Справа № 119/5633/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
21 листопада 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Блейз І.Г.
за участю секретаря - Копосової Н.І.
відповідача - ОСОБА_1
представників - ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом «Три кита», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 грудня 2012 року в житловому мікрорайоні по вул. Челнокова м. Феодосія сталося ДТП за участю автомобілю ОСОБА_5 д.н. НОМЕР_1, що належить компанії ТОВ ТД «Три кита» під керуванням ОСОБА_1, який рухався заднім ходом по дорозі для автомобілів, скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення автомобіль позивача отримав значні механічні ушкодження та втратив можливість рухатися. Було зім’яте облицювання, пошкоджена система охолодження, пошкоджено електрообладнання, значно деформовано капот, його неможливо було відкрити, щоб оцінити стан двигуна і його систем. Було викликано інспектора ДАЇ та про ДТП повідомлено страхову компанію. До першого судового засідання позивач неодноразово намагався зв’язатися із керівництвом компанії ТОВ ТД «Три кита» та ОСОБА_1 Керівництво підприємства за телефоном повідомило позивачу найменування та адресу страхової компанії, номер договору страхування та більш не підтримувало зв’язок із позивачем. ОСОБА_1 також відмовлявся домовлятися з приводу відновлення автомобілю позивача, пославшись на страхову компанію. Постановою Феодосійського міського суду від 16 січня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Постановою Апеляційного суду АРК від 06 лютого 2013 року адміністративне покарання було замінено на штраф. Страховою компанією було сплачено позивачу з відрахуванням франшизи, яка становить 1000 грн, страхове відшкодування у розмірі 6432, 71 грн. Загальний розмір шкоди становить 8610 грн. Позивач звернувся до ТОВ «Кримська експерта служба» та запросив відповідачів приїхати для проведення обстеження та отримання висновку спеціаліста, сплатив 1224 грн, отримав висновок експертного дослідження №131 від 26 червня 2013 року, згідно якого вартість матеріального збитку становить 11 142 грн. Таким чином, різниця між виплаченою сумою відшкодування та розрахунком шкоди становить 4709, 97 грн, яку позивач просить стягнути з ТОВ ТД «Три кита». Крім того, позивачу спричинено моральну шкоду діями відповідачів, а тому просить стягнути у відшкодування шкоди 5000 грн з кожного відповідача та судові витрати.
Позивач у судове засідання 21 листопада 2013 року не з’явився, сповіщений належним чином. У раніше проведеному судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково повідомив, що він не має наміру звертатися до страхової компанії, щоб отримати додаткове відшкодування, оскільки він не є стороною за договором страхування цивільної відповідальності, не має відомостей про його умови та не повинен доводити, що страхова компанія не виконала його умов та не сплатила страхове відшкодування у повному
обсязі. Якщо відповідач вважає, що страхова компанія повинна сплатити повну суму відшкодування, він самостійно повинен звертатися до своєї страхової компанії, яку він обрав, та вимагати сплати певної суми, а у разі її відмови має право звернутися до суду. Наявність моральної шкоди позивач підтверджує тим, що було пошкоджено його майно, він сам зазнав стресу. Крім того, його автомобіль, який було придбано для родинних потреб, довгий час перебуває не на ходу, що позбавляє його можливості піклуватися про родину, зокрема про старшу дитину, яка потребує додаткового догляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та позивачем у судовому засіданні. Додатково пояснила, що позивач звернувся до Кримської експертної служби із заявою про надання дослідження матеріальної шкоди, оскільки вважав цю установу незалежною, такою, яка дасть об’єктивний висновок та дійсний розмір шкоди, оскільки оцінку шкоди ЗАТ «Експерт-сервіс» було зроблено на вимогу страхової компанії, а тому відсутні підстави вважати даний висновок об’єктивним.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що усі відшкодування повинна робити страхова компанія.
Представник відповідача «ТОВ «ТД «Три кита» у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що товариство згодне із вимогами про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн, що становить розмір франшизи, однак проти задоволення позовних вимог у іншій частині, заперечував з тих підстав, що у даному випадку відповідати повинна страхова компанія, а товариство не є належним відповідачем. Проти задоволення вимог про стягнення моральної шкоди заперечував у зв’язку із недоведеністю.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, сповіщений належним чином.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 21.12.2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та відповідача ОСОБА_1, у результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача. Винним у ДТП визнано ОСОБА_1 згідно із постановою Феодосійського міського суду АРК від 16 січня 2013 року, яка змінена постановою Апеляційного суду АРК від 06 лютого 2013 року у частині призначеного адміністративного стягнення (а.с.17-19)
Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Три кита» (а.с.90), яке є власником автомобілю ОСОБА_5, за кермом якого ОСОБА_1 здійснив ДТП.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно із ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, що зазначена у постанові № 6-108цс13 від 06.11.2013, аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. ст. 1166 - 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.
Аналогічна позиція щодо моральної шкоди викладена у п.8 постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди, оскільки на момент ДТП він перебував у трудових відносинах із другим відповідачем, який є відповідальним за дії свого робітника.
Згідно полісу №АВ/3528255 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.06.2012 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника автомобілю ОСОБА_5 , д.н. НОМЕР_2, була застрахована Страховою компанією АХА Страхування (а.с.119). Даним полісом встановлено страхову суму щодо виплати шкоди, завданої майну потерпілого, у розмірі 50 000 грн.
Судом встановлено, що страхова компанія визнала дану подію страховим випадком та здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 6 432, 71 грн (а.с.28,36, 87-119)
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 вказаного вище Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до статті 21 Закону N 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Оскільки відповідно до статті 3 Закону N 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Представник відповідача ТОВ «ТД «Три кита» заявив про незгоду сплатити наявну шкоду у зв’язку із наявністю страхового полісу.
Судом встановлено, що, згідно наданих позивачем експертних досліджень та оцінки шкоди (а.с.45-59, 102-107), розмір шкоди є значно меншим страхової суми, зазначеної у полісі.
Позивач та його представник не надали доказів неможливості звернутися з цього питання до страхової компанії, або її відмову щодо сплати додаткового відшкодування, або рішення суду, що набрало законної сили, про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.
Таким чином, у даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до страхової компанії щодо стягнення додаткових сум шкоди, відмови не отримував, а тому позовні вимоги до відповідача ТОВ «ТД «Три кита» є передчасними та у даному випадку дана юридична особа не є належним відповідачем.
Враховуючи ту обставину, що полісом встановлено розмір франшизи 1000 грн, вказана сума повинна бути стягнута з ТОВ «ТД «Три кита» на користь позивача.
Суд за результатами розгляду справи дійшов висновку, що позивач зазнав моральної шкоди у зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, оскільки було пошкоджено його майно та його родина зазнала певних незручностей у зв’язку із відсутністю автотранспорту, на допомогу якого вона мала права розраховувати, придбавши машину.
Оскільки полісом №АВ/3528255 та Законом України N 1961-IV у редакції, що діяла на момент укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності, не передбачено покладення обов’язку страховика щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому у зв’язку із пошкодженням майна, суд дійшов висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з ТОВ «ТД «Три кита».
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь та тривалість страждань позивача, обставини дорожньо-транспортної пригоди, ступінь вини учасника ДТП, відношення відповідачів до необхідності відшкодування шкоди, розмір відшкодування, що підлягає стягненню, та вважає за необхідне стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно заявленим позовним вимогам. Вимоги майнового характеру задоволено на 21,23 відсотки, немайнового - 20 відсотків. Суд не знаходить правових підстав для стягнення відшкодування витрат на проведення експертного дослідження та транспортних витрат, оскільки результати, отримані внаслідок вчинення вказаних дій, не мали правового значення для вирішення даного спору.
Повний текст рішення складено 22 листопада 2013 року.
Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Три кита» , м. Севастополь, вул. Індрустріальна, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 37561555, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, у відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн, у відшкодування моральної шкоди 1000 грн, а загалом - 2000 грн (дві тисячі грн.)
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Три кита» , м. Севастополь, вул. Індрустріальна, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 37561555, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, судовий збір у розмірі 71, 54 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) І.Г.Блейз
З оригіналом згідно: суддя секретар
Суд | Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 35462845 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
Блейз І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні