Постанова

від 26.11.2013 по справі 925/639/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа№ 925/639/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Котенко С.В. - представник за довіреністю від 27.11.2012 року;

від третьої особи: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 03.04.2012 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2013 року

у справі № 925/639/13 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Приватного підприємства «Сандра-Ч»

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції

третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_5

про визнання припиненим договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сандра-Ч» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції про визнання припиненим договору іпотеки № 010/02-44/757-08і від 05.06.2008 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05.06.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір іпотеки № 010/02-44/757-08і в забезпечення виконання третьою особою укладеного з відповідачем кредитного договору № 010/02-44/757-08 від 03.06.2008 року, за яким позивач передав в іпотеку відповідачу нежитлову будівлю за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул.. Б. Хмельницького, 29.

В процесі виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Черкаської області № 08/5026/186/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки, двічі проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки, які по суті не відбулися. Виконавча служба звернулась до банку з пропозицією залишити за собою непродане майно (яке є предметом іпотеки), однак, відповідач не виявив бажання залишити його за собою.

Враховуючи зазначене, позивач просить визнати припиненим договір іпотеки на підставі ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2013 року по справі № 925/639/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при оцінці доказів неправильно розтлумачив положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2001 року, яким внесено зміни у ст. 49 Закону України «про іпотеку», а саме передбачено проведення третіх торгів з реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по справі № 925/639/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/639/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 17.09.2013 року.

Представник третьої особи у судове засідання 17.09.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 17.09.2013 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Крім того, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи до 01.10.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 01.10.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 01.10.2013 року представник відповідача надав пояснення, якими підтримав свою правову позицію.

Представник третьої особи у судовому засіданні 01.10.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року розгляд справи відкладено до 15.10.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року, враховуючи велику завантаженість судді Руденко М. А. справу № 925/639/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Буравльов С. І.

У судовому засіданні 15.10.2013 року оголошено перерву до 05.11.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, враховуючи участь судді Буравльова С. І. у іншому судовому засіданні справу № 925/639/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М. А.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні 05.11.2013 року надали додаткові пояснення, якими підтримали свої правові позиції, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року відкладено розгляд справи до 26.11.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 26.11.2013 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про розгляд справи його участі.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 26.11.2013 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 03.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 010/02-44/757-08 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 250 000 дол. США (ліміт кредитування), для поповнення обігових коштів, який повинен бути повернутий позичальником в строк до 02.06.2018 року включно зі сплатою 15% річних.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за наведеним вище кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Приватним підприємством "Сандра-Ч" (надалі - позивач, іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 010/02-44/757-08-і від 05.06.2008 року, згідно якого, предметом іпотеки, визначено нерухоме майно - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., з господарськими спорудами, що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29 та належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 647501, виданого 03.01.2008 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради, заставною вартістю 2 764 167,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.07.2011 року по справі № 08/5026/186/2011 було задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та стягнуто з Приватного підприємства "Сандра-Ч" на користь Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 163 009, 55 грн. заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1 052, 3 кв. м., що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29.

28.11.2011 року державним виконавцем Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюк О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30123247 по виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 24.10.2011 року у справі № 08/5026/186/2011.

Згідно висновку про вартість об'єкту майна від 05.04.2012 року здійсненому оцінювачем приватним підприємцем ОСОБА_10, яка діяла згідно кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_1 від 05.09.2001 року, іпотечне майно оцінене на суму 1 222 900,00 грн.

Листом № 30/148/12 від 30.05.2012 року Черкаська філія ТОВ "Укрспецторг Групп" повідомила про те, що прилюдні торги по реалізації (предмета іпотеки) арештованого нерухомого майна, належного боржнику ПП "Сандра-Ч" - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1 052,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29 призначені на 15.06.2012 року

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, вказані прилюдні торги не відбулися.

27.06.2012 року листом № 30/200/12 Черкаська філія ТОВ "Укрспецторг Групп" повідомила про те, що повторні прилюдні торги по реалізації (предмета іпотеки) арештованого нерухомого майна, належного боржнику ПП "Сандра-Ч" - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1 052,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29 призначені на 13.07.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, начальник Смілянського міськрайонного управління юстиції Степаненко В.В. направив на адресу відповідача-банку лист № 6502 від 10.08.2012 року в якому повідомив, що повторні прилюдні торги з реалізації двоповерхової нежитлової будівлі з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29 не відбулися та просив терміново повідомити відділ ДВС про прийняте рішення по вищевказаному нереалізованому майну.

Банк-відповідач листом № С24-120-1/3836 від 19.09.2012 року повідомив, що не має наміру брати на баланс або отримати в рахунок погашення боргу непродане майно (предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Сміла, вул. Б.Хмельницького, 29), що не вдалося реалізувати в рамках виконавчого провадження.

26.10.2012 року державним виконавцем Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюк О.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій зазначено, що стягувач на пропозицію державного виконавця відмовився залишити за собою нереалізоване на повторних прилюдних торгах майно боржника ПП "Сандра-Ч" в рахунок погашення боргу по наказу № 08/5026/186/2011 виданий господарським судом Черкаської області від 24.10.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання припиненим договору іпотеки № 010/02-44/757-08і від 05.06.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, pгідно ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж як на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

При цьому, остання частина ст. 49 ЗУ "По іпотеку" із положенням про треті прилюдні торги була змінена ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року № 3795-VI. Прикінцевими положеннями даного Закону визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредиті договори, укладені до набрання ним чинності.

Оскільки кредитний договір між відповідачем та позичальником було укладено 03.06.2008 року, то змінена ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" з умовою про треті прилюдні торги на відносини сторін у справі не поширюється.

З цих підстав місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач вправі скористатися умовами ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" у попередній редакції про те, що якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті про придбання предмету іпотеки в рахунок заліку своїх кредиторських вимог за результатами других прилюдних торгів.

Беручи до уваги, що прилюдні торги по продажу спірного майна двічі не відбулися та враховуючи, що іпотеко держатель не придбав майно за початковою ціною, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо визнання припиненим договору іпотеки № 010/02-44/757-08-і від 05.06.2008 року.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, у разі невиконання боржником зобов'язань по кредитним договорам, кредитор може відновити своє порушене право, в тому числі за рахунок предмета іпотеки.

Так, апеляційний суд зазначає, що набуття права власності на предмет іпотеки, який не було реалізовано на публічних торгах, є правом, а не обов'язком іпотекодержателя, а положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» не містять підстав для обов'язкового припинення іпотеки.

В ході розгляду справи, апелянт наголошував, що незважаючи на те, що він не хоче набувати право власності на предмет іпотеки, однак його порушене право не було відновлене (непогашена заборгованість за кредитним договором), а тому він може бути позбавлений права відновити його за рахунок іпотечного майна, зокрема шляхом його продажу на третіх прилюдних торгах.

Крім того, як вбачається із ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Водночас, колегією суддів встановлено, що вказана редакція ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» набрала чинності, у відповідності до Закону України № 3795 -VI від 22.09.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг».

Згідно із прикінцевих положень вищевказаного закону передбачено, що дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскільки кредитний договір було укладено до набрання чинності Закону України № 3795 -VI від 22.09.2011 року, то застосовується попередня редакція ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», а саме, що якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Однак, дані висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки в прикінцевих положеннях Закону України № 3795 -VI від 22.09.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» чітко вказано, що дія цього закону не поширюється саме на кредитні договори укладені до набрання ним чинності.

При цьому, хоч правовідносини іпотеки і пов'язаний із кредитними правовідносинами, однак вони є самостійними правовідносинами і оформлюються укладанням договору іпотеки, що є відмінним від кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосовується чинна редакція ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», відносно до якої, іпотека може бути припиненою за рішенням суду тільки за результати третіх прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, сторонами не надано суду жодних доказів того, що призначалися та відбулися треті прилюдні торги по реалізації предмета іпотеки - нежитлової будівлі за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Б. Хмельницького, 29.

Крім того, стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги, що приписи ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» не є імперативними, а є правом суду з урахуванням обставин кожної справи та враховуючи, що іпотекодержатель не відмовляється від своїх прав на предмет іпотеки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2013 року у справі № 925/639/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Сандра-Ч» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Б. Хмельницького, 29; код ЄДРПОУ 22808346) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9; код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 925/639/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко