Рішення

від 14.11.2013 по справі 919/699/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа № 919/699/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

(вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-93"

(Фіолентовське шосе, 1/1, м. Севастополь, 99053),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт"

(вул. Хрустальова, 6, м. Севастополь, 99040),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Строитель"

(Фіолентовське шосе, 1/1, м. Севастополь, 99053),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ"

(Фіолентовське шосе, 1/1, м. Севастополь, 99053),

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 449 738,16 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Льошина Н.В. - представник за довіреністю від 15.01.2013,

від першого відповідача - Колтунович В.В. - представник за довіреністю від 10.06.2013, Веремчук М.А. - представник за довіреністю від 08.07.2013,

від другого відповідача - Колтунович В.В. - представник за довіреністю від 31.07.2013, Веремчук М.А. - представник за довіреністю від 12.11.2013,

від третього відповідача - Колтунович В.В. - представник за довіреністю від 31.07.2013, Веремчук М.А. - представник за довіреністю від 05.10.2013,

від третьої особи - Колтунович В.В. - представник за довіреністю від 22.05.2013, Веремчук М.А. - представник за довіреністю від 30.05.2013.

Суть спору:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-93", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строитель", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ", про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 у розмірі 16 449 738,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані непогашенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 у розмірі 16 449 738,16 грн, виконання зобов'язань за яким забезпечено договорами поруки з відповідачами: з Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПОЗИТ-93" від 01.03.2011 № 01-В/11/55-1/ЮО-2, з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОИТЕЛЬ" від 01.03.2011 № 01-В/11/55-1/ЮО-3 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПЛАСТ" від 01.03.2011 № 01-В/11/55-1/ЮО-4.

Відповідачами у ході розгляду справи подано зустрічні позови про визнання поруки припиненою та, з урахуванням заяв про зміну предметів зустрічних позовів - про визнання правовідносин за договорами поруки припиненими, проте ухвалами суду від 14.11.2013 провадження у справі за цими позовами було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивачів за зустрічними позовами від заявлених вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів та третьої особи у засіданні суду надали письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких з позовними вимогами не погодились та просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що договорами поруки строки поруки не встановлені, як не визначений і строк виконання основного зобов'язання, а також на те, що строк визначений моментом пред'явлення вимоги - за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 - у зв'язку з чим, в силу частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України, порука є припиненою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами та третьою особою докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", скорочена назва якого АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" (далі - позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (далі - позичальник, третя особа) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО (далі - кредитний договір) (арк. справи 20-57, том I).

За умовами кредитного договору Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США та зобов'язався на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надавати позичальнику кредитні кошти у порядку і на умовах, визначених даним договором, а позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору (пункт 1.1 кредитного договору).

У пункті 1.2 кредитного договору визначені ліміти кредитної лінії. Так, з часу укладення цього договору і по 12.06.2011 - 1 800 000,00 (один мільйон вісімсот тисяч) доларів США; з 13.06.2011 по 12.12.2013 - ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 13 числа календарного місяця на 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США та з 13.12.2013 по 12.01.2014 становить 900 000,00 (дев'ятсот тисяч) доларів США.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору розмір процентів за користування кредитом визначається у порядку, передбаченому в додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повертати Банку кожен з траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору.

У відповідності з пунктом 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі (пункт 6.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 цього договору щомісяця не пізніше 3-х робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

Також, між Банком та позичальником, на виконання умов пункту 1.1 кредитного договору щодо порядку надання траншів були укладені наступні додаткові угоди:

- № 1 від 14.01.2011;

- № 2 від 21.01.2011;

- № 3 від 24.01.2011;

- № 4 від 25.01.2011;

- № 5 від 26.01.2011;

- № 6 від 28.01.2011;

- № 7 від 03.02.2011;

- № 8 від 08.02.2011;

- № 9 від 10.02.2011;

- № 10 від 20.04.2011;

- № 11 від 13.05.2011;

- № 12 від 21.06.2011;

- № 13 від 28.07.2011;

- № 14 від 16.08.2011.

31.01.2012 між Банком та позичальником був укладений договір про внесення змін № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, яким, зокрема були змінені ліміти кредитної лінії на період з 13.06.2011 та зобов'язання позичальника щодо забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

Також у цьому договорі Банк і позичальник дійшли згоди про те, що за перегляд умов кредитування позичальник зобов'язаний сплатити Банку комісію за перегляд умов кредитування:

а) в день підписання цих змін в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.) (без ПДВ);

б) в період з вересня 2012 року по грудень 2012 року включно, щомісячно в строк до 16 числа місяця, в розмірі 14 400,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) (без ПДВ).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, зокрема: видав кредит позичальнику, що підтверджується випискою по особовим рахункам ТОВ "ОКСІ" (арк. справи 73 -74, том I).

Відповідно до пункту 10.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за цим договором, Банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення:

а) за прострочення строку/ів повернення кредиту;

б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору;

в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього договору.

Для розрахунку пені приймається 360 днів у році.

ТОВ "ОКСІ", у свою чергу, порушило умови договору, у зв'язку з чим за ним, за даними Банку, станом на 07.06.2013 утворилась заборгованість у розмірі 57 600,00 грн з комісії за перегляд умов кредитування та у сумі 2 050 811,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку) становить 16 392 138,16 грн, у тому числі 1 709 816,22 доларів США, що еквівалентно 13 666 561,05 грн - залишок основного боргу за кредитом, 188 011,86 доларів США, що еквівалентно 1 502 778,80 грн - проценти за користування кредитом за період з 13.07.2012 по 06.06.2013, 9 776,43 доларів США, що еквівалентно 78 143,00 грн - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 23.10.2012 по 07.06.2013 та 143 207,22 доларів США, що еквівалентно 1 144 655,31 грн - пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 19.11.2012 по 07.06.2013.

У відповідності з пунктом 8.5 кредитного договору позичальник, у разі направлення Банком письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення такого повідомлення.

07.11.2012 позивач надіслав на адресу ТОВ "ОКСІ" повідомлення-вимогу вих. № 5681/4/06-2-2 про сплату суми заборгованості в повному обсязі за Договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 (арк. справи 77-79, том I), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 1794 від 07.11.2012 (арк. справи 80, том I), а також відповідним поштовим повідомленням (арк. справи 81, том I).

Проте, за даними позивача, ТОВ "ОКСІ" не здійснило погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином воно є таким, що прострочило виконання зобов'язання за кредитним договором з 18.11.2012.

З метою забезпечення виконання ТОВ "ОКСІ" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, 01.03.2011 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПОЗИТ-93" (далі - Поручитель № 1) було укладено Договір поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-2 (далі - договір поруки № 1), за умовами якого Поручитель № 1 прийняв на себе відповідальність за виконання ТОВ "ОКСІ" зобов'язань за кредитним договором та зобов'язався відповідати за його зобов'язаннями перед Банком як солідарний боржник (пункт 4.1 договору поруки № 1).

Згідно з пунктом 4.3 договору поруки № 1 Поручитель № 1 зобов'язався протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поштового відправлення йому кредитором (банком) письмового повідомлення або в інший термін, зазначений у такому повідомленні, погасити заборгованість боржника (ТОВ "ОКСІ") за реквізитами, зазначеними в повідомленні.

31.01.2012 між Банком та Поручителем № 1 було укладено договір про внесення змін № 1 до Договору поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-2, яким до пункту 2.1.1 договору поруки № 1 внесено зміни про перелік зобов'язань Боржника, які випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО, з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 31.01.2012 до договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, та забезпечуються порукою ТОВ "КОМПОЗИТ-93".

26.12.2012 Банк надіслав на адресу ТОВ "КОМПОЗИТ-93" повідомлення-вимогу вих. № 6689/4/28-2 про сплату суми заборгованості в повному обсязі за Договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 (арк. справи 82-84, том I), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 9061 від 26.12.2012 (арк. справи 85, том I), а також відповідним поштовим повідомленням (арк. справи 86, том I).

Також, з метою забезпечення виконання ТОВ "ОКСІ" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, 01.03.2011 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОИТЕЛЬ" (далі - Поручитель № 2) було укладено Договір поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-3 (далі - Договір поруки № 2), умови якого є аналогічними умовам договору поруки № 1.

31.01.2012 між Банком та Поручителем № 2 було укладено договір про внесення змін № 1 до Договору поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-3, яким до пункту 2.1.1 договору поруки № 2 внесено зміни про перелік зобов'язань Боржника, які випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО, з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 31.01.2012 до договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, та забезпечуються порукою ТОВ "СТРОИТЕЛЬ".

26.12.2012 Банк надіслав на адресу ТОВ "СТРОИТЕЛЬ" повідомлення-вимогу вих. № 6691/4/28-2 про сплату суми заборгованості в повному обсязі за Договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 (арк. справи 87-89, том I), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 9063 від 26.12.2012 (арк. справи 90, том I), а також відповідним поштовим повідомленням (арк. справи 91, том I).

До того ж, з метою забезпечення виконання ТОВ "ОКСІ" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, 01.03.2011 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПЛАСТ" (далі - Поручитель № 3) було укладено Договір поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-4 (далі - Договір поруки № 3), умови якого є аналогічними умовам договору поруки № 1.

31.01.2012 між Банком та Поручителем № 3 було укладено договір про внесення змін № 1 до Договору поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-4, яким до пункту 2.1.1 договору поруки № 3 внесено зміни про перелік зобов'язань Боржника, які випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО, з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 31.01.2012 до договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, та забезпечуються порукою ТОВ "СТРОЙПЛАСТ".

26.12.2012 Банк надіслав на адресу ТОВ "СТРОЙПЛАСТ" повідомлення-вимогу вих. № 6690/4/28-2 про сплату суми заборгованості в повному обсязі за Договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011 (арк. справи 92-94, том I), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 9064 від 26.12.2012 (арк. справи 95, том I).

Внаслідок несплати відповідачами як поручителями ТОВ "ОКСІ" заборгованості ТОВ "ОКСІ" за договором про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 16 449 738,16 грн.

Суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що між Банком та ТОВ "ОКСІ" було досягнуто згоди щодо умов договору про відкриття кредитної лінії № 01-В/11/55-1/ЮО від 13.01.2011, у зв'язку з чим він був укладений.

Також, з метою забезпечення виконання ТОВ "ОКСІ" умов кредитного договору, між Банком та відповідачами було досягнуто згоди щодо умов вищевказаних договорів поруки № 1, № 2 та № 3, у зв'язку з чим вони були укладені.

Всі вищезазначені договори жодною зі сторін не оспорювалися та не визнані судом недійсними, а позовні вимоги виникли з правовідносин сторін, врегульованих саме цими договорами.

З урахуванням викладеного, сторони та третя особа зобов'язані діяти у межах укладених ними на підставі вільного волевиявлення договорів та у суворій відповідності їх умовам, з урахуванням приписів законодавства України.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки підстави для застосування положень частин першої-третьої статті 559 Цивільного кодексу України відсутні, вирішальне значення має строк поруки.

У відповідності зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Тобто чинне цивільне законодавство розрізняє дві правові дефініції: строк та термін, надаючи кожній з них свого змісту. Системний аналіз положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України свідчить про те, що законодавець пов'язує припинення поруки саме із встановленням її строку.

Так, пунктом 6.4 договорів поруки (які мають тотожний зміст) встановлено, що ці договори набирають чинності з моменту їх укладення в письмовій формі і припиняються у випадку повного виконання позичальником або боржником усіх зобов'язань, передбачених в ст. 2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

Зі змісту договорів поруки вбачається, що їх сторонами не встановлено строку дії цих договорів, натомість визначено термін їх дії - до повного виконання позичальником або боржником усіх зобов'язань, передбачених в ст. 2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України - у зв'язку з чим припис частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України щодо закінчення строку поруки застосуванню також не підлягає.

Законодавець також пов'язує припинення поруки з випадком, коли строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги. У цьому разі порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, законодавець визначив, що поряд зі строком дії договору поруки вирішальне значення для встановлення строку поруки має визначення строку основного зобов'язання.

Так, пунктом 11.3 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання Банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Тобто кредитним договором між Банком та ТОВ "ОКСІ", який визначає строк основного зобов'язання, також не визначений строк його дії, натомість визначений термін його дії, який, як вже зазначалось, є відмінним від строку.

Як було вказано вище, у відповідності з пунктом 8.5 кредитного договору, позичальник у разі направлення Банком письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення такого повідомлення.

Отже, строк виконання основного зобов'язання у даному випадку визначається моментом пред'явлення вимоги в розумінні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України.

Викладене свідчить про те, що у даній справі має місце випадок, коли порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Тобто строк поруки у даному випадку визначений законодавством в імперативній формі та складає рік з моменту укладення договору поруки. Оскільки ця умова є імперативною, - її не може бути змінено за згодою сторін. Таким чином речення у пункті 6.4 договорів поруки - "Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання." - слід тлумачити так, що припинення поруки не допускається без припинення забезпеченого нею зобов'язання, однак у межах одного року від дня укладення договорів поруки, якщо Банк у межах цього строку не звернеться до суду із позовом до поручителя. Чинним законодавством України не передбачено ані відновлення, ані переривання такого строку.

Враховуючи те, що даний позов пред'явлений 12.06.2013, згідно відбитка поштового штемпеля на конверті (арк. справи 114, том I), порука відповідачів перед позивачем є припиненою, оскільки минув один рік від дня укладення договорів поруки - від 01.03.2011.

Ця позиція узгоджується з обов'язковим для суду висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 21.05.2012 у справі № 6-68цс11.

Доводи позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущений внаслідок укладення 31.01.2012 з відповідачами договорів про внесення змін до договорів поруки суд до уваги не приймає, оскільки ці договори є похідними від договорів поруки, їх невід'ємними частинами, у зв'язку з чим не встановлюють нового строку та діють у межах строку дії поруки за договорами поруки.

За таких обставин у позові повинно бути відмовлено повністю.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.11.2013.

Суддя С. М. Альошина