Ухвала

від 13.05.2014 по справі 813/5433/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 876/14986/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника відповідача Синило Т. О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 813/5433/13-а за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Житлово-будівельного кооперативу "Монастирський" про визнання недійсними установчих документів і припинення реєстрації юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2013 року Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася з адміністративним позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Монастирський", яким просила визнати недійсними установчі документи житлово-будівельного кооперативу "Монастирський" а саме - статут у редакції 2007 року та статут у редакції 2010 року, та припинити юридичну особу - житлово-будівельний кооператив "Монастирський" (податковий номер 34987300; місцезнаходження: 80040, Львівська обл., Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Л. Українки, 32).

Позов мотивує тим, що установчі документи кооперативу зареєстровано з порушенням закону, а здійснювана ним діяльність суперечить установчим документам. Вказує, що ЖБК "Монастирський" утворено з порушенням положень Житлового кодексу УРСР та постанови Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року №186 "Про затвердження примірного статуту житлово-будівельного кооперативу", які передбачають, поміж іншого, що житлово-будівельні кооперативи утворюються при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів або ж при підприємствах, установах, організаціях. Попри вимоги згаданих законодавчих актів, норми яких дотепер залишаються чинними, ЖБК "Монастирський", як пояснює представник позивача, утворено без відповідного рішення виконавчого комітету місцевої ради (чи то смт. Жвирка чи м. Червонограда) про затвердження рішення зборів про створення кооперативу, відсутнє також рішення трудового колективу підприємства, установи, організації щодо створення кооперативу. Також вказує, що ЖБК "Монастирський" як неприбуткова організація займався будівництвом житлового кварталу на замовлення і для ТОВ "Сокме" за рахунок пайових та цільових внесків, які в силу вимог законодавства звільнено від оподаткування. На думку позивача, відповідач фактично перейняв функції фінансової установи, оскільки здійснював операції із залученням коштів від фізичних осіб, проте в силу свого правового статусу займатись таким видом господарської діяльності йому заборонено. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач займається діяльністю, яка суперечить його установчим документам, що відповідно до статті 247 Господарського кодексу України є підставою для застосування такого виду адміністративно-господарської санкції як скасування державної реєстрації

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився позивач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідач здійснював діяльність з метою отримання прибутку, що суперечить видам основної діяльності неприбуткової організації. Реєстрація відповідача, як неприбуткової організації здійснювалась з метою звільнення від оподаткування.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч і були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що не перешкоджає судовому розгляду справи в порядку статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ЖБК "Монастирський" утворено на підставі рішення установчих зборів житлово-будівельного кооперативу, яке оформлено протоколом від 25 грудня 2007 року №1. Засновниками ЖБК "Монастирський" та, відповідно, його членами, є вісім фізичних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та одна юридична особа - ТОВ "Сокме".

На цих же установчих зборах було затверджено Статут ЖБК "Монастирський". Рішенням установчих зборів ЖБК "Монастирський", яке оформлено протоколом від 4 січня 2010 року №1, було затверджено нову редакцію Статуту.

20 лютого 2009 року між ТОВ "Сокме", який є користувачем земельної ділянки в м. Червонограді площею 7,252 га (мікрорайон "Монастирський") та відповідачем було укладено договір доручення № 1.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Повірений (ЖБК "Монастириський") зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя (ТОВ "Сокме") виконати юридичні дії, пов'язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу "Монастирський" з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно-розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного та молодіжно-розважальних центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону "Монастирський".

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 цього Договору Повірений забезпечує виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво. Повірений для реалізації зобов'язань за договором самостійно здійснює погоджувальні процедури та отримує необхідні дозволи на розміщення об'єкту містобудування і одержує Дозволи на виконання будівельних робіт.

Повірений виконує функції замовника та організовує будівництво, зокрема, укладає Угоди з Генпідрядником та іншими організаціями на проведення будівельно-монтажних робіт, проводить усі організаційні роботи по веденню будівництва, в тому числі, придбанні будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей. Повірений вправі використовувати власні кошти, кошти ЖБК "Монастирський", для виконання зобов'язань за цим договором з наступним їх відшкодуванням по завершенню виконання зобов'язань за цим Договором. Права і обов'язки за Договором, укладеним Повіреним, виникають безпосередньо у Довірителя. Повірений забезпечує оформлення та виготовлення документів, що засвідчують право власності на збудовані об'єкти.

Відповідно до пункту 4.2 договору довіритель зобов'язаний забезпечити Повіреного засобами та документацією, необхідними для виконання доручення, відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором Доручення, які належним чином підтверджені.

Згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4 договору доручення Довіритель зобов'язаний відшкодувати Повіреному понесені витрати, негайно прийняти від Повіреного усе одержане ним при виконанні доручення, виплатити Повіреному винагороду в порядку та розмірах, визначеному цим Договором; відшкодувати усі витрати, пов'язані з придбанням будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей за кошти Повіреного та кошти ЖБК "Монастирський", а також витрати пов'язані із наданням та споживанням послуг, у разі їх належного підтвердження.

Відповідно до пункту 5.1 договору доручення Довіритель за виконання повіреним на його користь передбачених цією Угодою дій сплачує винагороду у грошовій формі або здійснює розрахунок в іншому порядку, в тому числі шляхом передачі майнових прав на площі в збудованих об'єктах.

Згідно з пунктом 9.1 договору доручення цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом шести років, але не довше терміну завершення будівництва та оформлення права власності на збудовані об'єкти.

На виконання укладеного договору доручення, відповідач уклав з ТОВ "С-Буд" договір №2 від 12 березня 2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 в м. Червонограді Львівської області.

У червні 2012 року будівництво житлового комплексу "Монастирський" було завершено, після чого на ТОВ "Сокме" оформлено 34 свідоцтва на право власності від 5 вересня 2012 року, відповідно, на 34 житлових будинки.

3 грудня 2012 року ТОВ "Сокме" та ЖБК "Монастирський" підписали доповнення та зміни до договору доручення від 20 лютого 2009 року (із змінами та доповненнями від 30.03.2009 року), якими пункт 4.2.3. викладено в наступній редакції: "Відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за Договором Доручення по будівництву житлового кварталу забудови, які належним чином підтверджені в розмірі 43671427,96 грн.

Після завершення будівництва ТОВ "Сокме" та ЖБК "Монастирський", з метою виконання умов договору доручення щодо відшкодування Повіреному понесених у зв'язку з виконанням договору доручення витрат, підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 19 серпня 2013 року заборгованість ТОВ "Сокме" перед ЖБК "Монастирський" становить 43671427,96 грн.

Протягом серпня 2013 року ТОВ "Сокме" (Продавець) та ЖБК "Монастирський" (Покупець) уклали 34 договори купівлі-продажу житлових будинків, право власності на які було оформлено на ТОВ "Сокме" (будинки житлового комплексу "Монастирський", будівництво яких здійснювало ТОВ "С-Буд" на підставі згаданого вище договору від 12 березня 2009 року)

Відтак, відповідно до угод про зарахування зустрічних однорідних вимог сторони домовились про зарахування вартості окремо взятого житла (що є предметом конкретного договору купівлі-продажу укладеного в серпні 2013 року) в рахунок погашення зобов'язання ТОВ "Сокме" перед ЖБК "Монастирський", яке виникло у зв'язку з виконанням договору доручення від 20 лютого 2009 року, на загальну суму 43671427,96 грн. Решту суми в розмірі 431026,04 грн відповідач оплатив контрагенту платіжним дорученням від 30 серпня 2013 року, зазначивши призначенням платежу "оплата заборгованості згідно договору №27/08-1 від 27 серпня 2013 року, в т. ч. 71837,67 грн ПДВ.

На основі наведеного та акту звірки взаємних розрахунків можна дійти до висновку про відсутність заборгованості ЖБК "Монастрський" перед ТОВ "Сокме" і навпаки, а відповідач став власником житлового комплексу "Монастирський".

З 25 лютого 2013 року по 13 березня 2013 року Сокальська ОДПІ проводила документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ЖБК "Монастирський" залишку від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 1 жовтня 2010 року до 30 листопада 2012 року, за наслідками якої складено акт №108/1601/34987300 від 20 березня 2013 року.

У підсумку перевірки контролюючий орган зазначив про порушення платником підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.4 статті 189, підпункту 197.1.14 статті 197, пункту "е" пункту 201.1 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7278760 грн, у зв'язку з відображенням ЖБК "Монастирський" у складі податкових зобов'язань вартості будівельних матеріалів, робіт (послуг) пов'язаних з будівництвом житлового кварталу "Монастирський" для ТОВ "Сокме".

В акті перевірки від 20 березня 2013 року контролюючий орган, окрім правомірності нарахування податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, надав також свою правову оцінку установчим документам ЖБК "Монастирський", його договорам доручення з ТОВ "Сокме", з ТОВ "С-Буд" та відображеним у бухгалтерському обліку операцій щодо будівництва, здійснених на підставі цих договорів, а також дозвільним документам на право будівництва. Зокрема, Сокальська ОДПІ зазначила про те, що в даному випадку будівництво житлових будинків велося для ТОВ "Сокме" як юридичної особи, яка є одноосібним власником житла, а не членом ЖБК "Монастирський", який вніс пай в житлово-будівельний кооператив. Сокальська ОДПІ дійшла висновку, що в порушення підпунктів 7.11.1, 7.11.7, пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14, абзаців 2, 4 пункту 157.15 статті 157 ПК України ЖБК "Монастирський", зареєструвавшись неприбутковою організацією, користуючись пільгою в частині оподаткування коштів пайовиків, займався діяльністю, не передбаченою статутом неприбуткової організації (забезпечення житлом для власних потреб членів кооперативу, які мають право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядженням квартирою (будинком), а проводив будівництво житлового масиву для юридичної особи, яка є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Також зазначив, що ЖБК "Монастирський" фактично фінансував будівництво житлового кварталу для ТОВ "Сокме" за рахунок коштів пайових і членських внесків фізичних та юридичних осіб, тобто здійснював функції фінансової установи без необхідних для цього дозвільних документів на провадження такого виду господарської діяльності.

На основі наведеного позивач дійшов висновку, що відповідач займається діяльністю, не передбачену його установчими документами, а щодо самих установчих документів, то, на думку позивача, такі зареєстровано без належних на те законних підстав.

Відповідно до статті 2 Закон України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Відповідно до статті 6 цього Закону кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Відповідно до статті 8 цього Закону правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є його статут. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Оскільки Законами України передбачений певний порядок створення і реєстрації кооперативу, позивач не може самостійно висувати додаткові вимоги, які не були перелічені в законодавстві (зокрема про створення кооперативу лише при виконавчому комітеті місцевих рад, чи обмеження суб'єктів, які можуть бути членами кооперативу).

Що стосується установчих документів відповідача, то на момент реєстрації та внесення змін до них такі документи відповідали вимогам Законодавства, що підтверджується фактом їх реєстрації.

Щодо відповідності фактичної діяльності ЖБК "Монастирський" установчим документам, то колегія суддів приходить до висновку, що виконання відповідачем укладеного договору доручення не може вважатись порушенням закону та не суперечить установчим документам, ні в редакції 2007, ні в редакції 2010 року.

Навпаки укладаючи такий договір відповідач діяв на виконання завдань передбачених власним Статутом, щодо організації будівництва за власні кошти та кошти членів(асоційованих членів) кооперативу одно - та двоквартирних житлових будинків котеджного типу з прибудованими гаражами (пункт 2.3 статуту). Право використовувати майно кооперативу для виконання завдань кооперативу також закріплено статутом.

Не вірним є твердження позивача про невідповідність діяльності відповідача його статусу неприбуткового товариства. Зокрема в ході виконання договору доручення і подальшої купівлі майна шляхом взаємозарахування зобов'язань, відповідач не тільки не набув грошові кошти у власність, а і компенсував різницю у вартості майна контрагента і наданих контрагенту послуг.

Відтак колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування установчих документів відповідача чи застосування такого виду адміністративно-господарської санкції, як скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 813/5433/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Улицький В. З.

ОСОБА_2

Повний текст ухвали складено 16 травня 2014 року