Постанова

від 28.11.2013 по справі 913/2086/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.11.2013 р. справа №913/2086/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Гадайчук Л.Л. - за дов. №468 від 22.11.2013р; Левашова І.Ю. - за дов. №467 від 22.11.2013р. від відповідача:Медведєва О.О. - директор; Шорохова Ю.С. - за дов. №297 від 11.09.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2013 року у справі№ 913/2086/13 (суддя Смола С.В.) за позовомСєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області до відповідача Сєвєродонецького дитячо - юнацького комплексу «Юність», м. Сєвєродонецьк Луганської області простягнення 132 095 грн. 72 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецького дитячо - юнацького комплексу «Юність», м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 132 095 грн. 72 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.10.13 р. у задоволенні позовних вимог Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області до Сєвєродонецького дитячо - юнацького комплексу «Юність», м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 132 095 грн. 72 коп. було відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 14.10.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторони підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/2086/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 року між Сєвєродонецькою обласною загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІ ступенів (замовник) та Сєвєродонецьким дитячо-юнацьким комплексом «Юність» ( виконавець) був укладений договір № 76 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язався у 2011 році замовникові надати послуги, зазначені в п.1.2, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, найменування - 55.23.1 послуги місць короткотермінового проживання інших («Послуги місць короткотермінового проживання на оздоровлення у літніх приміських таборах, розташованих у Луганській області»).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили ціну договору - 558600 грн. 00 коп. Вартість однієї путівки (42 календарних дні) - 3990 грн. 00 коп. згідно калькуляції, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1 до договору).

Згідно п.4.1 договору, розрахунки проводяться відповідно до п.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником вартості послуг (вартості путівок), протягом тридцяти банківських днів з дати отримання путівок згідно накладної.

Згідно п.5.1 договору, строк (термін) надання послуг: початок 13 липня 2011 року, закінчення 23 серпня 2011 року.

Відповідно до п.6.1.6 договору, замовник зобов'язаний проводити своєчасно розрахунки за надані послуги з літнього відпочинку та оздоровлення дітей на зазначених в цьому договорі умовах. Остаточні розрахунки проводяться на підставі акту наданих послуг по літньому відпочинку та оздоровленню дітей, які надаються виконавцем у встановлені терміни.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011 року.

01.06.2012 року між Сєвєродонецькою обласною загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІ ступенів (замовник) та Сєвєродонецьким дитячо-юнацьким комплексом «Юність» ( виконавець) був укладений договір № 85 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язався у 2012 році замовникові надати послуги, зазначені в п.1.2, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, найменування - 55.23.1 послуги місць короткотермінового проживання інших («Послуги місць короткотермінового проживання на оздоровлення у літніх приміських таборах, розташованих у Луганській області»).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили ціну договору - 611443 грн. 56 коп. Вартість однієї путівки (42 календарних дні) - 4597 грн. 32 коп. згідно калькуляції, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1 до договору).

Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки проводяться відповідно до п.1 ст.49 Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником вартості послуг (вартості путівок), протягом тридцяти банківських днів з дати отримання путівок згідно накладної.

Згідно п.5.1 договору, строк (термін) надання послуг: початок 15 липня 2012 року, закінчення 25 серпня 2012 року.

Відповідно до п.6.1.6 договору, замовник зобов'язаний проводити своєчасно розрахунки за надані послуги з літнього відпочинку та оздоровлення дітей на зазначених в цьому договорі умовах. Остаточні розрахунки проводяться на підставі акту наданих послуг по літньому відпочинку та оздоровленню дітей, які надаються виконавцем у встановлені терміни.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 28.12.2012 року.

Відповідач, на виконання умов укладеного між сторонами договору, надав послуги позивачу у повному обсязі, а позивач, в свою чергу, в добровільному порядку, прийняв без зауважень та заперечень надані послуги та здійснив їх оплату в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актами звірки взаємних рахунків по оздоровленню дітей від 03.08.2011р., 29.08.2011р., 20.09.2012р.

Як зазначає позивач у своєму позові, Кремінською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Луганській області було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів за період з 01.11.2010р. по 01.04.2013р., за результатами якої складено акт №830-21/009 від 31.05.2013 р.

На підставі результатів вказаної ревізії Кремінською об'єднаною державною фінансовою інспекцією була складена вимога від 13.06.2013 р. № 830-14/992, пунктом 2 якої зобов'язано позивача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ненадані послуги (різницю у вартості послуг) та стягнути кошти у сумі 132095 грн. 72 коп. з відповідача, у зв»язку з чим позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав від нього грошові кошти у розмірі 132 095 грн. 72 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Сєвєродонецького дитячо - юнацького комплексу «Юність», м. Сєвєродонецьк Луганської області 132 095 грн. 72 коп. на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отриманих.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов»язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони 27.05.2011 року та 01.06.2012 року уклали договори про закупівлю послуг за державні кошти, згідно умов яких відповідач зобов»язався надати замовникові послуги, а позивач зобов»язався прийняти та оплатити надані послуги.

Так, сторони виконали свої договірні зобов»язання в повному обсязі шляхом надання відповідачем послуг та їх прийняття позивачем в повному обсязі та здійснення оплати в добровільному порядку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актами звірки взаємних рахунків по оздоровленню дітей від 03.08.2011р., 29.08.2011р., 20.09.2012р.

Частиною 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Так, постановою Верховного Суду України №6-88цс13 від 02.10.2013 року встановлено, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов»язання повернути майно позивачу.

Таким чином, між сторонами існували господарські зобов»язальні правовідносини з надання послуг і за надання яких позивач перерахував відповідачу грошові кошти, вказавши як підставу їх перерахування укладений між сторонами договір. Нормами цивільного та господарського права України в розділі «зобов»язальне право» визначено, що зобов»язання припиняється тільки у випадку їх належного виконання. Тобто, якщо сторона, яка здійснила будь-які дії на виконання своїх договірних зобов»язань, вважає, що інша сторона неналежним чином виконала свої договірні зобов»язання (в тому числі, по неналежному оформленню будь-яких документів, що мають відношення до договору), вона має право звернутися до суду по захист своїх порушених прав та інтересів у порядку, визначеному в главі 51 Цивільного кодексу України та розділу 5 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків порушення винною стороною її договірного зобов»язання.

Як вбачається з позовної заяви, в даному випадку позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача нібито безпідставно отриманих коштів, посилаючись при цьому на акт ревізії фінансово - господарської діяльності №830-21/009 від 31.05.2013 року.

Судова колегія вважає, що позивач, звертаючись до суду із позовом, помилково в даному випадку визначив предмет та підставу позову, оскільки суд першої інстанції правомірно встановив, що правовідносини між сторонами виникли саме на підставі укладених між сторонами договорів про закупівлю послуг за державні кошти №76 від 27.05.2011 р. та №85 від 01.06.2012 р., згідно умов яких позивач і перерахував без заперечень відповідачу грошові кошти в повному обсязі, тобто відсутні правові підстави для повернення позивачу сплачених ним відповідачу грошових коштів в якості оплати наданих відповідачем послуг з оздоровлення, як нібито безпідставно отриманих, що підтверджено матеріалами справи.

Тобто судова колегія дійшла висновку, що спірні грошові кошти отримані відповідачем в межах договірних правовідносин у передбаченій нормами законодавства формі без доведення позивачем факту необхідності застосування положень ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України в частині повернення виконаного однією із сторін у зобов»язанні, тому що ці норми можуть застосовуватись тільки, якщо на підставі положень інших спеціальних норм потерпіла особа не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав (предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права, в даному випадку нормами зобов»язального господарського права).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Сєвєродонецького дитячо - юнацького комплексу «Юність», м. Сєвєродонецьк Луганської області 132 095 грн. 72 коп. на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення, що акт ревізії Кремінської об'єднаної державної фінансової інспекції нібито не є належним доказом по справі в розумінні ст.ст. 33,34,36 Господарського процесуального кодексу України та помилкове тлумачення цього документу не призвело до прийняття судом неправильного рішення по справі і не є підставою для його скасування в розумінні норм ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку у позовних вимогах відмовлено не в зв»язку з недоведеністю, а в зв»язку з безпідставністю застосування до договірних правовідносин сторін наслідків невиконання кондиційних правовідносин з безпідставного збереження майна у вигляді грошових коштів.

Крім того, долучені до матеріалів справи №913/2086/13 після прийняття рішення по справі копії додатків до довідки зустрічної звірки від 24.05.2013 року №830-21/045(3) не розглядалися судовою колегією в якості доказів по справі, оскільки вони не були досліджені в судовому засіданні господарським судом Луганської області та не є в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами по справі і відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України не входять до матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2013 р. у справі № 913/2086/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2013р. у справі № 913/2086/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 14.10.2013 р. у справі № 913/2086/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Довгалюк К.Г.