ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 22 листопада 2013 року 13:56 № 826/15752/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до3-тя особаПриватного підприємства «Катюша»Комунальний заклад «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» простягнення дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 129 888,08 грн., - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – позивач або ДПІ у Дніпровському районі) з позовом до Приватного підприємства «Катюша» (надалі – відповідач або ПП «Катюша»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Комунальний заклад «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (надалі – третя особа або КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк») про стягнення дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 129 888,08 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі третю особу, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» має податкову заборгованість, з метою погашення якої між третьою особою та відповідачем було укладено договір про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби. Оскільки ПП «Катюша», як стверджує представник позивача, згідно акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 року, має заборгованість перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 129 888,08 грн., ДПІ у Дніпровському районі звернулася до суду з вимогою про стягнення дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 129 888,08 грн. У судове засідання на судовий розгляд справи 13.11.2013 року з'явилися представники сторін та третьої особи. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Третя особа підтримала заявлені позивачем вимоги, викладені у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що жоден із наведених позивачем доказів не підтверджує заявленої у позовній заяві суми дебіторської заборгованості. Крім того, оборотно-сальдові відомості КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» це лише відомості бухгалтерського обліку третьої особи та не можуть трактуватись як однозначний та беззаперечний факт наявності та розміру боргу, а акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 року не підписано зі сторони представника ПП «Катюша». У судовому засіданні 13.11.2013 року особи, які беруть участь у справі не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне. КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (ідентифікаційний код: 02221219) має податкову заборгованість у загальному розмірі 435421,30 грн., на підтвердження чого у матеріалах справи міститься повідомлення про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) від 17.10.2013 року №8101/10/26-53-11-04-10, а саме: з податку на додану вартість – 165 284,59 грн., штрафні санкції – 2,37 грн., з податку на прибуток – 41,62 грн., земельний податок – 105 491,11 грн., єдиний внесок – 164 601,61 грн., наявність якого третьої особою під час судового розгляду справи не заперечувалася. З метою погашення наявного у КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» податкового богу ДПІ у Дніпровському районі вчинялися наступні дії: складено акт №5 опису майна від 17.07.2012 року, направлялися податкова вимога від 06.12.2010 року №1/3396, податкові повідомлення-рішення №0028321520 від 24.07.2012 року, №0004411520 від 19.02.2013 року, №000312550 від 30.10.2012 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлення про врученням поштових відправлень, ДПІ у Дніпровському районі зверталася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовами про стягнення податкової заборгованості, направляла запити з метою виявлення джерел погашення податкового боргу до УДАІ ГУМВС України в м. Києві, Інспекції державного технічного нагляду, ДП «Український інститут промислової власності», Інспекції державного реєстратора флоту України, Київського міського бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна. Водночас, заступник начальника Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.10.2012 року №021-09/5189, копія якого наявна у матеріалах справи, повідомив позивача, що КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» є лише балансоутримувачем комунального майна, яке на праві власності належить територіальній громаді міста Києва. Також, в процесі здійснення позивачем дій, спрямованих на пошук джерел погашення податкового боргу КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», була виявлена дебіторська заборгованість ПП «Катюша» перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 129888,08 грн., що, за твердженнями позивача, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 року. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірих правовідносин, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа (п. 87.5 ст. 87 ПК України в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірих правовідносин). Приписами п. 95.22 ст. 95 ПК України в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірих правовідносин, визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку. На виконання п. 87.5 і 87.6 ст. 87 та п. 95.22 ст. 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 року №1277 затверджено Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі – Порядок №1277). Переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі між платником податків та органом державної податкової служби (п. 2.3 Порядку №1277). У разі згоди платника податків орган державної податкової служби укладає договір з таким платником податків. Договір повинен містити, зокрема: назву договору та місце його укладання; найменування платника податків та органу державної податкової служби; предмет договору; порядок виконання зобов'язань за договором; права та обов'язки сторін; умови укладання, зміни та припинення договору; місцезнаходження та реквізити сторін (п. 2.4 Порядку №1277). Відповідно до п. 2.5 Порядку №1277, на орган державної податкової служби як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, зокрема, дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги). Платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про переведення на орган державної податкової служби права вимоги. Повідомлення дебітора органом державної податкової служби складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (п. 2.9 Порядку №1277). Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (п. 2.14 Порядку №1277). Як вбачається з матеріалів справи, між ДПІ у Дніпровському районі та КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» укладено договір №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013 року, предмет якого сторони у розділі 1 цього договору визначили наступний чином: « 1.1 Платник податків (боржник) переводить на орган державної податкової служби своє право вимоги до дебітора по акту передачі-приймання об'єкту оренди нежитлового приміщення (павільйону П-74 за адресою: м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, загальною площею 537,50 кв.м. для організації пункту громадського харчування – кафе без реалізації спиртних напоїв) за договором №12/2 від 01.06.11, укладеним між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», код ЄДРПОУ 02221219 та Приватним підприємством «Катюша», код ЄДРПОУ 21701675. Згідно п. 3.1-3.2 договору №12/2 від 01.06.11, розмір щорічної орендної плати на момент складання договору становить 19 826,21 грн. та кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. 1.2 За даним Договором податковий орган одержує право замість платника податків вимагати від дебітора належного виконання наступного зобов'язання, а саме погасити суму дебіторської заборгованості в рахунок погашення податкового боргу платника податків». На підставі викладеного, ДПІ у Дніпровському районі направила ПП «Катюша» повідомлення про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи державної податкової служби від 05.03.2013 року, яке було отримано уповноваженою особою 29.03.2013, відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, в якості доказів на підтвердження наявності у ПП «Катюша» дебіторської заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» позивачем надано суду копію акту звірки взаєморозрахунків №б/н від 31.01.2013 року, який підписаний лише представником КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк». При цьому, суду надано копію акту, зі змісту якого вбачається, що головний бухгалтером, бухгалтером та економістом третьої особи встановлено, що представник ПП «Катюша» відмовився від підписання акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 року. В свою чергу, представником відповідача під час судового розгляду справи зазначено, що ПП «Катюша» не має вказаного в акті звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 року розміру заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк». Також, на підтвердження вказаної суми дебіторської заборгованості, що, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача, ДПІ у Дніпровському районі надано суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких визначено, що вказані акти підписувалися на виконання робіт (послуг) по договорам №12 від 01.04.07 та №12 від 01.02.07, проте, як було зазначено вище, предметом договору №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013 року сторони визначили як «…право вимоги до дебітора по акту передачі-приймання об'єкту оренди нежитлового приміщення (павільйону П-74 за адресою: м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, загальною площею 537,50 кв.м. для організації пункту громадського харчування – кафе без реалізації спиртних напоїв) за договором №12/2 від 01.06.11, укладеним між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», код ЄДРПОУ 02221219 та Приватним підприємством «Катюша», код ЄДРПОУ 21701675». Отже, наявні у матеріалах справи копії актів спрямовані на виконання інших, ніж визначено у розділі 1 в якості предмету договору №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013 року, договору, право вимоги дебіторської заборгованості за яким і було переведено на ДПІ у Дніпровському районі. Згідно з приписами п. 2.6 Порядку №1277, визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки органом державної податкової служби дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку. При цьому, платник податків передає органу державної податкової служби всі документи, що свідчать про право вимоги (п. 2.7 Порядку №1277). Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі – Закон №996). Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Так, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88). З аналізу викладеного вище вбачається, що підставою для підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи. Водночас, надані ДПІ у Дніпровському районі на обґрунтування заявлених позовних вимог копії карток рахунку: 361: Контрагенти: Катюша ПП: Замовлення: Договор 12 оренда (01.04.07) за 01.01.12 – 03.12.12, 01.01.12 – 31.01.13, 01.01.11 – 31.01.13, оборотно-сальдової відомості по рахунку:361 Замовлення; Контрагенти: Катюша ПП за 01.01.12 – 31.01.13, 01.01.11-31.01.13 та рахунки-фактури не є доказами, які свідчать про наявність у ПП «Катюша» дебіторської заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у заявленому розмірі, оскільки є відомостями бухгалтерського обліку третьої особи, а, відтак, не дають змогу встановити підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку розмір даної дебіторської заборгованості. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Так, ДПІ у Дніпровському районі на час розгляду справи не надано суду належних доказів, які б підтверджували заявлений у позовній заяві розмір дебіторської заборгованості ПП «Катюша» перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк». Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2013 |
Оприлюднено | 27.11.2013 |
Номер документу | 35544095 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні