Постанова

від 31.10.2013 по справі 801/7830/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 р. (12:37) Справа №801/7830/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

до Кримської митниці Міндоходів та зборів

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача - Головко С. С., довіреність №01-02-14/76 від 04.01.2013 р.,

відповідача - Алекторська Х.Ю, довіреність №05/1292 від 26.07.2013 р.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці Міндоходів та зборів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 р. справа № 801/7830/13-а прийнята до провадження суддею Дудіним С. О. Крім того, вказаною ухвалою прийнята заява ПрАТ "Кримський ТИТАН" про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013 р. № 600080000/2013/00090; зобов'язати Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 11507,11 грн.

У судовому засіданні 21.10.2013 р. суд усної ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання прийняв заяву позивача про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013 р. № 600080000/2013/00090; зобов'язати Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 240324,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення відповідачем митної вартості товарів за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів є безпідставним, оскільки позивачем були надані всі документи на підтвердження правильності обчислення митної вартості за ціною договору, які були у нього в наявності, для застосування першого методу визначення ціни товарів.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, згідно яких зазначив, що задля підтвердження митної вартості товару за визначеним позивачем методом, Кримською митницею Міндоходів були витребувані необхідні документи, які позивачем надані не були, у зв'язку з чим оскаржуване рішення прийняте Кримською митницею Міндоходів у відповідності до вимог митного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 44\з від 15.10.2008 р., укладеного Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" з ТОВ "Хімпром", Додаткової угоди від 01.07.2013 № 27, ПрАТ "Кримський ТИТАН" придбано сірку технічну газову комову і гранульовану виробництва ТОВ "Тенгизшевройл" за ціною 95,00 доларів США за 1 тону, поставка якої здійснена на умовах DAF правил Інкотермс 2000 - до станції пограничного перетину кордону Російська Федерація/Україна.

Таким чином, виходячи з умов вказаного контракту, до ціни придбаного товару включено усі фактичні витрати на момент перетинання митного кордону України.

На виконання умов вказаного договору позивачем отримано сірку технічну газову комову і гранульовану в кількості 978850 кг., про що свідчать наявні в матеріалах справи залізничні накладні від 03.07.2013 № К0160314, № К0160315, № К0160314, № К0160315, № К0160316, № К0160317, № К0160318, № К0160319, № К0160320, № К0160321, № К0160322, № К0160325, № К0160326, № К0160327, № К0160328 (а.с. 27-39).

02.07.2013 р. на виконання вищезазначених зобов'язань продавцем було виставлено позивачу (вантажоотримувачу) рахунок - інвойс № 3589 на суму 92990,75 доларів США.

Сума, визначена в інвойсі № 3589 була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.07.2013 № 399.

Отримавши придбаний за названим контрактом товар, ПрАТ "Кримський ТИТАН" звернулось до митного посту "Красноперекопськ" Кримської митниці Міндоходів для його декларування з митною декларацією від 12.07.2013 р. № 600080000/2013/008426, визначивши митну вартість товару за першим методом (на підставі ціни контракту) - 644561,51 грн. (за 848850 кг).

Задля підтвердження числового значення складових митної вартості сірки, заявленої згідно з ВМД, Кримській митниці Міндоходів були надані наступні документи, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.04.2013 № 600/2012/0000065, залізничні накладні від 03.07.2013 № К0160314, № К0160315, № К0160314, № К0160315, № К0160316, № К0160317, № К0160318, № К0160319, № К0160320, № К0160321, № К0160322, № К0160325, № К0160326, № К0160327, № К0160328; договір № 44\з від 15.10.2008 р. та доповнення до нього від 30.06.2010 р. № 9, від 28.10.2010 р. № 11, від 21.04.2011 р. №14, від 22.01.2013 р. № 22, від 01.07.2013 р. № 27; паспорт якості від 02.07.2013 р. № 1017722; копії митної декларації країни відправлення від 02.07.2013 р. № 50505/020713/0007284; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15.04.2013 № 120; інвойс від 02.07.2013 р. № 3589, виставлений постачальником (ТОВ "Хімпром") на суму 92990,75 доларів США; платіжне доручення в іноземній валюті від 12.07.2013 № 399 на суму 92990,75 доларів США. Позивачем були надані також листи ТОВ "Хімпром" від 287.06.2013 р. № 175, від 10.07.2013 р. № 204, від 10.07.2013 р. № 208 та лист ПрАТ "Кримський ТИТАН" від 08.07.2013 р. № 04-02-28/8581 про надання додаткових документів.

У зв'язку з встановленою митницею невідповідністю числового значення заявленої митної вартості у порівнянні з митною вартістю ідентичного товару, що надійшов на однакових комерційних умовах поставки від одного й того ж виробника, а також не підтвердження документально складових митної вартості (вартість сировини, транспортні витрати), рішенням Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 600080000/2013/000005/1 скореговано митну вартість товарів за вантажною митною декларацією від 12.07.2013 р. № 600080000/2013/008426 та збільшено митну вартість тони товару до 103,00 доларів США, загальна вартість товару визначена в сумі 87431,55 доларів США.

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Кримською митницею Міндоходів видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00090.

У зв'язку з відмовою Кримської митниці Міндоходів у митному оформленні сірки технічної газової комової і гранульованої за ціною 95,00 доларів США, ПрАТ "Кримський ТИТАН" було задекларовано вказаний товар за ціною, визначеною Кримською митницею Міндоходів, а саме 103,00 доларів США за тону, що підтверджується оформленням ВМД № 6000800000/2013/008491, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання фінансової гарантії у розмірі 11507,11 грн.

В подальшому ПрАТ "Кримський ТИТАН" були також подані нові декларації, в яких митна вартість була визначена, виходячи з рішення Кримської митниці Міндоходів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1 про коригування митної вартості по митній декларації №600080000/2013/008426 від 12.07.2013 р. Відповідно, позивачем були надані фінансові гарантії на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою митним органом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, карткою відмови в прийнятті митної декларації, сплатою фінансових гарантій, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, зобов'язання відповідача повернути ПрАТ "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 240324,39 грн., які є предметом цього спору.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час оформлення митної вартості товару були надані документи згідно переліку, зазначеному у ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, на вимогу митного органу декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд зауважує, що митним органом були запитані фактично всі документи, які визначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України без будь якого зазначення необхідності їх надання.

Водночас, суд вказує, що виходячи з наведених правових норм Митного кодексу України законодавець визначив підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу, а саме: якщо документи, які надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Закріплений в частині третій ст. 53 Митного кодексу України перелік умов, за яких можуть бути витребувані від декларанта додаткові документи, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, а зазначення в дужках фрази "за наявності" вказує на уточнення переліку таких підстав. Досліджуючи логіку законодавця, відображену у зазначеній правовій нормі, суд доходить висновку, що декларант звільняється від обов'язку надавати зазначені в цій частині документи у разі їх відсутності, оскільки виникненню такого обов'язку кореспондує наявність у декларанта вказаних документів.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ "Кримський Титан" були надані усі наявні у нього документи, що підтверджували митну вартість товару і обраний метод визначення.

Отже, ПрАТ "Кримський ТИТАН" надало відомості про визначення митної вартості товару, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню.

Слід звернути увагу, що позивач вчиняв дії, спрямовані на отримання документів, які витребувані митницею, а саме згідно листа від 08.07.2013 вих. № 04-02-28/8581 ПрАТ "Кримський ТИТАН" запросив у постачальника каталоги, специфікації, прейскуранти фірми виробника товару, калькуляцію фірми виробника товару, договор з третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких встановлюється. Разом з тим згідно відповіді постачальника від 10.07.2013 р. вих. № 208 вказана інформація є комерційною таємницею, а згідно листа ТОВ "Хімпром" від 10.07.2013 р. вих. № 204 позивача повідомлено, що порядок цін на продукцію виробництва ТОВ "Тенгизшевройл", що поставляється позивачу, складає 95,00 доларів США за тону.

Суд також враховує, що згідно листа ТОВ "Хімпром" від 27.06.2013 р. вих. № 175 позивача повідомлено про зменшення ціни на сірку до розміру 95 доларів за тонну.

Саме у зв'язку зі зменшенням ціни сторони уклали додаткову угоду № 27 від 01.07.2013 р. до договору № 44/з, згідно умов якої з 01.07.2013 року ціна на товар (сірку технічну комову) складає 95,00 доларів США.

Зазначені обставини відповідають приписам як Господарського кодексу України, так і Цивільного кодексу України.

Тобто, згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД від 12.07.2013 р. № 600080000/2013/008426, у відповідача не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Слід зазначити, що загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 57-64 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведеної норм слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежене право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом (ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України).

Частинами 4-8 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Суд вважає безпідставними аргументи представника відповідача, що документи, які надані позивачем не підтверджують складові митної вартості товару, оскільки вказаний висновок спростовується переліком тих документів, який був наданий декларантом при оформленні ВМД.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Органом доходів і зборів при невизнанні митної вартості, заявленої декларантом, та визначенні митної вартості за іншим, відмінним від першого методом, здійснено не обґрунтовано, без посилання на документи, надані декларантом та причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД від 12.07.2013 р. № 600080000/2013/008426, у Кримської митниці Міндоходів не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Також Кримська митниця Міндоходів не довела суду належними доказами доводи того, що застосування основного методу (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) визначення митної вартості було неможливим, а застосування послідовно другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) є обґрунтованим та таким, що належить у даному випадку застосовувати. Більш того, відповідачем не було зазначено, яким чином надання позивачем додаткових документів (зокрема, договір постачальника з виробником товарів та докази його оплати тощо) може вплинути на митну вартість товару, визначену за ціною договору.

З наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Кримська митниця Міндоходів безпідставно зазначила в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №600080000/2013/00090 та в рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 600080000/2013/000005/1, що декларантом не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України. Не знайшли свого підтвердження доводи щодо відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Отже, видана у відповідності до ч. 12 ст. 264 МК України картка відмови, як наслідок прийняття посадовою особою органу доходів і зборів відмови у прийнятті митної декларації, за спірних підстав, які не підлягають застосуванню у цьому випадку, що стало підґрунтям для коригування митної вартості товарів, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно зі статтею 310 МК України у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.

Фінансові гарантії надаються:

1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів);

2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

Таким чином, оскільки надання позивачем фінансової гарантії було обумовлено здійсненням митним органом коригування митної вартості товарів, яке визнається судом протиправним та підлягає скасуванню, повне відновлення порушених прав позивача також потребує спонукання відповідача повернути ПрАТ «Кримський Титан» суму внесеної фінансової гарантії.

Процедури розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення, визначені Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 р. N 25/44 (далі - Порядок №25/44).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку №25/44:

- грошова застава - кошти платників (суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, суб'єктів, уповноважених на декларування), громадян, а також юридичних осіб, уповноважених Державною митною службою України виступати гарантом, які внесено ними для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань і сума яких еквівалентна сумі передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при митному оформленні товарів у вільний обіг на території України;

- надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством;

- передплата - попереднє грошове забезпечення, а саме кошти платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до цього Порядку рахунки для забезпечення сплати митних та інших платежів.

Згідно з пунктом 2.2 Порядку №25/44 для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України (далі - ГУДК України) у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім'я митних органів.

Кошти, що обліковуються за депозитним рахунком 3734, не належать митним органам (п. 2.1 Порядку №25/44).

Розділом 3 Порядку №25/44 визначено, що сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві.

Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1097/14364.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

З урахуванням встановлених судом обставин, надані органу доходів і зборів при митному оформленні товарів, що надходили позивачу за умовами договору № 44/з від 15.10.2008 р. та додаткової угоди від 01.07.2013 № 27, фінансові гарантії у вигляді грошової застави на загальну суму 11507,11 грн., надання яких передбачено приписами ч. 7 ст. 55 МК України, підлягають поверненню ПрАТ "Кримський ТИТАН" в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стосовно вимог в частині зобов'язання Кримської митниці Міндоходів повернути ПрАТ "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 228817,28 грн. (240324,39 грн. - 11507,11 грн.) суд зазначає наступне.

За приписами статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (п. 3 ч. 5 ст. 54 МК України).

При цьому, згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою, тобто під час подання митної декларації.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 3 ст. 55 Митного кодексу України).

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. N 598, у графі 5 "Митна декларація" зазначається код митної декларації, прийнятої до митного оформлення, згідно з класифікатором документів відповідно до відомчого класифікатора з питань митної статистики, ведення якого передбачено статтею 454 Кодексу. Відомості зазначаються за такою схемою:

код митної декларації згідно з цим класифікатором;

номер митної декларації;

дата прийняття до митного оформлення (число/місяць/рік).

З наведеного вбачається, що рішення про коригування митної вартості товарів приймаються митницею за результатом поданих декларантом митних декларацій, із зазначенням їх кодів та номерів.

Матеріали справи свідчать, що спірне рішення Кримської митниці Міндоходів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1 стосується лише коригування митної вартості товарів за поданою позивачем митною декларацією № 600080000/2013/008426 від 12.07.2013 р.

Як вже було зазначено, після прийняття цього рішення позивачем була подана нова декларація №600080000/2013/008491, з урахуванням скоригованих Митницею показників, а також надана фінансова гарантії у вигляді грошової застави, задля випуску товару у вільний обіг.

У той же час, позовні вимоги в цій частині пов'язані з тим, що окрім митної декларації №600080000/2013/008426 від 12.07.2013 р. ПрАТ "Кримський ТИТАН" були також подані нові декларації, в яких митна вартість була визначена, виходячи з рішення Кримської митниці Міндоходів від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1 про коригування митної вартості по митній декларації №600080000/2013/008426 від 12.07.2013 р. Відповідно, позивачем були надані фінансові гарантії на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою митним органом.

При цьому, позивачем не були надані докази прийняття Кримською митницею Міндоходів карток відмови у прийнятті митних декларацій, зазначених в заяві про зміну позовних вимог, рішень про коригування митної вартості товарів за цими деклараціями або письмових консультацій митниці.

Таким чином, позивачем не доведений факт неприйняття Кримською митницею Міндоходів митних декларацій, поданих після прийняття відповідачем рішення від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1 про коригування митної вартості товарів, із визначеною в них митною вартістю за ціною договору, а звідси вбачається, що митна вартість товарів в цих деклараціях була визначена позивачем самостійно та добровільно.

За таких обставин, суд не вбачає безпосереднього зв'язку між прийняттям Кримською митницею Міндоходів рішення від 15.07.2013 р. № 60008000/2013/000005/1 про коригування митної вартості товарів та подальшим зазначенням позивачем в митних деклараціях митної вартості, виходячи з коригування, здійсненого відповідачем у вищевказаному рішенні. Тобто матеріалами справи не підтверджується, що надання позивачем фінансової гарантії по митним деклараціям, зазначеним в заяві про зміну позовних вимоги, було зумовлено прийняттям митницею спірного рішення про коригування митної вартості.

Отже, з матеріалів справи не вбачається правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2408,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.

В судовому засіданні 31.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 05.11.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 р. № 600080000/2013/000005/1.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кримської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №600080000/2013/00090.

4. Зобов'язати Кримську митницю Міндоходів (95491, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мальченка, 22, ідентифікаційний код 38711399) повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, ідентифікаційний код 32785994) фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 11507,11 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сім гривень одинадцять копійок).

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, ідентифікаційний код 32785994) 2408,70 грн. (дві тисячі чотириста вісім гривень сімдесят копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.