Постанова

від 22.11.2013 по справі 826/14948/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2013 року № 826/14948/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.М., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПрокурора міста Севастополя доДержавної служби геології та надр України третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суеста», провизнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами № 5440 від 27 грудня 2011 року, визнання протиправним та скасування наказу № 188 від 14 грудня 2011 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Севастополя (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про:

- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами № 5440 від 27.12.2011, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ «Суеста»;

- визнання протиправним та скасування наказу № 188 від 14.12.2011 Державної служби геології та надр України.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ та дозвіл є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки видані без законних на те підстав та за відсутності необхідних для їх видачі документів. Зокрема, Державною службою геології та надр України при виданні спірного наказу та надання ТОВ «Суеста» спеціального дозволу на користування надрами, а саме на видобування пісків, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення в порушення п. 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 не було отримано відповідного погодження з Севастопольською міською радою.

Окрім цього, позивач також зазначає, що всупереч Положення про Державну службу геології та надр України та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідачем при виданні наказу та спеціального дозволу на користування надрами не було надано оцінки можливим негативним наслідкам, що можуть бути спричинені ТОВ «Суеста» внаслідок видобутку корисних копалин.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаюсь в своїх письмових поясненнях на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 5440 від 27.12.2011 року на видобування піску в межах родовища Севастопольського-1 наданий ТОВ «Суеста» є анульованим. А тому, на думку представника відповідача, підстави для визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, дія якого припинена відсутні.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суеста» проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що товариством для отримання спеціального дозволу було подано всі належні та необхідні документи відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

При цьому, третя особа зазначає, що в неї був відсутній обов'язок погодження отримання спеціального дозволу у Севастопольської міської ради, оскільки її юрисдикція не поширюється на земельну ділянку, де розташований об'єкт надрокористування.

Необґрунтованим є також посилання на додаткову експертну оцінку, оскільки остання не передбачена Законом України «Про екологічну експертизу».

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2011 року Державною службою геології та надр України, відповідно до п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, у зв'язку з наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (Протокол від 01.12.2011 року № 10), відповідно до абзацу 2 п. 25 Порядку наказом № 188 ТОВ «Суеста» надано спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на видобування піску у родовищі Севастопольське-1 акваторії Чорного моря, терміном на 10 років.

На підставі вказаного наказу, 27 грудня 2011 року Державною службою геології та надр України ТОВ «Суеста» видано спеціальний дозвіл № 5440 на користування надрами щодо видобування пісків, придатних у природному стані для дорожнього будівництва та після збагачення у якості дрібного заповнювача для бетонів і будівельних розчинів у родовищі Севастопольське-1 прибережної частини Севастопольської зони акваторії Чорного моря, на південь від м. Севастополь.

Незгода прокурора з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила його звернення до суду з адміністративним позовом з метою захисту інтересів держави в сфері екологічних віносин.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд при вирішені вказаної справи виходить з наступного.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, зокрема для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді (ст. 15 Кодексу України про надра).

Відповідно до ст. 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При цьому, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначання процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р.№ 615 (в редакції чинній на час видачі дозволу) (далі - Порядок 615) дія якого поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до п. 5 Порядку № 615 дозволи надаються на такі види користування надрами:

- геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

- геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

- будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

- виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України ( п. 7 Порядку № 615).

Згідно п. 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Пунктом восьмим Порядку № 615 передбачено випадки надання спеціального дозволу без проведення аукціону.

Для отримання дозволів згідно з підпунктами 1 - 15 цього пункту заявники подають Держгеонадрам в установленому порядку заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1.

Зокрема, згідно п. 2 Додатку 1 до Порядку № 615 визначено перелік документів подача яких необхідна для видобування корисних копалин.

Документи розглядаються тільки за умови їх комплектності.

Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному Держгеонадрами порядку.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1 - 14 цього пункту, здійснюється за рішенням Держгеонадр.

Відповідно до п. 9 Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з:

- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення, а також ділянками надр, що надаються для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а також для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

- Мінприроди - на всі види користування надрами;

- Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Відповідно до п. 10 Порядку № 615 Держгеонадра з метою раціонального та ефективного використання надр під час надання дозволу встановлює з урахуванням умов, перелічених у погодженнях органів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку, особливі умови користування надрами щодо:

- правил і стандартів користування конкретними ділянками надр;

- якості продукції або робіт;

- технології видобування та переробки корисних копалин;

- порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

- видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр;

- припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Одночасно, відповідно до п. 19 Порядку № 615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є:

- подання заявником документів не в повному обсязі;

- виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, третьою особою для отримання спеціального дозволу на користування надрами було подано перелік документів, визначених п. 2 додатку 1 до Порядку № 615.

Серед них було відсутнє погодження Севастопольської міської ради. Вказана обставина, на думку прокурора, тягне за собою нечинність та протиправність оскаржуваних рішень.

Проте, суд не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року встановлено, що пісок є корисною копалиною місцевого значення.

Частиною першою ст. 9 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Водночас, адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село.

Таким чином, погодження на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення може бути надано районними, міськими, селищними, сільськими радам в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

При цьому, погодження відповідно до п. 9 Порядку № 615 Севастопольською міською радою може бути здійснено лише щодо ділянок надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення (до яких пісок не відноситься) коли є потреба у наданні земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Отже, у спірних правовідносинах прибережна частина Севастопольської зони акваторії Чорного моря, де розташована ділянка Севастопольського -1 родовища пісків не відноситься до сфери повноважень Севастопольської міської ради у галузі земельних відносин.

Згідно із ст. 86 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Таким чином, видобування піску на вказаній вище ділянці Чорного моря може проводитися за відсутності погодження Севастопольської міської ради, що спростовує доводи прокурора, викладені в адміністративному позові.

Між тим, суд погоджується з іншими доводами позивача, які стосуються неналежної оцінки відповідачем наслідків, які можуть бути спричинені ТОВ «Суеста» внаслідок видобутку корисних копалин.

З наданої експертної оцінки матеріалів «Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробки Севастопольського-1 родовища будівельних пісків у прибережній частині акваторії Чорного моря» проведеної НДУ «Український науковий центр екології моря» Мінприроди України (УкрНЦЕМ) із залученням експертів - науковців кафедри інженерної геології та гідрології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (КГГ ОГУ) наведено зауваження щодо змісту ОВНС, зокрема стосовно оцінки впливу на геологічне середовище, водне середовище, гідробіоценози, атмосферне повітря та соціальну сферу.

Окрім цього, з експертної оцінки вбачається, що видобуток піску може призвести до незворотного руйнування сформованої водної екологічної системи.

Суд зазначає, що предметом вказаного дослідження були:

- Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробки Севастопольського -1 родовища будівельних пісків у прибережній частині акваторії Чорного моря - виконана Південним науково-дослідним інститутом морського рибного господарства й океанографії (ПівденНДРО) м. Керч 2011 рік;

- Висновок Державної екологічної експертизи від 30.12.2011 р. № 8/3851. (виконавець Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція);

- Експертний висновок Інституту біології південних морів (ІнБГПМ) НАН України «Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробки Севастопольського-1 родовища будівельних пісків у прибережній частині акваторії Чорного моря»;

- Акт перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Суеста», складений Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в АРК та місті Севастополі від 22.05.2012 р. № 01/0;

- Акт перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Суеста», складений Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією від 05.04.2012 р. № 24;

- Акт перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Суеста», складений Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Бахчисарайський територіальний відділ) від 29.05.2012 р.

При цьому, позитивний висновок Державної екологічної експертизи та Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробки Севастопольського -1 родовища будівельних пісків у прибережній частині акваторії Чорного моря, що досліджувалися були отриманні третьою особою на виконання програми робіт з видобутку піску на Севастопольському - 1 родовищі, затвердженою угодою № 5440 від 27.12.2011 року, яка укладена з Держгеонадр України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення.

Пунктом 23 Порядку № 615 передбачено, що право користування надрами припиняється у разі визнання дозволу недійсним у судовому порядку.

Отже, вказані вище обставини дають суду підстави вважати, що користування надрами ТОВ «Суеста» на підставі спеціального дозволу № 5440 від 27.12.2011 року пов'язано із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища, у зв'язку із чим такий дозвіл підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи, що вказаний спеціальний дозвіл відповідно до п. 8, п. 25 Порядку № 615 було видано на підставі наказу Держгеонадр України № 188 від 14.12.2011 року, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень, за вказаних вище обставин, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині, яка стосується третьої особи.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Прокурора міста Севастополя задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Прокурора міста Севастополя задовольнити.

2. Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами № 5440 від 27.12.2011 року, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Суеста».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 188 від 14.12.2011 року в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Суеста».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко Судді: І.О. Іщук В.П. Шулежко