Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/15752/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15752/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Кобаля М.І.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Приватного підприємства "Катюша", третя особа: Комунальний заклад "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" (далі по тексту - КП "Парк культури та відпочинку "Гідропарк") про стягнення дебіторської заборгованості в рахунок погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Катюша" (далі по тексту - ПП "Катюша"), третя особа: Комунальний заклад "Парк культури та відпочинку "Гідропарк", в якому просив стягнути з відповідача суму дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 129 888,08 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (ідентифікаційний код: 02221219) має податкову заборгованість у загальному розмірі 435421,30 грн., на підтвердження чого у матеріалах справи міститься повідомлення про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) від 17.10.2013 №8101/10/26-53-11-04-10, а саме: з податку на додану вартість - 165 284,59 грн., штрафні санкції - 2,37 грн., з податку на прибуток - 41,62 грн., земельний податок - 105 491,11 грн., єдиний внесок - 164 601,61 грн., наявність якого третьої особою під час судового розгляду справи не заперечувалась.

З метою погашення наявного у КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» податкового боргу ДПІ у Дніпровському районі вчинено наступні дії: складено акт опису майна від 17.07.2012№5, направлено податкову вимога від 06.12.2010 №1/3396, податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 №0028321520, від 19.02.2013 №0004411520, від 30.10.2012 №000312550, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про врученням поштових відправлень.

Крім того, ДПІ у Дніпровському районі зверталась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовами про стягнення податкової заборгованості, направлено запити з метою виявлення джерел погашення податкового боргу до УДАІ ГУМВС України в м. Києві, Інспекції державного технічного нагляду, ДП «Український інститут промислової власності», Інспекції державного реєстратора флоту України, Київського міського бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна.

У той же час, заступник начальника Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 18.10.2012 №021-09/5189, копія якого наявна у матеріалах справи, повідомив позивача про те, що КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» є лише балансоутримувачем комунального майна, яке на праві власності належить територіальній громаді міста Києва.

Також, в процесі здійснення позивачем дій, спрямованих на пошук джерел погашення податкового боргу КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», була виявлена дебіторська заборгованість ПП «Катюша» перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у розмірі 129888,08 грн., що, відповідно до тверджень позивача, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ДПІ у Дніпровському районі та КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» було укладено договір №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013, предмет якого сторони у розділі 1 цього договору визначили наступним чином: « 1.1 Платник податків (боржник) переводить на орган державної податкової служби своє право вимоги до дебітора по акту передачі-приймання об'єкту оренди нежитлового приміщення (павільйону П-74 за адресою: м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, загальною площею 537,50 кв.м. для організації пункту громадського харчування - кафе без реалізації спиртних напоїв) за договором №12/2 від 01.06.2011, укладеним між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», код ЄДРПОУ 02221219 та Приватним підприємством «Катюша», код ЄДРПОУ 21701675. Згідно з пунктом 3.1-3.2 вказаного договору від 01.06.2011№12/2 розмір щорічної орендної плати на момент складання договору становить 19 826,21 грн. та кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. 1.2 За даним Договором податковий орган одержує право замість платника податків вимагати від дебітора належного виконання наступного зобов'язання, а саме погасити суму дебіторської заборгованості в рахунок погашення податкового боргу платника податків».

На підставі викладеного, ДПІ у Дніпровському районі направила ПП «Катюша» повідомлення про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи державної податкової служби від 05.03.2013, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 29.03.2013 відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, в якості доказів на підтвердження наявності у ПП «Катюша» дебіторської заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» позивач надав суду копію акта звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 №б/н, який підписаний лише представником КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

При цьому, зі змісту вказаного акта вбачається, що головним бухгалтером та економістом третьої особи встановлено, що представник ПП «Катюша» відмовився від підписання акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013.

У той же час, відповідач наполягає на тому, що ПП «Катюша» не має вказаного в акті звірки взаєморозрахунків від 31.01.2013 розміру заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

Також, на підтвердження вказаної суми дебіторської заборгованості, що, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача, ДПІ у Дніпровському районі долучило до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких визначено, що вказані акти підписувалися на виконання робіт (послуг) по договорам №12 від 01.04.2007 та №12 від 01.02.2007.

Проте, як було зазначено вище, предметом договору №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013 сторони визначили як «…право вимоги до дебітора по акту передачі-приймання об'єкту оренди нежитлового приміщення (павільйону П-74 за адресою: м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, загальною площею 537,50 кв.м. для організації пункту громадського харчування - кафе без реалізації спиртних напоїв) за договором №12/2 від 01.06.2011, укладеним між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», код ЄДРПОУ 02221219 та Приватним підприємством «Катюша», код ЄДРПОУ 21701675».

Отже, як було правильно зазначено судом першої інстанції, наявні у матеріалах справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)спрямовані на виконання інших, ніж визначено у розділі 1 в якості предмету договору №1 про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на орган державної податкової служби від 04.03.2013, договорів, право вимоги дебіторської заборгованості за яким і було переведено на ДПІ у Дніпровському районі.

Водночас, надані ДПІ у Дніпровському районі на обґрунтування заявлених позовних вимог копії карток рахунку: 361: Контрагенти: Катюша ПП: Замовлення: Договор 12 оренда (01.04.07) за 01.01.12 - 03.12.12, 01.01.12 - 31.01.13, 01.01.11 - 31.01.13, оборотно-сальдової відомості по рахунку:361 Замовлення; Контрагенти: Катюша ПП за 01.01.12 - 31.01.13, 01.01.11-31.01.13 та рахунки-фактури не є доказами, які свідчать про наявність у ПП «Катюша» дебіторської заборгованості перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» у заявленому розмірі, оскільки є відомостями бухгалтерського обліку третьої особи, а тому не дають змогу встановити підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку розмір заявленої до стягнення дебіторської заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Дніпровському районі на час розгляду справи не надано суду належних доказів, які б підтверджували заявлений у позовній заяві розмір дебіторської заборгованості ПП «Катюша» перед КП «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

У той же час, під час апеляційного розгляду цієї справи представник ПП «Катюша» надав до суду письмову заяву від 24.06.2014, якою на підставі положень статей 49, 51 КАС України визнав заявлений адміністративний позов в частині суми 56 476,04 грн.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 112 КАС України визначено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч. 4 ст. 112 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Зважаючи на подану до суду апеляційної інстанції уповноваженим представником ПП «Катюша» письмову заяву від 24.06.2014 про часткове визнання позову, колегія суддів дійшла висновку про можливе задоволення позову ДПІ у Дніпровському районі в частині стягнення з ПП «Катюша» коштів у сумі 56 476,04 грн., оскільки відсутні підстави які б свідчили, що вказана заява порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Стосовно решти позовних вимог суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа (п. 87.5 ст. 87 ПК України в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами пункту 95.22 статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.

На виконання пунктів 87.5 і 87.6 ст. 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 №1277 затверджено Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1277).

Переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі між платником податків та органом державної податкової служби (п. 2.3 Порядку №1277).

У разі згоди платника податків орган державної податкової служби укладає договір з таким платником податків. Договір повинен містити, зокрема: назву договору та місце його укладання; найменування платника податків та органу державної податкової служби; предмет договору; порядок виконання зобов'язань за договором; права та обов'язки сторін; умови укладання, зміни та припинення договору; місцезнаходження та реквізити сторін (п. 2.4 Порядку №1277).

Відповідно до пункту 2.5 Порядку №1277 на орган державної податкової служби як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, зокрема, дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги).

Пунктом 2.9 Порядку №1277 передбачено, що платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про переведення на орган державної податкової служби права вимоги. Повідомлення дебітора органом державної податкової служби складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (п. 2.14 Порядку №1277).

Згідно з приписами пункту 2.6 Порядку №1277 визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки органом державної податкової служби дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку.

При цьому, як визначено у пункті 2.7 Порядку №1277, платник податків передає органу державної податкової служби всі документи, що свідчать про право вимоги.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996).

Відповідно до змісту частини першої статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У свою чергу, пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Аналіз викладених положень чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що податковий орган під час звернення до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості повинен підтвердити наявність заявленої до стягнення суми боргу належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною четвертою статті 70 КАС України установлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на те, що заявлена до стягнення у цьому спорі сума дебіторської заборгованості в розмірі 73 412,04 грн. (129 888,08 грн. - 56 476,04 грн.) позивачем не підтверджена належними первинними документами бухгалтерського обліку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Ураховуючи викладені обставини справи та приймаючи заяву відповідача про часткове визнання адміністративного позову, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та прийняти нову - про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 56 476,04 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Приватного підприємства "Катюша", третя особа: Комунальний заклад "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" про стягнення дебіторської заборгованості в рахунок погашення податкового боргу, слід задовольнити частково.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Приватного підприємства "Катюша", третя особа: Комунальний заклад "Парк культури та відпочинку "Гідропарк" про стягнення дебіторської заборгованості в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Катюша" на користь Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві для подальшого перерахунку до Державного бюджету України суму дебіторської заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 56 476 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 04 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк М.І. Кобаль

Повний текст постанови виготовлено - 13.10.14 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.