Рішення

від 01.10.2007 по справі 2-1603/07

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1603

Справа №2-1603

2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2007

року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючої судді

- Любчич Л.В. при секретарі - Ноль

С. В. З участю адвоката -представника позивача ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м.  Ізюмі

цивільну справу за заявою ОСОБА_3

до   ОСОБА_4

про стягнення

боргу в сумі 5680 грн по договору оренди землі

установив:

 Позивачка звернулася до суду з позовною заявою

про стягнення боргу за договором оренди землі в сумі 5680 грн. Зазначила,  що 15 січня 2001 року між її покійним

чоловіком ОСОБА_5 та відповідачкою був укладений договір оренди земельної

частки ( паю). Спадкоємцями ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_3  та діти: син ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  донька ОСОБА_8. Згідно довіреностей,  виданих Комарівською сільською радою,  діти, 

як спадкоємці,  довірили своїй

матері представляти їх інтереси,  щодо

спадщини в суді та інших державних органах. Термін дії договору з 15.01.2001 р.

до 15.01.2006 р. Орендна плата згідно даного договору складає 787 грн за рік. В

період дії договору відповідачка неналежним чином виконував свої зобов*язання

по договору та не виплатив орендну плату позивачці за 2004 р. та 2005 р. Згідно

п.3 Договору за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачка сплачує пеню у

розмірі 0, 2% від суми недоїмки за кожний день прострочки. Згідно п.2.1

договору,  відповідачка має сплачувати

орендну плату протягом терміну дії Договору, 

але не пізніше 1 листопада кожного року. З урахуванням штрафних санкцій,  за неналежне виконання своїх зобов*язань

відповідачка має сплатити за 2004 р. та 2005 р. орендну плату в сумі 1574

грн,  за прострочку платежу з 2004 року

1416 грн та з 2005 р. 842 грн. Відповідно до п.2  ст. 

343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на

користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін,  але не може перевищувати подвійної облікової

ставки НБУ,  що діяла у період,  за який сплачується пеня. З урахуванням

ставки НБУ в розмірі 8% за прострочення зобов*язань за 2004 рік сума складає

310 грн 48 коп,  за 2005 рік сума складає

184 грн 56 коп. Відповідно до ч.2  ст.  625 ЦК

України боржник,  що порушив грошове

зобов*язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення ,  а

також три відсотки річних від простроченої суми. З урахуванням 3% річних за

прострочення зобов*язань за 2004 р. 58 грн 21 коп.,  за 2005 р. 34 грн 60 коп. Діями відповідачки

була завдана моральна шкода,  яка

виражається у душевних стражданнях. Позивачка весь час хвилюється щодо

неповернення боргу,  що спричиняє нервове

напруження та розлад здоров*я. Позивачка змушена додавати додаткових зусиль для

нормалізації свого ритму життя,  відчуває

напруження при спілкуванні з членами родини та оточуючими. Відповідачка жодного

разу не повідомила позивачку як і коли вона збирається погасити борг.

15.01.2006 р. закінчився строк дії Договору оренди,  але орендар не повідомив листом-повідомленням

про заперечення щодо розірвання договору, 

а тому він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих

умовах,  які були передбачені

Договором.  За період з 15.01.2006 р. по

19.06.2007 р. відповідачка також не виплачувала орендну плату ,  що завдає додаткових

моральних  страждань.  

Моральна  шкода складає   1260 

грн.   Просила  суд 

стягнути  з відповідачки 5680 грн.

та судові витрати в сумі 186 грн 80 коп.

В

судовому засіданні представник позивачки підтримав обставини викладені в

позовній заяві. В доповнення пояснив,  що

позивачка має право отримувати орендну плату згідно Договору оренди земельної

частки (паю),  оскільки в сертифікаті на

право на земельну частку (пай) є відмітка про зміну власника сертифіката,  на підставі свідоцтва про право на спадщину

№2-1503 від 16.08.2007 р. на позивачку по справі. Між орендодавцем та орендарем

був укладений Договір оренди земельної частки ( паю),  а не державного акту на право приватної

власності на землю. Договір оренди був укладений з додержанням земельного

законодавства,  що діяло на час

укладення. Тобто відсутність державного акту на право приватної власності на

землю не позбавляє права позивача на отримання орендної плати за Договором

оренди. Просив суд задовольнити позовні вимоги позивачки.

Позивачка

підтримала обставини викладені в позовній заяві та пояснення висловлені її

представником в судовому засіданні,  і

просила позовні вимоги задовольнити.

Представник

відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі і

пояснив суду,  що позивачку не можна

вважати такою,  що прийняли спадщину.

Фотокопія свідоцтва про право на спадщину за законом датована 16.08.2007 року

та посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної контори за №2-1503,  що ставить під сумнів допустимість як доказу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців,  який починається з часу відкриття

спадщини,  а з дня смерті ОСОБА_5 минуло

більше як рік Якщо у складі спадщини яку прийняв спадкоємець,  є нерухоме майно,  спадкоємець зобов*язаний зареєструвати право

на спадщину в органах,  які здійснюють

державну реєстрацію цього майна. Оскільки позивачка не оформила права власності

в порядку спадкування на земельну ділянку та не отримала державного акту на

землю,  зареєстрованого належним

чином,  то вона не має права звертатися

до суду з відповідними вимогами про стягнення орендної плати. Договір оренди

припиняється в зв*язку зі смертю сторони. В зв*язку зі смертю ОСОБА_5 договір

припинений. Спадкоємцем ,  позивачкою по

справі,  договір оренди не був

переукладений. Представлений позивачкою Договір оренди слід вважати

недійсним.  Просив суд відмовити в

задоволенні позовних вимог.

Відповідачка

в судовому засіданні в повній мірі підтримала думку свого представника в

доповнення пояснила,  що останні два роки

терміну дії Договору оренди вони обробітком землі не займалися в зв*язку з

тяжким матеріальним положенням.  Просила

суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши

сторони,  вивчивши матеріали справи судом

були встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини:

1.Договір оренди

земельної частки (паю) був укладений між ОСОБА_5 таОСОБА_4 15 січня 2001 р. з

терміном дії до 15 січня 2006 р. (а.с. 

7-10); 2.0рендна плата в рік, 

згідно даного Договору, 

встановлена 787 грн (а.с. 8); 3.Сертифікат на право на земельну частку

(пай) виданий на ім*я    ОСОБА_5 на

підставі розпорядження Ізюмської районної державної адміністрації від

26.12.1996 р. №645 (а.с. 11);

4.ОСОБА_5

значиться померлимІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

5.Згідно

Сертифікату,   право на земельну частку (

пай) передано ОСОБА_3  на підставі

свідоцтва на право на спадщину №2-1503 від 16.08.2007 р.;

Відповідно до

ч.5  ст. 

1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить

спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Указом

Президента України * Про невідкладні заходи по прискоренню земельної реформи в

сфері сільськогосподарського виробництва * від 10.11.1994 р. №66/94

передбачено,  що право на земельну частку

(пай) може бути об*єктом куплі-продажу, 

дарування, міни, 

спадкування,  застави.

Оскільки

ОСОБА_3  було видано державним нотаріусом

свідоцтво про право  на

спадщину №2-1503 від 16.08.2007 p. і в зв*язку з

чим було передано право на земельну частку ( пай),  а право на отримання орендної плати не є тим

зобов*язанням,  яке нерозривно пов*язане

з особою кредитора. Після смерті ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) було

передано спадкоємцю.

Відповідно

до положень с 1216 ЦК України

спадкування є перехід прав та обов*язків( спадщини) від фізичної особи,  яка померла ( спадкодавця ),  до інших осіб ( спадкоємців).

Таким

чином,  до спадкоємця ОСОБА_3  перейшло право на отримання орендної плати за

Договором оренди земельної частки ( паю), 

і ОСОБА_3  є належним позивачем по

справі.

Відповідно

до Указу Президента України * Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування

аграрного сектора економіки * передбачено забезпечення встановлення сторонами

договору оренди земельної частки ( паю) розміру плати за її оренду на рівні не

менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості

орендованої земельної частки (паю).

Договір  оренди 

земельної частки ( паю)    

від  15.01.2001   р. 

зареєстрований в Комарівській сільській раді   Ізюмського району 27.06.2001 р.. за №449 в книзі

записів реєстрації договорів оренди земельної часток (паїв). Даний договір ніким

не оспорений не визнаний недійсним.

Відповідно

до ч.2  ст.  625 ЦК

України боржник,  який прострочив

виконання грошового зобов*язання,  на

вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, 

а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Виходячи

з вище викладеного суд прийшов до висновку, 

що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2004 р. та 2005 р. в сумі 1574 грн та

трьох відсотків річних від прострочено суми, 

що становить 47 грн 22 коп. (1574 грн х 3%),  підлягають задоволенню.

 ст. 

1230 ч.2 ЦК України передбачає, 

що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки ( штрафу,  пені) у зв*язку з невиконанням боржника

спадкодавця своїх договірних обов*язків, 

яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Пеня,  що передбачена в розмірі 0, 2 % від суми

недоїмки за кожний день прострочення сплати орендної плати,  за життя спадкодавця ОСОБА_5, 

за рішення суду стягнена не була,  а тому в даній частині позовні вимоги

задоволенню не підлягають.

 ст.  4

Господарського кодексу України передбачає, 

що не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті

немайнові правовідносини,  що регулюються

Цивільним Кодексом України. Виходячи з положень даної статті позовні вимоги

щодо стягнення пені,  згідно з п.2  ст. 

343 Господарського кодексу України, 

задоволені бути не можуть, 

оскільки правовідносини,  що

виникли між сторонами по справі не підпадають під дію даного Кодексу.

Відповідно

до  ст. 

611 ЦК України

передбачено,  що в разі порушення зобов*язання настають

правові наслідки ,  встановлені договором

або законом.  Тому відшкодування

моральної шкоди повинно бути обумовлено умовами договору.

Розділом

3 Договору оренди земельної частки (паю) * Права та обов*язки сторін * (

а.с.  9), 

не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Як

роз*яснив Пленум ВСУ п.2 постанови від 31.03.1995 р. №4 * Про судову практику в

справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди * спори,  щодо заподіяної фізичній чи юридичній особі

моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються судами,  зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо

передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках,  передбачених 

ст.  ст. 7, 440-1 ЦК України та іншим

законодавством,  яке встановлює

відповідальність за заподіяння моральної шкоди (  ст.  49

ЗУ * Про інформацію

*   ст. 

44 ЗУ * Про

авторське право та суміжні права * ) при

порушенні

зобов8язань,  які підпадають під дію ЗУ *

про захист прав споживачів * чи інших законів, 

що регулюють такі зобов*язання і передбачають відшкодування моральної (

немайнової ) шкоди.

Правовідносини,  які виникли між сторонами витікають із

Договору оренди земельної частки (паю ), 

яким не передбачено відшкодування такої шкоди.

Частина

1 стаття 1230 ЦК України

до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків,  завданих спадкодавцеві у договірних

відносинах.

Виходячи

з вище викладеного суд прийшов до висновку, 

що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не

підлягають.

Відповідно

до ч.1  ст.  88 ЦПК України якщо позов задоволено

частково,  судові витрати присуджуються

позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні

вимоги судом задоволено частково,  то

судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача в сумі:

судовий збір 51 грн,  та витрати на

інформаційно технічне забезпечення в сумі 30 грн.,  витрати на правову допомогу в сумі 100 грн.

Керуючись  ст. 

ст.  10, 11, 88,  209, 212, 214-215,  218 ЦПК України,   ст. 

ст.  611, 625,  1230, 1268 ЦК України,  Указом

Президента України * Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування

аграрного сектора економіки *,  Указом

Президента України * Про невідкладні заходи по прискоренню земельної реформи в

сфері сільськогосподарського виробництва * від 10.11.1994 р. №66/94,  Пленумом ВСУ 31.03.1995 р. №4 * Про судову

практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди * суд

вирішив:

Позовні вимоги

ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 орендну

плату в сумі 1574 грн.,  кошти за

порушення грошового зобов*язання в сумі 47 грн 22 коп.

Судові

витрати в сумі судового збору 51 грн, 

витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.,  100 грн витрати на правову допомогу,  а всього 181 грн.

В іншій частині

в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення

суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через

Ізюмський міськрайонний суд    шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.