Ухвала

від 08.01.2014 по справі 2а-9382/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 січня 2014 року м. Київ В/800/4805/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії:

головуючого Цвіркуна Ю.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Лосєва А.М., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі №2а-9382/10/2670 Окружного адміністративного суду м.Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі №2а-9382/10/2670, якою касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-9382/10/2670 скасовано; у позові відмовлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2013 року встановлено Публічному акціонерному товариству «Банк Кіпру» строк для усунення недоліків, допущених при поданні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі №2а-9382/10/2670 Окружного адміністративного суду м.Києва за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, до 02 січня 2014 року.

Вимоги, встановлені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2013 року, виконані.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2010 року №К-49519/09.

Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Так, відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк Кіпру» в допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі №2а-9382/10/2670 Окружного адміністративного суду м.Києва за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

А.М.Лосєв

М.О.Федоров