cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/32512/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О. секретаря судового засідання Волошина В. М.,
представник позивача Недотопа М. М.
представник відповідача Колодяжна Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Юромаш" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Юромаш" (далі - ТОВ з ІІ "Юромаш") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року позовні вимоги ТОВ з ІІ "Юромаш" задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ з ІІ "Юромаш" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ з ІІ "Юромаш" з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ТАРОС" за період з 01 квітня 2009 року по 31 травня 2010 року. За результатами якої був складений акт №1470/23-522-32849408 від 10 травня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ з ІІ "Юромаш" вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12025086,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2011 року №0000282305, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15031357,00 грн., з якої за основним платежем 12025086,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) 3006271,00 грн.
В результаті адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між TOB з II "Юромаш" та TOB "ТАРОС" виникли договірні зобов'язання.
Згідно листа УПМ ДПІ у м. Києві від 06 квітня 2011 року №1912/7/26-5015 ТОВ з II "Юромаш" протягом 2009-2010 років сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ "ТАРОС" на суму 12217000,00 грн.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.
Відповідно до п. 6 Порядку "Про затвердження форми податкової накладеної та порядку заповнення" від 30 травня 1997 року №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону, які підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), скріплюється печаткою такого платника податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач визначив податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих йому постачальником товару (платником ПДВ), що оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства. Здійснення та оплата наданих послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Виконання договорів між TOB з II "Юромаш" та TOB "ТАРОС" підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними, виписаними ТОВ "ТАРОС" на адресу ТОВ з II "Юромаш" за період з 12 березня 2009 року по 29 березня 2010 року на загальну суму 60845789,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 10140964,91 грн.); актами здачі-прийняття робіт, виписаними ТОВ "ТАРОС" на адресу ТОВ з II "Юромаш" за період з 12 березня 2009 року по 29 березня 2010 року на загальну суму 21889818,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 3648303,03 грн.); податковими накладними, виписаними ТОВ "ТАРОС" на користь ТОВ з II "Юромаш" на загальну суму 73301916,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12216986,00 грн.); рахунками-фактурами виписаними ТОВ "ТАРОС" на адресу ТОВ з II "Юромаш" на загальну суму 14549359,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 2424893,17 грн.).
Також суди встановили, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у кримінальній справі №1-1002/11, визнано винним та засуджено до кримінальної відповідальності директора контрагента позивача ТОВ "Тарос" за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком суду встановлені обставини, які підтверджують здійснення ТОВ "Тарос" господарської діяльності, і відповідно суди дійшли висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки №1470/23-522-32849408 від 10 травня 2011 року про фактичне невиконання директором контрагента позивача ТОВ "Тарос" організаційно-розпорядчих обов'язків, та що він є неповноважною особою для підписання договорів, укладених з позивачем.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Юромаш" підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35687546 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні