Рішення

від 15.10.2013 по справі 5023/5174/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 5023/5174/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Супрун М.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД", м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Городецький Сергій Леонідович, м. Хмельницький про визнання поруки такою, що припинена за участю представників сторін:

позивача - Якимчук О.В., дов. № 1 від 01.12.2010 року

відповідача - Гандзьошин Р.М., дов. від 01.04.2013 року

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "МАКРУС ЛТД" звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання поруки за договором від 18.06.07 р., укладеного між ним та відповідачем, такою, що припинена, мотивуючи позовні вимоги збільшенням обсягу відповідальності поручителя, що є підставою для припинення поруки на підставі ст.599 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2013 р. по справі № 5023/5174/12 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. по справі № 5023/5174/12 апеляційну скаргу ТОВ "МАКРУС ЛТД" було залишено без розгляду, а рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. касаційну скаргу ТОВ "МАКРУС ЛТД" було задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 р. у справі № 5023/5174/12 скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу суду господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2013 р. справу № 5023/5174/12 було прийнято до провадження та призначено її до розгляду в засіданні господарського суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2013 р. розгляд справи № 5023/5174/12 було відкладено на 11 вересня 2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2013 р. розгляд справи № 5023/5174/12 було відкладено на 24 вересня 2013 р. об. 11:45, у зв'язку з клопотанням представника позивача та неявкою у судове засідання представників сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2013 р. розгляд справи № 5023/5174/12 було відкладено на 15 жовтня 2013 р. о 12:00. Цією ж ухвалою строк розгляду даного спору було продовженню за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 21 жовтня 2013 року.

Присутній у судовому засіданні 15 жовтня 2013 р. представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі, надані на адресу суду з супровідним листом документи (вх. 38223) досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов, наданому до суду 03.10.2013 р. за вх. 36521 та долученому судом разом з доданими до нього документами до матеріалів справи.

Третя особа правом на участь свого повноважного представника у судовому засіданні не скористався, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте ухвали суду, направлені на адресу 3-ї особу повернулися до суду з довідкою пошти про повернення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Присутні в судовому засіданні 15 жовтня 2013 року представники сторін пояснили, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні та неявка 3-ї особи не перешкоджає такому розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та Городецьким Сергієм Леонідовичем (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11171311000, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 51000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Пунктом 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту сторони узгодили, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,0% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Сторони також домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої із обставин, передбачених ч.1 п.5.2 договору.

Розділом 5 кредитного договору № 11171311000 від 18.06.2007 року сторони погодили порядок зміни відсоткової ставки, що полягає в направленні банком на адресу позичальника не пізніш ніж за 14 календарних днів до дати збільшення процентної ставки відповідного повідомлення, про встановлення нової процентної ставки, із зазначається її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника відповідного рекомендованого листа. Новий розмір процентної ставки за кредитним договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору (ч.2 п. 5.2 кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Макрус ЛТД" (поручитель) 18.06.2007 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Городецьким Сергієм Леонідовичем усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11171311000 від 18.06.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час та і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором (п. 3.1 договору поруки).

08.12.2011 року між ПАТ "УкрCиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2949, 2950, в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору про надання Городецькому С.Л. споживчого кредиту №11171311000 від 18.06.2007 року. При цьому всі матеріали відповідної кредитної справи були передані новому кредитору. У зв'язку з вищенаведеними обставинами замінено відповідача, замість ПАТ "УкрСиббанк" залучено у справі його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

ТОВ "МАКРУС ЛТД" звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання поруки за договором від 18.06.2007 року, укладеного між ним та АКІБ "УкрСиббанк", такою, що припинена, мотивуючи позовні вимоги збільшенням обсягу відповідальності поручителя, що, на думку позивача, є підставою для припинення поруки на підставі ст.559 Цивільного кодексу України. На підтвердження факту збільшення обсягу відповідальності за договором поруки від 18.06.2007 року надано довідку-розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом Городецьким С.Л. на 25.02.2010 року за договором про надання споживчого кредиту №11171311000 від 18.06.2007 року. При цьому, позивач вказує на збільшення процентної ставки за кредитним договором з 13,0 % до 16,0 %.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами статті 564 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

На поруку поширюються загальні умови виконання зобов'язань, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Часткова порука має місце тоді, коли поручитель поручився не за все зобов`язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним обсягом (сумою, кількістю, обсягом робіт, послуг, тощо). Обсяг поруки може не збігатися з обсягом боргу за основним зобов`язанням, він може бути меншим.

Таким чином, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За умовами спірного договору поруки від 18.06.2007 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п.1.3).

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як вбачається з п. 5.2. кредитного договору №11171311000 від 18.06.2007р., банк має право на зміну розміру процентної ставки у випадках: порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи тощо, також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни (зокрема, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань позичальника за цим договором); та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не лише із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).

Судом встановлено, що згідно наданих копій листів від 07.06.2008р. № 32952 та від 17.07.2008р. № 96996 ДР, адресованих ТОВ "Макрос ЛТД" в яких відповідно повідомлено про збільшення з 01.07.2008р. процентної ставки за користування кредитними коштами на 3% в зв'язку із невиконанням умов договору, зокрема щодо страхування предмету застави та про проведення зміни кредитної ставки за кредитним договором.

Дослідивши надані листи, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надання згоди поручителем ТОВ "Макрус ЛТД" на збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами по Основному договору в розумінні п. 2.1 договору поруки від 18.06.2007 року, а саме: візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Суд зауважує, що зазначення в договорі поруки про те, що поручитель поручився перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а також зазначення в кредитному договорі про можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням не звільняє сторін основного зобов'язання від узгодження цих змін із поручителем, оскільки договором поруки не передбачено, що такі зміни проводяться без їх узгодження (додаткового повідомлення) з поручителем. Умова договору поруки про забезпечення виконання зобов'язань, що можуть виникнути в майбутньому, не є попередньою згодою поручителя на зміну умов основного договору, оскільки положення договору не містять інформації про те, що у майбутньому зміни основного зобов'язання повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін (аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 6-172цс12, постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року № 6-67цс11 та постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2009 року у справі № 6-100цс12, які згідно ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України).

А отже, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору. Згідно основного договору сторони погодили, що за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 13,0 % річних, і саме виходячи з цього розміру поручитель несе відповідальність перед кредитором. Погоджений сторонами тип процентної ставки не є змінюваним, оскільки умови договору кредитного договору не містять розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору у випадку перегляду кредитором в односторонньому порядку цього розміру. А тому, незважаючи на умову договору, яка надає право банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, відповідне збільшення розміру процентної ставки обов'язково має бути узгоджене з поручителем, якщо інше не передбачено в договорі поруки.

В даному випадку інше в договорі поруки не встановлено, навпаки, за умовами п. 2.1 договору поруки кредитор (ПАТ "УкрСиббанк") не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Керуючись ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо визнання поруки за договором від 18.06.2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Макрус ЛТД" такою, що припинена.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові виклади покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 553, 554, 559, 598, 564, 626, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 179, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати поруку за договором від 18.06.2007р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСибанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" (29016, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 9; код ЄДРПОУ 30865468) такою, що припинена.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрус ЛТД" (29016, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 9, код ЄДРПОУ 30865468) суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.