Ухвала

від 27.11.2013 по справі 910/15933/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа №910/15933/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Альтіс-Спецбуд" на ухвалу господарського суду м.Києва від 10.09.2013р. № 910/15933/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мостобудівельний загін № 122"

до Комунального підприємства "Дирекція будівництва

шляхово-транспортних споруд м.Києва"

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-

Спецбуд"

про визнання недійсним результату відкритих торгів

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/15933/13 задоволена заява ТОВ "Мостобудівельний загін №122" про забезпечення позову. Заборонено КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", ТОВ "Альтіс-Спецбуд" та будь-яким іншим особам вчиняти дії за договором від 27.08.2013 року, укладеним між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та ТОВ "Альтіс-Спецбуд" за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт з реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з'їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе в Голосіївському районі м. Києва (ДБН Д. 1.1 -1-2000), (повідомлення про акцепт № 160149, "ВДЗ" № 63 (806) від 12.08.2013 року), в тому числі, але не виключно: здійснювати платежі з рахунку КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" згідно з взятим фінансовим зобов'язанням; виконувати роботи як власними, так і залученими силами; приймати роботи; підписувати акти приймання-передачі до моменту набрання рішенням по даній справі законної сили; заборонено КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" вчиняти дії, направлені на реєстрацію договору від 27.08.2013 року, укладеному між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та ТОВ "Альтіс-Спецбуд" за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт з реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з'їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе в Голосіївському районі м. Києва (ДБН Д. 1.1 -1-2000), (повідомлення про акцепт № 160149, "ВДЗ" № 63 (806) від 12.08.2013 року), у відповідному державному органі, що відноситься до сфери казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Не погоджуючись з ухвалою, третя особа звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на не доведеність та не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення суду таким, що не підлягає скасуванню.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причина суду не відома.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (постанова Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 р. N 3).

Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до слухання, відсутність будь яких клопотань, приписи ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Мостобудівельний загін №122" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про визнання недійсним результату відкритих торгів, обгрунтовуючи вимоги тим, що на думку позивача відповідач в порушення встановленого законодавством порядку, а також за відсутності будь-яких правових підстав відхилив конкурсну пропозицію ТОВ "Мостобудівельний загін № 122", чим порушив його право на визнання його переможцем торгів та укладення з ним договору про державну закупівлю. Необхідність визнання результатів торгів недійсними ТОВ "Мостобудівельний загін № 122" пов'язує та вбачає з безпідставному відхилені його більш вигідної ніж у ТОВ "Альтіс-Спецбуд" пропозиції.

Крім того, в поданій позовній заяві зазначено клопотання про забезпечення позову, згідно якого просив суд заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії за договором від 27.08.2013 року, укладеним між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та ТОВ "Альтіс-Спецбуд" за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт, в тому числі, але не виключно: здійснювати платежі з рахунку КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" згідно з узятим фінансовим зобов'язанням; виконувати роботи як власними, так і залученими силами; приймати роботи; підписувати акти приймання-передачі до моменту набрання рішенням по даній справі законної сили; заборонити вчиняти дії, направлені на реєстрацію договору від 27.08.2013 року, за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що визнання результатів відкритих торгів недійсними, на підставі яких між відповідачем та третьою особою укладений договір грубо порушують права позивача, а невжиття відповідних заходів у подальшому зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.

Задовольняючи клопотання про забеспечення позову, господарський суд виходив з того, що мотиви, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, пов'язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення, суд дійшов висновку, про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Заперечуючи проти ухвали суду, третя особа наводить таки доводи: заборона відповідачу та третьої особі вчиняти дії за укладеним договором може розцінюватися, як втручання у господарські відносини та господарську діяльність. Станом на день винесення ухвали у сторін вже існували договірні відносини, тому заборона вчиняти будь-ячкі дії за договором призведе до обопільного порушення умов договору, в тому числі стосовно строків виконання та строків фінансування робіт, що призведе до порушення бюджету м. Києва на 2013р., негативних соціально-економічних наслідків. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження необхідності застосування заходів забеспечення позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" N 01-8/2776 від 12.12.2006 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Між тим, колегія суддів погоджується з доводами місцевого суду, що невжиття заходів для забеспечення позову може утруднити виконання рішення, оскільки вирішення спору по суті може привести до наслідків, передбачених ст. ст. 24, 30 Закону України "Проздійснення державних закупівель"; можливість визначення іншого переможця відкритих торгів; освоєння бюджетних коштів, направлених на здійснення робіт, що є предметом закупивлі.

Доводи скаржника щодо втручання у господарську діяльність не приймаються до уваги, так як не надано доказів того, що забеспечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії відповідно до укладеного за результатами оскаржуваних торгів договору, впливає на господарську діяльність товаріства.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 66,67 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Альтіс-Спецбуд" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва № 910/15933/13 від 10.09.2013р.- без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко