Ухвала

від 10.07.2006 по справі 30/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.06р.

Справа № 30/486

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Євстигнеєвої Н.М.

за участю представників:

Від Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, (м. Дніпропетровськ): Осельський Є.С., довіреність від 07.02.2006 року

Від заінтересованих осіб: стягувача (позивача): не з'явився

Від боржника (відповідача): Максудова  Н.Г., довіреність від 16.06.2006 року №7/1858, представник; Франчук О.О., начальник відділу бухобліку та звітності управління, довіреність від 04.07.2006 року №2/2019

розглянув скаргу: Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

на дії Державної виконавчої служби Дніпропетровської області

          У справі:

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю Холт", м. Дніпропетровськ 

до  Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості в розмірі 126876,21 грн.

Суддя  Євстигнеєва Н.М.

СУТЬ СПРАВИ:

20.06.2006 року Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду зі скаргою (вих. №7/1874 від 19.06.2006 року), якою просить: визначити термін, до якого заявник мав право добровільно виконати наказ господарського суду та скасувати постанову державної виконавчої служби Дніпропетровської області  про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.05.2006 року.

Скарга мотивована тим, що боржник є бюджетною установою і фінансується виключно з коштів державного та місцевого бюджетів, тому для виконання наказу суду йому було необхідно узгодити свої дії з міським головою та управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області де і відкриті розрахункові рахунки заявника. Отримавши відповідні погодження та оформивши необхідні платіжні доручення 17 травня 2006 року боржник добровільно перерахував грошові кошти згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження. З постановою Державної виконавчої служби Дніпропетровської області про стягнення виконавчого збору боржник (відповідач) не погоджується, оскільки вважає, що державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду 30/486 не проведено жодних виконавчих дій, наказ господарського суду виконано у добровільному порядку. Відповідач вважає, що не порушив при виконанні наказу господарського суду шестиденного строку, встановленого державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання наказу, оскільки на період з 10.05.2006 року по 16.05.2006 року припадає два вихідні дні, які не враховуються при обчисленні шестиденного строку, наданого для добровільного виконання наказу.

Державна виконавча служба Дніпропетровської області (надалі ДВС) проти скарги заперечує, просить відмовити з огляду на наступне.

Державний виконавець, відповідно до статті 24 Закону України „Про виконавче провадження”, самостійно визначає строк для добровільного виконання в залежності від характеру вимог і способу виконання, але до семи днів для такого роду вимог. За змістом Закону України „Про виконавче провадження” строки цим Законом встановлюються у календарних днях, де строки мають процесуальний характер, а санкція за їх порушення –втрата можливості вчинити ту процесуальну дію, для вчинення якої встановлено цей строк.

Державна виконавча служба вважає, що через отримання своєчасно боржником постанови у державного виконавця не існує правових підстав ігнорувати та не виконувати імперативну норму статті 46 частини першої Закону України „Про виконавче провадження”.

          Стягувач (позивач) у судове засідання не з'явився, письмові пояснення на скаргу не надав, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка представника стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

          Вимога про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді подання учасниками судового процесу не заявлялась.

          У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників боржника (відповідача) та Державної виконавчої служби Дніпропетровської області господарський суд встановив наступне.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2006 року стягнуто з Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холт”, м. Дніпропетровськ, суму основного боргу 95198,81грн., суму від інфляції 22 608,48грн., три проценти річних в сумі 6 068,92грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1268,76грн. та 118 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.          

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2006 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ №30/486 від 07.02.2006 року.

14 квітня 2006 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби у Дніпропетровській області Осельським Є.С. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області, виданого 07.02.2006 року у справі 30/486, про що винесена відповідна постанова.

Згідно п.2 цієї постанови Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської міської ради надано строк для добровільного виконання у шість (6) днів з моменту отримання постанови  та попереджено, що при невиконанні наказу господарського суду –відбудеться виконання наказу у примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (п.4 постанови).

Боржник (відповідач) отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 10 травня 2006 року, що не заперечується останнім та підтверджується витягом з книги реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.117, т.2).

Платіжним дорученням від 17 травня 2006 року №600 відповідач перерахував на рахунок позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Холт” заборгованість в сумі 125262,97грн. (а.с.119,т.2).

17 травня 2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Дніпропетровської області через порушення строку, наданого скаржнику для добровільної сплати боргу, винесено постанову  про стягнення виконавчого збору у сумі 12 526,29грн., копія якої вручено боржнику.

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року  виконавче провадження з примусового виконання наказу №30/486 закінчено, а постанову державного виконавця від 17.05.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 12526,29грн. виділено в окреме виконавче провадження.

Підставою для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 17.05.2006 року є порушення строку, наданого скаржнику для добровільної сплати боргу та стаття 46 Закону України „Про виконавче провадження”,

          Відповідно до частини першої статті 46 Закону України „Про виконавче провадження” у   разі   невиконання  рішення  у  строк,  установлений  для добровільного  його  виконання,  з  боржника постановою державного виконавця,  яка  затверджується  начальником  відповідного  органу державної    виконавчої    служби,    якому    він   безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від  фактично  стягненої  суми  або  вартості  майна боржника, яке передане  стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення   немайнового   характеру   в   строк,   встановлений  для добровільного  його  виконання, з боржника після повного виконання рішення  в  тому  ж  порядку  стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина  і  в  розмірі  п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  - з боржника - юридичної особи.

          Таким чином, відповідно до частини першої статі 46 цього Закону виконавчий збір стягується за умови порушення строків виконання рішення, установлених  державним виконавцем для добровільного виконання, у розмірі 10% від фактично стягненої суми.

          Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” виконавчий збір, який стягується на підставі статті 46 Закону України „Про виконавче провадження” стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

          Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в частині 2 статті 24 Закону України „Про виконавче провадження”.

          Строк добровільного виконання рішення суду, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України „Про виконавче провадження”, не може перевищувати  семи  днів.

          Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження 10 травня 2006 року, боржник повинен був виконати рішення суду в строк до 16.05.2006 року (останній день сплати боргу в добровільному порядку –16.05.2006 року).

          Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження строк добровільного виконання наказу суду встановлено у шість днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

          У зв'язку з тим, що боржник є бюджетною установою і фінансується виключно з коштів державного та місцевого бюджетів, для виконання наказу суд йому було необхідно узгодити свої дії з міським головою та управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області, де  відкриті розрахункові рахунки боржника. Отримання коштів на погашення заборгованості на підставі рішення господарського суду після того, як сформовано міський бюджет на 2006 рік та переглянути його показники у сторону збільшення не можливо без відповідного погодження у зв'язку з відсутністю додаткових джерел фінансування.

          В той же час, 17 травня 2006 року відповідач перерахував на рахунок стягувача суму заборгованості, яка була стягнена на підставі рішення суду.

          Примусове виконання рішення суду при цьому державним виконавцем не здійснювалося. Примусове стягнення, відповідно до статті 50 Закону України „Про виконавче провадження”, полягає у зверненні стягнення  на  майно боржника шляхом його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації. Стягнення за виконавчими   документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті,  інші цінності,  в тому числі кошти на рахунках та  вкладах  боржника  в установах  банків  та  інших кредитних організаціях,  на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

          Постанова про арешт грошових коштів та майна боржника державним виконавцем не виносилась.

          Таким чином, не зважаючи на порушення строків добровільного виконання рішення суду, встановленого постановою державного виконавця від 14.04.2006 року, суд вважає, що стягнення виконавчого збору у розмірі 12 526,29грн. є необґрунтованим, оскільки примусове виконання рішення суду не здійснювалось.

З огляду на вищевикладене вимога скаржника (відповідача) щодо скасування постанови державної виконавчої служби Дніпропетровської області  про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.05.2006 року підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги скаржника про визначення терміну, до якого заявник мав право добровільно виконати наказ господарського суду, то суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених дійсною Конституцією межах та відповідно до Законів України.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб,   спрямованих  на  примусове виконання рішень судів та  інших  органів  (посадових  осіб),  які здійснюються  на  підставах,  у  спосіб  та  в  межах повноважень, визначених, в тому числі, рішеннями,  що відповідно до Закону  підлягають  примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання   рішень,   встановлених   цим   Законом,  неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження”), а також зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і  не  допускати  у  своїй діяльності   порушення  прав  та  законних  інтересів  громадян  і юридичних осіб (ст.7 цього Закону).

          На виконання вимог Закону державний виконавець визначив строк для добровільного виконання рішення суду, який не перевищував строк, встановлений статтею 24 Закону України „Про виконавче провадження”.

          За змістом Закону України „Про виконавче провадження” строки, які мають процесуальний характер, встановлюються у календарних днях, а не робочих, тому встановлюючи строк для добровільного виконання рішення суду у шість днів (при максимальному строку –сім днів), державний виконавець діяв у межах наданих йому законом повноважень.

              Крім того, господарський суд не має повноважень щодо визначення терміну, до якого заявник мав право добровільно виконати наказ господарського суду, оскільки за Законом - це відноситься до компетенції державного виконавця.

          Керуючись ст. 6 Конституції України, статтями 1,5,24,46,50 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст.86,1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Скасувати постанову Державної виконавчої служби Дніпропетровської області  про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.05.2006 року.

Відмовити у задоволенні вимоги Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради про визначення терміну, до якого заявник мав право добровільно виконати наказ господарського суду.

Суддя

Н.М. Євстигнеєва

(Дата підписання ухвали –14.07.2006 року)