Постанова

від 22.09.2008 по справі 2а-451/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-451/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

            22 вересня 2008 р.                                                                            м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді

Шинкар Т.І.,

            при секретарі - Фейдаш Х.М.,

           розглянувши у відкритому

судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, як учасника

війни в розмірі 3148.00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2008 року позивач

звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним

позовом, в якому просить суд стягнути з 

ОСОБА_2 суму недоплаченої одноразової щорічної  грошової допомоги як учаснику війни в розмірі

3148.00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 

він є учасником війни та що йому було виплачено не в повному обсязі

щорічну разову грошову допомогу за 2005 - 2007 роки,  чим порушено Закон України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №

3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. 

Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась у 2005, 2006 та 2007

роках внаслідок неправомірних дій Відповідача повинна бути відшкодована ним в

повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.

В судове засідання позивач

не з'явився, належним чином повідомлений. Подав до суду заяву про слухання

справи у його відсутності.

Відповідач  подав 

письмові заперечення, які мотивує тим, що ОСОБА_2 діяло відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 „Про

забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом

України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,  тобто лише на підставі, в межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як у 2005, 2006

та 2007 роках, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає, що

позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно

ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому

наполягає, просить суд адміністративну справу розглядати без його участі.

На підставі частини 3 статті

160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22

вересня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами

документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких

грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази,

які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

приходить до висновку, що позов  підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини

регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ (далі -Закон 3551), Рішеннями

Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Позивач, ОСОБА_1, є

учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням  серії С-111 №112294 від 16 жовтня  2002 року. 

Згідно з статтею 12 Закону

України 3551 від 22 жовтня 1993 року  -

щорічно до           5 травня

учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних

пенсій за віком.

Згідно з частиною 1 статті

17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги

до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють

органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або

через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача)

пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за

місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Між тим, вказана

допомога виплачена позивачу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту” за рахунок державного бюджету у

визначених Законом України “Про Державний бюджет України” на 2005 - 2007 роки

розмірах.     

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів

або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

Як свідчать

фактичні обставини справи, вказані списки були надані за відповідні періоди з

зазначенням виплати у занижених розмірах. Таким чином фактично щорічну виплату

разової грошової допомоги позивачу виплачувалася лише частково.

Як вбачається з довідки ОСОБА_2 № 2460 від  22.09.2008 року  щорічну виплату разової грошової

допомоги   проводились починаючи з 2005

року і така становила: у 2005р. - 50 грн., у 2006р. - 50 грн. та у 2007р. - 55

грн.

Судом встановлено, що у

2005, 2006 роках Конституційним Судом України не приймались рішення щодо

визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет

України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в частині

визначення розміру щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня

ветеранам війни.

В Рішенні Конституційного

Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007

зазначено, що стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007

рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам

війни в розмірі 55 грн. 00 коп., не відповідає Конституції України, тобто є

неконституційною. В пункті 5 Рішення, Конституційний Суд України додатково

зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення для судів загальної

юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли

внаслідок дії положень статей Закону України „Про державний бюджет України на

2007 рік”, що визнані неконституційними.

            Таким

чином, суд прийшов до висновку, що позивачу, як учаснику війни неправомірно

здійснено в заниженому розмірі виплату разової грошової допомоги за        2007 рік, оскільки мінімальна пенсія за

віком відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” з

першого квітня 2007 року складала 410,06 грн., то несплачена сума допомоги

складає 1175,18 грн. (410,06 грн. мінімальна пенсія за віком х 3 розміри пенсії

- 55 грн. фактично виплаченої допомоги позивачу), чим порушено його

конституційне, право передбачене ст. 46 Конституції України.

Разом з тим, відповідно до

частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства  - для звернення до адміністративного суду за

захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,

якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна

була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачу

допомогу було виплачено у 2005, 2006  та

2007 роках, а відповідно до пункту 4 статті 17-1 Закону 3551 - він мав право звернутися

за вищезазначеною допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, в

якому здійснювалась виплата такої, саме з цього моменту Позивач повинен був

дізнатися про порушення свого права.

Позивачем не викладено

обставин для визнання  причин пропущення

строку звернення до суду поважними.  І

тому суд погоджується з відповідачем про пропущення строку звернення

позивача  до суду, щодо вимог виплати

спірної допомоги у 2005 та        2006

роках.

Таким чином, виходячи  з заявлених

позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та

матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що

позовні вимоги позивача базуються на законі, обґрунтовані і доведені у судовому

засіданні, і  тому слід стягнути з  відповідача 

на користь позивача, як учасника війни, разову грошову допомогу за 2007

рік  в сумі 1175,18 грн., в частині

позову, щодо несплаченої грошової допомоги 

за 2005 та 2006 роки, слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у

відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін

спору.                                                                                                     Керуючись

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня

2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 99, 100, 122, 128, 158,

160-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов

задовольнити частково.

 Стягнути з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги, як

учаснику війни за 2007 рік в розмірі 1175,18 гривень.

В задоволенні решти позовних

вимог  відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду 

подається  протягом десяти днів з

дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через

Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається до суду апеляційної інстанції.

 Постанова набирає законної сили в строк та в

порядку передбаченому                        

ст. 254 КАС України.

         Суддя                                                /підпис/                                         Шинкар

Т.І.

         З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                                    

Шинкар Т.І.