Постанова

від 11.11.2013 по справі 905/1206/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 905/1206/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: Рубель І.В., дов. № 4.4-03/4.4/1282 від 01.11.2013 року;

Відповідача -3: Катеринчука А.І., керівника;

Третьої особи: Печерського П.М., дов. № б/н від 20.06.2012 року;

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства торговельний будинок "Случ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року

у справі № 905/1206/13-г господарського суду міста Києва

за позовом приватного підприємства торговельний будинок "Случ"

до відповідача -1 приватного підприємства "Нива-В.Ш."

відповідача -2 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

відповідача -3 товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

про визнання недійсними прилюдних торгів від 31.01.2013 року

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року приватне підприємство торговельний будинок "Случ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства "Нива-В.Ш.", відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012", просило визнати недійсними прилюдні торги та протокол № 12/45/3 від 31.01.2013 року з реалізації нерухомого майна приватного підприємства торговельний будинок "Случ" (т. 1, а.с. 10-14).

Позовні вимоги мотивовано тим, що прилюдні торги від 31.01.2013 року було проведено з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2013 року матеріали позовної заяви приватного підприємства торговельний будинок "Случ" передано за підсудністю до господарського суду міста Києва (т. 1, а.с. 9).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.213 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -3 публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (т. 1, а.с. 1-2).

Заявою про збільшення позовних вимог від 02.04.2013 року приватне підприємство торговельний будинок "Случ" просило визнати недійсними прилюдні торги та протокол № 12/45/3 від 31.01.2013 року з реалізації нерухомого майна приватного підприємства торговельний будинок "Случ"; акт № 126/5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 05.02.2013 року про придбання товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012" з прилюдних торгів нерухомого майна приватного підприємства торговельний будинок "Случ"; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 22.02.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В., зареєстроване в реєстрі за № 729 (т. 2, а.с. 169-171).

Рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року (головуючий Чорна Л.В., судді Гончаров С.А., Зубець Л.П.) (т. 2, а.с. 269-281) у задоволенні позову в частині визнання недійсними прилюдних торгів від 31.01.2013 року з реалізації нерухомого майна приватного підприємства торговельний будинок "Случ" відмовлено. В іншій частині позову провадження у справі припинено (т. 2, а.с. 200-210).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог в частині визнання прилюдних торгів недійсними та тим, що вимоги в іншій частині не підлягають розгляду в господарських судах.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, приватне підприємство торговельний будинок "Случ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 3, а.с. 3-7).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 року касаційну скаргу приватного підприємства торговельний будинок "Случ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.11.2013 року (т. 3, а.с. 1-2).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 02-05/896 від 07.11.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 11.11.2013 року представники позивача - приватного підприємства торговельний будинок "Случ", відповідача - приватного підприємства "Нива-В.Ш." не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - приватного підприємства торговельний будинок "Случ", відповідача - приватного підприємства "Нива-В.Ш.".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників відповідачів - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012", третьої особи - публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2010 року між публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАТА - 2006" було укладено кредитний договір № 10.01-316, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 14 820 000,00 грн. терміном користування до 15.01.2011 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22% річних, в порядку визначеному п. 6.1 договору (т. 1, а.с. 37). Кредитного договору.

На забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАТА - 2006" за кредитним договором № 10.01.-316 від 26.01.2010 року між публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" та приватним підприємством торговельний будинок "Случ" було укладено договір поруки № 10.01-316/п1, відповідно до умов якого позивач поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а саме - повернути кредит та сплатити проценти за його користування (т. 1, а.с. 39-41).

Також на забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАТА - 2006" за кредитним договором № 10.01.-316 від 26.01.2010 року між публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" та приватним підприємством торговельний будинок "Случ" було укладено іпотечний договір № 10.01-316/іп1, предметом якого було нерухоме майно, а саме вбудоване приміщення під салон-магазин з реалізації автомобілів на 1-му поверсі житлового будинку літ. А-9 загальною площею 359,8 кв. м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. 26.01.2010 року за реєстровим номером 375 (т. 1, а.с. 44-49).

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2011 року у справі № 28/79 позов публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до приватного підприємства торговельний будинок "Случ" та малого приватного підприємства "Данко" задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за договорами поруки № 10.01-16/пl, № 10.01-16/п2 від 26.01.2010 року на загальну суму 15 844 351,29 грн. та судові витрати (т. 1, а.с. 49-51).

На виконання вказаного рішення було видано наказ № 28/79 від 03.01.2012 року.

30.01.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30940703 про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області № 28/79 від 03.01.2012 року.

03.07.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області № 28/79 від 03.01.2012 року винесено постанову ВП № 30940703про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження майна, згідно з якою накладено арешт на вбудоване приміщення площею 359,8 кв. м., що знаходиться за адресою м.Донецьк, вул. Челюскінців, 275, що належить приватному підприємству торговельний будинок "Случ".

20.09.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області № 28/79 від 03.01.2012 року складено акт опису й арешту вищевказаного майна.

15.11.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області № 28/79 від 03.01.2012 року винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "ВЕГА" в особі Макогона В.В. для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до висновку оцінювача від 07.12.2012 року ринкова вартість зазначеного майна без урахування ПДВ становить 3 195 100,00 грн. (т. 1, а.с. 56).

02.01.2013 року між Державною виконавчою службою України та приватним підприємством "НИВА-В.Ш." було укладено договір № 12/45 про надання послуг з організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т. 2, а.с. 127-129).

Відповідно до п. 1.1 договору № 12/45 його предметом є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 4 від 23.01.2012 року з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно п. 1.2 договору № 12/45 Державна виконавча служба України передає спеціалізованій організації нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (із змінами) та іншими нормативно-правовими актами (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.3 договору № 12/45 сторони визначили, що на прилюдні торги передається нерухоме майно, арештоване при виконанні наказу господарського суду Донецької області № 28/79 від 03.01.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 1 ст. 62 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Частиною 1 ст. 41 Закону України від 05.06.2003 року 898-IV "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 43 Закону України від 05.06.2003 року 898-IV "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Згідно п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Судами встановлено, що 15.01.2013 року на сайті системи реалізації конфіскованого та арештованого майна було опубліковано повідомлення про торги № 478063 з продажу вбудованого приміщення загальною площею 359,8 кв. м. під салон-магазин по реалізації автомобілів на 1-му поверсі житлового будинку (літ. А-9), за стартовою ціною 3 195 100,00 грн., які будуть проведені 31.01.2013 року.

Повідомлення про проведення прилюдних торгів також було розміщено у друкованих виданнях "Газета по-українські" № 5 (1547) та "Експрес об'ява" № 3 (4735) від 15.01.2013 року.

Судами встановлено, що вказані друковані видання мають свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, відповідно до яких "Газета по-українські" та "Експрес об'ява" є друкованими засобами масової інформації з загальнодержавною сферою розповсюдження.

Листом від 14.01.2013 року спеціалізована організація повідомила Державну виконавчу службу України, приватне підприємство торговельний будинок "СЛУЧ" та публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про призначення прилюдних торгів з реалізації майна на 31.01.2013 року.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про належне повідомлення сторін, зокрема, приватного підприємства торговельний будинок "СЛУЧ" про проведення прилюдних торгів, а публікацію оголошень здійснено у місцевих засобах масової інформації.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за результатами проведених прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що належить позивачу приватним підприємством "НИВА-В.Ш." складено протокол № 12/45/3 від 31.01.2013 року, згідно якого переможцем торгів визнано товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012".

05.02.2013 року Державною виконавчою службою України складено акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна № 126/5, який затверджений начальником відділу та скріплений печаткою цього органу, що виданий покупцеві майна - вбудованого приміщення загальною площею 359,8 кв. м. під салон-магазин по реалізації автомобілів на 1-му поверсі житлового будинку (літ. А-9), що знаходиться за адресою : м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275 товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012".

22.02.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. видано свідоцтво за реєстровим № 729, яким посвідчено, що товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАТТ 2012" належить на праві власності майно - вбудоване приміщення загальною площею 359,8 кв. м. під салон-магазин по реалізації автомобілів на 1-му поверсі житлового будинку (літ. А-9), що знаходиться за адресою : м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, як на підставу позову приватне підприємство торговельний будинок "СЛУЧ" посилається на наявність ухвали Куйбишевського районного суду м. Донецька № 2/0531/625/12 від 19.12.2012 року, якою заборонено відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проводити стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі наказу № 28/79 від 03.01.2012 року, виданого господарським судом Донецької області в частині реалізації вбудованого приміщення під салон-магазин з реалізації автомобілів на 1-му поверсі житлового будинку літ А-9 загальною площею 359,8 кв. м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275 (т. 1, а.с. 57).

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька № 2/0531/625/12 від 01.03.2013 року заборона скасована.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначає Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року.

Відповідно до п. 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.99 N 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 названої Інструкції). З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. При цьому неоскарження позивачем у порядку статті 121 2 ГПК дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби під час виконання судового рішення не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Суди дійшли висновку, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулися 31.01.2013 року щодо реалізації нерухомого майна приватного підприємства торговельний будинок "СЛУЧ".

Згідно п. 6.1, 6.2, 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві.

На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України

Оскільки протокол № 12/45/3 від 31.01.2013 року, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 126/5 від 05.02.2013 року та свідоцтво про придбання нерухомого майна, видане 22.02.2013 року приватним нотаріусом та зареєстроване у реєстрі за № 729 за своїми ознаками не відносяться до індивідуального акту, є лише письмовим оформленням результатів проведених торгів, а не актом ненормативного характеру, тому питання про їх недійсність не може бути предметом розгляду у господарських судах, відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про припинення провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства торговельний будинок "Случ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року у справі № 905/1206/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков