Ухвала

від 11.11.2013 по справі 2а-9382/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 листопада 2013 року м. Київ В/800/4428/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Сірош М.В.,

Блажівська Н.Є.,

Маринчак Н.Є.,

Степашко О.І.,

Усенко Є.А.

перевіривши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Кіпру» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків,

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

16 жовтня 2013 року постановою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задоволена.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 серпня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року скасовані, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» звернулося із заявою про допуск для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року і її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції п. 6 ст. 59 Господарського кодексу України, частин 5, 6, 8, 10 ст. 59 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.,ст. 1, 2, 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», п.,п. 1, 1.2, 1.5, 1.6 Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30.12.1998 року, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4, пункту 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, як різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як вбачається із поданої заяви, правовідносини, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи, що не дає можливості дійти висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права.

Таким чином, постанова Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року не підлягає перегляду Верховним Судом України, оскільки із доданих до заяви копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи заяви, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк Кіпру» у задоволенні заяви про допуск до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Маринчак Н.Є.

Степашко О.І.

Усенко Є.А.