Рішення

від 19.11.2013 по справі 1516/2612/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/5960/13

Головуючий у першій інстанції Фабіжевський С.А.

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Колеснікова Г.Я.,

суддів - Сватаненко В.І., Черевко П.М.,

при секретарі - Орлової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (далі - ТОВ «Світанок», товариство) за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області, відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», приватного підприємства «Господин жатви» про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Світанок» про стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначала, що за договором позики від 20 лютого 2005р. передала ТОВ «Світанок» в особі директора Франчука С.В. кошти в сумі 80 000 грн. строком до 30 вересня 2010 року

Оскільки відповідач борг не повертає, просила позов задовольнити.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату судового засідання врегульовано ст. 74 ЦПК України.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду справи.

Оскільки належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обов'язковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України), участь у справі є процесуальним правом таких осіб (ст. 27 ЦПК України), а згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та доведення до суду переконливості своїх доводів (повідомлення про судове засідання є елементом змагальності та обов'язком суду), то неповідомлення про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення її прав, що призвело до неправильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження, про що буде викладено нижче.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Світанок» договір позики від 20 лютого 2005р. не укладався, оскільки:

- позивач лише 24 лютого 2005р. отримала паспорт, дані якого містяться у договорі від 20 лютого 2005р.;

- грошова сума у розмірі 80 000 грн. на прибутковий рахунок товариства не надходила, операції по договору позики у бухгалтерських документах не відображено.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна з огляду на наступне.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позову, суд, у порушення вимог ст. 215 ЦПК України, взагалі не виклав позицію відповідача та норму матеріального закону, на підставі якого вирішено справу.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 16.1 Статуту ТОВ «Світанок» (в редакції яка діяла на час укладення договору позики) генеральний директор мав право вирішувати всі питання діяльності підприємства за винятком тих, які входять до компетенції загальних зборів учасників підприємства (т. 3 а.с. 16).

Аналіз змісту п. 13.2 Статуту дає підстави для висновку, що укладення договору позики не відносилось до компетенції загальних зборів (т. 3 а.с. 15).

Згідно протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Світанок» від 7 вересня 1998 року генеральним директором товариства призначено Франчука С.В. (т. 3 а.с. 24-25).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27 вересня 2010 року та на 13 серпня 2012 року керівником ТОВ «Світанок» значиться Франчук С.В. (т.1 а.с.8, т. 2 а.с. 26).

Судом встановлено, що 20 лютого 2005р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Світанок» в особі директора Франчука С.В. укладено договір позики у розмірі 80 000 грн. строком до 30 вересня 2010р. (т.1 а.с.7).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що на момент укладення договору позики Франчук С.В. був уповноважений укладати цей правочин від імені товариства, оскільки був наділений такими повноваженнями згідно зі Статутом товариства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 1046-1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший грошовий документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підтвердження прийняття від ОСОБА_2 готівки у розмірі 80 000 грн. в касу товариства за прибутковим касовим ордером, позивачу 20 лютого 2005р. видана засвідчена відбитком печатки ТОВ «Світанок» квитанція за підписами головного бухгалтера та касира товариства, оригінал якої досліджено у суді апеляційній інстанції.

Квітанція до прибуткового касового ордеру відповідає вимогам п. 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. № 637.

Доказів про те, що печатка товариства у даний період була втрачена або відбиток печатки на квитанції та договорі є підробленим матеріали справи не містять.

Крім того, представником позивачки до апеляційного суду було надано і судом оглянуто в судовому засідані оригінал розписки позичальника, яка посвідчує передання 20 лютого 2005 року генеральному директору ТОВ «Світанок» Франчуку С.В. від ОСОБА_2 80 000 грн. (т. 3 а.с. 46).

В т.1 на а.с.242-254 тощо містяться докази про відсутність в бухгалтерських документах товариства операцій по договору позики з ОСОБА_2

Проте, неналежна організація бухгалтерського обліку у товаристві та не проведення отриманих коштів від ОСОБА_2 по бухгалтерським рахункам не може бути підставою для висновку, що ці кошти не вносилися до ТОВ «Світанок».

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності угоди, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона не визнана судом недійсною.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нотаріальне посвідчення договору позики законом не передбачено.

Той факт, що у договорі позики допущена помилка у даті його укладення, не є тією обставиною, з якою закон повязує нікчемність правочину.

Оскільки договір позики є чинним, відповідачем у судовому порядку не оспорений, недійсним судом не визнаний, він підлягає виконанню.

Дані про те, що ТОВ «Світанок» заперечувало проти позову ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Беручи до уваги, що матеріали справи не містять інформації щодо:

- проведення по бухгалтерським рахункам товариства 80 000 грн., які надійшли

від ОСОБА_2;

- порушення криміальної справи по факту розкрадання майна товариства саме у розмірі

80 000 грн.,

третя особа ОСОБА_3, який є учасником ТОВ «Світанок», не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.2 ч. 1 307, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2013 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (Одеська область м. Котовськ, вул. 50 Років Жовтня, 196. Код ЄДРПОУ 30129083) на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень та судові витрати у розмірі 920 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської облсті Г.Я. Колесніков