Постанова

від 14.11.2013 по справі 10361/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. № 2а-10361/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Тверитнікові О.О.

за участі:

представника позивача Підопригори М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участю Прокурора Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0002242302/0 від 17.11.2008 р., № 0001441702/0 від 17.11.2008 р., № 0002252302 від 17.11.2008 р.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив обсяг позовних вимог та просив суд скасувати такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова: податкове повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 17.11.2008 р. в частині визначення основного платежу в сумі 1114187,00грн. і в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій, які припадають на дану частину основного платежу (778049,50 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 17.11.2008 р. в частині визначення основного платежу в сумі 891351,00 грн. і в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій, які припадають на дану частину основного платежу (445675,50 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 17.11.2008 № 0002242302/0 в частині визначення ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1114187,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 778049,50 грн., від 17.11.2008 № 0002252302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 891351,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 445675,50 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012р. було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2009р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що договори з ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ» були укладені із дотриманням вимог чинного законодавства, сторонами було повністю їх виконано та належним чином оформлено всі первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку, а для висновку про їх нікчемність відсутні будь-які підстави.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що про нікчемність договорів свідчить направленість умислу контрагентів позивача на ухилення від сплати податків, в зв'язку з чим він є таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 ГК України), невідповідність змісту правочинів моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України), відсутність необхідного обсягу дієздатності в осіб, що від імені контрагентів позивача вчиняли правочини (ч. 2 ст. 203 ЦК України), неможливість проведення зустрічних перевірок таких суб'єктів господарювання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року неналежного відповідача було замінено належним відповідачем - Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

При новому розгляді справи судом встановлено, що суми основного платежу, в частині нарахування яких позивач вимагає скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0002242302/0 і № 0002252302/0 від 17.11.2008 р., відповідають сумам завищення валових витрат та податкового кредиту внаслідок укладення нікчемних за твердженням відповідача правочинів з ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» за даними акту перевірки і заперечень від 23.03.2009 р. за вх. № 0202/63601 на адміністративний позов.

Розрахунок сум штрафних санкцій, в частині нарахування яких позивач просить скасувати зазначені вище податкові повідомленнями-рішення, здійснено виходячи із зазначених сум основного платежу, на підставі даних акту перевірки і наявних в справі матеріалів, внаслідок чого його обґрунтованість може бути самостійно перевірена судом.

За матеріалами справи встановлено , що в період з 08.09.2008р. до 17.10.2008р. Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008 р., про результати якої було складено акт № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

Позивач був повідомлений про здійснення даної перевірки повідомленням від 29.08.2008 р. за № 12713/10/23-220, яке було отримано головним бухгалтером підприємства Мірошниченко Г. І. У журналі реєстрації перевірок ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було зроблено відповідні записи.

На підставі акта перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008 р. відповідачем були прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 17.11.2008 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 2041775,20грн., у тому числі 1183880,00 грн. - за основним платежем та 857895,20 грн. - за штрафними санкціями. З даного рішення відповідача вбачається, що воно було прийнято згідно з підп. «б» підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та підп. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскільки було встановлено порушення позивачем підп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, підп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, підп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п. 5.9 ст. 5, підп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8, підп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

- податкове повідомлення-рішення № 0001441702/0 від 17.11.2008 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 5073,75 грн., у тому числі 1691,25 грн. - за основним платежем, та 3382,5 грн. - за штрафними санкціями. З даного рішення відповідача вбачається, що воно було прийнято згідно з підп. «б» підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та підп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскільки було встановлено порушення підп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб».

- податкове повідомлення-рішення № 0002252302 від 17.11.2008 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1433875,50 грн., у тому числі 955917,00 грн. - за основним платежем, 477958,50 грн. - за штрафними санкціями. З даного рішення відповідача вбачається, що воно було прийнято згідно з підп. «б» підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскільки було встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, підп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

В акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008 р. і в запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що загальна сума завищення валових витрат ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» становить 4456748,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ставка податку з прибутку підприємств згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час існування спірних правовідносин) становить 25%, відповідачем було визначено основний платіж за податковим повідомленням-рішенням № 0002242302/0 від 17.11.2008 р. в частині, що дорівнює 1114187,00 грн. Така сума визначена як результат від добутку суми завищених за твердженням відповідача внаслідок цього порушення валових витрат на ставку податку, оскільки в період, який було охоплено перевіркою, позивач не мав від'ємних значень об'єкта оподаткування, що підтверджується матеріалами справи та даними акту перевірки.

Також відповідачем за даним податковим повідомленням-рішенням було визначено штрафні санкції згідно з підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв на час існування спірних правовідносин), відповідно до якої у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд зазначає, що на стор. 47 спірного акту відповідач зазначає, що валові витрати у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «БК Будзв'язок» були завищені на суму 2987632,00 грн. за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р., та на суму 256783,00 грн. в першому кварталі 2008 р. Матеріали справи свідчать, що у червні 2008 р. позивач відніс до валових витрати суму витрат на придбання товару у ПФ «ТТВ», в зв'язку чим відповідач вважає їх завищеними в другому кварталі 2008 р. на суму 1212333,00 грн.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п. 11.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діяв на час виникнення спірних правовідносин) для цілей цього закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Для податкового періоду в три квартали 2007 року першим календарним днем є 01.01.2007 р., а останнім - 30.09.2007 р., податковий період 2007 року починається з 01.01.2007 р. і завершується 31.12.2007 р., податковий період 2008 року починається з 01.01.2008 р. і завершується 31.12.2008 р.

Виходячи з вище викладеного суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 17.11.2008 р., яким позивачу було визначено штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств, було отримано позивачем в листопаді 2008 р., тобто в наступному податковому періоді, яким є 2008 рік.

Таким чином, 746 908,00 грн. основного платежу (25% з суми завищених з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. за твердженням відповідача внаслідок вчинення нікчемних правочинів з ТОВ «БК Будзв'язок» валових витрат в розмірі 2987632,00 грн.) відповідають визначені згідно з підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за два податкові періоди: 2007 р. - податковий період, на який припадає недоплата, 2008 р. - податковий період, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу - в розмірі по 10% за кожний з податкових періодів, а всього 149 381,60 грн.; 64195,75 грн. основного платежу (25% з суми завищених в першому кварталі 2008 р. за твердженням відповідача внаслідок вчинення нікчемних правочинів з ТОВ «БК Будзв'язок» валових витрат в розмірі 256783,00 грн.) відповідають визначені згідно з підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 того ж Закону штрафні санкції за один податковий період, на який припадає недоплата і отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу - 2008 р. в розмірі 10%, а саме 6419,58 грн.; 303083,25 грн. основного платежу (25% з суми завищених в другому кварталі 2008р. за твердженням відповідача внаслідок вчинення нікчемних правочинів з ПФ «ТТВ» валових витрат в розмірі 1212333,00 грн.) відповідають визначені згідно з підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за один податковий період, на який припадає недоплата і отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу - 2008 р. в розмірі 10%, а саме 30308,33 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0002242302/0 від 17.11.2008 р. становить 186109,50 грн., які були нараховані відповідачем у зв'язку з віднесенням позивачем до валових витрат розходів на придбання товарів у ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ».

Згідно з п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України (під «великим розміром» згідно з приміткою до ст. 212 КК України розуміються суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (діяв на час існування спірних правовідносин) для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка в 2007 р. становила 200,00 грн., а в 2008 р. - 257,50 грн.

Тому під великим розміром згідно з п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід розуміти суму, яка станом на 2007 р. дорівнювала 600000,00грн., а в 2008 р. - 772500,00 грн.

Таким чином, саме нарахування основного зобов'язання в сумі 1114187,00 грн. з посиланням на нікчемність правочинів з ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» потягло за собою накладення штрафу в розмірі 591940,00 грн., що дорівнює 50% від суми недоплати. Без врахування даного порушення сума донарахованого основного зобов'язання не перевищує ні 600000,00 грн. в 2007 р., ні 772500,00 грн. в 2008 р.

У спірному акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008 р. і запереченнях проти адміністративного позову відповідач зазначає, що загальна сума завищення податкового кредиту, а відповідно і основного платежу з ПДВ, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ» становить 891351,00 грн.

У якості підстави для такого висновку відповідач зазначає про нікчемність правочинів між позивачем і вказаними суб'єктами господарювання.

Також відповідачем за податковим повідомленням-рішенням № 0002252302/0 від 17.11.2008 р. було визначено штрафні санкції згідно з підп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв на час існування спірних правовідносин).

Штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0002252302/0 від 17.11.2008 р., нарахування яких обумовлено операціями з ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ» становлять 445 675,50 грн., оскільки їх розмір обмежений 50% від суми донарахованого зобов'язання.

Таким чином, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення відповідача в частині, в якій позивач просить їх скасувати, обґрунтовані зробленим в ході перевірки висновком про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ». А також посиланням на встановлені під час зустрічних перевірок зазначених суб'єктів підприємницької діяльності факти відсутності у цих суб'єктів виробничих активів (в тому числі складських приміщень, транспортних засобів) та трудових ресурсів (персоналу), які б давали можливість реально здійснювати господарську діяльність, зокрема поставки товарів в такому обсязі; їх відсутності за юридичною адресою та приховування фактичного місця знаходження; проведення відносно ТОВ «БК «Будзв'язок» ліквідаційної процедури з 11.08.2008р. в межах провадження у справі про банкрутство; не декларування ПФ «ТТВ» за червень 2008 року обсягів поставок, які б відповідали обсягам поставок ВАТ «Салтівський м'ясокомбінат».

Суд вважає за необхідне зазначити, що висновки щодо нікчемності правочинів ДПІ обґрунтовує наступним.

З письмових пояснень засновника та директора ТОВ «БК Будзв'язок» ОСОБА_1 наданих органу внутрішніх справ, вбачається, що реєстрація цього підприємства проведена на його ім'я за винагороду, фінансового-господарську документацію підприємства, за винятком документів стосовно його реєстрації, ОСОБА_1 не підписував. Висновком почеркознавчої експертизи № 206 від 10 липня 2009 року, проведеної в рамках кримінальної справи № 16090024, встановлено, що рукописні записи в податковій звітності від імені ТОВ «БК Будзв'язок» виконані громадянкою ОСОБА_6, а ким саме виконані підписи в цих документах від імені директора ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, встановити не виявилося можливим. Вироком суду від 17 жовтня 2009 року встановлена вина ОСОБА_1 в ухиленні від оподаткування підприємством ТОВ «БК Будзв'язок» по операціям постачання товарів 40 різним підприємствам. Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № Б-24/146-08 розпочато провадження у справі про визнання ТОВ «БК Будзвязок» банкрутом. На підставі вищевикладених обставин відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ БК Будзв'язок».

Що стосується взаємовідносин позивача з ПФ «ТТВ» у червні 2008 року, то ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова зазначило, що у них відсутня можливість здійснити перевірку діяльності ПФ «ТТВ», оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою, на запити фахівців ДПІ документи для здійснення зустрічної перевірки не надані, факт відвантаження товарів не підтверджений, у наданій підприємством декларації з ПДВ за червень 2008 року господарські операції з позивачем не відображені. Окрім того ДПІ посилається на те, що директор ПФ «ТТВ» - Ценіна Б.Д. не могла підписати первинні документи щодо взаємовідносин з позивачем, оскільки Ценіна Б.Д. відповідно до довідки Державної прикордонної служби України в 2008 році перебувала на території України лише у період з 05 до 19 березня 2008 року, а спірний договір між ПФ «ТТВ» та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» був підписаний 02.06.2008р., а накладні до цього договору виписані 02, 06, 20, 27 та 30 червня 2008 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу податкових повідомлень-рішень від 17.11.2008р. № 0002242302/0 та № 0002252302/0 та відображених в акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р. суджень суб'єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 32566564; знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (правонаступник ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова). З 05 вересня 2003 року є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 29696174 від 05.09.03р., індивідуальний податковий номер 325665620375.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним Управлінням статистики у Харківській області видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво м'яса (15.11.0), виробництво м'ясних продуктів (15.13.0), оптова торгівля паливом (51.51.0), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (51.33.0), оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами (51.32.0), роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (52.22.0).

Судом встановлено, що у період, який перевірявся постачальниками товару (обладнання, запчастин) ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», зокрема, були ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ». ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» в свою чергу здійснював поставку товару (м'ясна та молочна продукція) зазначеним вище суб'єктам господарювання.

Так , 01 червня 2007 року між ТОВ «БК Будзв'язок» (за договором - постачальник) і позивачем (за договором - покупець) було укладено договір поставки товарів, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю товар, найменування, асортимент, ціна якого зазначаються в накладних.

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору ТОВ «БК Будзв'язок» передало позивачу - ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» у власність товар (харчові добавки в асортименті) на загальну суму 1477126,84 грн., в т.ч. ПДВ 246187,81 грн.

Факт виконання ТОВ «БК Будзв'язок» зобов'язань з передачі товару (харчових добавок) позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних.

Судом встановлено, що харчові добавки придбані у ПФ «ТТВ» є сировиною для виробництва ковбасних виробів. Сировина (харчові добавки) відповідно даних регістрів бухгалтерського обліку оприбуткована по рахунку 21 «Сировина та матеріали» та була використана позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення ковбасних виробів, що відображено бухгалтерською проводкою ДТ 23 «Виробництво» КТ «Сировина та матеріали».

Факт наявності у позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з виготовлення м'ясної продукції не заперечується відповідачем та підтверджується документи наданими позивачем та приєднаними до матеріалів справи.

23 липня 2007 року між ТОВ «БК Будзв'язок» (за договором - продавець) і ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» (за договором - покупець) було укладено договір № 23/07-07 купівлі-продажу обладнання. Відповідно до умов договору продавець за вказаним договором прийняв на себе зобов'язання передати у власність позивачу виробниче обладнання відповідно до Додатку № 1, а саме шприц вакуумний КОМП-ОПТИ-2000-01 у кількості 4 штук. Загальна вартість товару становить 684100,00 грн., в т.ч. ПДВ 114016,68 грн.

Факт виконання умов зазначеного договору з передачі обладнання підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту приймання-передачі від 24.07.2007р., видаткової накладної, податкової накладної та товарно-транспортної накладної.

29 серпня 2007 року між ТОВ «БК Будзв'язок» як «Підрядником» та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» як «Замовником» було укладено договір на виконання демонтажних, монтажних і налагоджувальних робіт. Відповідно до умов зазначеного договору Підрядник зобов'язався за дорученням позивача здійснити наступні роботи: демонтаж коптильних камер на першому поверсі виробничої будівлі ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Б; монтаж коптильних камер на другому поверсі виробної будівлі позивача та їх налагодження.

За умовами договору (ст. 4) Підрядник - ТОВ «БК Будзв'язок» здійснює виконання робіт з своїх матеріалів та засобі.

Загальна вартість робіт наданих ТОВ «БК Будзв'язок» за зазначеним договором становить 1616772,79 грн., в т.ч. ПДВ 269462,13 грн.

Факт виконання ТОВ «БК Будзвязок» зазначених вище робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт.

Окрім того суд відзначає, що відповідач не заперечує зазначений вище факт.

30 серпня 2007 року між ТОВ «БК Будзв'язок» (за договором - Продавець) і ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» (за договором - Покупець) було укладено договір б/н. За умовами зазначеного договору (ст. 1 Договору) Продавець зобов'язався продати ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» запасні частини (матриця 18/9 36 (4 шт.), ножі для куттера KN-330 рифлений(5 шт.), цевка 1мм. (10 шт.), решітка (30 шт.), ножі для м'ясорубки (20 шт.).

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного вище договору ТОВ «БК Будзв'язок» передало позивачу у власність запчастини на загальну суму 115298,76 грн., в т.ч. ПДВ 19216,46 грн. Зазначені обставини підтверджуються приєднаними до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних.

Вартість обладнання придбаного у ТОВ «БК Будзвязок» в сумі 885583,32 грн. (без ПДВ) була прийнята ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» на баланс як основні засоби та використовується в виробництві, в зв'язку з чим на нього нараховуються амортизаційні відрахування. Суд зазначає, що вказані обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення у акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008 р.

Суд зазначає, що податкові накладні отримані від ТОВ «БК Будзв'язок» були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних того звітного періоду, в якому вони були отримані. Суми ПДВ з вартості придбаного товару (обладнання, робіт) були включені до складу податкового кредиту та відображені у податкових деклараціях з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду.

Вартість (без ПДВ) придбаного у ТОВ «БК Будзв'язок» товару (обладнання, робіт) у розмірі 3244415,00 грн. була віднесена позивачем до валових витрат у 3 кварталі 2007 р. - 1 кварталі 2008 р.

За наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними судом було встановлено, що доставка товару придбаного у ТОВ «БК Буд зв'язок» здійснювалася ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» власними транспортними засобами. Факт наявності у позивача транспортних засобів не заперечується відповідачем та зазначені обставини знайшли своє відображення у спірному акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного у ТОВ «БК Будзв'язок» товару, обладнання, робіт, запчастин не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в ході розгляду справи до суду не надала.

Також судом встановлено, що в період, який перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БК Будзвязок» на підставі договору б/н від 01.06.2007р., відповідно до умов якого ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» як «Постачальник» зобов'язався передати у власність ТОВ «БК Будзв'язок» як «Покупцю» товар - молочну та м'ясну продукцію. В п. 1.4 договору зазначено, що поставка здійснюється транспортом і за рахунок покупця - ТОВ «БК Будзв'язок».

На виконання умов договору б/н від 01.06.2007р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» в період з червня 2007 року по січень 2008 року передало ТОВ «БК Будзв'язок» у власність товар (молочну та м'ясну продукцію) на загальну суму 7126649,78 грн., в т.ч. ПДВ 1187774,96 грн.

Операції з реалізації товару ТОВ «БК Будзв'язок» були відображені позивачем у податковому обліку з податку на прибуток (у складі валового доходу) та з податку на додану вартість (у складі податкових зобов'язань) у відповідних звітних (податкових) періодах. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення у спірному акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

На підставі долучених до матеріалів справи угод про залік зустрічних однорідних вимог від 30.11.2007р., від 28.12.2007р., від 31.01.2008р. судом встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «БК Будзв'язок» за товар, обладнання, роботи та запчастини були здійснені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. В свою чергу ТОВ «БК Будзв'язок» частково розрахувалося з позивачем за отримані від нього товари коштами в безготівковому порядку, що підтверджується виписками із банку. Станом на 01.02.2008р. підприємства не мають взаємних заборгованостей.

Відповідач також не заперечує, що ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» повністю розраховувалося з ТОВ «БК Будзв'язок» за отримані від нього товари, обладнання і роботи шляхом заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами за договором поставки від 01.06.2007р. Зазначені обставини знайшли своє відображення у акті перевірки позивача № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

Щодо взаємовідносин позивача з ПФ «ТТВ» у період, який перевірявся судом встановлено наступне.

02 червня 2008 року між ПФ «ТТВ» як «Продавцем» та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» як «Покупцем» було укладено договір б/н поставки, за умовами якого ПФ «ТТВ» зобов'язалася передавати у власність позивача товар, у кількості, асортименті і у строки вказаних у цьому договорі та накладних, які складаються за кожною окремою поставкою та є невід'ємною частиною договору.

За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору у червні 2008 року ПФ «ТТВ» передала позивачу у власність товар (харчові добавки в асортименті) на загальну суму 828416,70 грн., в т.ч. ПДВ 138069,45 та обладнання на загальну суму 626400,00 грн., в т.ч. ПДВ 104400,00 грн.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних.

На підставі приєднаних до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних судом встановлено, що поставку товару придбаного у ПФ «ТТВ» здійснювалася позивачем власним транспортом. Факт наявності у позивача транспортних засобів не заперечується відповідачем та зазначені обставини знайшли своє відображення у спірному акті перевірки № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

Харчові добавки придбані у ПФ «ТТВ» є сировиною для виробництва ковбасних виробів. Сировина (харчові добавки) відповідно даних регістрів бухгалтерського обліку оприбуткована по рахунку 21 «Сировина та матеріали» та була використана позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення ковбасних виробів, що відображено бухгалтерською проводкою ДТ 23 «Виробництво» КТ «Сировина та матеріали».

Факт наявності у позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з виготовлення м'ясної продукції не заперечується відповідачем та підтверджується документи наданими позивачем та приєднаними до матеріалів справи.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного у ПФ «ТТВ» товару, обладнання не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в ході розгляду справи до суду не надала.

Що стосується порядку здійснення позивачем розрахунків з ПФ «ТТВ» за отриманий товар та обладнання судом було встановлено наступне.

02 червня 2008 року між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» , як продавцем та ПФ «ТТВ» , як покупцем було укладено договір № 515-К поставки товару, за яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» зобов'язалося здійснювати поставку товару ПФ «ТТВ».

На виконання умов договору поставки № 515-К від 02.06.2008р. позивач у період з червня 2008 року по грудень 2008 року передало ПФ «ТТВ» у власність товар (м'ясну та молочну продукцію) на загальну суму 5673547,14 грн., у т.ч. ПДВ 945591,19 грн.

В зв'язку з існуванням між сторонами правочинів: ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ПФ «ТТВ» зустрічних однорідних вимог один до одного ними було підписано угоду про залік зустрічних однорідних вимог від 23 грудня 2008 року. Відповідно до зазначеної угоди зобов'язання сторін: ПФ «ТТВ» та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» припиняються на суму 1919775,13 грн.

Судом встановлено, що ПФ «ТТВ» частково розрахувалася з ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» за отриманий товар у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту долучених до справи договорів та первинних бухгалтерських документів вбачається, що товари, які поставлялися в зустрічному напрямку між зазначеними контрагентами є різними за номенклатурою, асортиментом та іншими характеристиками.

Відповідачем під час здійснення перевірки , договори та інші первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку були досліджені суцільним порядком, про що зазначено в акті перевірки.

В ході перевірки не було встановлено фактів, що свідчать про безтоварність вищезазначених господарських операцій або їх фіктивність, зокрема відсутність в натурі у позивача придбаних основних засобів, невідповідності фактичної кількості запасів і готової продукції даним обліку підприємства, подальший продаж товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання. При перевірці відповідачем не було встановлено випадків реалізації позивачем товарів за ціною, нижчою від собівартості чи ціни придбання.

При розгляд даної справи судом також береться до уваги, що в ході перевірки на підприємстві було проведено інвентаризацію його майна і розрахунків, за результатами якої не встановлено розбіжностей між даними обліку і фактичними залишками.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що ДПІ не пов'язує нікчемність правочинів з реальністю настання наслідків цих правочинів і тим, чи мало місце їх фактичне виконання, з відсутністю або невірним оформленням будь-яких первинних документів. Окрім того відповідач цих фактів не оспорює.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтв про реєстрацію і довідок з управління статистики щодо ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ», згідно яких на час укладення і виконання спірних договорів дані суб'єкти господарювання були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, зокрема ПДВ. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображені у акті перевірки позивача № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р.

Що стосується знаходження ТОВ «БК Будзвязок» в процедурі банкрутства у межах справи № Б-24/146-08 суд зазначає, що провадження про банкрутство ТОВ «БК Будзв'язок» було порушено 11.08.2008 р., тобто вже після виконання договорів між позивачем і даним підприємством.

Вищезазначені обставини підтверджуються даними здійсненої відповідачем планової перевірки позивача і матеріалами справи.

Проаналізувавши зміст наведених вище спірних правочинів, судом встановлено, що предметом таких правочинів не є речі, які обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підставі викладених вище обставин суд доходить висновку, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт реального виконання договорів укладених ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» з ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ».

З приводу викладеного в актах перевірок судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зазначає, що згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З аналізу положень ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вбачається, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податку правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем прерогативою визнавати правочини такими, що суперечать закону.

Аналізуючи положення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327 (діяв на час існування спірних правовідносин), Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253 (дів на час існування спірних правовідносин), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, зменшення суми бюджетного відшкодування, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в акті перевірки позивача № 2788/23-212/32566564 від 24.10.2008р., суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару (сільськогосподарської продукції) у власній господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Перевіряючи обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд враховує правові позиції Верховного суду України, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та зазначає про відсутність в матеріалах справи даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру незаконно заволодіти майном Держави.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів , суд також зазначає, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість» позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому зазначено, що позивач (платник податків) не може нести наслідків не виконання постачальником своїх обов'язків. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В ході розгляду справи відповідачем за приписами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними з ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ». Відповідачем не доведено неможливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових фактів, економічних чинників.

Щодо посилання відповідача як на підставу для визнання всіх первинних документів виданих від імені юридичної особи ПФ «ТТВ», такими що не спричиняють правових наслідків на пояснення директора ТОВ «БК Будзв'язок» - ОСОБА_1 з приводу того, що він здійснив державну реєстрацію підприємства без наміру займатися підприємницькою діяльністю, не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та не підписував жодних документів від підприємства, суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

14.01.2005 року було зареєстровано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Будзв'язок» та присвоєний ідентифікаційний код - 33290917, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягаю внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, якщо на момент здійснення господарської операції, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим.

Факт державної реєстрації ТОВ «БК Будзв'язок» як юридичної особи та платника податку на додану вартість на момент укладення спірного правочину та виписування спірних накладних не заперечується відповідачем та знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Крім цього, згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ» засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочину.

Також суд зазначає, що посилання відповідача в обґрунтування прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на письмові пояснення ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 72-75) стосовного його непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «Будзв'язок» спростовуються вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2009 року, що набрав законної сили (т. 5 а.с. 75), яким було встановлено здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності та ухилення при цьому від сплати податків та зборів до бюджету.

Окрім того, суд при вирішенні цього питання бере до уваги, що факти порушень податкового законодавства ТОВ «БК Будзв'язок» при здійсненні фінансово-господарської діяльності, встановлені податковим органом в ході здійснення перевірки товариства, оформленої актом від 27.10.08р. № 6569/23-05/33290917, включені в загальному переліку фабули звинувачення, яке пред'явлено органом досудового слідства директору ТОВ «БК Будзв'язок» - ОСОБА_1 При цьому відносини між суб'єктами господарювання: ТОВ «БК Будзв'язок» та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», які мали місце в липні-грудні 2007року та січні 2008 року, до цього переліку не віднесені.

Відповідач не надав суду безспірних доказів в обґрунтування тверджень стосовного того, що правочини та інші документи бухгалтерського і податкового обліку від імені уповноваженої особи ТОВ «БК Будзв'язок» - директора ОСОБА_1 підписані іншою особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Стосовно посилань відповідача як на підставу для визнання нікчемним правочину укладеного між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ПФ «ТТВ» на те, що в період існування спірних відносин директор ПФ «ТТВ» - Ценіна Б.Д. знаходилася за межами території України (проживала в Ізраїлі), внаслідок чого не мала можливості підписувати будь-які первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, суд зазначає наступне.

В якості обґрунтування нікчемності правочину дана обставина була приведена відповідачем тільки під час слухання справи у суді після отримання у березні 2009 року листа Державної прикордонної служби України № 0.253-3439/0/15-09, оскільки у акті перевірки позивача № 2788/23-212/32566564 від 24.10.08р., інформації про розгляд заперечень позивача на зазначений вище акт перевірки від 12.11.2008р. (т. 1, а.с. 78), з рішення про результати розгляду скарги ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» від 23.01.2009р. (т. 1, а.с. 96) вбачається, що підставою вважати правочин, укладений між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ПФ «ТТВ», нікчемним послугувала та обставин, що ДПІ не має можливості здійснити перевірку діяльності ПФ «ТТВ» та підтвердити факт відвантаження товару, оскільки фірма не знаходиться за юридичною адресою.

Окрім того, при вирішення зазначеного питання суд враховує, що відповідно до інформації, що мається в базі даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» (т. 3, а.с. 4) за даними цієї бази у 2008 році Ценіна Б.Д. в'їхали до України 05 березня 2008 року, виїхала - 19 березня 2008 року.

Проте, в цьому ж листі Державної прикордонної служби України № 0.253-3439/0/15-09 від 16.03.2009р. зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо перетинання державного кордону України громадянами України не спростовує факт їх перетинання державного кордону в пунктах пропуску.

Також , суд при вирішенні даного питання бере до уваги, що позивачем були надані документи, які підтверджують, що обмін документами між позивачем та директором ПФ «ТТВ» - Ценіною Б.Д. здійснювався, зокрема, з використанням кур'єрської служби доставки.

Відповідачем не була спростована зазначена вище обставина.

На підставі викладених вище обставин, суд доходить висновку, що правочини між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ» укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 ЦК України, статтям 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені усі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання. На час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін. Судом не встановлені факти, які б свідчили про те, що правочини не відповідають діючому законодавству України, дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

В ході розгляду справи відповідачем за приписами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними з ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ». Відповідачем не доведено неможливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових фактів, економічних чинників.

Оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків валових витрат обігу і виробництва та податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», які діяли на час існування спірних правовідносин.

Так , згідно пункту 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті. При цьому п. 5.11 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що за спірними правочинами позивач отримав товар, обладнання, роботи, запчастини необхідні йому для здійснення власної господарської діяльності: виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля молочною продукцією. Позивач розрахувався з контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» за отриманий товар, обладнання, запчастини та роботи шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, а зазначені вище контрагенти сплати позивачу у безготівковій формі за отриманий від позивача товар. Товар придбаний у зазначених вище суб'єктів господарювання був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

За зазначених вище обставин, суд визнає недоведеним з боку суб'єкта владних повноважень факту завищення платником податків ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» розміру валових витрат внаслідок відображення у його складі витрат на оплату товару, обладнання, запчастин, робіт отриманих від контрагентів-постачальників ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ».

Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР), підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів, обладнання, запчастин, робіт від ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ», які, в свою чергу, виконали вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видали ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів, обладнання, робіт з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, обладнання, запчастин, робіт від ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ», а до складу валових витрат , витрати на оплату товару, обладнання, робіт придбаних у зазначених вище контрагентів.

Окрім того, суд при вирішенні даної справи бере до уваги, що фактично в один той же період між позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ТОВ «БК Будзвязок», ПФ «ТТВ», укладені як договори поставок товару, обладнання, виконання робіт позивачу, так і договори поставок товару позивачем зазначеним вище контрагентам. Проте, відповідач визнає нікчемними лише договори поставок товару, обладнання та надання послуг (виконання робіт) позивачу та оскаржує правильність формування валових витрат та податкового кредиту та не бере до уваги договори поставок товару позивачем контрагентам.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що суми поставок товару позивачем ТОВ «БК Будзв'язок» та ПФ «ТТВ» набагато більше ніж суми поставок товару, обладнання, надання послуг зазначеними суб'єктами господарювання позивачу.

Тому суд вважає позицію Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо нікчемності договорів поставок товарів, обладнання та надання послуг (робіт) ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» його контрагентами ТОВ «БК Будзв'язок», ПФ «ТТВ» неправомірною в розрізі проведених донарахувань, оскільки в ході проведення перевірки не враховано, що між позивачем та зазначеними вище контрагентами виникли , як податковий кредит так і податкові зобов'язання, як валові витрати так і валовий дохід, які позивачем були належним чином відображені у податковому обліку (податкових деклараціях відповідно звітного (податкового) періоду).

Виходячи з позиці відповідача щодо нікчемності правочинів, то ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була зобов'язана визнати нікчемними усі правочини, укладені між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» та ТОВ «БК Будзв'язок» і ПФ «ТТВ», та відповідно на виконання вимог підп. б) підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2008р. № 2181-ІІІ (діяв на час існування спірних правовідносин), врахувати порушення по ПДВ як в сторону збільшення податкових зобов'язань (зменшити податковий кредит по операціям придбання), так і в сторону зменшення податкових зобов'язань ПДВ (зменшити податкові зобов'язання по операціям реалізації). Окрім того, врахувати порушення по податку на прибуток , як в сторону збільшення так і в сторону зменшення податкових зобов'язань (завищення валових витрат від операцій з придбання товару та валового доходу від операцій з реалізації товару). Однак ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідного зроблено не було, що безумовно впливає на правомірність визначених позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ЗУ «Про податок на додану вартість».

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 17.11.08р. № 0002242302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1114187,00 грн. за основним платежем та 778049,50 грн. - штрафні санкції та від 17.11.08р. № 0002252302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 891351,00 грн. основного платежу та 445675,50 - штрафні санкції, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участю Прокурора Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 17.11.2008 року в частині визначення основного платежу в сумі 1 114 187,00 грн. та в частині визначення штрафних (фінансових санкцій) в сумі 778 049,50 грн. та № 0002252302/0 від 17.11.2008 року в частині визначення основного платежу в сумі 891 351,00 грн. та в частині визначення штрафних (фінансових санкцій) в сумі 445 675,50 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2013 року.