Постанова

від 20.11.2013 по справі 904/2897/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 904/2897/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А., суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Лібра-Трейд" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі№904/2897/13 Господарського судуДніпропетровської області за позовомпрокурора Куликівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділу освіти Куликівської районної державної адміністрації доПриватного підприємства "Лібра-Трейд" простягнення частини сплаченої суми за участю:

- прокурора:Красножон О.М. (посвідчення № 0100598), - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Куликівської районної державної адміністрації (далі - позивач), прокурор Куликівського району Чернігівської області просив стягнути з Приватного підприємства "Лібра-Трейд" (далі - відповідач) сплачену суму 150577,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з поставкою відповідачем позивачу товару неналежної якості, що був оплачений позивачем у повному обсязі, відповідач має повернути частину сплаченої суми у вказаному розмірі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013р. (суддя Суховаров А.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сизько І.А., судді Герасименко І.М., Кузнецова І.Л.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані рішення та відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що матеріалами підтверджено факт поставки вугілля, якісні показники якого відрізняються від тих, які були узгоджені сторонам, тому поставщик вугілля повинен повернути суму надмірно сплачених покупцем грошей, які були перераховані за належної якості товар.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 111 11 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі №2511/1757/2012 Апеляційним судом Чернігівської області встановлено, що позивачем за видатковими накладними, підписаними керівником Анюховською Л.П., було отримано вугілля без сертифікатів якості, а саме марки ДГР (0-200) в кількості 50,0 тонн за ціною 1560,00 грн. за тонну, та вугілля АС (6-13) в кількості 290,0 тонн за ціною 1798,00 грн. за тонну на загальну суму 599420,00 грн., показник теплоти згорання якого не відповідає показникам, зазначеним у документації конкурсних торгів і є нижчим, у зв'язку з чим позивачу було заподіяно матеріальні збитки в розмірі 150577,19 грн., шляхом зайвих грошових виплат.

Відповідно до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору (ч.4).

Таким чином поставка неякісної продукції, як і її оплата позивачем у сумі 150577,19 грн. встановлена рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили, тому цей факт є обов'язковим для господарського суду.

Також судами у господарській справі встановлено, що така сплата здійснена відповідачу, що останнім не заперечувалось, та встановлено, що за результатами лабораторного дослідження зразків поставленого вугілля виявлено невідповідність якісних показників поставленої відповідачем продукції умовам документації конкурсних торгів, згідно яких теплота згорання вугілля по всіх школах та відділу освіти менше, ніж було запропоновано відповідачем у технічній частині пропозиції.

Відповідно ж до приписі статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам). Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За вказаних обставин право позивача на повернення сплаченої суми за поставку товару більш низької якості, ніж вимагається, виникає на підставі вказаної норми.

Таким чином оскільки у відповідача немає права на кошти у сумі 150577,19 грн., суди дійшли до правильного висновку що вони підлягають поверненню позивачу.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо неправильного застосування судами приписів статті 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки суди не застосовували норми вказаної статті при вирішенні спору, а суд апеляційної інстанції посилавсь на положення статті 268 Господарського кодексу України, яка, як вже вказувалось, передбачає повернення сплачених коштів за поставку товару більш низької якості.

Разом з тим слід зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, постановив стягнути з відповідача на користь позивача спірну суму як збитки, однак така вимога прокурором не заявлялась, у зв'язку з чим у місцевого господарського суду не було правових підстав змінювати позов.

Суд апеляційної інстанції на вказану обставину уваги не звернув, правової оцінки вказаним діям не дав.

Таким чином в цій частині судові рішення підлягають зміні.

Оскільки спір у справі виник у зв'язку з неправильними діями відповідача, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі повинні бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п. 5, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лібра-Трейд" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013р. у справі №904/2897/13 змінити, в мотивувальній та резолютивній частині рішення слова "збитки" змінити на "сплаченої суми".

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський