Постанова

від 19.11.2008 по справі 2-а-1068/08

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №

2-а-1068/08

Справа № 2-а-1068/08

Категорія статобліку 33   

КІРОВОГРАДСЬКИЙ 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19

листопада 2008 року

Колегія суддів Кіровоградського окружного адміністративного

суду у складі:

головуючого 

-  судді  - 

Ясенової Т.І.

                            суддів -  Мирошниченка В.С.,  Ком'якович Г.М.          

при секретарі - 

Турік Л.С.

за участю:

позивача:    представників:  позивача:        відповідачів:

ОСОБА_1;    ОСОБА_2;  

ОСОБА_3., довіреність №10-2016/812 від 31.03.2008р.;  ОСОБА_4., довіреність №1145/10/10-21  від 06.12.2007р.;        ОСОБА_5.,  довіреність №2935/10/10-021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної

податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у

Кіровоградській області про скасування наказу про звільнення з посади, та про

поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного

прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до

Державної податкової адміністрації України та Державної податкової

адміністрації у Кіровоградській області про скасування наказу Державної

податкової адміністрації України №1515-0          від 13.08.2008р., яким  його звільнено з посади першого заступника

голови - начальника управління податкової міліції  ДПА у Кіровоградській області; поновлення

його на посаді першого заступника голови - начальника управління податкової

міліції  ДПА у Кіровоградській області;

стягнення з ДПА у Кіровоградській області суму середньої заробітної плати за

час вимушеного прогулу починаючи з 13.08.2008р. до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на

те, що з 1989 року проходив службу в органах УМВС України, безпосередньо у

податковій міліції ДПА України з травня 2003 року. Наказом Державної податкової

адміністрації України                   №

481-0 від 03.03.2008р. його було призначено на посаду першого заступника голови

- начальника управління податкової міліції ДПА у Кіровоградській області.

Наказом ДПА України № 1456-0 від 31.07.2008р., за два тижні до звільнення,    йому присвоєно звання - полковник податкової

міліції. Проте, 13.08.2008 року наказом ДПА України № 1515-0 його було

звільнено з  зазначеної посади та

зараховано у розпорядження ДПА у Кіровоградській області з 18.08.2008р. Вважає,

що звільнення з посади здійснено з порушенням вимог Конституції України,

законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про дисциплінарний

статут органів внутрішніх справ України ”, “Положення про проходження служби

рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР”.

 При цьому зазначає,

що про причини звільнення його із посади першого заступника голови - начальника

управління податкової міліції ДПА України йому стало відомо на нараді, що

відбулася 18.08.2008р. в ДПА Україні,  на

якій було доведено до його відома про ніби-то існуючий факт неналежного

розслідування кримінальної справи, та відповідно необхідність застосування щодо

нього дисциплінарного стягнення. При цьому, йому було запропоновано написати

рапорт про звільнення за власним бажанням. Оскільки вчиняти вказане він відмовився,

то по прибутті до м.Кіровограда, 

оспорюваний наказ  надійшов по

факсу до чергової частини, котрий було датовано 13.08.2008р., тобто датою, що

мала місце на п'ять днів раніше ніж вище зазначені події.  З 

зазначеним  наказом його не

було  ознайомлено та  наказ йому 

вручено не було.

При цьому, у копії наказу № 1515-О від 13.08.2008р. не

зазначені та юридично не формалізовані підстави його звільнення із займаної

посади; письмових пояснень щодо обставин, що ніби - то спричинили його

звільнення із посади від нього відібрано не було.

Крім того, посилання на неналежне розслідування

кримінальної справи спростовується 

фактами викладеними у листі першого заступника начальника податкової

міліції - начальника УПМ ДПА України № 17718/7/26-34117 від 03.09.2008р.

За твердженням позивача, порушення  також полягає у звільненні його із займаної

посади в період тимчасової 

непрацездатності та  перебування

у  плановій відпустці.

В додаткових поясненнях позивач  посилається на те, що  оспорюваним наказом його було  звільнено 

із займаної посади  та зараховано

у розпорядження ДПА у Кіровоградській області з 18.08.2008р.  З 13.08.2008р. по 12.09.2008р.  він знаходився на лікарняному, що

підтверджується листками 

непрацездатності. Проте, станом на 19.11.2008р.  він перебуває у розпорядженні ДПА у

Кіровоградській області  вже  більше двох місяців, і за цей час йому  жодної іншої посади не було запропоновано.

В судовому засіданні 

позивач та його представник 

підтримали позовні вимоги  з

зазначених підстав.

Представник відповідача - Державної податкової  адміністрації України, заперечуючи проти

задоволення  позовних вимог, посилається

на те, що  оспорюваний наказ виданий з

дотриманням норм  чинного

законодавства,  позивача  звільнено не зі служби, а лише з займаної

посади, з зарахуванням у розпорядження ДПА у Кіровоградській області.  Зазначивши, що  виведення особи начальницького  складу 

податкової міліції в розпорядження, це право керівника.  Крім того, посилається на те, що  позивач за час проходження служби

притягувався  до дисциплінарної

відповідальності, і, зокрема 23.06.2008р.

Представник відповідача - ДПА у Кіровоградській

області  позовні вимоги не визнав,

посилаючись на те, що  вимоги до ДПА у

Кіровоградській області   є похідними

від  прийняття рішення  щодо позовних вимог до ДПА України.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін,

дослідивши матеріали справи, суд  дійшов

висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних

підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України на спори з приводу

прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної

служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба

- це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів,

прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична

служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки

Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є

публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини,

які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних,

економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну

службу, є Закон України “Про державну службу”. Згідно з вимогами ст. 9 цього

Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється

Конституцією та спеціальними законами України.

Законодавством врегульовано питання, пов'язані з

прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її

проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними

законами, до яких, зокрема, відносяться: закони України “Про державну податкову

службу в Україні”, “Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України

”.

Відповідно до ч.1 ст.43 Конституції України: ”кожен має

право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він

вільно обирає або на яку вільно погоджується”.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між

будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і

цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права

особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом

розумного строку.  

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок 

щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на   відповідача, якщо він

заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення

покладається на відповідача і у справах про поновлення на публічній службі.

Судом встановлено, що позивач  з 1989 року проходив службу в органах УМВС

України, у податковій міліції ДПА України з травня 2003 року. Наказом Державної

податкової адміністрації України № 481-0 від 03.03.2008р. його призначено на

посаду першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА

у Кіровоградській області. Наказом ДПА України № 1456-0 від 31.07.2008р.

позивачу присвоєно звання - полковник податкової міліції.

Наказом ДПА України № 1515-0 від 13.08.2008 року

позивача звільнено з  посади першого

заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у

Кіровоградській області,  зарахувавши

його у розпорядження ДПА у Кіровоградській області з 18.08.2008р., при цьому у

наказі не зазначено причини  звільнення з

посади.

Оскільки у 

зазначеному наказі не обґрунтовано 

правових підстав для звільнення позивача із займаної посади -  це дає право суду при вирішенні спору

перевірити  дії суб'єкта владних

повноважень на відповідність чинному 

законодавству.

Відповідно до ч. І ст. 24 Закону України ”Про державну

податкову службу в Україні” особи начальницького складу податкової міліції

проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб

начальницького складу органів внутрішніх справ.

Частиною 1 статті 25 Закону України ”Про державну

податкову службу в Україні”  передбачено,

що до посадових та службових осіб податкової міліції застосовуються положення

Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

В частині 1 ст.12 Закону України “Про дисциплінарний

статут органів внутрішніх справ України” (надалі - Дисциплінарний статут)

визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, що можуть накладатись на

осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни.

Пунктом 6 статті 12 Дисциплінарного статуту  передбачено, 

що  ”звільнення з посади” - є  дисциплінарним  стягненням.

Дисциплінарне стягнення у вигляді ”звільнення з посади”

на позивача накладено всупереч вимогам статті 14 зазначеного Закону, якою

встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку,

учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає

службове розслідування, яке має бути завершено протягом одного місяця з дня

його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення

начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від

порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного

стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його

скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини,

її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

В ході судового розгляду справи встановлено,  що ці вимоги Закону були грубо порушені.

Зокрема, службове розслідування до притягнення до

дисциплінарної відповідальності не було проведено, від позивача не було

відібрано письмового пояснення, що суд вважає порушенням Закону.

При накладенні дисциплінарного стягнення не було

враховано тяжкість вчиненого проступку, попередня поведінка позивача, його

ставлення до виконання службових обов'язків, яке, як вбачається  з наданих до справи доказів, було

бездоганним, за що він раніше неодноразово заохочувався, і, зокрема за два

тижні до  звільнення з посади,  наказом ДПА України від 31.07.2008р. у відповідності

до ст.24 Закону України                

”Про державну податкову службу” 

позивачу присвоєно звання 

полковник податкової міліції.

Пунктом 8 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено,

що зміст   наказу доводиться до відома особи рядового або

начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під

підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ

особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Позивач посилається на те, що  на порушення зазначеної норми,  зміст наказу йому не було  доведено до відома, та  витяг з наказу йому не видавався.

Зазначені обставини не спростовані  відповідачем - представником   ДПА України. 

Доказів на підтвердження 

дотримання  зазначеної норми Закону  відповідачем 

не представлено.

Крім того, 

наказом № 1515- 0 від 13.08.2008р., яким позивача було звільнено із

займаної посади,  його було зараховано у

розпорядження ДПА у Кіровоградській області з 18.08.2008р.

Відповідно до абзацу ”в” пункту 40 ”Положення про

проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ

України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р.

№ 114, при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу

можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не

більше 15 діб. У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами,

перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше

двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ України. До

цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням

відпустках (крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною), на

лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.

Судом встановлено, підтверджується  поясненнями сторін та матеріалами справи,

що  на момент звільнення з посади -

13.08.2008р., позивач  перебував у плановій

відпустці, що підтверджується  наказом

ДПА у Кіровоградській області № 207-в                     від 17.07.2008р., а також

знаходився на лікарняному з 13.08.2008р. по 22.08.2008р.,                    з 26.08.2008р.  по 28.08.2008р. та з 29.08.2008р. по

12.09.2008р., що підтверджується листками непрацездатності.

Станом на 19.11.2008р. позивач перебуває у розпорядженні

ДПА у Кіровоградській області більше двох місяців і  до теперішнього часу  іншої посади йому не запропоновано, що не

заперечується  представниками

відповідачів.

Представником 

відповідача -   ДПА України  не представлено суду  доказів, 

які б свідчили про те, що 

позивачу  було запропоновано  іншу посаду протягом 15 діб з дня закінчення

лікування позивача, чи  наявні особливі

обставини, які б зумовили необхідність перебування позивача у розпорядженні ДПА

у Кіровоградській області до теперішнього часу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги є обґрунтованими та такими,

що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.24 Положення про проходження  служби рядовим і  начальницьким   складом  

органів   внутрішніх   справ у 

разі  незаконного  звільнення 

або переведення на іншу роботу особи рядового,  начальницького складу  органів 

внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді)   орган, який розглядає трудовий спір, одночасно

вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього

заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання

нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Суд визнав необхідним зобов'язати  Державну податкову адміністрацію у

Кіровоградській області здійснити нарахуванняОСОБА_1 за час вимушеного прогулу

середньої заробітної плати починаючи з 13.08.2008р. до дня поновлення на посаді

та провести відповідні виплати.

Постанова  суду в

частині поновлення  позивача на посаді та

стягнення виплати заробітної плати у межах суми 

стягнення за один місяць  підлягає

негайному виконанню відповідно до  ст. 256

КАС України  

Позивач  від

сплати мита звільнений на  підставі  п.1 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито.”

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”

від 21.03.1991р.                   №7-93

Державна податкова адміністрація України 

звільняється від сплати державного мита.

Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають

компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись  ст.ст.

86,  94, 

159-163, 167, 256 КАС України, суд, -      

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Державної податкової адміністрації

України №1515-0                             від 13 серпня 2008 року про звільнення

ОСОБА_1 з посади першого заступника голови - начальника управління податкової

міліції Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови -

начальника управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у

Кіровоградській області.

Зобов'язати Державну податкову адміністрацію у

Кіровоградській області здійснити нарахуванняОСОБА_1 за час вимушеного прогулу

середньої заробітної плати починаючи з 13.08.2008р. до дня поновлення на посаді

та провести відповідні виплати.

Постанова  суду в

частині поновлення на посаді ОСОБА_1  та

стягнення виплати заробітної плати у межах суми 

стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного

бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний

адміністративний суд шляхом подання в 

10-денний  строк з дня її  проголошення, а в разі складення

постанови  у повному обсязі  відповідно до ст. 160 КАС України - з

дня  складення в повному обсязі,  заяви про апеляційне  оскарження і 

поданням після цього протягом  20

днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанову 

у повному обсязі складено  24

листопада  2008 року.

Головуючий- суддя:                                 Ясенова Т.І.

Судді:                                Мирошниченко

В.С.

                                     Ком'якович

Г.М.