Ухвала

від 11.11.2013 по справі 2/149-23-19/17-4851-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 листопада 2013 року Справа № 2/149-23-19/17-4851-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А. суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Бета" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 17.07.2013 у справі№ 2/149-23-19/17-4851-2011 за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Бета" доПриватного підприємства "ИРД" простягнення 677 219,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Малим Приватним виробничо-комерційним підприємством "Бета" подано позов про стягнення з Приватного підприємства "ИРД" 411 966,35 грн. безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2012 у справі № 2/149-23-19/17-4851-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 у справі № 2/149-23-19/17-4851-2011 рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Бета" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2013 у справі № 2/149-23-19/17-4851-2011, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 28.01.2010 у справі № 63/57-09 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Одночасно в тексті заяви Коломійцем Василем Дмитровичем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 111 17 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Оскільки постанова, про перегляд якої просить заявник, прийнята Вищим господарським судом України 17.07.2013, а заява про її перегляд Верховним Судом України відповідно до поштового штемпелю на конверті, надіслана до Вищого господарського суду України 17.10.2013, заявником не пропущено процесуальний строк для звернення з відповідною заявою.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 2/149-23-19/17-4851-2011 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 17.07.2013 у справі № 2/149-23-19/17-4851-2011, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України зазначив про необґрунтованість позову щодо стягнення безпідставно набутого майна з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких кошти, які позивач просить стягнути, набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Водночас у постанові від 28.01.2010 у справі № 63/57-09, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення з відповідача безпідставно одержаних коштів виходячи з того, що, як було встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідач безпідставно утримує частину грошових коштів, перерахованих йому позивачем.

Таким чином, твердження заявника про неоднакове застосування норм матеріального права не має фактичного обґрунтування, оскільки на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті постанови на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України виходив з доведеності факту безпідставного утримання відповідачем грошових коштів, перерахованих відповідачем.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "Бета" у допуску справи № 2/149-23-19/17-4851-2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко СуддіС.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко С.Шевчук