Постанова

від 20.11.2013 по справі 922/2717/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 922/2717/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ", м. Харків на постанову та рішеннявід 16.09.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. господарського суду Харківської області у справі№ 922/2717/13 господарського суду Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ", м. Харків простягнення 42 655 грн. 50 коп.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ"Укрнафта"Кисельов Є.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року, що прийнято у справі № 922/2717/13 (суддя - Н.А. Френдій) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (далі - Відповідач) про стягнення 42 655 грн. 50 коп. задоволені частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 38 305 грн. 50 коп. штрафу та 1 545 грн. 04 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року (головуючий суддя - Пушай В.І., судді: Плужник О.В. , Барбашова С.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 538, 545, 610, 611, 612, 615, 689, 692 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд встановив, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі задоволеної суми за непоставлений у строк товар за укладеним між ними договором купівлі-продажу є обґрунтованими. Вимоги ж щодо стягнення штрафних санкцій за поставку продукції неналежної якості є неправомірними та не підтверджуються доказами у справі. Також суд першої інстанції вказав, що правовідносини за згаданим договором між сторонами припинені, однак це не звільнює сторону від відповідальності за невиконання умов цього договору. Апеляційним судом вказані висновки були підтримані у повному обсязі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками судів, оскільки вони зроблені з неповним дослідженням всіх обставин справи, з'ясування яких має значення для вирішення справи та, відповідно, з ненаданням цим обставинам належної правової оцінки, та без застосування відповідних норм законодавства.

Так, встановлюючи обставини щодо дати подання Позивачем заявки на поставку Відповідачем товару за укладеним між сторонами договором від 15.06.2012 року № 20/2133-МТР купівлі-продажу, а також обставини щодо строків виконання Відповідачем своїх зобов'язань, суди послалися на направлену Позивачем Відповідачу заявку від 19.07.2012 року (а.с. 12-13), в якій міститься посилання на зазначений договір та був визначений не тільки асортимент обумовленої для поставки Позивачу продукції та її кількості, маркування тощо, а також і ціна одиниці продукції та загальна вартість продукції кожного найменування. При цьому, слід звернути увагу на те, що вказані ціна та загальна вартість в заявці відрізняються від цін та загальної вартості, погоджених сторонами згідно додатку до вказаного договору (а.с. 11). На цю обставину звертав увагу і Відповідач під час здійснення провадження у справі в суді першої інстанції, при апеляційному та касаційному оскарженні.

Натомість, як встановили суди, посилаючись на докази у справі, незважаючи на зміну Позивачем ціни продукції, Відповідач здійснив поставку частини обумовленої продукції - ободи АК-60.03.01.080 (2 шт.), належна якість яких заперечувалась Позивачем та які наступно - на вимогу Відповідача, у зв'язку із неврегулюванням сторонами суперечностей щодо якості та щодо оплати цієї продукції, були йому повернуті (29-46, 67, 76). Сторони цих обставин не заперечували.

Слід зазначити, що виходячи з вартості продукції, вказаної саме у додатку до договору, здійснив розрахунок штрафних санкцій Позивач, звертаючись із вимогами у даній справі, та яку (вартість) прийняв до уваги суд, частково задовольняючи ці вимоги.

Між тим, суди не дослідили належним чином обставини щодо вартості товару, з якої слід обраховувати вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.

З'ясування вказаних обставин та надання ним належної правової оцінки має значення для визначення суми штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача відповідно до умов п. 8.7 договору від 15.06.2012 року № 20/2133-МТР купівлі-продажу.

Так, відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 632 цього ж кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом .

Також нормами ч. 1 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 654 цього кодексу зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи викладені обставини та норми законодавства, приписи ст. 646 ЦК України, а також умови та строки поставки, визначені в п. 3.3.1 зазначеного договору (здійснення відвантаження товару лише після отримання згоди покупця про готовність до прийняття товару) судам слід дослідити та встановити обставини, чи мало місце зміна Позивачем умов договору від 15.06.2012 року № 20/2133-МТР купівлі-продажу щодо ціни поставляємої продукції у зв'язку із поданою Позивачем заявкою від 19.07.2012 року та здійсненою Відповідачем саме згідно цієї заявки поставки частини продукції.

Встановивши та дослідивши ці обставини, має бути визначена узгоджена сторонами ціна продукції за договором, з суми якої, в свою чергу, може визначатись сума штрафних санкцій відповідно до умов п. 8.7 цього договору.

При цьому, касаційний суд зазначає про правомірність інших обґрунтувань щодо позовних вимог, наведених в оскаржуваних судових рішеннях. Однак, враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені нормами ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як прийняті з неповним з'ясуванням обставин справи та без застосуванням відповідних норм законодавства, а справа - передачі до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду. Місцевому ж суду слід врахувати визначені в даній постанові недоліки та здійснити розгляд справи з урахуванням наведених вище касаційним судом вказівок (ч. 1 ст. 111 12 ГПК України).

Крім цього, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при зверненні із касаційною скаргою у даній справі заявником судовий збір був сплачений у більшому розмірі, у зв'язку з чим сума в розмірі 344 грн. 10 коп. надмірно сплаченого судового збору підлягає поверненню заявнику.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 526, 632, 646, 653, 654 Цивільного кодексу України та ст.ст. 32-34, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області 29.07.2013 р. у справі № 922/2717/13 скасувати.

3. Передати справу № 922/2717/13 на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (код ЄДРПОУ 31339824, м. Харків, вул. Примакова, 40/42) з Державного бюджету України 344 грн. (триста сорок чотири гривні) 10 коп. надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 21.11.2013 року.