Постанова

від 03.10.2013 по справі 230/4706/12

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 230/4706/12

2-а/152/4/13

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2013 року Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Строгого І.Л.,

за участі:

секретаря - Палій М.Д.,

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представників відповідача - Богданової С.Д.,

ОСОБА_21.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про скасування звільнення з публічної служби та відновлення на посаді, -

в с т а н о в и в:

15 листопада 2012 року Чернівецьким районним судом постановлено ухвалу про задоволення самовідводу головуючого судді по справі ОСОБА_6 і у зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду, вище зазначену адміністративну справу передано на розгляд Шаргородського районного суду Вінницької області (т.1 а.с.41).

05 грудня 2012 року справа надійшла до Шаргородського районного суду Вінницької області. Ухвалою від 10.12.2012 року справу за позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про скасування звільнення з публічної служби та відновлення на посаді прийнято до провадження Шаргородського районного суду Вінницької області (т.1 а.с.45).

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 30.10.2010 року її було обрано Шендерівським сільським головою та після складення присяги 19.11.2010 року вона заступила на посаду. Рішенням 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району від 08.11.2011 року, було розглянуто постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 26.10.2011 року та вирішено достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 У період з 08.11.2011 року по 25.07.2012 року вона повноважень Шендерівського сільського голови не виконувала, оскільки незаконно була звільнена із займаної посади. 25.07.2012 року відбулась 24 сесія 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області. До порядку денного було включено питання: про скасування рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» та рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року. Також було включено питання: про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 У результаті розгляду питань ухвалено рішення 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району від 25.07.2012 року, яким було скасовано рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 та рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року.

Окрім того, рішенням 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 25.07.2012 року було висловлено недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та достроково припинено її повноваження.

Відповідно до протоколу 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 25.07.2012 року у своїх виступах депутати ОСОБА_21., ОСОБА_22. та ОСОБА_23., посилались на те, що позивач не займається проблемами громади та її жителів, порушує законодавство України, налаштувала громадян проти себе.

На думку позивача у виступах депутатів не наведено конкретних доказів порушення нею законів України, чим саме і кого позивач налаштувала проти себе та не наведено будь-яких інших доказів її протизаконної діяльності. На момент прийняття рішення позивач не була засуджена, до адміністративної відповідальності не притягалась, доган чи інших стягнень не мала, будь-яких скарг щодо її незаконної діяльності не розглядалось.

З огляду на викладене, позивач вважає, що рішення 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 25.07.2012 року «Про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови» прийнято із порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з чим позивач просила його скасувати.

Також позивач просила, визнати частково протиправним рішення 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 25.07.2012 року, яким було скасовано рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 та рішення 19 сесії 6 скликання «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року та зобов'язати Шендерівську сільську раду розглянути на найближчій сесії та здійснити поворот скасованого рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» та рішення 19 сесії 6 скликання «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року, шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді Шендерівського сільського голови Чернівецького району Вінницької області із виплатою заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

23 січня 2013 року, до початку розгляду справи по суті позивач подала заяву про зміну та уточнення позовних вимог, відповідно до якої пункт 2 позовних вимог виклала у такій редакції: визнати бездіяльними та протизаконними дії Шендерівської сільської ради при прийнятті рішення 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 25.07.2012 року, яким було скасовано рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» та рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району Вінницької області та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року і не відновлення ОСОБА_1 на посаді Шендерівського сільського голови.

Зобов'язати Шендерівську сільську раду Чернівецького району Вінницької області розглянути на найближчій сесії та здійснити поворот скасованого рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» та рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради «Про розгляд припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району та про усунення порушень Закону» від 16.12.2011 року, шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді Шендерівського сільського голови Чернівецького району Вінницької області із виплатою заробітної плати за весь час вимушеного прогулу (т.1 а.с.106,107).

Ухвалою суду від 16.04.2013 року провадження у справі зупинялось до набрання законної сили постановою Шаргородського районного суду Вінницької області у справі №152/349/13-а. Проте, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року зазначену вище ухвалу Шаргородського районного суду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду (т.1 а.с.204,220).

27 серпня 2013 року, після початку розгляду справи по суті через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.236-239).

Ухвалою суду від 10.09.2013 року зазначену вище заяву повернуто позивачу, як таку, що не відповідає ч. 2 ст. 106 КАС України (т.2 а.с.8).

У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 та її представники - ОСОБА_2, ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги, викладенні у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог від 23.01.2013 року. Позивач та її представники, просили суд, позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на протиправність оскаржуваного рішення, дій та бездіяльності відповідача.

Представники відповідача - Богданова С.Д. та ОСОБА_21. у судовому засіданні заперечували проти позову, вважаючи його безпідставним, оскільки оскаржуване рішення відповідачем ухвалено відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Згідно протоколу Шендерівської територіальної дільниці про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі з виборів Шендерівського сільського голови за ОСОБА_1 виборцями віддано 130 голосів (т.1 а.с.80,81).

Рішенням 1 сесії Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання № 2 від 19.11.2010 року, на підставі зазначеного вище протоколу ОСОБА_1 вирішено вважати сільським головою Шендерівської територіальної громади, яка обрана у повній відповідності з виборчим законом (т.1 а.с.79).

Іншими рішеннями, ухваленими 19.11.2010 року Шендерівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області, встановлено розмір посадового окладу сільського голови, ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, та затверджено регламент роботи сільської ради (т.1 а.с.82,84,86).

Розпорядженням від 23.07.2012 року № 15 в.о. Шендерівського сільського голови А.Амелічева скликала 24 сесію сільської ради 6 скликання на 25 липня 2012 року на 15.00 год., в приміщенні сільської ради, з порядком денним: 1. Про затвердження плану підготовки регуляторних актів Шендерівської сільської ради на 2012-2013 роки; 2. Про затвердження Методики визначення пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Шендерівської територіальної громади; 3. Про зміни до бюджету; 4. Розгляд заяв; 5 Про затвердження технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки.(т.1 а.с.101).

Як вбачається із протоколу 24 сесії Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання, 25 липня 2012 року відбулась 24 сесія Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання (т.2 а.с.29-32).

Відповідно до зазначеного вище протоколу, за пропозицією депутатів сільської ради до порядку денного сесії було включено два додаткових питання, не передбачених розпорядженням від 23.07.2012 року № 15 про скликання 24 сесії сільської ради 6 скликання, а саме: 6. Про скасування рішення 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради від 08.11.2011 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1.» та рішення 19 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради «Про розгляд Припису № 1287 Прокуратури Чернівецького району про усунення порушень Закону» від 16.12.2011р. та 7. Про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1

Як свідчать матеріали справи, 25 липня 2012 року на 24-й сесії Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання було ухвалено ряд рішень (т.2 а.с.44-52), серед яких, зокрема, оскаржуване рішення «Про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1» (т.2 а.с.45).

Згідно із зазначеним вище рішенням, Шендерівська сільська рада Чернівецького району Вінницької області висловила недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та припинила достроково повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_1

З огляду на встановлені обставини, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Згідно зі статтею 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).

Статтею 141 Конституції України встановлено, що до складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Згідно із преамбулою до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Із статті 4 зазначеного Закону вбачається, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 року № 6-рп/2002 зазначено, що місцеві ради не є органами державної влади, а є представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

У рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні положення містяться також і у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, змістовний аналіз наведених вище норм Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейської хартії місцевого самоврядування та рішень Конституційного Суду України, дає підстави стверджувати, що Шендерівська сільська рада Чернівецького району Вінницької області, як представницький орган територіальної громади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Уся діяльність Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області має ґрунтуватись, зокрема, на принципах: народовладдя; законності; гласності; відповідальності перед територіальною громадою.

Відтак, на переконання суду, відступ органу місцевого самоврядування від вимог Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», або не дотримання основних принципів місцевого самоврядування під час вирішення питань, ухвалення рішень є підставою для визнання судом незаконною (протиправною) відповідної дії (бездіяльності) або рішення та його скасування.

Отже, для з'ясування судом обґрунтованості позовних вимог, в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача, суд має з'ясувати, зокрема, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За частинами 1, 4, 5, 9, 11, 13, 14 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який затверджується не пізніш як на другій сесії роботи відповідної ради.

Згідно статті 3 Регламенту роботи Шендерівської сільської ради, затвердженого рішенням 1 сесії сільської ради 6 скликання від 19.11.2010 року № 9 (надалі-Регламент) (т.1 а.с.86-100), порядок формування і організація діяльності ради, її органів (депутатів) та посадових осіб визначається Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, а також даним регламентом.

Статтею 12 Регламенту також передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Суд вважає, що 24 сесія Шендерівської сільської ради скликана уповноваженою особою, оскільки розпорядження про скликання сесії підписано в.о. Шендерівського сільського голови.

24 сесія Шендерівської сільської ради 6 скликання була повноважною, оскільки у її пленарному засіданні брали участь 13 депутатів, тобто більше половини депутатів від загального складу ради, що підтверджується протоколом від 25.07.2013 року (т.2 а.с.29-32).

Водночас, усупереч частині дев'ятій статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 12 Регламенту, рішення про скликання сесії ради не доведено до відома депутатів і населення за 10 днів до сесії, оскільки розпорядження про скликання сесії підписано лише 23.07.2012 року, тобто за 2 дні до сесії. При цьому, із порядку денного сесії, зазначеного у розпорядженні не вбачається, що скликання сесії зумовлено винятковими обставинами.

Більше того, відповідачем не надано доказів завчасного повідомлення (за 10 днів - відповідно до Регламенту та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») позивача та будь-кого з депутатів і населення про скликання 24 сесії сільської ради.

Окрім того, згідно із статтею 18 Регламенту, порядок денний сесії затверджується радою на пленарному засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості присутніх депутатів.

Згідно статті 25 Регламенту, на кожній сесії ради секретарем сільської ради ведуться записи виступи, збір письмових матеріалів, на основі яких оформляється протокол.

В протоколі сесії ради вказуються: назва ради; порядковий номер сесії в межах скликання; дата проведення сесії; кількість депутатів, обраних в раду; кількість присутніх і відсутніх депутатів; порядок денний; прізвища, номера виборчих округів депутатів, які виступили, а також депутатів, які внесли депутатський запит або подали запитання доповідачам; перелік всіх прийнятих рішень з даними числа голосів, які проголосували за рішення, проти нього та утримались.

Рішення ради з процедурних питань (про затвердження порядку денного, щодо припинення обговорень, чи прийняття до відома довідок), заносяться до протоколу сесії.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_21. визнала той факт, що рада взагалі не приймала рішень щодо затвердження порядку денного сесії, у тому числі і після внесення до нього додаткових питань, рада не затверджувала порядок денний у цілому. Не затвердження радою порядку денного підтверджується також протоколом сесії від 25.07.2012 року, у якому відсутні рішення з цього важливого процедурного питання.

Отже, суд приходить до переконання, що порядок денний сесії затверджений не був, що у свою чергу є порушенням статей 18, 25 Регламенту.

Відповідно до статті 24 Регламенту, у випадках, передбачених Конституцією і законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим регламентом або за рішенням ради проводиться таємне голосування. Таємне голосування обов'язково проводиться, зокрема, при прийнятті рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови.

Для проведення таємного голосування і визначення його результатів, сесія обирає з числа депутатів відкритим голосуванням лічильну комісію більшістю присутніх депутатів.

Лічильна комісія із свого складу обирає голову і секретаря.

Час і місце таємного голосування, порядок його проведення визначаються лічильною комісією, згідно з цим регламентом і оголошується головою лічильної комісії.

У той же час, судом встановлено, що на порушення вимог статті 24 Регламенту голову лічильної комісії обрала не комісія, а сесія ради, за що проголосували 11 депутатів, а 2 утримались, що відображено у протоколі сесії від 25.07.2012 року. При цьому, лічильна комісія взагалі не провела жодного засідання, не обирала зі свого складу голову та секретаря, не визначала часу, місця таємного голосування та порядку його проведення, а голова комісії не робив ніяких оголошень з цього приводу на сесії.

Зазначений факт, підтверджується тим, що у протоколі сесії від 25.07.2012 року нічого не зазначено про оголошення головою лічильної комісії часу, місця таємного голосування та порядку його проведення на сесії та відсутністю будь-яких протоколів, складених за результатами роботи лічильної комісії.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_11, яка власне і була головою лічильної комісії, зокрема, пояснила, що лічильна комісія не обирала зі свого складу голову та секретаря, не проводила ніяких засідань щодо визначення часу, місця таємного голосування та порядку його проведення та не складала про це жодних протоколів.

Таким чином, під час підготовки до таємного голосування було порушено порядок формування лічильної комісії та порядок її роботи, що на переконання суду ставить під сумнів легітимність лічильної комісії та документів, складених нею за результатами таємного голосування.

Окрім того, у статті 24 Регламенту зазначено, що про результати таємного голосування лічильна комісія складає протоколи, які підписуються усіма членами лічильної комісії, після чого голова лічильної комісії оголошує результати таємного голосування.

Після доповіді лічильної комісії сесія ради приймає рішення про затвердження результатів таємного голосування.

Слід зазначити, що в обґрунтування прийнятого рішення щодо недовіри сільському голові та дострокового припинення його повноважень, відповідачем надано акт комісії у складі депутатів сільської ради ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, згідно з яким відкривши урну для таємного голосування комісія встановила, що із голосуючих 13 депутатів за недовіру Шендерівському сільському голові та дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 «за 11», «проти -», «утрим. 2» (т.1 а.с.74).

У акті зазначено, що комісія пропонує даний акт занести до протоколу 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради.

Отже, зазначений вище акт не має жодного відношення до сесії Шендерівської сільської ради, яка відбувалась 25.07.2012 року, оскільки у акті зазначено про 17 сесію, тоді як 25.07.2012 року проходила 24 сесія сільської ради. Крім того, з огляду на те, що зазначений вище акт взагалі не датований, стверджувати, що у ньому зафіксовано результати таємного голосування, яке відбувалось саме 25.07.2012 року є неприпустимим.

Суд зауважує, що на 17-й сесії Шендерівської сільської ради, яка відбувалась 08 листопада 2011 року розглядалось питання дострокового припинення повноважень Шендерівського сільського голови, а відтак саме цієї сесії і стосується зазначений вище акт.

У свою чергу, результати таємного голосування 25 липня 2012 року, якщо таке взагалі мало місце, належним чином не зафіксовані та не оформлені.

Суд також зауважує, що в силу частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки статтею 24 Регламенту встановлено, що про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, то допустимим доказом результатів таємного голосування має бути саме протокол, складений лічильною комісією, а не акти чи будь-які інші не передбачені регламентом документи.

Відтак, акт лічильної комісії (т.1 а.с.74) при ухваленні рішення у даній справі відкидається судом як недопустимий доказ.

На думку суду, порушення вимог Регламенту мало місце також і під час виготовлення та видачі бюлетенів для таємного голосування.

Так, згідно статті 24 Регламенту, бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії за встановленою формою та в певній кількості.

Вони повинні мати необхідну для голосування інформацію. В бюлетені для голосування по проекту рішення чи по єдиній кандидатурі повинні бути слова «за» і «проти».

Заповнення бюлетенів проводиться депутатом шляхом ставлення в бюлетені по проекту рішення слів «за» чи «проти» біля варіантів, запропонованих рішень.

Змістовний аналіз зазначених вище положень статті 24 Регламенту, переконують суд у тому, що бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії за встановленою сесією ради формою та в певній кількості. При цьому, на думку суду, саме сесія ради на пленарному засідання шляхом відкритого голосування має затвердити форму бюлетеня для таємного голосування, його зміст та кількість.

Допитана у судовому засіданні як свідок голова лічильної комісії ОСОБА_11 не змогла суду однозначно пояснити, яким чином виготовлялись бюлетені для таємного голосування, хто займався їх виготовленням, чи погоджувалась їх форма та зміст із сесією ради та чи приймала остання рішення з цього приводу.

Проте суд вважає, що форму та зміст бюлетенів для таємного голосування 24 сесія Шендерівської сільської ради не затверджувала, оскільки про таке процедурне рішення не зазначено у протоколі сесії від 25.07.2012 року, як того вимагає стаття 25 Регламенту.

До того ж, форма (зміст) бюлетенів для таємного голосування (т.2 а.с.37-43), на думку суду суперечить вимогам Регламенту, оскільки замість слів «за» і «проти», у бюлетенях, зазначено слова «так», «ні», «утримався».

Відповідно до статті 24 Регламенту, недійсними вважаються бюлетені невстановленої форми. При виявленні порушень в ході голосування, його наслідки визнаються недійсними.

З огляду на викладене, суд вирішуючи даний спір не бере до уваги з підстав недопустимості як доказів бюлетені для голосування (т.2 а.с.37-43).

Отже, зважаючи на встановлені численні порушення, в ході таємного голосування по питанню недовіри та дострокового припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1 під час проведення 24-ї сесії Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання, суд вважає недійсними наслідки даного голосування.

Крім того, згідно із статтею 32 Регламенту, постійні комісії є органами сільської ради і обираються нею з числа депутатів на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань на сесію ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету. Рада створює, зокрема, мандатну, з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку постійну комісію.

Статтею 35 Регламенту встановлено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються сільським головою для обрання, затвердження, призначення або погодження, готують висновки з цих питань.

Відповідно до статті 29 Регламенту, питання про дострокове припинення повноважень депутата попередньо розглядається мандатною, з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку постійною комісією, яка дає раді свій висновок з цього питання.

Згідно статті 17 Регламенту, матеріали і проекти рішень ради, а також пропозиції і зауваження до них попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями. З врахуванням висновків комісії (комісій) сільський голова приймає рішення про включення питання до порядку денного сесії чи мотивує його відхилення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Частиною 7 статті 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналізуючи статті 17, 29, 32, 35 Регламенту, статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у взаємозв'язку з частиною сьомою статті 9 КАС України та зважаючи на те, що сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади, обраний переважною більшістю даної громади, очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради, суд вважає, що питання про дострокове припинення повноважень сільського голови в обов'язковому порядку має попередньо розглядатися мандатною, з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку постійною комісією, яка повинна надати раді свій висновок з цього питання.

Проте, судом встановлено, що питання про недовіру Шендерівському сільському голові та дострокове припинення його повноважень на засіданні мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку постійної комісії не розглядалось, і відповідні висновки комісією з цього питання раді не надавались.

Крім того, зважаючи на особливий статус сільського голови, з огляду на порядок його обрання та його місце і роль у системі місцевого самоврядування, очевидним і однозначним на думку суду є те, що оголошення недовіри сільському голові та дострокове припинення його повноважень відноситься до найбільш важливих питань, що розглядаються сільською радою, а відтак перед ухваленням рішення з цього питання слід вивчити думку виборців.

Однак, допитані у судовому засіданні як свідки депутати Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області - ОСОБА_21., ОСОБА_14, ОСОБА_22., ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_23., ОСОБА_11 та ОСОБА_19, які приймали участь у таємному голосуванні з приводу оголошення недовіри сільському голові та дострокового припинення його повноважень пояснили, зокрема, що думку виборців з даного питання вони не вивчали, загальні збори громадян з цього приводу не проводились.

Зазначений факт підтверджується також тим, що практично усі зазначені вище свідки визнали, що з пропозицією оголосити недовіру сільському голові та припинити достроково його повноваження вони ознайомились у день проведення 24 сесії сільської ради, тобто 25.07.2012 року, до цього дане питання депутатами не обговорювалось.

Таким чином, провівши голосування по питанню про недовіру сільському голові та дострокове припинення його повноважень, 24-та сесія Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 6 скликання порушила вимоги статті 17 Регламенту, згідно з якою з найбільш важливих питань, за рішенням ради, вивчається думка виборців.

Що стосується підстав оголошення недовіри Шендерівському сільському голові Чернівецького району Вінницької області та дострокового припинення повноважень, суд виходить із такого.

Пунктом 10 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові.

За частиною другою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Частинами другою та третьою, а також пунктом 2 частини сьомої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.

Таким чином, повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені при наявності виключно таких підстав:

- якщо сільський голова порушує Конституцію і закони України;

- якщо сільський голова порушує права і свободи громадян;

- якщо сільський голова не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Разом із тим, в матеріалах справи є докази того, що позивач перебуваючи на посаді Шендерівського сільського голови не допускала порушень Конституції і законів України, прав і свободи громадян.

Так, згідно довідки Шендерівської сільської ради від 17.01.2013 року № 15, ОСОБА_1 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за час роботи на посаді сільського голови не притягувалась (т.1 а.с.76).

Згідно довідки Шендерівської сільської ради від 17.01.2013 року № 16, ОСОБА_1 за час роботи на посаді сільського голови не приймала рішень та розпоряджень, які були оскаржені та опротестовані і не визнавалися як протиправні компетентними органами (т.1 а.с.77).

У суді представники відповідача підтвердили обставини, зазначені у довідках.

Також із характеристики, виданої головою Чернівецької районної ради Вінницької області від 17.01.2013 року № 02-8/22 на ОСОБА_1 вбачається, що остання працювала в органах місцевого самоврядування з 2001 року. За період роботи зарекомендувала себе ініціативним, вмілим та наполегливим працівником, добрим та вимогливим організатором. ОСОБА_1 творчо застосовувала свої знання та навички, вміла оперативно розв'язати поставлені завдання. Постійно підвищувала свій фаховий рівень. Користується авторитетом в жителів громади (т.1 а.с.105).

Відповідачем натомість не надано жодного належного та допустимого доказу того, що позивач, будучи сільським головою, порушувала Конституцію і закони України, права і свободи громадян, що у свою чергу було підставою для оголошення їй сесією ради 25.07.2012 року недовіри та дострокового припинення її повноважень.

Водночас, у рішенні від 25 липня 2012 року 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області «Про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1» зазначено, що підставою для його ухвалення є незабезпечення сільським головою ОСОБА_1 здійснення наданих їй повноважень (т.2 а.с.45).

Таким чином, позивачу оголошено недовіру та її повноваження достроково припинені у зв'язку із начебто не забезпеченням нею здійснення наданих їй повноважень.

Проте, суд вважає, що ухвалюючи рішення про недовіру та дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 у зв'язку з незабезпеченням нею здійснення наданих їй повноважень, відповідачем у рішенні з цього питання не зазначено, які надані Законом повноваження сільському голові позивач не забезпечила, у чому таке незабезпечення виразилось, і якими доказами воно підтверджено.

Неможливо встановити дані обставини також із протоколу 24-ї сесії від 25.07.2012 року, згідно якого депутати сільради ОСОБА_21., ОСОБА_22. та ОСОБА_23. оцінюючи діяльність позивача на посаді сільського голови вказали на те, що «в селі з'явилася напруга», «не займається проблемами громади та її жителів», «почала «лобіювати» в громаді інтереси невідомих інвесторів для обробітку пайових земель громадян», «зробила з себе «політичну» жертву».

У той же час, суд зауважує, що жодного конкретного факту, підтвердженого відповідними доказами незабезпечення позивачем здійснення наданих їй повноважень депутатами не зазначено.

Не повідомили також конкретних фактів незабезпечення позивачем здійснення наданих їй повноважень і депутати, які брали участь у таємному голосуванні 25.07.2012 року, які були допитані судом як свідки. Усі їх покази зводились до загальних абстрактних фраз щодо діяльності позивача на посаді сільського голови.

Таким чином, суд вважає звинувачувальні виступи депутатів на 24-й сесії сільської ради з приводу діяльності позивача безпідставними та необґрунтованими.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про недовіру сільському голові та дострокове припинення його повноважень не ґрунтується на конкретних фактах, підтверджених достатніми доказами, розглянутими депутатами на сесії, а ґрунтується виключно на усних висловлюваннях трьох із 15 депутатів ради.

До того ж, суду взагалі не зрозуміло, про яке незабезпечення позивачем здійснення наданих їй повноважень може йти мова, коли рішенням 17 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 08 листопада 2011 року повноваження ОСОБА_1 як сільського голови були достроково припинені у зв'язку із набранням щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду. І тільки 25 липня 2012 року 24-та сесія 6 скликання скасувала зазначене рішення у зв'язку із скасування вироку щодо позивача Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Таким чином, позивач упродовж 9 місяців з незалежних від її волі причин була позбавлена можливості здійснювати повноваження сільського голови.

Слід також зазначити, що положеннями частини третьої статті 2 КАС України визначено критерії, яким повинні відповідати рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, за частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 1 постанови пленуму ВАС України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, визначеним у частині третій статті 2 КАС України.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення критеріям, визначеним у частині третій статті 2 КАС України, суд приходить до висновків, що ухвалюючи оскаржуване рішення відповідач:

- не дотримався встановленої законом процедури і форми прийняття рішення, оскільки скликаючи 24-ту сесію сільської ради 6 скликання, формуючи порядок денний сесії, організовуючи процедуру таємного голосування та встановлюючи результати голосування, відповідач діяв не у спосіб, визначений Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом;

- діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки оскаржуване рішення не ґрунтується на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Ухвалене рішення відповідачем невмотивовано належним чином;

- діяв недобросовісно, оскільки реалізуючи владні повноваження, відповідач взагалі не забезпечив прав позивача, не запросив її на сесію, не запропонував їй надати пояснення, з питань, що мають значення для прийняття рішення, не повідомив позивачу у чому вона обвинувачується та не роз'яснив їй положень законодавства, якими відповідач керується обвинувачуючи позивача тощо;

- діяв не розсудливо, оскільки рішення прийняте без уважного вивчення усіх обставин, що мають значення, а ухвалене рішення не є найкращим способом поведінки відповідача за обставин, що склалися у Шендерівській сільській раді;

- діяв без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення щодо неї, оскільки як вбачається із матеріалів справи позивач не була присутня на 24-й сесії сільської ради 6 скликання. Як стверджувала у судовому засіданні позивач її на сесію не запрошували, натомість відповідач не надав суду доказів того, що позивач повідомлялася про заплановану сесію та запрошувалася на неї. Відтак позивач була позбавлена права знати про час та місце розгляду її справи, наводити доводи та заперечення, користуватися правовою допомогою та іншими правами, тобто порушено конституційне право позивача, визначене у частині п'ятій статті 55 Конституції України, згідно з якою кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Верховний Суд України у постанові від 16.06.2009 року у справі за позовом ОСОБА_20 до Велико-дорошівської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання неправомірними рішень, їх скасування та зобов'язання не чинити перешкод висловив правову позицію, згідно з якою - порушення сільською радою порядку скликання сесії сільради та процедури підготовки питань до розгляду на сесії призводить до прийняття протиправних рішень.

Згідно із частиною другою статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач під час вирішення даного спору не доказав належними та допустимими доказами правомірності свого рішення.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Шендерівської сільської ради та з огляду на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення та внаслідок його прийняття були порушені права позивача, позовні вимоги останнього в частині визнання протиправним та скасування рішення слід задовольнити.

Визначаючись щодо решти позовних вимог, суд виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, оскільки судом встановлено, що оскаржуване рішення внаслідок його протиправності підлягає скасуванню, то з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та поновити позивача на посаді Шендерівського сільського голови Чернівецького району Вінницької області із стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.07.2012 року, тобто з часу прийняття оскаржуваного рішення відповідачем і по день ухвалення рішення судом.

При цьому, на переконання суду, саме у такий спосіб права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача будуть адекватно захищені, відтак буде досягнуто мети адміністративного судочинства, визначеної у частині першій статті 2 КАС України, суть якої полягає, зокрема, у захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, у сфері публічно-правових відносин від порушень органів місцевого самоврядування, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого та неупередженого розгляду адміністративної справи.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, оскільки позивач була незаконно звільнена саме з 25.07.2012 року, то саме з цього дня слід відраховувати середній заробіток та по день ухвалення рішення у даній справі. За вказаний період минуло 300 робочих днів, а відтак відповідач має сплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 31 689 грн, даного висновку суд дійшов виходячи із розрахунку, проведеного згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100:

- 2324,48 грн розмір заробітної плати позивача (довідка Шендерівської сільської ради від 17.01.2013р. № 25, т.1 а.с.83);

- 300 робочих днів з 25.07.2012 року включно по 03.10.2013 року включно.

- 2324,48 : 22 = 105,63 грн (середня зарплата позивача за 1 день).

-300 х 105,63 = 31 689 грн (середній заробіток за весь час вимушеного прогулу).

Що стосується інших позовних вимог, то суд виходить із того, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є адекватним та вичерпним способом захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак у решті позовних вимог слід відмовити.

Водночас, суд зазначає про те, що відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

А тому, судове рішення в частині стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді слід допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 11, 69-72, 79, 86, 128, 158-163, 167, 256, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 25 липня 2012 року 24 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області «Про недовіру Шендерівському сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_1».

Поновити ОСОБА_1 на посаді Шендерівського сільського голови Чернівецького району Вінницької області.

Стягнути з Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (24113, Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Шендерівка, вул. Молодіжна, 22, код за ЄДРПОУ 20092211) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.07.2012 року по день ухвалення рішення у сумі 31 689 (тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят дев'ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2013 року.

Суддя І.Л.Строгий