Ухвала

від 19.11.2013 по справі 2а-11295/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/26022/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

у справі № 2а-11295/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берграсс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація

про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берграсс» (відповідач) про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Позов мотивовано тим, що підприємство займалось підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, зокрема, діяльність від імені відповідача здійснювали неуповноважені особи з метою надання іншим суб'єктам господарювання необхідних умов для ухилення від сплати податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою; далі - Закон № 509-XII) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказане повноваження з урахуванням вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою; далі - Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на суб'єкта владних повноважень завдань та функцій, а використовувати свої повноваження він може лише з метою, з якою це повноваження надане.

В свою чергу, згідно із статтею 2 Закону № 509-XII завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому слід враховувати, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. В зв'язку з цим, визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

А відтак, податкові органи, відповідно до пункту 17 статті 11 Закону № 509-XII, мають право звертатись до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій, зокрема, у розрізі виконання своїх функцій з контролю у сфері оподаткування.

В даній справі позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, послався на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи відповідача, які не можна усунути, а відтак для правильного її вирішення судам слід було за наслідками аналізу підстав набуття платником податків цивільної правосуб'єктності перевірити, чи підтверджується факт реєстрації ТОВ «Берграсс» на підставну особу та наявність, у зв'язку з цим, ознак анонімної структури в діяльності відповідача, а також чи мав наслідком цей факт, у разі його підтвердження, порушення законодавства у сфері оподаткування, зокрема, у випадку участі відповідача у схемах ухилення від оподаткування та мінімізації податків, недекларування/несплати ТОВ «Берграсс» необхідних сум податків до бюджету тощо.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Водночас, з огляду на те, що Законом № 509-XII, а також іншими законодавчими актами не передбачено право органу державної податкової служби на звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року.

Провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Берграсс» закрити.

В решті справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.