Постанова

від 08.02.2014 по справі 5023/5174/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа № 5023/5174/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ (вх. № 3440Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013р.

у справі № 5023/5174/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРУС ЛТД», м. Хмельницький

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Хмельницький

про визнання поруки такою, що припинена

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2013р. у справі №5023/5174/12 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю; визнано поруку за договором від 18.06.2007р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД", такою, що припинена; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД" суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,00 грн.

Рішення суду з посиланням на ст.ст.11, 509, 525, 553, 554, 559, 564, 598, 628,629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 345ГК України мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази надання поручителем ТОВ «МАКРУС ЛТД» згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами за договором про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. №11171311000. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що умови договору поруки про зобов'язання поручителя відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а також умови кредитного договору про можливість зміни банком розміру процентної ставки за основним зобов'язанням не звільняють сторін основного зобов'язання від узгодження цих дій із поручителем, оскільки договором поруки не передбачено, що такі дії проводяться без їх узгодження з поручителем. Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, незважаючи на умови договору про надання споживчого кредиту, яким передбачено право банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, відповідне збільшення у будь-якому випадку має бути погоджено з поручителем.

ПАТ «Дельта Банк» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013р. у справі №5023/5174/12 за позовом ТОВ «МАКРУС ЛТД» до ПАТ «Дельта Банк» про визнання поруки такою, що припинена, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «МАКРУС ЛТД» відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що сторонами при укладені договору поруки були погоджені його істотні умови. Так, відповідно до п.1.1 та п.1.2 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання боржником його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 18.07.2007р. №11171311000 в повному обсязі, як існуючих в теперішній час та і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручителю добре відомі усі умови договору про надання споживчого кредиту. Також зазначає, що поручителю направлялись повідомлення про збільшення процентної ставки за використання кредитних коштів, що в сукупності свідчить про погодження поручителем збільшення процентної ставки за кредитним договором.

ТОВ «МАКРУС ЛТД» відзивом від 02.12.2013р. заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013р. у справі №5023/5174/12 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що договором поруки від 18.06.2007р. передбачено, що банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови договору про надання споживчого кредиту, якщо внаслідок цього збільшується обсяг відповідальності поручителя. Всупереч умов договору поруки, без згоди поручителя банк збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по процентам за користування кредитом та листами, у зв'язку з чим значною мірою збільшився розмір відповідальності поручителя, що відповідно до ст. 559 ЦК України є підставою припинення поруки.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у зв'язку з хворобою судді Шевель О.В. для розгляду справи №5023/5174/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Гетьмана Р.А. ТОВ «МАКРУС ЛТД» подано клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання. Вказане клопотання задоволено колегією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 14.01.2014р., проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

18.06.2007р. між ОСОБА_1 (позичальником) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі банком) укладений договір про надання споживчого кредиту №11171311000, відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 24000доларів США, що дорівнює еквіваленту 257550грн. за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі (т.1 ,а.с.12-14).

Пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. У п.1.3.2 цього договору сторони домовились про можливість встановлення нового розміру процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 пункту 5.2 договору.

Згідно з п.п. 5.1,5.2 даного договору процентна ставка за цим договором може бути змінена в порядку і на умовах, визначених договором. Сторони погодили, що банк згідно умов пункту 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи тощо, також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни (зокрема, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань позичальника за цим договором); та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.5.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме: банк не більше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника відповідного рекомендованого листа. Такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право: у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні банку, достроково повернути банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, 18.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» (кредитором) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКРУС ЛТД» (поручителем) укладений договір поруки, згідно з п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. №11171311000, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (т.1,а.с.11).

У п.1.2 договору поруки зазначено, що поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного договору, зокрема: сума основного договору - 51000доларів США; термін виконання основного зобов'язання 18.06.2018р., якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, (в тому числі суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій,передбачених умовами основного договору (п.1.3 договору поруки).

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під "згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін. Листами від 07.06.2008р. та від 17.07.2008р. АКІБ «УкрСиббанк» повідомило ТОВ ТОВ «МАКРУС ЛТД» про збільшення процентної ставки на 3 проценти річних за договором від 18.06.2007р. №11171311000 (т.2, а.с.76).

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач АКІБ «УкрСиббанк» не заперечує, що він змінював розмір процентної ставки з 13% до 16% за користування кредитними коштами, установлений договором про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. №11171311000, про що повідомлялось позичальника - ОСОБА_1 та поручителя - ТОВ «МАКРУС ЛТД».

14.11.2012р. ТОВ «МАКРУС ЛТД» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання поруки за договором від 18.06.2007р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МАКРУС ЛТД» такою, що припинилась.

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.12.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (т.1, а.с.28).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2013р. у справі №5023/5174/12 замінено відповідача у справі ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк». Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р., укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. №11171311000, перейшло до ПАТ «Дельта Банк» (т.1, а.с.62,63).

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2013р. у справі №5023/5174/12, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р., у задоволенні позову відмовлено (т.1,а.с.73-77,121-125).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013р. у даній справі касаційну скаргу ТОВ «МАКРУС ЛТД» задоволено частково; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013р. у справі №5023/5174/12, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові в порушення вимог ст.43 ГПК України не приділив належної уваги умовам укладених договорів (договору про надання споживчого кредиту №11171311000 та договору поруки від 18.06.2007р.) в їх сукупності, без урахування усіх їх умов і, зокрема, викладених у п.2.1 договору поруки та п.5.2 договору про надання споживчого кредиту, якими передбачалась певна процедура внесення змін до зобов'язань за основним договором та за наявності для цього певних обставин, а тому висновки суду про те, що укладаючи договір поруки позивачу були відомі умови кредитного договору про можливість банку за власною ініціативою змінювати процентну ставку, є передчасними. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджувалось питання про те, чи повідомлялись поручитель і боржник про зміну розміру відсотків за користування кредитом за основним зобов'язанням в порядку, передбаченому умовами кредитного договору та договору поруки (т.1, а.с.154-161).

При новому розгляді справи, господарським судом Харківської області 15.10.2013р. прийнято рішення, яким позов задоволено з підстав, викладених вище (т.2, а.с.107-112).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є визнання поруки за договором від 18.06.2007р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МАКРУС ЛТД», такою, що припинилась.

Позивач у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, у липні 2008 року відповідач без його (поручителя) згоди збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом з 13% до 16%, що підтверджується довідкою-рахунком заборгованості по процентах за користування кредитом, чим, на його думку, значною мірою збільшилась його відповідальність як поручителя, що у відповідності до ст.559ЦК України є підставою для припинення поруки (т.1, а.с.4-6).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності .

Термін «порука», застосовується законодавцем у частині 1 статті 559 Цивільного в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Зі змісту наведених норм вбачається, що припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності основного. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за яким нараховується проценти за користування чужими грошовими коштами; збільшення розміру неустойки тощо.

Відповідно до положення частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, в наслідок чого збільшується обсяг його відповідальності призюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатись судом у разі наявності відповідного спору.

У пунктах 1.3.1, 1.3.2 договору про надання споживчого кредиту зазначено, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 (першою) пункту 5.2 договору.

Пунктами 5.1,5.2 цього договору встановлені підстави для зміни процентної ставки в сторону збільшення без згоди позичальника.

З наведених положень договору про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. №11171311000 вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк» має право збільшувати позичальнику (ОСОБА_1) розмір процентної ставки за користування кредитними коштами у випадках, встановлених умовами цього договору, зокрема, п.п.5.1,5.2 за умовами яких згода позичальника на збільшення процентної ставки та відповідно укладення додаткових договорів чи внесення змін до існуючого договору не передбачено.

Однак, за умовами п.2.1 договору поруки від 18.06.2007р. кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Під "згодою поручителя" сторони розуміли візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Листами від 07.06.2008р. та від 17.07.2008р. АКІБ «УкрСиббанк» повідомив ТОВ «МАКРУС ЛТД» про збільшення процентної ставки на 3 проценти річних за договором від 18.06.2007р. №11171311000, що також підтверджується відповідачем, зокрема в апеляційній скарзі (т.2, а.с.76).

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дане збільшення процентної ставки за користування кредитом було погоджено поручителем ТОВ «МАКРУС ЛТД», як того вимагає п.2.1 договору поруки від 18.06.2007р.

З наведеного в сукупності вбачається, що умовами договору про надання споживчого кредиту №11171311000 передбачена можливість збільшення процентної ставки за користування кредитом без згоди позичальника, що не тягне будь-яких правових наслідків для сторін цього договору (банку та позичальника), окрім збільшення розміру відповідальності позичальника (ОСОБА_1), про що також було відомо поручителю (ТОВ «МАКРУС ЛТД»). Однак, п.2.1 договору поруки встановлено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, з умов зазначених договорів про надання споживчого кредиту та договору поруки вбачається, що погодження збільшення процентної ставки з позичальником ОСОБА_1 не передбачено, однак передбачено таке погодження з поручителем ТОВ «МАКРУС ЛТД», а у випадку невиконання умов договору поруки щодо погодження збільшення обсягу відповідальності поручителя, зокрема збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом настають правові наслідки, встановлені законом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника про те, що листи від 07.06.2008р. та від 17.07.2008р., надіслані АКІБ «УкрСиббанк» на адресу ТОВ «МАКРУС ЛТД», про збільшення процентної ставки є доказом надання згоди поручителя на збільшення розміру процентної ставки, оскільки дані листи є лише повідомленням поручителя про таке збільшення, а згодою поручителя у відповідності до умов договору поруки від 18.06.2007р. є візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою), отримання його письмової згоди з такими змінами шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями, укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст.36 ГПК України).

Згідно зі ст.43ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, збільшення АКІБ «УкрСиббанк» розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за договором про надання споживчого кредиту від 18.06.2007р. здійснено без погодження з поручителем, чим порушено вимоги пункту 2.1 договору поруки від 18.06.2007р. та призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя ТОВ «МАКРУС ЛТД», що відповідно до вимог статті 559 Цивільного кодексу України є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, суд першої інстанції виконав вказівки суду касаційної інстанції, дослідив умови договору про надання споживчого кредиту №11171311000 та договору поруки від 18.06.2007р., дав їм належну правову оцінку, встановив підстави збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, а також наявність повідомлення сторін договорів про таке збільшення та відсутність згоди поручителя на збільшення процентної ставки, а отже виконав вимоги статті 111-12 ГПК України щодо обов'язковості висновків касаційної інстанції для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та дійшов обґрунтованого висновку про визнання поруки за договором від 18.06.2007р. такою, що припинена.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013р. у справі № 5023/5174/12 - без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м. Київ.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2013р. у справі № 5023/5174/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 07.02.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В..