Рішення

від 26.11.2013 по справі 901/3289/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2013Справа № 901/3289/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок»

до відповідачів:

1.Малоріченської сільської ради

2.Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки»

3.Відділу Держземагенства в м. Алушта АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кримської республіканської спілки споживчих товариств

про визнання недійсним акту

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача- Ключник О.С., довіреність № б\н від 20.09.2013, представник; Пустовойтов О.А., керівник

від відповідачів:

1. не з'явився,

2. Акмуллаєва А.Р., довіреність № 88 від 17.10.2013, представник; Гончаренко Л.Ю., довіреність № 7 від 06.09.2013, впредставник;

3. не з'явився

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Малоріченської сільської ради, Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки», Відділу Держземагенства в м. Алушта АР Крим про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на статтю 155 Земельного кодексу України, тобто позивач вважає, що виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ № 004459 від 13.04.2000 порушує його права щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 0110392100:04:001:0068.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2013 року порушено провадження у справі.

Заявою від 18.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» змінило підставу позову.

21 жовтня 2013 року представником Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» надано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивач не обґрунтував, які саме права та яким чином порушує виданий на законних підставах Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ № 004459 від 13.04.2000.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що право на постійне користування земельною ділянкою було набуте згідно Зельного Кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ, Спільним підприємством «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза» відповідно до вищезазначених положень ЗК України було отримано державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ № 004459 від 13.04.2000, реєстровий запис № 175.

Таким чином, відповідач вважає, що право на постійне користування земельною ділянкою Спільним підприємством «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза» було набуто відповідно до діючого законодавства, а положення ст. 92 ЗК України від 25.10.2001 №2768-ІІІ в цьому випадку не застосовується, у зв'язку з чим просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок» про зміну підстав позову прийнято до розгляду; залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кримську республіканську спілку споживчих товариств.

Відповідачі (Малоріченської сільської ради та Відділу Держземагенства в м. Алушта АР Крим) та третя особа явку представників сторін у судове засідання не забезпечили. Про час та міце судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.

11.11.2013 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» надійшли заперечення, відповідно до яких відповідач просить у задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» є користувачем земельної ділянки площею 0,3500 га, кадастровий номер 0110392100:04:001:0068, яка розташована за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, 18 км Судацького шосе, урочище Сатера, про що свідчить договір оренди землі від 21.07.2006. Прохід від вказаної земельної ділянки до моря можливий лише здовж русла річки Сатера.

На підставі рішення Малоріченської сільської ради №58-11 від 11.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родничок», Малоріченською сільською радою та Комунальним підприємством «Малоріченське водопровідно-каналізаційне господарство» 31.07.2013 укладено потрійний договір, згідно якого було проведено впорядкування пішохідної доріжки для виходу до моря на землях Малоріченської сільської ради вздовж русла річки Сатера.

Алуштинською міською радою було прийнято рішення №1208 від 24.12.1999 про видачу державного акту на право постійного користування землею площею 3,0 га спільному підприємству «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза». Відповідно до цього рішення 13.04.2000 було видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КМ №004459. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 175.

Згідно з рішенням Малоріченської сільської ради м. Алушти № 31/10 від 12.12.2008 з рішенням №45/15 від 30.12.2009 Кримській республіканській спілці споживчих товариств було продано:

земельну ділянку площею 2,87га (кадастровий номер № 01 103 921 00:04:001:0335), що підтверджується договором куплі-продажу від 21.05.2010 реєстровий № 1193;

земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий № 01 103 921 00:04:001:0337), що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.05.2010 реєстрований № 1199;

земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий № 01 103 921 00:001:03336), що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.05.2010 реєстрований № 1196.

Таким чином, у відповідача з переданих у користування земельних ділянок за актом на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 загальною площею 3,00 га було продано 2,89га (2,87га+0,01га+0,1га), та залишилась в постійному користуванні земельна ділянка площею 0,11га.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на статтю 155 ЗК України, тобто позивач вважає, що виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 порушує його права щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 0110392100:04:001:0068.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Позивач посилається на наступні порушення земельного законодавства з боку відповідачів.

Так, у відповідності до вимог ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення норм земельного законодавства Відділ Держземагенства в м. Алушті АРК вніс 22.08.2013 до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КМ №4459 запис про зменшення розмірів земельної ділянки, закреслив старі межі земельної ділянки та накреслив нові межі, на підставі Технічної документації з землеустрою по встановленню меж земельної ділянки площею 0,1100 га в натурі (на місцевості), яка була гозроблена на підставі Державного акта на право постійного користування землею II-КМ №004459, виданого 13.04.2000 Спільному дитячому оздоровчому центру Кримспоживспілки на постійне користування земельною ділянкою площею 3,00 га та заяви Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки».

Вказана технічна документація була розроблена, у зв'язку з тим, що частина земельної ділянки площею 2,87 га була продана 21.05.2010 Кримспоживспілці.

Таким чином, після продажу частини земельної ділянки була сформована нова земельна ділянка площею 0,1100 га, яка могла бути передана у користування Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» тільки на підставі ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідно до вимог якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Таким чином, без наявності відповідного рішення Малоріченської сільської ради знову сформована земельна ділянка не могла бути передана в постійне користування Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки».

Крім того, робітники Відділу Держземагенства в м. Алушта АРК не могли не помітити той факт, що Державний акт на право постійного користування землею II-КМ №004459, був виданий 13.04.2000 Спільному дитячому оздоровчому центру Кримспоживспілки, а технічна документація розроблена Кооперативному підприємству «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки». У технічній документації відсутні документи, які підтверджують правонаступництво цих підприємств.

Якщо допустити, що таке правонаступництво є, то державний акт повинен бути замінений на підставі п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої гаказом Державного комітету України по земельним ресурсах 04.05.199 № 43, згідно якої складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводитися після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та скріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Тобто і під час реорганізації підприємства, і під час вилучення частини земель з постінного користування КП «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки», повинен був розроблятися проект землеустрою, який є підставою для внесення земельної ділянки до кадастрової карти та отримання нового правовстановлюючого документу на землю.

Також, відповідно до статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширенню.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок» вважає, що КП «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» взагалі не мало права отримати у постійне користування земельну ділянку площею 0,1100 га.

КП «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» вказує на наступне Алуштинською міською радою було прийнято рішення №1208 від 24.12.1999 про видачу державного акту на право постійного користування землею площею 3,0 га спільному підприємству «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза». Відповідно до цього рішення 13.04.2000 було видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КМ №004459. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 175.

Згідно з рішенням Малоріченської сільської ради м. Алушти № 31/10 від 12.12.2008 з рішенням №45/15 від 30.12.2009 Кримській республіканській спілці споживчих товариств було продано:

земельну ділянку площею 2,87га (кадастровий номер № 01 103 921 00:04:001:0335), що підтверджується договором куплі-продажу від 21.05.2010 реєстровий № 1193;

земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий № 01 103 921 00:04:001:0337), що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.05.2010 реєстрований № 1199;

земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий № 01 103 921 00:001:03336), що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.05.2010 реєстрований № 1196.

Таким чином, у відповідача з переданих у користування земельних ділянок за актом на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 загальною площею 3,00 га було продано 2,89га (2,87га+0,01га+0,1га), та залишилась в постійному користуванні земельна ділянка площею 0,11га.

Відповідно до діючого законодавства України право відповідача на постійне -користування земельною ділянкою площею 0,11 га розташованою за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 15 км Судакського шосе; кадастровий номер 0110392100:04:001:0489 було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 22.08.2013.

Згідно частини 2 статті З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-IV «Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на вищевикладене відповідач користується земельною ділянкою на законних підставах.

З часу отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 і станом на сьогодення відповідач від вказаної земельної ділянки не відмовлявся, на адресу відповідача не надходило жодного документу щодо введення будь-яких обмежень стосовно користування належною йому земельною ділянкою.

Позивач у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на статтю 155 ЗК України, тобто позивач вважає, що виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 порушує його права щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 0110392100:04:001:0068 не обґрунтувавши, які саме права позивача та яким чином порушує виданий на законних підставах Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000.

Відповідачем не було порушено жодних пунктів Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43, зміни відбулися на підставі рішення Малореченської сільської ради м. Алушта від 12.12.2008 №31/10 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2010 зареєстрований за №1193, про що було зроблено запис в державному акті в розділі: «зміни в землекористуванні».

Позивач зазначив у позивній заяві, що державний акт ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000 був виданий спільному підпрємству «Детскому оздоровительному центру Крымпотребсоюза».

Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК України, ч. 5 ст. 59 ГК України, п. 1.1 Статуту Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки», відповідач є правонаступником спільного підприємства «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза».

Оскільки відповідач є правонаступником спільного підприємства «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза», то до нього переходять усі в сукупності права та обов'язки спільного підприємства «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза», у тому числі й обов'язки щодо земельної ділянки.

У відповідності до вимог ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Аналогічна правова норма була закріплена ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» при перетворенні одного підприємства в інше підприємство до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.

Спільние підприємство «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза» було реорганізовано в Кооперативне підприємство «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» з правом правонаступництва.

А від так, до Кооперативного підприємства «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Кримспоживспілки» як до правонаступника перейшло і право постійного користування землею ІІ-КМ № 004459 від 13.04.2000.

В Постанові Верховного суду України від 21.02.2011 зазначається, що припинення права користування земельною ділянкою на підставі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій допускається лише у випадках, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Також, позивач посилається на положення статті 92 Земельного кодексу України, в якій приведено перелік суб'єктів, яким надається право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

В вказаному переліку не має кооперативних підприємств, що унеможливлює передачу земельної ділянки відповідачу у постійне користування.

Висловлюючи таку позицію позивач не звернув увагу на те, що ця норма не обмежує та не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 року № 6).

Право відповідача на постійне користування земельною ділянкою було набуте згідно Зельного кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ, а саме відповідно до ст.7 Зельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається радам народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: спільним підприємствам; ст. 10 Зельного кодексу України до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування; ст. 23 Зельного кодексу України документи, що посвідчують право на земельну ділянку, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Спільним підприємством «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза» відповідно до вищезазначених положень ЗК України було отримано державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000, реєстровий запис № 175.

Таким чином, право на постійне користування земельною ділянкою Спільним підприємством «Детский оздоровительный центр Крымпотребсоюза» було набуто відповідно до діючого законодавства, а положення статті 92 ЗК України від 25.10.2001 №2768-ІІІ в цьому випадку не застосовується.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, факт порушення вимог земельного законодавства під час оформлення та видачі акту на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000, а також внесення змін до нього є підставою для визнання недійсним вказаного акту, але не за позовом будь-якої особи, а лише той, яка доведе порушення цими діями її суб'єктивних цивільних прав, або інтересів, які захищаються законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач набув право оренди земельної ділянки площею 0,3500 га, кадастровий номер 0110392100:04:001:0068 на підставі договору оренди від 21.06.2006, отже на момент видачі акту на право постійного користування землею ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000, позивач не мав жодних прав щодо земельної ділянки площею 0,3500 га, кадастровий номер 0110392100:04:001:0068, яка розташована за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, 18 км Судацького шосе, урочище Сатера, оскільки право оренди набуто ним значно пізніше.

Суд не вбачає будь-яких порушень прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок» на земельну ділянку, яке б відбулось внаслідок видачі акту на право постійного користування земельною ділянкою, або внаслідок внесенні змін до нього.

В судового засіданні представник позивача Ключник О.С. пояснив суду, що позовні вимоги заявлені позивачем з підстав порушення його суб'єктивного права на прохід працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок» та відпочиваючих осіб до узбережжя Чорного моря. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Родничок» не наведено суду правових підстав, з яких він міг би набути таке суб'єктивне цивільне право.

Позивач посилався на рішення Малоріченської сільської ради від 11.06.2013 №58-11 «Про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок» про надання дозволу на проведення заходів по благоустрію пішохідної доріжки», однак вказане рішення стосується питання благоустрою пішохідної доріжки, але не надає позивачу будь-яких прав щодо проходу через земельну ділянку відповідача, крім того, на момент розгляду справи це рішення скасовано рішенням Малоріченської сільської ради від 29.08.2013 №61-7 «Про розгляд подання прокуратури м. Алушта».

Відповідно до пункту 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що в судовому порядку не оспорювалось та не визнано недійсним жодне рішення органу місцевого самоврядування, на підставі яких видавався акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КМ №004459 від 13.04.2000, або вносились зміни до цього акту.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя А.А. Калініченко