ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2013 р. Справа № 920/343/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.
при секретарі Шевцові Є.О.
за участю представників:
позивача - Міщенко А.О. (дов. №10-19/17-Д/134 від 02.07.2013 р.)
відповідача - Купрійов Р.А. (дов. №613 від 01.10.2013 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2930С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 27 серпня 2013 року у справі
до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ
про внесення змін до договору
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Ямпільський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив додаток №4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №40 від 10.09.2004 р. вважати укладеним в наданій редакції; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27 серпня 2013 року по справі № 920/343/13 позов задоволено.
ПрАТ "Київстар" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що відповідачем вимоги Господарського кодексу України щодо укладення господарських договорів, змін до них, виконані і докази ухилення від укладення ним змін до договору відсутні. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткові пояснення позивача, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2004 р. між ВАТ "Сумиобленерго" в особі начальника Ямпільського РВЕ (постачальник) та ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 40 (т.1 а.с.24-31).
Відповідно до розділу 1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
В абзаці 1 розділу 2 договору сторони домовились під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Згідно з п.2.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку №4 "Порядок розрахунків"
Відповідно до п.5.2 договору порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатку №4 "Про порядок розрахунків" до цього договору.
Пунктом 5 додатку №4 зазначено, що за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії. У разі коригування для споживача договірної (граничної) величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності. В залежності від рівня здійсненої споживачем оплати за розрахунковий період коригування граничної величини споживання електричної енергії може бути проведено як із збільшенням так і з зменшенням, у тому числі і до нульового рівня.
З метою приведення відносин між сторонами по договору щодо порядку коригування договірних величин споживання електричної енергії у відповідність з вимогами чинних ПККЕ ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Ямпільський район електричних мереж" направило ПрАТ "Київстар" проект додаткової угоди від 27.11.2012 р. до договору №40 з проектом додатку №4 "Порядок розрахунків", викладеним в новій редакції, який відповідач повернув позивачу з приміткою "З протоколом розбіжностей".
Відповідач погодився з запропонованою позивачем додатковою угодою від 27.11.2012 р., в т. ч. додаток № 4 "Порядок розрахунків", крім третього абзацу п. 5 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору.
Разом з листом відповідача від 24.01.2013 р. за №287/9/04/00/00 ПАТ "Сумиобленерго" 07.02.2013 р. отримало протокол узгодження розбіжностей до додатку № 4 (т.1 а.с.35).
Відповідно до Протоколу розбіжностей від 07.02.2013 р. відповідач запропонував редакцію абзац 3 п. 5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" в наступній редакції: "Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 додатку №4 цього договору, дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості, а також сплати додатково заявленого обсягу у разі перевищення загального значення договірної величини поточного розрахункового періоду за усім договором. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, Постачальник письмово доводить про це Споживачу" (т.1 а.с.36).
Розбіжності щодо редакції абз. 3 п. 5 додатку № 4 від 27.11.2012 р. до договору залишились неврегульованими сторонами, що стало підставою для звернення ПАТ "Сумиобленерго" до господарського суду з позовом, в якому просив додаток №4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №40 від 10.09.2004 р. вважати укладеним в наступній редакції: "Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 додатку №4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, Постачальник письмово доводить про це Споживачу".
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Сумиобленерго" зазначає, що редакція абз. 3 п. 5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору, запропонована ПрАТ "Київстар" не відповідає ПКЕЕ.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Сумської області дійшов висновку про те, що п. 5 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків" в редакції, запропонованій позивачем, відповідає вимогам діючого законодавства, тому вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком господарського суду, виходячи з наступного.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 Господарського кодексу України. За приписами даної норми передбачено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до п. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились не врегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивач в порушення вимог ст. 181 Господарського кодексу України не підписав протокол розбіжностей, не вживав будь-яких заходів для врегулювання розбіжностей, а звернувся без згоди відповідача до господарського суду з позовом, в якому просить додаток № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 10.09.2004 р., укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та ПрАТ "Київстар", вважати укладеним в редакції ПАТ "Сумиобленерго".
В запропонованій позивачем для підписання редакції додатку № 4 вказано, що коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної комунальної форми власності) у випадках споживання електричної енергії понад договірну величину за рахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість фактично спожитої договірної величини.
Згідно з п. п. 5.1. Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
У п.п.5.2 ПКЕЕ визначено, що умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5., 5.6. та 5.7. цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.5.5. ПКЕЕ до істотних та обов'язкових умов договору про постачання електричної енергії віднесено, зокрема, величини дозволеної та приєднаної потужності, договірні величини споживання електричної енергії.
Пунктом 1.2. ПКЕЕ встановлено, що договірна величина споживання електричної енергії визначена як узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно п. 4.2. ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається для кожної площадки вимірювання .
Пункт 4.4. ПКЕЕ встановлює, що відносини щодо розрахунків між сторонами регулюються виключно на підставі домовленості сторін викладеній у вигляді договору на постачання електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена , датою коригування вважається дата прийняття Постачальником електричної енергії рішення про корегування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.
У п.п.6.6. ПКЕЕ визначено, що початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.
Крім того, п.п.6.7. ПКЕЕ передбачено, що після закінчення періоду, обумовленого в договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів). За результатами коригування перший плановий платіж наступного періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Колегія суддів вважає, що додаток № 4 в редакції, яку позивач просить суд визнати укладеною, відсутні суттєві умови згідно п.5.5., п.п.5.6. т п.п.5.7. ПКЕЕ. Єдиним документом, що обумовлює порядок оплати отриманої споживачем електричної енергії є договір від 10.09.2004 р., укладений у відповідності до вимог ПКЕЕ. Також слід зазначити, що приписи ПКЕЕ не зобов'язують споживачів, що мають декілька точок вимірювання, сплачувати об'єм споживання конкретної точки вимірювання. Згідно ПКЕЕ споживач зобов'язаний надати прогнозовані об'єми споживання сплатити загальний заявлений за договором об'єм споживання електричної енергії (сумарно за всіма точками вимірювання).
Посилання позивача на п.4.4. ПКЕЕ колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказаний пункт встановлює право споживача звернутися до постачальника із заявою щодо корегування, а вже пріоритетною пропозиція споживача для прийняття корегування є лише за умови внесення попередньої оплати. Даний пункт також вказує, що корегування може бути й не прийнятим постачальником у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором.
Вказана позиція відображена в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 2353/26/47-13 від 04.04.2013 р., в зазначеному листі НКРЕ надано роз'яснення стосовно того що до істотних та обов'язкових умов договору про постачання електричної енергії віднесено, зокрема, договірні величини споживання електричної енергії. Узгодженні сторонами договору обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання оформлюються додатком до договору як договірні величини та враховуючи викладене, договірна величина споживання електричної енергії є сумою договірних величин кожної площадки вимірювання, зазначених у відповідному договорі. Нарахування енергопостачальником плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії по окремим площадкам вимірювання за умови загального не перевищення величини споживання встановленої у договорі про постачання електричної енергії, є неправомірним (т.1 а.с.134-135).
З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений додаток № 1 до договору №40 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2013 рік", із зазначенням запланованих об'ємів споживання для кожного місяця (т.1 а.с.33).
Отже, вимоги П.4.2.ПКЕЕ відповідачем виконані.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення господарським судом норм процесуального права при розгляді справи, а саме - судове засідання призначене на 22 серпня 2013 року судом проводилось без участі представників сторін, однак такі твердження не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 22.08.2013 р., вбачається, що в судовому засіданні брав участь представник позивача Міщенко А.О. (дов. №10-19/17-Д/134 від 02.07.2013 р.).
Докази в підтвердження ненадання місцевим господарським судом представнику відповідача можливості бути присутнім в судовому засіданні 22.08.2013 р. в матеріалах справи відсутні, як відсутні і докази з'явлення представника відповідача до суду у призначений до розгляду справи день та час.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на про те, що 22.08.2013 р. на зауваження учасників процесу про необхідність проведення судового засідання, їм було повідомлено, що суд вже розглянув справу, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно протоколу від 22.08.2013 р. судове засідання 22.08.2013 р. закінчилось виходом суду до нарадчої кімнати до 27.08.2013 р. о 10 год. 20 хв. Розгляд справи був завершений 27.08.2013 р., за результатами якого судом оголошена вступна та резолютивна частина рішення..
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що нескористання представником відповідача правами, зокрема, брати участь в судових засіданнях, не може бути доказом на підтвердження порушення господарським судом норм процесуального права.
Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. ст. 4-3, 74 Господарського процесуального кодексу України також спростовуються матеріалами справи та відсутністю доказів на їх підтвердження, в зв'язку з чим колегія зазначає про їх безпідставність та необґрунтованість.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 27 серпня 2013 року по справі № 920/343/13 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ПАТ "Київстар" задоволенню.
Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 27 серпня 2013 року по справі № 920/343/13 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Повна постанова складена 25.11.2013 р.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Тихий П.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35671517 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Івакіна В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні