Рішення

від 22.11.2013 по справі 906/425/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2013 р. Справа № 906/425/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

- від позивача: Івашкевич О.Г. - дов. №364 від 29.03.13р.

Шевченко Т.І. - дов. №1492 від 11.11.13р. (була присутня в засіданні суду 12.11.13р.)

- від відповідача: Орєхов Р.В. - дов. №56

- від 1-ої третьої особи: не з'явився (був присутній в судовому засіданні 12.11.13р. Семенюк В.Г. - дов. №322 від 09.04.13р.)

- від 2-ої третьої особи: не з'явився

- прокурор: Дедяєва О.І. - посв. №016850

- судовий експерт: Блажинська Т.О. - свід. №1590 (була присутня в засіданні суду 12.11.13р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м. Малин)

до Малинського лісотехнічного коледжу (с.Гамарня, Малинський район)

за участю прокуратури м. Житомира, яка представляє інтереси держави в особі відповідача;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) на стороні позивача - Малинської міської ради (м. Малин);

2) на стороні відповідача - Слобідської сільської ради (с. Слобідка, Малинський район)

про стягнення 392201,04 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалами суду від 14.05.13р., 18.06.13р. та від 13.08.13р. провадження у справі було зупинено, а згідно ухвал від 29.05.13р., 29.07.13р. і від 16.10.13р. - поновлено на підставі ст. 79 ГПК України.

В судовому засіданні 12.11.13р. оголошувалась перерва до 22.11.13р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 392201,04 грн. вартості набутих без достатньої правової підстави послуг з централізованого водовідведення за період з 01.07.12р. по 28.02.13р.

26.04.13р. до суду надійшла заява №32/13 від 18.04.13р. про вступ у розгляд справи прокуратури м. Житомира для захисту інтересів держави в особі відповідача - Малинського лісотехнічного коледжу (а.с.126, т.1).

Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Ухвалою суду від 14.05.13р. прокуратуру м. Житомира допущено до участі у справі для захисту інтересів держави в особі відповідача - Малинського лісотехнічного коледжу (а.с.152-153, т.1).

Ухвалою господарського суду від 11.06.13р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено: на стороні позивача - Малинську міську раду (м. Малин); на стороні відповідача - Слобідську сільську раду (с. Слобідка Малинського району).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Надали письмові заперечення на висновок судової експертизи. Крім того, в судовому засіданні 22.11.13р. представник позивача заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи у зв'язку з необгрунтованістю та суперечливістю висновку судової експертизи №46 від 13.10.13р., проведеною експертом Блажинською Т.О.

Відповідно до п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. №02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Суд вважає, що судовим експертом у судовому засіданні спростовано заперечення позивача, тому приймає висновок експертизи за належний доказ у справі і відмовляє позивачеві в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову, а також проти призначення повторної експертизи, заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - Малинської міської ради в судовому засіданні 12.11.13р. позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов. В засідання суду 22.11.13р. не з'явився, хоча про оголошення перерви в судовому засіданні був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - Слобідської сільської ради в засідання суду не з'явився, надіслав до суду клопотання №230 від 23.10.13р. про розгляд справи без його участі.

Прокурор в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Судовий експерт Блажинська Т.О., яка викликалась для дачі пояснень щодо поставлених їй питань, в засіданні суду 12.11.13р. надала письмові роз'яснення до висновку судової експертизи №46 від 13.10.13р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідно до статуту, ліцензії серії АГ №580459 від 28.11.11р., ліцензії серії АД №041688 від 10.10.12р. та у зв'язку з прийняттям основних засобів на баланс позивача у зв'язку з виконанням рішення виконкому Малинської міської ради №133 від 30.05.12р. (а.с.10-20, т.1), позивач - ТОВ "Малин Енергоінвест" з 01.07.12р. надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване водовідведення відноситься до комунальних послуг.

Пунктом 1 ст. 19 вищезазначеного Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Позивач вказує, що Малинський лісотехнічний коледж користується послугами з централізованого водовідведення через мережі, які безпосередньо приєднані до міської каналізаційної мережі м. Малин на каналізаційно-насосній станції №3, та надаються ТОВ "Малин Енергоінвест".

Відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", 25.09.12р. сторонами був підписаний договір про надання послуг з централізованого водовідведення №101 з протоколом розбіжностей зі сторони Малинського лісотехнічного коледжу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.12.12р. у справі №4/5007/1181/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" до Малинського лісотехнічного коледжу про спонукання до укладання договору про закупівлю послуг за державні кошти в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили, оскільки постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.13р. залишене без змін (а.с.21-24, т.1).

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на ч.8 ст.181 Господарського кодексу України, якої передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, ТОВ "Малин Енергоінвест" зазначає, що відповідач отримав майно (послуги з водовідведення) без відповідних правових підстав, вартість наданих послуг не оплатив, тому, у відповідності до ст. 1212 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати позивачеві вартість наданих послуг з централізованого водовідведення.

При цьому, обсяги безпідставно отриманих спожитих послуг з водовідведення визначені позивачем у відповідності до п.5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України за паспортною продуктивністю насосу 2 CM 80-50-200/2, встановленого на каналізаційно-насосній станції №3, та згідно розрахунку за період з липня 2012 року по лютий 2013 року становлять 21861,82 куб.м.

Вартість послуги з централізованого водовідведення визначена позивачем у відповідності до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою KM України №869 від 01.06.11р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" на підставі фактичних даних, прогнозованих обсягів водовідведення та інших техніко-економічних факторів та складає з урахуванням ПДВ для бюджетних установ 17,94 грн./м куб.

Таким чином, позивач вказує, що вартість відшкодування безпідставно отриманих відповідачем послуг з централізованого водовідведення за період з липня 2012 р. по лютий 2013 р. складає 392201,04 грн. (21861,82 х 17,94 = 392 201,04 грн).

Слід зазначити, що 26.02.13р. позивач направив відповідачеві письмову претензію №249 з вимогою відшкодувати вартість наданих послуг (а.с.39, т.1), яку відповідач залишив без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Дійсно, позивач у період з липня 2012 р. по лютий 2013 р. надавав відповідачеві послуги з централізованого водовідведення, про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Вказані послуги надавались відповідачеві без укладеного між сторонами договору. Вартість наданих послуг відповідач позивачеві не відшкодував.

На спірні правовідносини, що склалися навколо бездоговірного споживання відповідачем послуг з централізованого водовідведення, поширюється дія ст. 1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Оскільки, як встановлено судом, законних підстав для отримання у період з липня 2012 року по лютий 2013 року послуг з централізованого водовідведення у відповідача не було, то відповідач в силу приписів ст. 1212 ЦК України є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави і зобов'язаний повернути його позивачу.

Слід зазначити, що згідно вимог ч.1, ч.2 ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та п о с л у г и (ч.6 ст. 139 ГК України).

Приписами ч.2 ст. 1213 ЦК України визначено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як суд зазначав вище, позивачем самостійно визначено вартість наданих відповідачеві послуг, яка становить 392201,04 грн. При цьому позивач виходив з того, що вартість водовідведення одного кубічного метра стічних вод становила з урахуванням ПДВ для бюджетних установ 17,94 грн.

Відповідач з такими розрахунками позивача не погодився, посилаючись на відсутність будь-якої розшифровки вихідних даних, що покладені в основу розрахунків. Також відповідачем зазначено, що розрахунки позивача містять низку показників, які не включаються до загальної собівартості (ПДВ, податок на прибуток тощо).

Крім того, на території с. Гамарня Малинського району, крім безпосередньо об'єктів відповідача також розташовані інші об'єкти нерухомості, які під'єднані до каналізаційної мережі, що знаходиться у державній власності та перебуває на балансі відповідача.

Таким чином, відповідач зазначає, що до каналізаційних мереж позивача потрапляють загалом усі стічні води об'єктів села, а не лише відповідача, і позивачем не доведено правових підстав, відповідно до яких відповідач має здійснити розрахунки за весь об'єм стічних вод (у тому числі за населення) за рахунок державного бюджету.

Заперечення представника відповідача підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, позивачем у позовній заяві визначена вартість послуг з централізованого водовідведення виходячи з 17,94 грн. за м.3.

Однак, рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 4/5007/1181/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. встановлено, що визначення тарифу за водовідведення, що встановлений рішенням виконкому Малинської міської ради, суперечить ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". ( а.с. 21-24 том 1).

З огляду на те, що вказане рішення виконкому Малинської міської ради є обов'язковим для виконання лише в межах м. Малин, тому відсутні правові підстави для встановлення їх для споживачів с. Гамарня, до яких відноситься і відповідач Малинський Лісотехнічний коледж.

З метою правильного та об'єктивного розгляду справи, зокрема, встановлення дійсної собівартості відведення 1 куб. м. стічних вод від каналізаційної мережі відповідача, суд, ухвалою від 18.06.13р., призначив у справі судову експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Блажинській Тетяні Олександрівні, та на час проведення експертизи зупинив провадження у справі (а.с.191-192, т.1).

На вирішення експерту було поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджується документально первинними документами бухгалтерського обліку вартість водовідведення одного кубічного метра стічних вод від каналізаційної мережі, що розташовані в с. Гамарня, Малинського району, Житомирської області на межі розподілу для ТОВ "Малин Енергоінвест", що заявлена ТОВ "Малин Енергоінвест" при зверненні до господарського суду Житомирської області з позовом у даній справі? Якщо підтверджується не в повному обсязі, то в якому розмірі підтверджується?

2) Чи підтверджується документально первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ "Малин Енергоінвест" та Малинського лісотехнічного коледжу обсяг скидів стічних вод, що здійснений Малинським лісотехнічним коледжем у період з 01.07.2012 р. по 28.02.2013 р., який заявлено ТОВ "Малин Енергоінвест" при зверненні до господарського суду Житомирської області з позовом у даній справі? Якщо підтверджується не в повному обсязі, то в якому розмірі підтверджується?

3) Чи підтверджується документально первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ "Малин Енергоінвест" та Малинського лісотехнічного коледжу вартість послуг з водовідведення стічних вод з урахуванням обсягу скидів стічних вод Малинським лісотехнічним коледжем у період з 01.07.2012 р. по 28.02.2013 р. з врахуванням вартості одного кубічного метру стічних вод, який заявлено ТОВ "Малин Енергоінвест" при звернені до господарського суду Житомирської області з позовом у даній справі? Якщо підтверджується не в повному обсязі, то в якому розмірі підтверджується?

15.10.13р. до господарського суду від судового експерта Блажинської Т.О. надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи №46 від 13.10.13р. (а.с.2-14, т.3).

Згідно даного висновку експерта щодо поставлених їй питань встановлено:

- вартість водовідведення одного кубічного метра стічних вод, що заявлена ТОВ "Малин Енергоінвест" при зверненні до господарського суду Житомирської області в розмірі 17,94 гривень документально не підтверджується.

Середня вартість водовідведення 1 м кубічного ТОВ "Малин Енергоінвест", становила: з 01.07.12р. по 30.09.12р. - 7,36 грн.; з 01.10.12р. по 31.12.12р. - 7,17 грн.; з 01.01.13р. по 31.01.13р. - 6,50 грн.; з 01.02.13р. по 28.02.13р. - 6,18 грн.

- ТОВ "Малин Енергоінвест" при зверненні до господарського суду Житомирської області з позовом у даній справі розрахунок обсягів отриманих спожитих послуг з водовідведення в розмірі 21861,82 м.куб. здійснив за паспортною продуктивністю насосу "2 CM 80-50-200/2", встановлення якого на каналізаційно-насосній станції №3 документально не підтверджено.

Об'єм скинутих стічних вод, визначений Малинським лісотехнічним коледжем підтверджується документально в розмірі 12639,3 м.куб., в тому числі: з 01.07.12 по 31.09.12 в розмірі 4553,0 м.куб., з 01.10.12 по 31.12.12 в розмірі 6279,3 м.куб., з 01.01.13 по 31.01.13 в розмірі 659,3 м.куб., з 01.02.13 по 28.02.13 в розмірі 1147,7 м.куб.

- вартість послуг з водовідведення стічних вод з урахуванням обсягу скидів стічних вод Малинським лісотехнічним коледжем у період з 01.07.12 по 28.02.13 з врахуванням вартості одного кубічного метру стічних вод, який заявлено ТОВ "Малин Енергоінвест" при зверненні до господарського суду Житомирської області з позовом у даній справі 392201,14 документально не підтверджується. З урахуванням визначення фактичної собівартості водовідведення за 1 м кубічний по періодах та з урахуванням обсягу скидів стічних вод, визначеному Малинським лісотехнічним коледжем, вартість наданих послуг, що підтверджується документально за період з 01.07.12 по 28.02.13, становить 89910,90 грн.

Таким чином, згідно даного висновку експерта, вартість наданих позивачем у період з 01.07.13р. по 28.02.13р. послуг з централізованого водовідведення, яка документально підтверджується, становить 89910,90 грн.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Позивачем подано письмові заперечення на висновок експерта, в якому позивач зазначає про необгрунтованість та суперечливість даного висновку матеріалам справи. Зокрема, позивач вказує, що експертом при проведенні досліджень необгрунтовано визначена середня вартість водовідведення. Також позивачем вказано на неправомірність виключення з вартості наданих послуг податку на додану вартість та комісійних витрат на оплату послуг банків та інших установ.

Судовий експерт Блажинська Т.О. надала письмові роз'яснення щодо поставлених питань до висновку судової експертизи №46, де, зокрема, спростовано заперечення позивача на даний висновок ( а.с. 137-141, т.4).

Експертом роз'яснено, що при проведенні дослідження було визначено середню вартість 1 м. куб. саме водовідведення без врахування обсягу наданих інших послуг.

Суд погоджується з роз'ясненням експерта, оскільки згідно заявлених позовних вимог позивач вимагає стягнути з відповідача вартість послуг саме за водовідведення. Щодо інших послуг позивач вимог не висував.

Крім того, судом встановлено, що на території с. Гамарня окрім об'єктів відповідача ( навчальні корпуси, гуртожитки та ін.) також розташовані два 8 -ми квартирні житлові будинки, три 16 -ти квартирні житлові будинки та 18 приватних будинків, які також користуються каналізаційною мережею , яка перебуває на балансі відповідача.

До каналізаційних мереж позивача потрапляють загалом усі стічні води об'єктів села, не лише відповідача.

Однак, як встановлено судом, позивач не укладав з відповідачем угод про здійснення розрахунків за весь об'єм стічних вод ( у тому числі за населення) за рахунок державного бюджету.

Щодо правомірності виключення з вартості наданих послуг податку на додану вартість та комісійних витрат на оплату послуг банків та інших установ зазначено, що застосування Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення не здійснювалось експертом, оскільки в питаннях, поставлених для проведення експертизи, не ставились питання дослідження формування тарифів.

Також в обгрунтування висновку експерта вказано, що до складу витрат позивача входять витрати на: теплову енергію, електроенергію, очищення стічних вод, матеріали, зв'язок, оливи, паливно-мастильні матеріали та ін. послуги. Податок на додану вартість, нарахований продавцями або надавачами послуг, включається позивачем у відповідності до ст.198 Податкового кодексу до податкового кредиту, що не збільшує витрати підприємства, а зменшує зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість відповідного звітного періоду.

У відповідності до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 №318, "витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань". Враховуючи те, що податковий кредит зменшує зобов'язання по податку на додану вартість, він не може бути визнаним витратами певного звітного періоду.

Суд вважає, що судовим експертом спростовано заперечення позивача, тому приймає висновок експертизи за належний доказ у справі. Крім того, вказаний висновок експерта підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів обгрунтованість своїх позовних вимог на суму 392201,04 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 89910,90 грн. вартості безпідставно отриманих послуг, оскільки вимоги в цій частині обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи. А в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 302290,14 грн. (392201,04 грн. - 89910,90 грн.) вартості послуг суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малинського лісотехнічного коледжу, 11645, Житомирська область, Малинський район, с. Гамарня, код ЄДРПОУ 00993930

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест", 11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Українських повстанців, 25-А, код ЄДРПОУ 37555721

- 89910,90 грн. - вартості наданих послуг;

- 1789,22 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 28/11/13

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - на вимогу

4,5 - третім особам

6 - прокуратурі м. Житомира