Постанова

від 21.11.2013 по справі 821/2010/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 821/2010/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" - Сірик Лариси Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області (яка є правонаступником ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001972200 від 19 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 012 730 грн. за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що вимоги для формування податкового кредиту виконані, а отже правомірно включено ПДВ по відносинам з ТОВ "ВКФ Каскад" до податкового кредиту липня 2011 року.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ТОВ "ВКФ Каскад" не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товарів позивачеві у липні 2011 року. Крім цього відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт переміщення товару від продавця до покупця.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 27 лютого 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, результати якої оформлені актом №1286/22-4/35788406 "Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійснені відносин з ТОВ "ВКФ Каскад", за липень 2011 року.

За актом перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- ч.1-5 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ "ВКФ Каскад", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача";

- п.198.1, п.198.2, п.198.6, ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит ТОВ "ВКФ Каскад", податку на додану вартість на загальну суму 2 008 487 грн.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція, є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ТОВ "ВКФ Каскад", не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався.

Такий висновок зроблений на підставі акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 23 листопада 2012 року №1226/22-417/37740130 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВКФ Каскад" з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з ПДВ за липень 2011 року, яким встановлено неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ВКФ Каскад" з контрагентами продавцями та покупцями та порушення ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції ТОВ "ВКФ Каскад" містять ознаки нікчемності, а відповідно нікчемними є і всі подальші угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у податкового органу права на визнання недійсними господарських угод не скасовує обов'язку платника податків відображати у податковому обліку лише ті господарські операції, які були реально виконані, та відносити до валових витрат та податкового кредиту суми на підставі первинних документів, виписаних саме тими суб'єктами господарювання, які фактично поставили товар чи надали послуги платнику податків. Недотримання зазначеного обов'язку призводить до завищення валових витрат та податкового кредиту, у зв'язку з чим ДПІ у м. Херсоні вірно встановлено відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по господарським операціям ТОВ "ВКФ Каскад" у липні 2011 року.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення підприємством господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Основною господарською діяльністю підприємства, є зокрема виробництво машин та устаткування для сільського та лісового господарства.

У перевіряємий період ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" було укладено договір купівлі-продажу №17/05/11-991 від 17 травня 2011 року з ТОВ "ВКФ Каскад", згідно якого (продавець ТОВ "ВКФ Каскад") зобов'язується виготовити та передати у власність ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" товар відповідно до специфікацій (2 том а.с.157), фактичне виконання якого підтверджено належним чином, а саме приходними ордерами, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі, видатковими накладними та розрахунками (1 том а.с.124-248, 2 том а.с. 1-185).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з тим, на момент укладення позивачем договір з вказаним контрагентом, останній був в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало діюче свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Щодо посилання податкової на відсутність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо неможливості встановлення факту поставки товару позивачу ТОВ "ВКФ Каскад", у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, довіреностей, дорожніх листів є помилковими.

Колегія суддів вважає, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання робіт та послуг, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні податкового кредиту, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару та його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за порушення такими контрагентами правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними постачальником порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентом та правомірність формування податкового кредиту.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001972200 від 19 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 012 730 грн. не ґрунтується на нормах закону, а тому підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року скасувати, прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001972200 від 19 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 012 730 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: