Постанова

від 14.11.2013 по справі 813/5433/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року м. Львів № 813/5433/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Яремко В.П., представника відповідача Бобровицької О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» (далі - ЖБК «Монастирський») і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2013р. (том ІІ, а.с.220) просить суд:

- визнати недійсними установчі документи житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» (податковий номер 34987300), а саме - статут у редакції 2007 року та статут у редакції 2010 року;

- припинити юридичну особу - житлово-будівельний кооператив «Монастирський» (податковий номер 34987300; місцезнаходження: 80040, Львівська обл., Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Л.Українки, 32).

Представник позивача заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у поданих суду заявах. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що установчі документи кооперативу зареєстровано з порушенням закону, а здійснювана ним діяльність суперечить установчим документам. Щодо першого твердження, то позиція представника позивача полягає в тому що ЖБК «Монастирський» утворено з порушенням положень Житлового кодексу УРСР та постанови Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 року №186 «Про затвердження примірного статуту житлово-будівельного кооперативу», які передбачають, поміж іншого, що житлово-будівельні кооперативи утворюються при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів або ж при підприємствах, установах, організаціях. Попри вимоги згаданих законодавчих актів, норми яких дотепер залишаються чинними, ЖБК «Монастирський», як пояснює представник позивача, утворено без відповідного рішення виконавчого комітету місцевої ради (чи то смт. Жвирка чи м. Червонограда) про затвердження рішення зборів про створення кооперативу, відсутнє також рішення трудового колективу підприємства, установи, організації щодо створення кооперативу. Стосовно статутної діяльності, то позиція позивача з цього приводу зводиться до того, що ЖБК «Монастирський» як неприбуткова організація займався будівництвом житлового кварталу на замовлення і для ТОВ «Сокме» за рахунок пайових та цільових внесків, які в силу вимог законодавства звільнено від оподаткування. На думку позивача, відповідач фактично перейняв функції фінансової установи, оскільки здійснював операції із залученням коштів від фізичних осіб, проте в силу свого правового статусу займатись таким видом господарської діяльності йому заборонено. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач займається діяльністю, яка суперечить його установчим документам, що відповідно до ст. 247 Господарського кодексу України є підставою для застосування такого виду адміністративно - господарської санкції як скасування державної реєстрації.

Представник відповідача подала письмові заперечення (том І, а.с.61-70) на позов та додаткові обґрунтування (том ІІ, а.с.92-93) процесуальної позиції ЖБК «Монастирський», просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, представник відповідача зазначила, що правові відносини ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» щодо організації будівництва житлового кварталу виникли на підставі угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року та договором доручення від 20.02.2009 року з наступними змінами і доповненнями від 30.03.2009 року, якими передбачено право повіреного використовувати власні кошти, кошти ЖБК «Монастирський» для виконання зобов'язань за договором доручення з наступним відшкодування усіх понесених витрат. Відтак ЖБК «Монастирський» як повірений за договором виконував зобов'язання перед ТОВ «Сокме» як Довірителем за вказаним договором, після чого останній відшкодував усі понесені Повіреним витрати згідно з підтверджуючими документами. Представник наголошує, що організовуючи будівництво житлового комплексу ЖБК «Монастирський» діяв виключно в інтересах свого довірителя, який і є забудовником, жодних самостійних дій у власних інтересах, в т.ч. з метою отримання прибутку, кооператив не вчиняв. Тому відповідач не погоджується з висновком позивача, що ЖБК «Монастирський» як неприбуткова організація організовував будівництво об'єктів з метою отримання доходу. На думку відповідача, чинним законодавством не передбачено такого виду господарської діяльності як вчинення юридичних дій по виконанню представницьких функцій за договором доручення, разом з тим вчинення таких дій жодним чином не суперечить установчим документам ЖБК «Монастирський». Стосовно доводів позивача про порушення вимог законодавства при створенні ЖБК «Монастирський» представник відповідача зазначила, що нормативно-правові акти, прийняті за часів перебування України у складі СРСР, які регулювали відносини, пов'язані зі створенням кооперації, зокрема Житловий кодекс УРСР 1983 року, Примірний статут ЖБК, затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року №186, на які покликається контролюючий орган у своїй позовній заяві, не відповідають чинному законодавству України, яке закріплює інші принципи та правові основи створення та функціонування юридичних осіб приватного права, в т.ч. кооперативів. Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону України «Про кооперацію» кооперативи створюються його засновниками на добровільних засадах, а рішення про створення кооперативу приймається на його установчих зборах. Жодних вимог про те, що кооперативи організовують при місцевих радах, підприємствах і організаціях згаданим вище Законом не передбачено. Статут ЖБК «Монастирський» як 2007 року, так і в редакції 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України, відповідно твердження контролюючого органу про порушення законодавства при створенні ЖБК «Монастирський» є необґрунтованими, а вимога про визнання нечинними установчих документів є безпідставною. З урахуванням наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Житлово-будівельний кооператив «Монастирський» зареєстровано як юридичну особу 26.12.2007 року Сокальською районною державною адміністрацією, про що є відповідне свідоцтво №273821 серії А01 (том І, а.с. 9).

Суд встановив, що ЖБК «Монастирський» утворено на підставі рішення установчих зборів житлово-будівельного кооперативу, яке оформлено протоколом від 25.12.2007 року №1 (том ІІ, а.с. 103-105). Засновниками ЖБК «Монастирський» та, відповідно, його членами, є вісім фізичних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та одна юридична особа - ТОВ «Сокме». На цих же установчих зборах було затверджено Статут ЖБК «Монастирський» (том ІІ, а.с. 133-140; далі - Статут у редакції 2007 року). Відповідно до п.1.1, п. 2.1 цього Статуту ЖБК «Монастирський» (у тексті Статуту - Кооператив) створено на підставі Закону України «Про кооперацію», відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, для задоволення його членами своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах поєднання їх особистих, колективних інтересів, самоорганізації, самоуправління та самоконтролю для підвищення життєвого рівня членів кооперативу. Головними завданнями ЖБК «Монастирський», згідно з п. 2.3 Статуту в редакції 20087 року, є:

- захист прав та законних інтересів членів кооперативу шляхом представництва їх інтересів в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах;

- організація будівництва за власні кошти та кошти членів(асоційованих членів) кооперативу одно - та двоквартирних житлових будинків котеджного типу з прибудованими гаражами;

- організація будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно - розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного центру, інженерних мереж для забезпечення потреб житлового мікрорайону;

- організація будівництва садових та дачних будинків і будівель, комунікацій, необхідних для їх обслуговування.

Згідно з п. 2.4. Статуту у редакції 2007 року для досягнення мети створення Кооперативу, Кооператив здійснює такі види діяльності:

- акумулювання коштів членів (асоційованих членів) Кооперативу для забезпечення завдань Кооперативу;

- виконання функцій замовника розроблення містобудівної, проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту житловий квартал «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу з торгово-побутовими об'єктами у місті Червонограді;

- з метою здешевлення вартості будівництва здійснює самостійно придбання будівельних матеріалів, обладнання, техніки, механізмів тощо з наступною передачею генпідряднику (субпідряднику) для проведення будівельно-монтажних робіт;

- організація будівництва, утримання та обслуговування інженерно - комунікаційних мереж для задоволення потреб кооперативу (водопровід, каналізація, телефон, газ, електроенергія тощо);

- організація будівництва під'їзних та внутрішніх шляхів загального користування;

- забезпечення експлуатації, обслуговування будинків та управління ними;

- проведення робіт з благоустрою території;

- організація охорони житлового кварталу «Монастирський».

Згідно з п. 1.6, п. 2.2. Статуту в редакції 2007 року Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, інші реквізити юридичної особи. Метою діяльності Кооперативу не є одержання прибутку.

Відповідно до п. 15.1 Статуту в редакції 2007 року для досягнення мети своєї діяльності Кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна Кооперативу, як зазначено в п. 15.2 Статуту, є вступні, членські та цільові внески його членів, майно (паї), добровільно передане Кооперативу його членами і яке надходить для забезпечення потреб основної діяльності кооперативу; пасивні доходи. Згідно з п. 15.4., п. 15.5 Статуту в редакції 2007 року Кооператив є власником будівель, споруд, земельних ділянок, грошових та майнових внесків його членів. Володіння, користування та розпорядження майном Кооперативу здійснюють органи управління Кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної цим Статутом.

Згідно з п. 20.3. п. 20.4 Статуту в редакції 2007 року Кооператив має справо проводити будь-яку діяльність, не заборонену законом для неприбуткових організацій. Кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Рішенням установчих зборів ЖБК «Монастирський», яке оформлено протоколом від 04.01.2010 року №1, було затверджено нову редакцію Статуту (далі - Статуту у редакції 2010 року, том ІІ, а.с. 95-102). Новий Статут ЖБК «Монастирський» в редакції 2010 року містить ті самі положення Статуту в редакції 2007 року, які наведено вище.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що правовідносини між ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме», пов'язані з організацією будівництва житлового кварталу забудови в м. Червонограді виникли на підставі договору доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями до нього від 30.03.2009 року.

Так, 20 лютого 2009 року ТОВ «Сокме», який є користувачем земельної ділянки в м. Червонограді площею 7,252 га (мікрорайон «Монастирський») та ЖБК «Монастирський» підписали договір доручення № 1, невід'ємною частиною якого є доповнення та зміни від 30.09.2009 року (якими п.1.4 та п. 4.2.3. договору доручення від 20.02.2009 року викладено в іншій редакції; том ІІ, а.с. 108-109, 110).

Відповідно до п. 1.1 цього договору Повірений (за договором ним є ЖБК «Монастириський») зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя (за договором ним є ТОВ «Сокме») виконати юридичні дії, пов'язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно-розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного та молодіжно-розважальних центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону «Монастирський».

Відповідно до договору від 20.02.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року) Повірений (ЖБК «Монастирський») забезпечує виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво (п. 1.2). Повірений для реалізації зобов'язань за договором самостійно здійснює погоджувальні процедури та отримує необхідні дозволи на розміщення об'єкту містобудування і одержує Дозволи на виконання будівельних робіт (п. 1.3).

Повірений виконує функції замовника та організовує будівництво, зокрема, укладає Угоди з Генпідрядником та іншими організаціями на проведення будівельно-монтажних робіт, проводить усі організаційні роботи по веденню будівництва, в тому числі, придбанні будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей. Повірений вправі використовувати власні кошти, кошти ЖБК «Монастирський», для виконання зобов'язань за цим договором з наступним їх відшкодуванням по завершенню виконання зобов'язань за цим Договором (п. 1.4). Права і обов'язки за Договором, укладеним Повіреним, виникають безпосередньо у Довірителя (п. 1.5). Повірений забезпечує оформлення та виготовлення документів, що засвідчують право власності на збудовані об'єкти (п. 1.6). Відповідно до п. 4.2 договору від 20.02.2009 року довіритель зобов'язаний забезпечити Повіреного засобами та документацією, необхідними для виконання доручення, відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором Доручення, які належним чином підтверджені.

Згідно з п. 4.2, 4.3,4.4. договору доручення Довіритель зобов'язаний відшкодувати Повіреному понесені витрати, негайно прийняти від Повіреного усе одержане ним при виконанні доручення, виплатити Повіреному винагороду в порядку та розмірах, визначеному цим Договором; відшкодувати усі витрати, пов'язані з придбанням будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей за кошти Повіреного та кошти ЖБК «Монастирський», а також витрати пов'язані із наданням та споживанням послуг, у разі їх належного підтвердження.

Відповідно до п. 5.1 договору доручення Довіритель за виконання повіреним на його користь передбачених цією Угодою дій сплачує винагороду у грошовій формі або здійснює розрахунок в іншому порядку, в тому числі шляхом передачі майнових прав на площі в збудованих об'єктах. Згідно з п. 9.1 договору доручення цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом шести років, але не довше терміну завершення будівництва та оформлення права власності на збудовані об'єкти.

На виконання зобов'язань за договором доручення №1 від 20.09.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року), укладеного з ТОВ «Сокме», ЖБК «Монастирський» (за договором - Замовник) уклав з ТОВ «С-Буд» (за договором - Підрядник) договір №2 від 12.03.2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області (том ІІ, а.с. 116-118). Відповідно до п. 1.1. цього договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по будівництву кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати об'єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк.

Замовник, відповідно до п. 1.2 договору від 12.03.2009 року, зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатках до нього. Згідно з п. 1.6, п. 1.7 договору Замовник є неприбутковою організацією та платником податку на додану вартість.

16 березня 2009 року сторони за договором від 12.03.2009 року та ТОВ «Сокме» підписали уточнення до преамбули та тексту реквізитів сторін договору від 12.03.2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області. Цим уточненням преамбулу згаданого вище договору викладено в такій редакції: «ТОВ «Сокме», що іменується надалі «Замовник», в особі Повіреного голови ЖБК «Монастирський» ОСОБА_8, що діє на підставі статуту та у відповідності до договору доручення № 1 від 20.09.2009 року між ТОВ «Сокме» та ЖБК «Монастирський», враховуючи дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.12.2008 №9/92ж, виданого ТОВ «Сокме» з одного боку, та ТОВ «С-Буд», що іменується надалі «Підрядник», в особі директора Гошовського В.М., що діє на підставі статут з другого боку, які спільно за текстом цього договору іменуються «Сторони», а також окремо «Сторона», уклали цей договір про наступне» (том ІІ, а.с. 119).

Будівництво, задля якого укладено згаданий вище договір від 12.03.2009 року з наступними змінами, здійснювалося на земельній ділянці, яка перебуває у володінні та користуванні ТОВ «Сокме» згідно з договором оренди земельної ділянки з Червоноградською міською радою від 11.11.2008 року. Будівельні роботи проводилися у відповідності з проектною документацією об'єкта «Будівництво кварталу 2,3,4, поверхової забудови котеджного типу по вулиці Б. Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» (1а черга) в м. Червонограді», яку розробило ОП Львівське обласне проектно-виробниче Архітектурно-планувальне бюро Червоноградського відділу, а також з урахуванням висновку Управління містобудування та архітектури м. Червонограда, висновку державної експертизи від 21.11.2008 року №1096 КБ і дозволу на забудову котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» в м. Червонограді.

Виконання будівельних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в місті Червонограді Львівської області здійснювалося на підставі дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області від 18.12.2008 року №9/92ж, виданого ТОВ «Сокме». Згодом цей дозвіл було продовжено до 10.11.2010 року, про що зроблено відповідну відмітку, а пізніше ТОВ «Сокме» перереєструвало дозвіл №9/92ж від 18.12.2008 року, отримавши таким чином дозвіл № 9/92ж від 26.07.2010 року (том ІІ, а.с. 123, 124).

У червні 2012 року будівництво житлового комплексу «Монастирський» було завершено, після чого на ТОВ «Сокме» оформлено 34 свідоцтва на право власності від 05.09.2012 року, відповідно, на 34 житлових будинки. Відомості про наявні у власності об'єкти житлової нерухомості (їх перелік з вказівкою на місцезнаходження та площу) ТОВ «Сокме» також відобразило у додатку №2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013 рік (том І, а.с. 52-53).

03 грудня 2012 року ТОВ «Сокме» та ЖБК «Монастирський» підписали доповнення та зміни до договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами та доповненнями від 30.03.2009 року) (том ІІ, а.с. 141), якими п. 4.2.3. викладено в наступній редакції: «Відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за Договором Доручення по будівництву житлового кварталу забудови, які належним чином підтверджені в розмірі 43671427,96 грн.

Після завершення будівництва ТОВ «Сокме» та ЖБК «Монастирський», з метою виконання умов договору доручення щодо відшкодування Повіреному понесених у зв'язку з виконанням договору доручення витрат, підписали акт звірки взаємних розрахунків (том ІІ, а.с. 143), відповідно до якого станом на 19 серпня 2013 року заборгованість ТОВ «Сокме» перед ЖБК «Монастирський» становить 43671427,96 грн.

Протягом серпня 2013 року ТОВ «Сокме» (Продавець) та ЖБК «Монастирський» (Покупець) уклали 34 договори купівлі-продажу житлових будинків, право власності на які було оформлено на ТОВ «Сокме» (будинки житлового комплексу «Монастирський», будівництво яких здійснювало ТОВ «С-Буд» на підставі згаданого вище договору від 12.03.2009 року). Копії договорів купівлі-продажу, а також копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з відомостями про реєстрацію права власності ЖБК «Монастирський» на житлові будинки на підставі кожного з договорів купівлі-продажу представник відповідача надала суду для долучення до матеріалів справи на (том І, а.с. 119-208). Крім того, представник ЖБК «Монастирський» на вимогу суду надала копії актів прийому передачі житлових будинків за кожним договором купівлі-продажу, та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якими сторони домовились про зарахування вартості окремо взятого житла (що є предметом конкретного договору купівлі-продажу укладеного в серпні 2013 року) в рахунок погашення зобов'язання ТОВ «Сокме» перед ЖБК «Монастирський», яке виникло у зв'язку з виконанням договору доручення від 20.02.2009 року, на загальну суму 43671427,96 грн. Копії згаданих документів долучено до матеріалів справи (том ІІ, а.с. 144-213).

У підсумку укладення договорів купівлі-продажу житлових будинків та проведення взаємних розрахунків 31 серпня 2013 року ЖБК «Монастрський» і ТОВ «Сокме» підписали акт звірки взаємних розрахунків (том ІІ, а.с. 132), відповідно до якого сторони встановили відсутність заборгованості один перед одним. Разом з тим, як вбачається з акта взаєморозрахунків від 31.08.2013 року, загальна вартість житлових будинків, які ТОВ «Сокме» продало ЖБК «Монастирський», становить 44102454,00 грн., що на 431026,04 грн. більше, аніж витрати, які поніс відповідач у зв'язку з виконанням договору доручення від 20.09.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.20009 року). Суд встановив, що зазначену різницю ЖБК «Монастирський» сплатив ТОВ «Сокме» згідно з платіжним дорученням від 30.08.2013 року, зазначивши призначенням платежу «оплата заборгованості згідно договору №27/08-1 від 27.08.2013 року, в т.ч. 71837,67 грн. ПДВ (том ІІ, а.с. 142). Отже, шляхом проведення взаємозаліку наявної один перед одним заборгованості по договору доручення та договорах купівлі-продажу, а також шляхом доплати різниці, на яку зобов'язання відповідача як Покупця перед ТОВ «Сокме» як Продавцем житлових будинків перевищували витрати першого у зв'язку з виконанням договору доручення, ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» більше не мають кредиторських вимог один до одного.

Таким чином, ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання за договором доручення, а ЖБК «Монастирський» в підсумку став власником житлового комплексу «Монастирський».

З 25 лютого 2013 року по 13 березня 2013 року Сокальська ОДПІ проводила документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ЖБК «Монастирський» залишку від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року, за наслідками якої складено акт №108/1601/34987300 від 20.03.2013 року (далі - акт перевірки від 20.03.2013 року).

У підсумку перевірки контролюючий орган зазначив про порушення платником пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 189.4 ст. 189, пп. 197.1.14 ст. 197, п. «е» п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7278760 грн., у зв'язку з відображенням ЖБК «Монастирський»у складі податкових зобов'язань вартості будівельних матеріалів, робіт (послуг) пов'язаних з будівництвом житлового кварталу «Монастирський» для ТОВ «Сокме».

В акті перевірки від 20.03.2013 року контролюючий орган, окрім правомірності нарахування податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, надав також свою правову оцінку установчим документам ЖБК «Монастирський», його договорам доручення з ТОВ «Сокме», з ТОВ «С-Буд» та відображеним у бухгалтерському обліку операцій щодо будівництва, здійснених на підставі цих договорів, а також дозвільним документам на право будівництва. Зокрема, Сокальська ОДПІ зазначила про те, що в даному випадку будівництво житлових будинків велося для ТОВ «Сокме» як юридичної особи, яка є одноосібним власником житла, а не членом ЖБК «Монастирський», який вніс пай в житлово-будівельний кооператив. Сокальська ОДПІ дійшла висновку, що в порушення пп. 7.11.1, пп. 7.11.7, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.14.1.121 п. 14.1 ст. 14, абз. 2, 4 п. 157.15 ст. 157 Податкового кодексу України ЖБК «Монастирський», зареєструвавшись неприбутковою організацією, користуючись пільгою в частині оподаткування коштів пайовиків, займався діяльністю, не передбаченою статутом неприбуткової організації (забезпечення житлом для власних потреб членів кооперативу, які мають право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядженням квартирою (будинком), а проводив будівництво житлового масиву для юридичної особи, яка є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Крім того, з покликанням на норми Законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відповідач в акті перевірки від 20.03.2013 року зазначив про те, що ЖБК «Монастирський» фактично фінансував будівництво житлового кварталу для ТОВ «Сокме» за рахунок коштів пайових і членських внесків фізичних та юридичних осіб, тобто здійснював функції фінансової установи без необхідних для цього дозвільних документів на провадження такого виду господарської діяльності.

Відтак, контролюючий орган вважає, що ЖБК «Монастирський» займається діяльністю, не передбачену його установчими документами, а щодо самих установчих документів, то на думку відповідача такі зареєстровано без належних на те законних підстав. В акті перевірки Сокальська ОДПІ покликається лише на норми Житлового кодексу УРСР, що стосуються житлово-будівельних кооперативів, але в позовній заяві відповідач також наводить норми Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР №186 від 30.04.1985 року, акцентуючи увагу на порядку та умовах, необхідних для створення таких кооперативів. У зв'язку з встановленими під час податкової перевірки ЖБК «Монастирський» обставинами Сокальська ОДПІ звернулася з даним позовом до суду з мотивів, стислий зміст яких наведено вище.

Для вирішення даного спору суд, при виборі правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, керувався наступним:

До 2003 року правові основи організації житлово-будівельного кооперативу визначали Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 року №5464-Х (далі - ЖК УРСР), а також прийняті відповідно до ст. ст. 134, 137 названого законодавчого акта: Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджені спільною постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок № 228 від 05.06.1985 року та Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, який затверджено постановою Ради Міністрів УРСР №186 від 30.04.1985 року (далі - Примірний статут ЖБК 1985 року).

Названими нормативними актами було встановлено порядок виникнення, принципи організації, умови членства у кооперативі, зокрема передбачено контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів з боку виконавчих комітетів місцевих ради.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 134 ЖК УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів . Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях , при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів . Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 137 ЖК УРСР житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу.

Примірний статут ЖБК 1985 року стосовно порядку організації житлово-будівельного кооперативу містить норми такого ж змісту, що й ЖК УРСР (п. 1). Поміж іншого, Примірний статут ЖБК 1985 року встановлює також умови щодо прийому громадян до членів ЖБК. Згідно з п. 7, п. 8 Примірного статуту 1985 року громадяни приймаються до членів житлово-будівельного кооперативу після досягнення ними вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітній спадкоємець члена кооперативу, який проживає разом з ним, може бути прийнятий до членів кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття його права і обов'язки здійснював опікун (піклувальник). До членів молодіжних житлово-будівельних кооперативів приймаються особи віком до 30 років. До членів кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені у пункті 37, абзаці першому пункту 43 і абзаці першому пункту 55 цього Примірного статуту.

Таким чином, ЖК УРСР та Примірний статут ЖБК 1985 року передбачають утворення житлово-будівельних кооперативів при виконкомах місцевих рад та підприємствах, установах, організаціях, за загальним правилом, громадянами, що проживають в певному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Разом з тим, ЖК УРСР встановлює дозвільний порядок створення ЖБК, який полягає в тому, що рішення про організацію ЖБК, список його членів потребують затвердження виконавчих комітетів місцевих рад, після чого скликаються загальні збори, які приймають статут кооперативу, який надалі обов'язково затверджується та реєструється у виконавчому комітеті.

Згадані вище нормативні акти не узгоджуються із новим законодавством України, яке у цій сфері суспільних відносин встановлює зовсім інші правила створення та функціонування кооперативів.

У такому контексті слід зазначити, що постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991року №1545-XII передбачено наступне: «у зв'язку з Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України» та прийняттям Акта проголошення незалежності України Верховна Рада України постановляє: встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

З 27 серпня 2003 року набрав чинності Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 року № 1087-IV (далі - Закон №1087), у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до ст. 5 Закону №1078 законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

У 2004 році набрали чинності, зокрема, такі нормативно-правові акти, як:

- Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV (далі - ГК України), у ст. 94 якого передбачено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів;

- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), який серед іншого закріплює загальні положення про юридичну особу;

- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2004 року №755- IV (далі - Закон №755), дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності і підпорядкування. У п. 3 Прикінцевих положень цього Закону також передбачено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому при вирішенні даного спору, зокрема для з'ясування питання про відповідність Статутів ЖБК «Монастирський» у редакції 2007 року та у редакції 2010 року вимогам законодавства, для з'ясування питання про дотримання вимог законодавства при створенні згаданого ЖБК «Монастирський» та при вирішенні спору щодо того, чи діяльність ЖБК «Монастирський» відповідає його установчим документам, суд братиме до уваги норми чинного законодавства України, яке регулює суспільні відносини у цій сфері.

Юридичною особою, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 87, ч. 1 ст. 89 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до ст. 1 Закону №1078 кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. У ст. 2 Закону №1078 закріплено, зокрема, наступні визначення: «кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування»; «обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1078 метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Розділ ІІ Закону №1078 присвячений саме правовому статусу кооперативу, у т.ч. порядку його створення та управління. Зокрема, відповідно до ст. 6 Закону № 1078 кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1078 кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами .

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах:

- для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює);

- для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, відповідно до ст. 8 Закону №1078, є його статут. У цій же статті передбачено, що статут кооперативу повинен містити такі відомості : найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 9 Закону №1078 державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №755 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Отже, кооператив вважається створеним з дня його державної реєстрації шляхом внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру відповідно запису у порядку, визначеному Законом № 755.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що рішення про створення кооперативу та затвердження його статуту приймають лише засновники кооперативу, а не виконавчі комітети місцевих рад. Таких умов як те, щоб засновники кооперативу перебували у виконкомах на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов чи проживали на території певної адміністративно-територіальної одиниці чинним законодавством не встановлено. Нормативних положень, які б передбачали створення кооперативу виключно при місцевих радах, підприємствах і організаціях чинним законодавством України також немає. Щодо членів кооперативу, то на відміну від ЖК УРСР та Примірного статуту ЖБК 1985 року чинне законодавство України, окрім того, що містить інші віковий ценз та вимоги до мінімальної кількості членів кооперативу, передбачає також, що членом житлово-будівельного кооперативу поряд з фізичними особами може бути також і юридична особа.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Суд встановив, що ЖБК «Монастирський» зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Рішення про створення ЖБК «Монастирський» було прийнято на установчих зборах його засновників 25.12.2007 року, яке оформлено протоколом. На цих же зборах було прийнято статут ЖБК «Монастирський», який згодом було викладено в новій редакції (2010 року).

Щодо установчих документів ЖБК «Монастирський», а саме Статут у редакції 2007 року та Статут у редакції 2010 року, то на думку суду такі документи за своїм змістом та формою відповідають вимогам Закону №1078.

Позивач, обґрунтовуючи наявність порушень, допущених при створенні ЖБК «Монастирський», покликається на згадані вище положення ЖК УРСР, а також на положення Примірного статут ЖБК 1985 року, зміст яких суперечить загальним засадам створення юридичних осіб приватного права, встановленим законами України, про що уже зазначено вище. Порушень чинного законодавства України, допущених при створенні ЖБК «Монастирський» чи фактів, які б вказували на невідповідність установчих документів останнього вимогам законодавства України позивач не вказав. За таких обставин суд вважає вимоги позивача в цій частині безпідставними і необґрунтованими.

З приводу діяльності ЖБК «Монастирський» на її відповідності установчим документам законодавству України суд зазначає наступне.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що ЖБК «Монастирський» уклав договір доручення від 20.02.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року ) з ТОВ «Сокме», на підставі та на виконання якого надалі уклав від імені ТОВ «Сокме» договір з ТОВ «С-Буд» про організацію будівництва житлового масиву «Монастирський».

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Укладення ЖБК «Монастирський» договору доручення не суперечить вимогам законодавства, оскільки з моменту його державної реєстрації він набув цивільну правоздатність та дієздатність, притаманну юридичній особі, в тому числі своїми діями набувати права та обов'язки у зв'язку з укладанням угод.

Згідно з договором доручення від 20.02.2009 року (зі змінами від 30.03.2009 року) Сторони домовились, що Довіритель, у даному випадку це ТОВ «Сокме», відшкодує ЖБК «Монастирський» як Повіреному усі витрати, понесені останнім для виконання договірних зобов'язань. Вчинені ЖБК «Монастирський» дії по виконанню договору доручення від 20.02.2009 року з наступними змінами від 30.03.2009 року матимуть юридичні наслідки саме для Довірителя.

Слід зазначити, що для виконання згаданого вище договору доручення ЖБК «Монастирський» задіяв власні кошти, проте це також не суперечить його установчим документам та законодавству України. В силу вимог Закону № 1078 кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів , виготовленої продукції, доходів одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Отже, використовуючи кошти, джерелом походження яких є, в тому числі, внески (паї) його членів, кооператив розпоряджався ними як їх одноосібний власник, а не як розпорядник чи управитель коштів інших фізичних осіб. Тому твердження позивача про неправомірне залучення коштів фізичних осіб для їх наступного інвестування у будівництво нерухомості, тобто здійснення відповідачем фінансових послуг, не ґрунтується на законі.

Суд також констатує, що проведеною податковим органом перевіркою не встановлено факту отримання ЖБК "Монастирський" доходу за наслідками виконання договору доручення від 20.02.2009 року (з наступними змінами від 30.03.2009 року). З наданих суду облікових документів не вбачається отримання ЖБК "Монастирський" доходу, а лише відшкодування йому Довірителем (ТОВ "Сокме") понесених витрат.

Зважаючи на наведене вище суд прийшов до висновку, що вчинення дій на виконання договору доручення від 20.02.2009 року (з наступними змінами від 30.03.2009 року) в цілому узгоджується зі статутними видами діяльності ЖБК «Монастирський» (серед яких - виконання функцій замовника розроблення містобудівної, проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту житловий квартал «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу з торгово-побутовими об'єктами у місті Червонограді), та не суперечить законодавству України.

Більше того, суд встановив, що у підсумку ЖБК «Монастирський» став власником житлового кварталу «Монастирський», що і є метою його створення та відповідає статутним завданням цього Кооперативу.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків . Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання .

Названий вид адміністративно-господарської санкції, відповідно до ст. 247 ГК України, може бути застосовано до суб'єкта господарювання у разі здійснення ним діяльності, що суперечить закону чи установчим документам . У частині 2 цієї статті передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, за змістом ч. 2 ст. 38 Закону №755, є однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

З огляду на те, що висновки контролюючого органу про здійснення ЖБК «Монастирський» діяльності, яка суперечить закону чи установчим документам, залишились непідтвердженими, суд вважає, що в даному випадку немає підстав для застосування до ЖБК «Монастирський» такого виду відповідальності адміністративно-господарської санкції як скасування його державної реєстрації. Разом з тим, суд вважає за необхідне додати, що можливі порушення у сфері оподаткування, про які зазначено в акті від 20.03.2013 року, не свідчать про здійснення діяльності, яку заборонено законом чи яка суперечить установчим документам платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені вище норми законодавства та встановлені обставини справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Сокальської ОДПІ є необґрунтованими і підстав для їх задоволення не має. Поряд з тим, відповідач надав суду достатньо доказів, які в цілому свідчать про обґрунтованість його правової позиції та спростовують висновки контролюючого органу про наявність порушень законодавства при створенні ЖБК «Монастирський» та в його діяльності.

Щодо судових витрат, то відповідно до ст. 94 КАС України підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.