Рішення

від 14.03.2007 по справі 2-77/07

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-77 2007 рік

Справа №2-77

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007

року Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого                                        О.М.Жушман

при секретарі                                        С.В.Комишовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.

Петрове справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського відділення виконавчої

дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійне захворювання у Олександрійському районі про відшкодування моральної

шкоди в зв'язку з професійним захворюванням в сумі 75 000 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду, мотивуючи це тим, що він 30 років працював водієм

великовантажних автомобілів. Останній час до втрати працездатності працював

водієм в Петрівському рудоуправлінні Криворізького центрального - гірничозбагачувального

комбінату.

В

наслідок роботи в умовах підвищеної вібрації він захворів на вібраційну хворобу

1-11 ст. з церебрально-переферичним синдромом та на ускладнену гіпертонічну

хворобу 11ст.

Згідно

висновку МСЕК № 341/5 від 18 червня 2003 року внаслідок професійного

захворювання він втратив 40% професійної працездатності безстроково та

вимушений був змінити місце роботи.

Незважаючи

на неодноразове лікування в умовах стаціонару та в амбулаторних умовах, стан

його здоров'я постійно погіршується. Він потребує постійного анти рецидивного

лікування та лікування в санаторних умовах.

Зараз

він не працює, так як йому було заборонено працювати водієм великовантажних

автомобілів.

Професійне захворювання привело до втрати соціальних зв'язків та вимагає

від нього додаткових зусиль для впорядкування його життя та життя його сім'ї, а

тому він просить стягнути 75 000 гривень за спричинену моральну шкоду.

В

судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просить поновити йому строк

звернення до суду, посилаючись на правову необізнаність.

Відповідач позов

не визнав.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає

задоволенню з слідуючих підстав.

В

судовому засіданні встановлено, що позивач захворів на хронічне професійне захворювання

під час роботи водієм великовантажних автомобілів в Петрівському рудоуправлінні

Криворізького центрально - збагачувального комбінату втративши 40% професійної

працездатності..

Вважаючи,

що професійне захворювання привело до втрати соціальних зв'язків та вимагає від

нього додаткових зусиль для впорядкування його життя та життя його сім'ї, він

не може вести активного способу життя та працювати за професією, а тому позивач

просить стягнути моральну шкоду та поновити строк звернення до суду, посилаючись

на правову необізнаність.

Пленум

Верховного Суду України в п.5 постанови №4 від 31 березня 1995 року із змінами

"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди роз'яснив, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються

законодавчими

актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі

з'ясовувати характери правовідносин сторін і встановлювати якими правовими

нормами вони регулюються чи допускає відповідне законодавство відшкодування

моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності

законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в

цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно шкоду.

Судом

встановлено, позивач захворів на хронічне професійне захворювання 26 листопада

1996 року, що підтверджується актом № 26 розслідування хронічного професійного

захворювання складеного того ж дня (а.с.23-24).

Суд вважає, що

із зазначеної дати у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Умови і порядок її відшкодування на той час регулювалися Правилами

відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим

ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з

виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою KM України

від 23.061993 року №472 із належними змінами.

Закон України

"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату

працездатності прийнятий 23.09. 1999 року і введений в дію з 01.04.2001 року

тобто після того як позивач захворів на хронічне професійне захворювання.

Ст. 58

Конституції України передбачено, що закони та інші нормативні правові акти не

мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують

відповідальність особи.

Відповідно до

ст. 28 Закону, з дня становлення МСЕК стійкої втрати працездатності потерпілий

має право на отримання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, а

не на відшкодування моральної шкоди. Це ж випливає із змісту п.11 роз'яснень

постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 із

змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про

відшкодування шкоди".

Фонд соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги (в тому числі

відшкодовує і моральну шкоду) особам, які мають право на такі виплати з 1

квітня 2001 року.

Виходячи з

наведеного, суд вважає, щоОСОБА_1не має передбачених законом підстав для

отримання моральної шкоди з виконавчої дирекції ФСНВ, а тому в задоволенні

позову необхідно відмовити.

Відповідно до

роз'яснень які маються в п. 1-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України

"Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування

шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року із змінами , вирішуючи питання про

прийняття до провадження заяв про відшкодування завданої працівникові

ушкодженням його здоров'я, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, суди

повинні враховувати, що спори між потерпілим працівником та роботодавцем щодо

права відшкодування завданої шкоди підлягають судовому розгляду в порядку для

вирішення трудових спорів (ГЛ XY КЗпП України).

На підставі

ст.233 КЗпП України та роз'яснень, які містяться у п.16 Постанови Пленуму

Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику

в справах про відшкодування моральної шкоди" в разі заподіяння

працівникові в наслідок небезпечних чи шкідливих умов праці застосовується

строк позовної давності 3(три) місяці.

Виходячи з

наведеного, суд не визнає поважною причину пропуску строку позовної давності

правову необізнаність позивача.

На

підставі ст.ст. 21,28 розділуХІ п.1 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності", керуючись ст. ст. 213,214,215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні

позовних вимогОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Кіровоградської області через Петрівський районний суд

шляхом подачі в 10 - денний строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії

до апеляційної інстанції або в

порядку

ч.4 ст.295 ЩІК України.