383 від 17.11.2006 р., про відкладення розгляду справи від 12.12.2006 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: м.Кіровоград, вул.Тімірязева, 62/2, кім.18.

Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області  №15-6140 від 24.11.2006 р., надісланої останнім на вимогу суду, мале приватне підприємство "Компрайс" зареєстровано за адресою: м.Кіровоград, вул.Тімірязева, 62/2, кім.18 (а.с.36). Отже,  про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження  юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”  і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали про порушення провадження у справі №17/383 від 17.11.2006 р. (а.с. 44), про відкладення розгляду справи від 12.12.2006 р. (а.с. 54) за місцем реєстрації відповідача (а.с. 44, 54).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору про надання послуг ISDN-2 №3339 від 21.11.2005 року та додаткової угоди до нього від 21.11.2005 р., укладених між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", від імені якого діє Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства  "Укртелеком"  та малим приватним підприємством "Компрайс" (далі - договір № 3339 від 21.11.05р.), позивачем в період з 21.11.2005 р. по 21.02.2006 р. надавались відповідачу послуги цифрового комутованого зв'язку  ISDN, що підтверджується матеріалами справи (а.с.10, 12, 15, 16).

Відповідно до пункту 3.2. договору №3339 від 21.11.2005 р. розрахунки за  отримані послуги зв'язку проводяться клієнтом (споживачем) щомісяця протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку. Рахунок виставляється до 5 числа наступного за звітним місяця.

В підпункті 2.4.5. договору №3339 від 21.11.2005 р. визначено обов"язок споживача зобов'язався своєчасно сплачувати абонентну плату за надані послуги згідно з діючими тарифами.

Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних  послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання  телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем своєчасно виставлялись рахунки на оплату послуг зв'язку (а.с.47-50), проте взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в сумі 10349грн. 71 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку сплати боргу в сумі 472 грн.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських  відносин несуть господарсько-правову  відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до     правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними   санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, у разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірах визначених цією нормою.

Згідно пункту  4.1. договору №3339 від 21.11.2005 р. за порушення строків проведення розрахунків  клієнт сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Зазначена норма договору відповідає ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", якою визначено, що  у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За вказаних обставин,  позовні вимоги про стягнення пені за період з 16.12.2005р. по 13.06.2006р. в сумі 52,90 грн. за прострочення виконання зобов'язання за листопад місяць  2005 р., за період з 16.01.2006 р. по 15.07.2006 р. в сумі 156,63 грн. за прострочення виконання зобов'язання за грудень місяць 2005 р.; за період з 14.02.2006 р. по 13.08.2006 р. в сумі 153,94 грн. за прострочення виконання зобов'язання за січень місяць 2006 р.; за період з 14.03.2006 р. по 13.09.2006 р. в сумі 108,53 грн. за прострочення виконання зобов'язання за лютий місяць 2006р.- на загальну суму 472 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 189,21грн. за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2006 р. та 396,69 грн. інфляційних витрат за період з січня місяця 2005 року по вересень місяць 2006 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 189,21грн. за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2006 р. та 396,69 грн. інфляційних витрат за період з січня місяця 2005 року по вересень місяць 2006 року включно, підтверджуються обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства "Компрайс" (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 62/2, кв. 18, р/р №26007301330615 в ОУ Промінвестбанку м.Кіровограда, МФО 323301, код 24149505) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ від імені якого діє  Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства  "Укртелеком" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р №260044638 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, код 22211233)  – 10349 грн. 71 коп. заборгованості за послуги зв'язку, 396 грн. 69 коп.  інфляційних збитків, 189 грн. 21 коп.  3% річних, 472 грн.  пені, 102 грн. державного мита та  118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. 

Суддя   С.В. Таран