Постанова

від 19.11.2013 по справі 925/985/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 925/985/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Плюшка І.А., Кочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі№ 925/985/13 господарського суду Черкаської області за позовомоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" докомунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" проповернення безпідставно отриманих коштів за участю представників сторін:

від позивача: Козьміна В.В., дов. від 21.05.2013, Козьмін В.М., дов. від 21.05.2013

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 38 874, 37 грн. безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач при нарахуванні плати за використану протягом періоду з 01.11.2010р. по 01.06.2013р. теплову енергію для опалення нежитлових приміщень загальною площею 269,2 кв.м. будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтська в м. Черкаси відповідно до укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010р. незаконно застосував підвищений тариф, встановлений для юридичних осіб, оскільки вказане нежитлове приміщення належить на праві власності фізичній особі. Відтак, за твердженням позивача, оплативши виставлені відповідачем рахунки на оплату теплової енергії за підвищеними тарифами в повному обсязі, він здійснив переплату в розмірі 38 874, 37 грн., а відповідач безпідставно отримав вказані грошові кошти та зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути їх позивачу, як такі, що набуті без достатньої правової підставі.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.08.2013р. (суддя Єфіменко В.В.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий, Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 15.08.2013р. - без змін.

При цьому, суди передніх інстанцій виходили з того, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки розрахунки за теплову енергію, що була використана для опалення нежитлових приміщень загальною площею 269,2 кв.м. в будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси, проводились між сторонами у справі на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 504 від 03.09.2010р., який станом на час розгляду судами даної справи ніким не оспорений і був чинним; вказане приміщення не можна обліковувати за тарифами для населення, оскільки таке приміщення є нежитловим і не використовується для проживання, а відтак, відповідач обґрунтовано провів нарахування плати за теплову енергію на опалення вказаного нежитлового приміщення за тарифами для споживачів ІІІ категорії. Крім того, суди не взяли до уваги посилання позивача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/338/13-ц, оскільки відповідач не був стороною зазначеної справи, її було розглянуто без його участі, а тому зазначене рішення може мати зобов'язальний характер лише для ОСББ "Сумгаїтська 17/1".

В касаційній скарзі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до договору дарування від 03.10.1994р., укладеного між навчально-виробничим комбінатом "Агробудосвіта" та Козьміним В.М., останньому на праві власності належать нежитлові приміщення №№ 1-19, які знаходяться на першому поверсі будинку по вул. Сумгаїтській, 17/1 у м. Черкаси.

В подальшому Козьміним В.М. здійснена часткова реконструкція вказаних приміщень, у зв'язку з чим він звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 15.06.2009р. у справі №2-4610/09 позов задоволено та визнано за Козьміним В.М. право власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення першого поверху № 1-19 площею 269,2 кв.м., що розташовані по вул. Сумгаїтській, 17/1 в м. Черкаси. На виконання вказаного судового рішення було внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення.

Будинок по вул. Сумгаїтській, 17/1 у м. Черкаси обслуговує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська 17/1".

03.09.2010р. між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (споживач, позивач) та комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (постачальник, відповідач) укладено два договори купівлі-продажу теплової енергії за № 151 та № 504.

Предметом договору № 151 є постачання споживачу теплової енергії для опалення нежитлових приміщень будинку по вул. Сумгаїтській, 17/1 у м. Черкаси.

Предметом договору №504 є постачання теплової енергії житлових приміщень вказаного будинку.

Відповідно до пунктів 6.1. договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

У пунктах 6.4. договорів визначено ціну за 1 Гкал відпущеної споживачу теплової енергії згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1077 від 28.08.2009р. Так, ціна відпущеної теплової енергії за договором № 151 була визначена за тарифом для організацій та установ всіх форм власності, а за договором № 504 - за тарифом для населення.

Згідно з пунктами 6.2. договорів розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме: у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У зв'язку з тим, що рахунки за опалення нежитлових приміщень № 1-19 першого поверху будинку 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси площею 269,2 кв.м., виставлялись власнику вказаних приміщень - Козьміну В.М. за завищеним тарифом на теплову енергію (як для юридичних осіб), то останній звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до ОСББ "Сумгаїтська 17/1" про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок оплати за опалення належних йому приміщень № 1-19 по вул. Сумгаїтській, 17/1, м. Черкаси за період з жовтня 2011 по березень 2012 року включно, виходячи з тарифів для населення, встановлених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2118 від 29.12.2010р. (зі змінами, внесеними рішенням № 901 від 30.06.2011р.).

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 04.03.2013р. № 712/338/13-ц позов задоволено; зобов'язано ОСББ "Сумгаїтська 17/1" здійснити перерахунок оплати за опалення належних Козьміну В.М. нежитлових приміщень № 1-19 будинку по вул. Сумгаїтській, 17/1, м. Черкаси за період з жовтня 2011 по березень 2012 року включно, застосовуючи тарифи для населення, встановлені рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2118 від 29.12.2010р. (зі змінами, внесеними рішенням № 901 від 30.06.2011р.).

На виконання зазначеного рішення 31.05.2013р. між ОСББ "Сумгаїтська 17/1" та Козьміним В.М. підписано договір про перерахунок зайво нарахованої плати за теплову енергію, відповідно до якого переплата за теплову енергію для опалення нежитлових приміщень № 1-19 будинку 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси склала 38 874,37 грн. та буде списуватись з Козьміна В.С. за комунальні послуги на вказану суму.

Голова правління ОСББ "Сумгаїтська 17/1" листом звернувся до КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", в якому просив внеси зміни до договору № 504 від 03.09.2010р. та зарахувати переплату за приміщення № 1-19 по вул. Сумгаїтській, 17/1, м. Черкаси з 01.10.2012 року в рахунок майбутніх платежів ОСББ "Сумгаїтська 17/1" за отриману теплову енергію.

КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" в листі № 12/375 від 26.02.2013р., надісланому у відповідь ОСББ "Сумгаїтська 17/1", зазначив, що після надання документів за наведеним у зазначеному листі переліком, комісія КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" з представників теплової інспекції та договірно-збутового відділу здійснить обстеження приміщень та складе акт для внесення змін до договору та проведення перерахунків в різниці тарифів.

14.03.2013р. голова правління ОСББ "Сумгаїтська 17/1" надіслав на адресу КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" вимогу про здійснення перерахунку плати за теплову енергію, використану на опалення приміщень № 1-19 будинку по вул. Сумгаїтській, 17/1 в м. Черкаси, площею 238,8 м.кв., що належать Козьміну В.М., за весь час дії договору № 504 від 03.09.2010р.

24.03.2013р. КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" направило лист-відповідь № 12/826, в якому повідомив про відсутність юридичних підстав для перерахунку плати за теплову енергію нежитлових приміщень № 1-19 по вул. Сумгаїтській, 17/1 в м.Черкаси по тарифу для населення, оскільки зазначені приміщення самочинно збудовані як нежитлові.

07.05.2013р. та 20.05.2013р. голова правління ОСББ "Сумгаїтська 17/1" надсилав на адресу КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" листи з вимогою повернути зайво сплачені ОСББ грошові кошти у сумі 36 730,15 грн. Проте, КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" зазначені вимоги залишив без відповіді, грошові кошти не повернув, що і стало підставою для звернення ОСББ "Сумгаїтська, 17/1" до суду з даним позовом про стягнення з КП теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" безпідставно отриманих кошів в сумі 38 874,37 грн.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 38 874,37 грн., що отримані ним без достатньої правової підстави, внаслідок невірного застосування підвищеного тарифу на теплову енергію, використану для опалення нежитлових приміщень № 1-19 житлового будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси, тобто застосування тарифу як для юридичних осіб, замість тарифу, передбаченого для населення та, відповідно, завищення тарифу на теплопостачання протягом періоду з 01.11.2011р. по 01.06.2013.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини другої вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту отримання відповідних коштів відповідачем за рахунок позивача; наявності чи відсутності правових підстав для цього.

Однак, суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини наявності у відповідача правових підстав для набуття сплачених позивачем в якості оплати використаної теплової енергії для опалення приміщень №1-19 будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтський в м. Черкаси грошових коштів за тарифами для третьої групи споживачів (для юридичних осіб).

Згідно ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постачання теплової енергії на опалення нежитлових приміщень першого поверху будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси (в т.ч. приміщень №1-19, загальною площею 269,2м.кв.) відповідач здійснював на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010р., який за своєю правовою природою є договором енергопостачання (далі за текстом - договір № 151).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору № 151 сторони погодили ціну відпущеної теплової енергії на опалення нежитлових приміщень житлового будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси за підвищеними тарифами, визначеними для організацій та установ всіх форм власності. Встановлення вказаного тарифу в договорі № 151 суди визнали обґрунтованим, оскільки теплова енергії за вказаним договором відпускалась на опалення саме нежитлових приміщень, які не використовуються для проживання.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, зробленим без належного з'ясування фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 955 від 10.07.2006р., який був чинним у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин, тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ та інших споживачів.

Зазначена Постанову КМ України № 955 від 10.07.2006р втратила чинність згідно з Постановою КМ України № 869 від 01.06.2011р. Однак, як вбачається з постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України та Національної комісії регулювання електроенергетики України про встановлення/затвердження тарифів на теплову енергію, поділ за вказаними категоріями споживачів при формуванні тарифів збережено і після втрати чинності зазначеного Порядку.

Вказані категорії споживачів передбачені також і Положенням щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 757 від 23.06.2009р., в якому визначено три групи споживачів, а саме: до 1 групи належить населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності, до 2 групи - споживачі теплової енергії, що фінансуються з бюджету, а до 3 групи - належать всі інші споживачі незалежно від форми власності.

Згідно з п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем таких послуг є фізична та юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, що являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до роз'яснень Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 28.06.2013р. оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а також релігійними організаціями та національними творчими спілками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність). До бюджетних установ відносяться установи, які підпадають під ознаки статті 2 Бюджетного кодексу України, а підтвердженням такого статусу може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій. До категорії інших споживачів відносяться всі інші споживачі, які не підпадають під зазначені категорії.

З огляду на викладене, споживачами житлово-комунальних послуг, у тому числі і послуг з теплопостачання, є мешканці житлового будинку, які прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках. Обов'язок по проведенню господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у цих приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил покладено на позивача - виконавця таких послуг. При цьому, при укладенні між виконавцем цих послуг та постачальником теплової енергії договорів на постачання теплової енергії мають враховуватися дійсні категорії кінцевих споживачів теплової енергії - власників житлових чи нежитлових приміщень будинку.

У зв'язку з цим судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договору дарування від 03.10.1994р., технічного паспорту на приміщення № 1-19 по вул. Сумгаїтський, 17/1 в м. Черкаси, довідки КГТЧООБТІ, довідки ОСББ з поверховим планом першого поверху, інвентарної справи на будинок № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що приміщення № 1-19 в будинку 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси є нежитловими, а їх власником є фізична особа - Козьмін В.М.

Водночас, докази використання приміщень № 1-19 вказаного житлового будинку їх власником з метою виробничо-комерційної діяльності матеріали справи не містять. Відтак, суди, встановивши, що вказані приміщення є нежитловими та не використовуються для проживання, не з'ясували належним чином, яким чином та з якою метою використовуються вказані приміщення їх власником, а саме: для підприємницької діяльності чи в особистих цілях. Тобто, судами не з'ясовувалось, чи є діяльність власника вказаних приміщень - Козьміна В.М. щодо використання належних йому приміщень комерційною та пов'язаною з отриманням прибутку.

Зазначені обставини не були з'ясовані судами попередніх інстанції при прийняті оскаржуваних рішення та постанови, у зв'язку з чим суди дійшли передчасного висновку про правомірність застосування відповідачем в договорі № 151 тарифу, встановленого для третьої категорії споживачів (тобто як для юридичних осіб).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій слід взяти до уваги посилання позивача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.03.2013р. у справі № 712/338/13-ц, та надати вказаному рішенню належну оцінку відносно встановлення в ньому факту неправомірного застосування ОСББ до Козьміна В.М. тарифу за послуги центрального опалення, передбаченого для третьої групи споживачів (як організацій та установ всіх форм власності) .

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що в порушення ст. 43 ГПК України зазначені обставини не були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.111 7 ГПК України). Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, усунути допущені недоліки, всебічно і повно з'ясувати всі обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідити докази, надані сторонами на підтвердження обставин, що мають значення у справі, у разі необхідності - витребувати нові докази і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 15.08.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 925/985/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко