Постанова

від 22.11.2013 по справі 812/8548/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2013 року Справа № 812/8548/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гончарової І.А.,

за участі секретаря - Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 вересня 2013 року №0000622201 та №0000632201.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 вересня 2013 року Товариством з.обмеженою відповідальністю «Богдан - Авто Луганськ» було отримано нарочно податкове повідомлення-рішення №0000622201 від 27 вересня 2013 року за формою «Р» згідно якого позивачу встановлено «порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.135.2, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10, пп.138.10.3 п. 138.10, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 869099 грн. 75 коп. (в тому числі за основним, платежем - 708 694 грн., за штрафними фінансовими санкціями -160 405,75 грн.), № 0000632201 від 27 вересня 2013 року за формою «Р» згідно якого Позивачу встановлено порушення п. 198.4, п. 198.6 ПК України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на суму 213 957 грн. 50 коп.

Податкові повідомлення-рішення були складені на підставі Акту від 11.09.2013 №154/22-01/37706021 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Богдан - Авто Луганськ» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 25.05.11 по 31.12.12 складеного Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходв у Луганській області.

Позивачем було направлено на адресу відповідача Заперечення до Акту перевірки від 17.09.2013 року, однак відповіддю відповідача Акт перевірки залишено без змін.

На думку позивача, висновки позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Богдан-Авто Луганськ» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 25.05.11 по 31.12.12, відображені в Акті перевірки від 11.09.2013 №154/22-01/37706021 є хибними, не грунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення рішення, прийняті на підставі таких висновків - є протиправними та підлягають скасуванню.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 вересня 2013 року №0000622201 та №0000632201.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, пояснили суду, що висновки відповідача про порушення товариством вимог підпунктів 14.1.25, пункту 14.1 статті 14, пункту 135.5.5 ст. 135.5 Податкового кодексу України ґрунтуються на невірному тлумаченні вимог чинного податкового законодавства та невірному застосування норм Податкового кодексу України.

Стосовно висновку відповідача про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги представники товариства зазначили, що ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» було надано позику позивачу та укладено договори позики у відповідності до положень чинного законодавства України, а тому позивачем цілком правомірно було відображено проценти у складі фінансових витрат по зазначеним договорам позики. Оскільки позика надана зареєстрованою у встановленому порядку фінансовою установою, така позика не може були безповоротною фінансовою допомогою, а нараховані проценти за користування позикою правомірно віднесено до складу валових витрат.

Позивач також заперечує висновки відповідача про завищення валових витрат у перевірений період.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Пояснили суду, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог підпунктів 14.1.25, пункту 14.1 статті 14, пункту 135.5.5 ст. 135.5 Податкового кодексу України.

Порушення виразились у тому, що позивачем не оподатковано податком на прибуток безповоротну фінансову допомогу Також безпідставно завищено валові витрати.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 14 по 28 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Луганськ» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 25.05.11 по 31.12.12, за результатами якої було складено Акт №154/22-01/37706021 від 11.09.2013 (т.1 арк. справи 16-50).

Згідно Акту №154/22-01/37706021 від 11.09.2013 перевіркою було встановлено порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.2, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10, пп.138.10.3 п.138.10, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 708694,00 грн., а також порушення п.198.4, п.198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 171166, 00 грн.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем 27 вересня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000632201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 213957,50 грн., з яких 171166 грн. основного платежу та 42791,50 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0000622201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 869099,75 грн., з яких 708694 грн. основного платежу та 160405,75 грн. штрафні (фінансові) санкції. (т.1 а.с. 105-106).

Підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток стали висновки, викладені в акті перевірки. В ньому зазначено, що ТОВ «Богдан-Авто Луганськ» протягом перевіреного періоду уклало договори позики з ТОВ «Компанія з управління активами «Ф'южн Капітал Партнерз», яке діє від імені та за рахунок ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал» на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду. За даними договорами було отримано 4335700 грн. За користування позикою у цьому періоді були нараховані проценти, які віднесені до складу валових витрат. у відповідні податкові періоди. Дані обставини не заперечують сторони, вони підтверджені дослідженими судом договорами позички, деклараціями з податку на прибуток підприємства, банківськими виписками про рух коштів (т. 3 а.с.33-96).

Згідно свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» включений до державного реєстру інститутів спільного інвестування 12 вересня 2008 року (т. 3 а.с. 136), окрім цього, згідно свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» включений до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів 02.03.2009 (т.3 а.с.177).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів» №296 від 14.07.2004року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 серпня 2004 р. за № 957/9556 цей Порядок визначає умови включення до державного реєстру фінансових установ професійних учасників фондового ринку та корпоративних інвестиційних фондів, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, видачу свідоцтв про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, унесення відповідних змін до системи реєстру та заміну цих свідоцтв. Пунктами 1.2., 1.3. та 1.5. Порядку встановлено, що державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (далі - Реєстр), - це перелік адміністративної інформації про фінансові установи, що формується та узагальнюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) згідно з вимогами цього Порядку як система збору, накопичення та обліку відомостей про ці установи. Свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, форма якого встановлена додатком 1 до цього Порядку (далі - Свідоцтво), - документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття професійним учасником фондового ринку або корпоративним інвестиційним фондом статусу фінансової установи шляхом унесення інформації про нього до Реєстру. Дія цього Порядку поширюється на професійних учасників фондового ринку, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, що входять у перелік фінансових послуг, визначений статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Пунктом 6 частини 1 даної статті встановлено, що фінансовими послугами вважаються послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

За таких обставин суд вважає, що ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» є фінансовою установою відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»і має право надавати позики, визначені у підпункті 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на ту обставину, що ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» не є фінансовою установою, оскільки не зареєстрований у національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, безпідставні.

Згідно пункту 2 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» № 41 від 28.08.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 дія цього Положення поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їхньої діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів) незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надають одну чи декілька фінансових послуг, державне регулювання діяльності з надання яких належить до компетенції Нацкомфінпослуг.

Статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.

Системний аналіз даних правових норм свідчить про те, що фінансові послуги можуть надавати не тільки фінансові установи, які зареєстровані у національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а й інші фінансові установи, які зареєстровані у встановленому порядку Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оскільки позивач отримував позику у встановленому порядку від фінансової установи, він мав право відносити до складу валових витрат проценти, сплачені за такою позикою у відповідних періодах відповідно до вимог підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України. Цим підпунктом встановлено, що до складу інших витрат відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Крім того, відповідач визнав отримані позивачем за договорами позики кошти безповоротною фінансовою допомогою. Однак такі висновки суперечать фактичним обставинам справи та вимогам підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який визначає безповоротну фінансову допомогу як: суму коштів, передану платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; суму безнадійної заборгованості, відшкодовану кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основну суму кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Згідно договорів позики надані за ними кошти підлягають поверненню у визначені договорами строки (пункт 4 договорів т. 1 а.с. 53-54), а тому не можуть підпадати під визначення безповоротної фінансової допомоги.

За таких обставин висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпунктів пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.2, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10, пп.138.10.3 п.138.10, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України є безпідставними.

Аналогічна правова позиція підтверджується ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2013 у справі №817/2955/13-а.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 22 грудня 2010 року №984 визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Цих вимог відповідачем не було виконано при прийнятті рішення про порушення позивачем вимог пунктів 138.2 та 138.8 статті 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10,пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до 138.10.2. адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

В межах здійснення основних видів господарської діяльності, зазначених в Довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач вступає в господарсько-виробничі відносини з іншими суб'єктами господарювання у відопвідності до вимог чинного законодавства України.

Між позивачем та ТОВ «АГ «Богдан» укладено договори оренди №68 від 11.05.11 року №78 від 31.05.11 року, договори суборенди №87 від 15.06.11, №87/1 від 15.06.11, в пп.3.7.1 яких зазначено, що крім орендної плати, зазначеної у п.3.1 Орендар компенсує Орендодавцю витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією, тепло-, водопостачанням, газопостачанням, осблуговуванням інженерних комунікацій, за послуги з охорони території прилеглої до об'єкта оренди, та послуги, пов'язані з підтримкою пропускного режиму, а також компенсацію за вивезення сміття, каналізацію стічних вод, викиди і скиди та інші витрати, що несе Орендодавець у зв'язку з діяльністю Орендаря.

Позивачем укладено договори безпосередньо із постачальниками таких послуг, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (т.1 а.с.107-250, т.2 а.с.1 -232)

Зазначені договори були укладені із контрагентом на підставі дозовлу Орендодавця, оформленого в додаткових угодах до договору оренди.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Враховуючи вищенаведене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту послуги від підприємств постачальників електричної енергії, тепло-, водопостачання, газопостачання та послуги з охорони орендованих майнових комплексів

Відповідно до 198.1. право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного абофінансового лізингу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, шо податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, позивачем при заповненні Декларації було реалізовано право на віднесення сум податку до податкового кредиту та додержано вимог ст.198 та ст.201 ПК України щодо переліку операцій та документів, які підтверджують формування податкового кредиту на загальну суму 171166 грн.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення не можуть залишатись чинними і підлягають до скасування.

Судові витрати по справі суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету відповідно до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622201 від 27 вересня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000632201 від 27 вересня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Авто Луганськ» (код 37706021) судовий збір у розмірі 2294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено 25 листопада 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова