Рішення

від 19.11.2013 по справі 915/1652/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 915/1652/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді

Гриньової - Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Толкачов С.М., директор; - Мурзак О.М., дов. № 72 від 01.10.2013;

відповідача - ОСОБА_4, дов. № 639 від 11.04.2011,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Агротранс",

55104, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Мічуріна, 24Д,

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,

АДРЕСА_1 ,

про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення коштів у сумі 54000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Агротранс» (далі - позивач) звернулося до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач) з позовом про звільнення орендованого приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 54000грн., а також про відшкодування судових витрат у сумі 2867грн.50 коп.

Під час судового засідання 19.11.2013, користуючись правом, наданим йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), позивач зменшив позовні вимоги на 12500грн., уточнив вихідні дані на об'єкт оренди відповідно до Технічного паспорту від 22.03.2011.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про застосування позовної давності.

Позивач підтримав уточненні позовні вимоги; відповідач позов не визнав, вважає себе власником орендованого приміщення.

Ухвалою від 05.11.2013 суд задовольнив заяву позивача та продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого:

У серпні 2002 року між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Агротранс», правонаступником якого згідно з п. 1.3 Статуту від 09.07.2012 (а. с. 15-17) є позивач, було укладено договір оренди приміщення розміром 76 х 12,5 строком на два роки з правом викупу (далі - Договір). Відповідно до умов Договору (а.с.8,9) відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 500грн. на місяць не пізніше 5-го числа наступного місяця. Сторони також встановили, що Договір діє з 01.08.2002 по 01.08.2004 і зі спливом терміну його дії відповідач має право викупити приміщення, загальна вартість при реалізації якого складає 25000грн. При цьому сума внесеної орендної плати зараховується до загальної вартості приміщення.

Договір укладений сторонами у простій письмовій формі, що не суперечило чинному на той час цивільному законодавству України.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що протягом кількох років Договір виконувався сторонами належним чином: позивач, передав, а відповідач прийняв і використовував орендовані приміщення, позначені у Технічному паспорті на виробничий будинок від 22.03.2011 літерою «Г» №6-10 ( а.с. 100,109,110,206), сплачував за нього орендну плату. За період з 01.08.2002 по 01.08.2004 відповідач сплатив позивачу 12500грн., однак договір купівлі - продажу орендованого приміщення станом на 02.08.2004 сторонами не укладено і зі спливом терміну дії Договору відповідач продовжував користуватися майном та сплачувати орендну плату.

За період з 30.08.2004 по 10.01.2005 відповідач сплатив позивачу ще 12500грн. і, вважаючи, що після сплати 25000грн.(з 01.08.2002 по 10.01.2005) він став власником орендованого майна, припинив орендні платежі.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, враховуючи відсутність заперечень позивача як орендодавця за Договором протягом одного місяця, є усі підстави вважати, що Договір продовжив свою дію спочатку до 01.08.2006, а потім - до 01.08.2008,01.08.2010,01.08.2012.

Листом №45 від 17.11.2010 (а.с.31) позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути йому орендоване приміщення у термін до 25.12.2010, тобто фактично відмовився від Договору, адже відповідач не сплачував орендну плату понад п'ять років. Вказаний лист №45 від 17.11.2010 відповідач отримав 24.11.2010, що підтверджено повідомленням Укрпошти №5510400305982 від 25.11.2010 ( а.с.33).

Згідно зі ст.782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Отже, з 24.11.2010 Договір між сторонами слід вважати розірваним (припиненим).

Відповідно до ст. 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Неповерненням об'єкта оренди відповідач порушує вимоги згаданої статті ЦК та право позивача.

Згідно з ч.4 п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми ст.795 ЦК, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів ( актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Оскільки відповідач продовжує користуватися орендованим майном і дотепер не повернув його позивачу за актом, він зобов'язаний сплатити останньому заборгованість з орендної плати у сумі 41500грн. за 83 місяці фактичного користування майном ( період з 01.10.2006 по 01.09.2013).

Згідно зі ст. ст.256,257,267 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки до винесення рішення відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про застосування позовної давності, а позивач не довів, що пропущення ним позовної даності сталося з поважних причин, суд вважає за необхідне застосовувати позовну давність у три роки та частково відмовити у задоволенні позову майнового характеру.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягає 18000 грн. за три роки, що передували пред'явленню позову, а саме: з 01.09.2010 по 01.09.2013. В частині стягнення 23500 грн. за період з 01.10.2006 по 01.09.2010 в позові слід відмовити.

Твердження відповідача про те, що після сплати у січні 2005 року 25000 грн. він став власником орендованого приміщення, є хибним, оскільки по - перше: договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( ст. 657 ЦК), а такий договір сторонами не укладався;

по - друге: рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.05.2011 у справі №5016/742/2011 (1/55), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011, відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, було відмовлено у задоволенні позову про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним і згідно зі ст. 35 ГПК цей факт не підлягає доведенню знову.

Твердження позивача про те, що відповідачем були підроблені квитанції прибуткових касових ордерів на сплату орендних платежів, також не береться судом до уваги, оскільки по - перше: цей факт не доведено позивачем належними і допустимими доказами;

по - друге : спростовується матеріалами справи, зокрема листом позивача №34 від 27.12.2010, в якому він зазначив, що за Договором відповідач сплатив 25000грн. і цієї суми вистачило на оренду приміщення строком до 01.10.2006 ( а.с.162); первинними документами, оригінали яких оглянуті судом під час судового засідання 19.11.2013, а копії - містяться в матеріалах справи ( а.с.129-158, 177-203).

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє зменшені позовні вимоги частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на сторони

пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22,33-35,44,49,82-85 ГПК, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), звільнити нежитлові приміщення АДРЕСА_2 та передати їх Товариству з додатковою відповідальністю "Агротранс"( 55104, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Мічуріна, 24Д; ідентифікаційний код 02126544).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Агротранс" (55104, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Мічуріна, 24Д; ідентифікаційний код 02126544) 18000 (вісімнацять тисяч) грн.00коп. боргу; 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три)грн.00коп. судових витрат.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 23500 ( двадцяти три тисячі п'ятсот ) грн.00коп. боргу - в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК та підписано

„25" листопада 2013 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька