Ухвала

від 07.11.2013 по справі 2а/0270/5097/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2013 р. м. Київ К/800/21634/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Донця О.Є., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "Архбудпроект М-П" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі №2а/0270/5097/12 за позовом Приватного підприємства "Архбудпроект М-П" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року задоволено позов Приватного підприємства "Архбудпроект М-П" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області № 29 від 25.10.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, згідно з направленням на проведення перевірки № 865 ПП від 08.10.2012 року відповідачем проведено позапланову перевірку "Реконструкції з добудовою приміщення бару до істотної будівлі кафе по АДРЕСА_1", якою встановлено, що проектна документація на об'єкті будівництва "Реконструкція з добудовою приміщення бару до існуючої будівлі кафе" по АДРЕСА_1, виготовлено позивачем з порушенням абз.3 п.3.25* ДБН 360-92** "Планування та забудови міських і сільських поселень", згідно з яким відстань до сусідньої межі земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни приймається не менше 1,0 м, фактично ж стіни добудови запроектовані на межі сусідньої земельної ділянки.

15.10.2012 року за результатами перевірки складено акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесено припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з постановою відповідача № 29 від 25.10.2012 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 100620,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що висновок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виготовлення проектної документації на об'єкті будівництва "Реконструкція з добудовою приміщення бару до існуючої будівлі кафе" по АДРЕСА_1, з порушенням абз.3 п.3.25* ДБН 360-92** "Планування та забудови міських і сільських поселень" не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що перевіряючими «при візуальному огляді виконаних ПП «Архбудпроект М-П» робіт на об'єкті «Реконструкція з добудовою приміщення бару до існуючої будівлі кафе» встановлено відхилення від проекту у конструктивній частині, а саме: фактично будівля запроектована по межі сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1», що, за висновком відповідача, є виконанням будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка площею 0,1119 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та на якій здійснювалась позивачем реконструкція прибудови до кафе, належить ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується актом на право власності на земельну ділянку від 01.11.2007 року. Суміжна земельна ділянка площею 0,0700 га, що розташована за вказаною вище адресою, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується актом на право власності на земельну ділянку від 26.02.2008 року.

Абзацом 2 п.п.1.2. п.1.1. ч.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року №376, визначено, що замовником є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За змістом п. 1.3 вказаної Інструкції межовий знак - це спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як встановлено судом першої інстанції, на період проектування та будівництва межові знаки в натурі були відсутні, а межі земельної ділянки були прийняті згідно замовлення ФОП ОСОБА_1 по середині існуючої підпірної стіни сходів, суміжних із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3

На підставі залучених до матеріалів справи копій фотокарток проведеної добудови судом першої інстанції також встановлено, що реконструкція прибудови до кафе дійсно здійснювалась із відповідним відступом межі саме від існуючої прилеглої стіни, проте на час проведення перевірки зазначена підпірна стіна сходів, що знаходиться на суміжній ділянці, була знищена. При цьому відповідачем не надано до судів попередніх інстанцій інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства, а також не надано пояснень чи досліджували під час перевірки межі прилеглої земельної ділянки на якій знаходилась підпірна стіна сходів та чи встановлювались взагалі такі межі відступу. Натомість представник відповідача пояснив суду першої інстанції, що встановлення меж земельних ділянок відбулось зі слів власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Таким чином суд першої інстанції вірно зазначив, що в даному випадку належною проектною документацією є «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки», які видані ФОП ОСОБА_1, як замовнику Відділом містобудування та архітектури Могилів-Подільської РДА 23.04.2012 року відповідно до вимог Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 за № 109.

Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином оформлена «Містобудівна кадастрова довідка» від 06.04.2012 року за № 01-21-298, видана гр. ОСОБА_1 за підписом заступника начальника управління -начальник відділу планування і забудови населених пунктів на реконструкцію кафе з прибудовою.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПП «Архбудпроект М-П» як виконавець замовлених послуг щодо проведення реконструкції з добудови приміщення бару до існуючої будівлі кафе гр. ОСОБА_1, виконав свої зобов'язання відповідно до вказаних замовником меж, а відтак колегія суддів доходить висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для висновку про порушенням позивачем абз.3 п.3.25* ДБН 360-92** "Планування та забудови міських і сільських поселень".

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач розробив проект реконструкції з добудови з виходом за межі земельної ділянки замовника, з посиланням на те, що загальна площа земельної ділянки, яка запроектована позивачем під реконструкцію, становить 113,26 м.кв., в той час як земельна ділянка, що належить замовнику ОСОБА_1 та на якій здійснювалась реконструкція прибудови до кафе, становить 0,1119 га. Проте 0,1119 га становить не 111,9 м.кв., а 1119 м.кв., а відтак висновок апеляційного суду про вихід проекту реконструкції з добудови за межі земельної ділянки замовника не відповідає дійсним обставинам справи, вірно встановленим судом першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Рішення суду першої інстанції, ухвалено відповідно до закону і помилково скасоване апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Архбудпроект М-П" задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі №2а/0270/5097/12 скасувати, залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: