Постанова

від 17.12.2008 по справі 2а-451/08

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Справа №2а-451\08

     П О С Т А Н О В А

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     17 грудня 2008 року

Овруцький районний суд Житомирської області в

складі :

головуючого - судді                      Якухно

О.М..

з секретарем                                  Каленською Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у

місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Левковицької сільської ради

про визнання неправомірною бездіяльність та прийняття домоволодіння на баланс,

-

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить визнати неправомірною

бездіяльність виконавчого комітету Левковицької сільської ради в неприйнятті

від нього на баланс сільської ради домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язати

відповідача прийняти вказане домоволодіння на баланс  мотивуючи тим, що він має на праві особистої

власності вказаний житловий будинок в с.Левковичі Овруцького району та отримав

направлення на переселення. На даний час він переселився в чисту від

радіоактивного забруднення територію, але будинок у нього на баланс не

приймають.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце

розгляду справи були повідомлені належним чином, просять справу розглянути без

їх участі.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд

вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач має у власності АДРЕСА_1, що

підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від

09.06.08 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від

09.06.08.

Відповідно до Переліку населених пунктів

Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення

внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та

розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Левковичі Овруцького району

відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Статтею 4 Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” визначено, що кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого

добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної

інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки

для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій

території чи відселення.

Позивач отримав направлення на переселення серії ЖТ № 11569 в с.Стетківці Чуднівського району

Житомирської області 07.04.08. У зв'язку з відсутністю вільного житла по місцю

переселення позивач самостійно переселився у чисту від радіоактивного

забруднення територію. Останній звернувся із заявою до виконкому Левковицької

сільської ради про прийняття будинку на баланс та отримав відповідь про відмову

в зв'язку з не отриманням житла в чистій зоні, що вбачається з відповіді від

25.11.08.

Відповідно до ст.35 Закону України “ Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

“ компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або

самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову

компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків,

гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами,

встановленими на момент припинення права власності.

Відповідно до п.3 Положення про

порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі

відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій,

затвердженого постановою КМ України від 15.07.97 № 755, для отримання

компенсації переселенець повинен подати до райдержадміністрації за місцем

відселення відповідні документи, які підтверджують отримання ним житла у місці

переселення чи його придбання, або інші документи, які підтверджують

забезпеченість переселенця житлом у місці переселення, довідку про передачу

майна відповідному органу місцевого самоврядування місця відселення.

Незабезпеченість державою переселенця житлом

по місцю переселення призводить до порушення права останнього на гарантоване

ст.50 Конституції України безпечне для життя і здоров'я довкілля, а тому суд

вважає, що постійне проживання та реєстрація його поза зоною радіаційного

забруднення  свідчить про його самостійне

переселення та забезпеченість житлом.

Документи про місце проживання та направлення

на переселення позивачем надано, а тому бездіяльність відповідача у неприйнятті

будинку є неправомірною.

В той же час суд враховує вимоги п.3

Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно

у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених

територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.97, який

передбачає в списку документів для постановки на чергу довідку про передачу

майна відповідному органу місцевого самоврядування місця відселення, та

вимоги п.12 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з

територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на

Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою КМ України № 706 від 16.12.92,

який передбачає зарахування на баланс виконкомів житлових будинків, що

належали громадянам, які переселилися на нове місце проживання, на праві

приватної власності, тільки після виплати їм компенсації, а тому вимоги в

частині, що стосуються балансу, задоволенню не підлягають.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3,4 грн., а тому з

відповідача на його користь слід стягнути вказані судові витрати.

Керуючись ст.50 Конституції України, ст.ст.4,

35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи“, п.3 Положення

про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі

відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій,

затвердженого постановою КМ України від 15.07.97 № 755, п.12 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з

територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на

Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою КМ України № 706 від 16.12.92,

ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

:

Позов задовольнити частково.

Визнати 

бездіяльність виконавчого комітету Левковицької сільської ради, що

виразилася  у не прийнятті від ОСОБА_1

домоволодіння АДРЕСА_1 неправомірною.

Зобов'язати виконком Левковицької сільради

прийняти належне ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1

В задоволені решти вимог відмовити за

безпідставністю.

Стягнути з виконавчого комітету Левковицької

сільської ради  на користь ОСОБА_1 судові

витрати в сумі 3,4 грн..

На постанову суду до Київського апеляційного

адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути заява про

апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна

скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або

20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії

скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ :