Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2а-5097/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/34679/11

№ К/9991/34679/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі № 2а-5097/10/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Мій будинок»»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ)

про скасування акту та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 25.06.2010 № 288 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП«Науково-виробнича фірма «Мій будинок»; зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відновити дію свідоцтва від 15.07.2002 № 11711076 (серія НБ № 150498) про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Науково-виробнича фірма «Мій будинок»; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Науково-виробнича фірма «Мій будинок» 2,26 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідачем 29.06.2010 прийнято акт № 288 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Науково-виробнича фірма «Мій будинок» на підставі підпункту «в» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.13).

Фактичною підставою анулювання реєстрації ПП «Науково-виробнича фірма «Мій будинок» платником податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ менше, ніж сума податкового кредиту за березень 2010 року за податковими накладними, виписаними ЗАТ «ЗОЖК».

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР передбачений вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 ст. 9 вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

За змістом норми підпункту «в» пункту 9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР словосполучення «інші причини» стосується виключно підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Такими підставами можуть бути, зокрема судове рішення, нормативний або індивідуально-правовий акт компетентного органу, яким платник податку на додану вартість звільнений від обов'язку із сплати цього податку.

Буквальне тлумачення норм пункту 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР не дає підстав для розширеного тлумачення підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що наведені, як в підпункті «в», так і в інших підпунктах цього пункту, і які на містять такої підстави, з якою фактично ДПІ пов'язує анулювання реєстрації вартість ПП «Науково-виробнича фірма «Мій будинок» платником ПДВ.

Порушення підприємством норм податкового законодавства внаслідок безпідставного заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ в разі доведення порушення у відповідній процедурі може бути підставою для притягнення до відповідальності, але не дають право податковому органу анулювати свідоцтво про реєстрацію підприємства платником ПДВ.

Враховуюче викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого відповідачем акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ менше, ніж сума податкового кредиту за березень 2010 року.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош