Ухвала

від 12.11.2013 по справі 2а-14530/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/49117/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012р.

по справі №2а-14530/11/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва (надалі - ДПІ у Святошинському районі м.Києва)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Будмайдан" (надалі - ТОВ "Виробнича фірма "Будмайдан")

про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, -

встановив:

У жовтні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ТОВ "Виробнича фірма "Будмайдан".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Святошинському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, з урахуванням приписів ст.71 КАС України зазначив, що лише пояснень ОСОБА_1 про те, що вона підписала установчі документи відповідача на прохання знайомої, проте фактично до товариства не має відношення, не є достатнім доказом створення зазначеного товариства з порушенням закону. Крім того, податковим органом не доведено та не надано відповідних доказів здійснення відповідачем протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізації коштів. За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ТОВ «Виробнича фірма «Будмайдан» є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Проте, надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції та вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу, за змістом якого відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема, статями 10, 11 і 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 статті 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 38 зазначеної вище норми Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Тому, позовні вимоги про визнання нечинними установчих документів не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» статут, свідоцтво платника податку на додану вартість, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів нечинними законом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника податку на додану вартість розгляду не підлягають.

Отже, ані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані іншими законодавчими актами не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсними установчих документів суб'єктів господарювання з будь-яких підстав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги податкової інспекції про визнання недійсними установчих документів суб'єкта господарювання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. А згідно ч.1 ст.228 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Неврахування зазначеного судами першої та апеляційної інстанцій призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Арцизької Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2012 року - скасувати.

Закрити провадження у справі №2а-14530/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Будмайдан" про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов