Ухвала

від 27.11.2013 по справі 915/1229/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

27 листопада 2013 року Справа № 915/1229/13

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 69-А) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), код 00022579

до відповідачів: 1 . Березанської районної державної адміністрації (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33), код 04056693

2. Виробничого кооперативу "Бріз-Авант" (Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Кірова, 35), код 34905233

третя особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" (Миколаївська область, м. Очаків, вул. Леніна, 10), код 00993567

про: визнання незаконним і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсним договорів і державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Скуратувська Я.О., довіреність від 16.01.2013 р.

від відповідачів: 1) представник не з'явився

2) Балагула Т.Л., довіреність від 14.08.2013 р.

від третьої особи: представник не з'явився

В судовому засіданні приймає участь прокурор - Круш Т.О.

13.09.2013 р. третя особа звернулась до господарського суду з позовом до відповідачів-1, 2 з самостійними вимогами на предмет спору, про: визнання незаконним та скасування рішення Березанської райдержадміністрації 3 959 від 06.09.2007 р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.09.2007 р.; визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 70 від 26.01.2009 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99 га; визнання недійсним державного акту серії ЯЗ №140831; повернення земельної ділянки площею 0,99 га.

Ухвалою суду від 18.09.2013 р. даний позов третьої особи був прийнятий судом до розгляду, а розгляд справи відкладений на 23.10.2013 р. Цією ж ухвалою третю особу було зобов'язано надати суду докази поважності не сплати судового збору за подання позовної заяви.

06.11.2013 р. третя особа подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд винести рішення про повернення земельної ділянки, площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 19 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0330) у постійне користування третій особі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 2.12 постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до статті 26 ГПК несуть усі обов'язки позивача, обов'язок сплатити судовий збір з відповідної позовної заяви або з інших заяв (скарг, дій), зазначених у пунктах 2 і 4 статті 4 Закону, покладається також і на них.

До позовної заяви третя особа доказів сплати судового збору не надала, натомість у даній позовній заяві просила суд відстрочити третій особі сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п/п. 3.1. п. 3 вищезазначеної постанови пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження поважності не сплати судового збору третя особа подала суду лише довідку від 20.09.2013 р. № 569, якою повідомив, що є боржником на суму 706033,99 грн. на підставі наказу господарського суду Миколаївської області від 09.11.2010 р. у справі № 4/108/10, а також копії постанов Державної виконавчої служби від 22.05.2013р. про прийняття до виконання виконавчого провадження по виконанню вищезазначеного наказу господарського суду, від 04.04.2013р. - про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника.

Господарський суд вважає, що про дійсний майновий стан третьої особи може свідчити баланс та звіт про фінансові результати за другий квартал 2013 року, який третьої особою суду не подано.

До того ж, фінансовий стан суб'єктів господарювання утворюється та залежить насамперед від власних дій самих суб'єктів господарювання, наслідки від яких вони мають і повинні передбачити та відповідно нести певні ризики.

За цих обставин, господарський суд вважає, що третя особа не довела належними та допустимими доказами що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, у п/п. 2.2.1. п. 2.2. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

До позовної заяви третя особа доказів щодо визначення вартості спірної земельної ділянки, на підставі яких має бути визначений судовий збір, не надала.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Так, ухвалою господарського суду від 23.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 06.11.2013 р., а ухвалою суду від 06.11.2013 р. на 20.11.2013 р. та продовжено строк розгляду справи. Ухвалою суду від 20.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р. та визнана обов'язковою явка представників сторін у судове засідання.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник третьої особи, яка повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на наведене, суд вважає що позов ДП "Очаківське лісомисливське господарство" належить залишити без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неподанням ним без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів та у зв'язку з його неявкою на виклик у судове засідання, оскільки його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Крім того, суд вважає, що ДП "Очаківське лісомисливське господарство" належить залучити до участі у справі на стороні позивача як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення суду з цього спору може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Керуючись ст. 27, п.5 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позов Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" без розгляду.

2. Залучити до участі у справі на стороні позивача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство".

Суддя В.Д. Фролов