Постанова

від 28.11.2013 по справі 923/687/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 923/687/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Борденюк Є.М., Капацин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу кооперативу "Човновий причал "Якір" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 923/687/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" та човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" до кооперативу "Лодочний причал "Якорь", кооперативу "Човновий причал "Якір", Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про реєстрацію права власності,

УСТАНОВИВ:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" та човновий кооператив причал "Дніпро-7" звернулися до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до кооперативу "Лодочний причал "Якорь" та кооперативу "Човновий причал "Якір" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року, укладеного між ними, та скасування у реєстрі прав власності на нерухоме майно запису № 2777 в книзі 8 про реєстрацію права власності на приміщення складу літ. "Г" загальною площею 47,3 кв.м. та літ. "Д" загальною площею 2,8 кв.м., що розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н за кооперативом "Човновий причал "Якір", реєстраційний номер 14458353, у зв'язку з порушенням укладенням спірного договору права товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" як власника цілісного майнового комплексу та земельної ділянки, на якій він розташований, оскільки кооператив "Лодочний причал "Якорь" не був власником нерухомого майна, яке є предметом спірного договору, а тому не мав права відчужувати його на користь кооперативу "Човновий причал "Якір". Спірний договір купівлі-продажу від 16.05.2007 року суперечить закону, оскільки право продажу товару належить його власникові, а власником проданого нерухомого майна на час розгляду даної справи є ТОВ "Дніпро-7".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.07.2013 року (суддя Александрова Л.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" задоволено частково та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.05.2007 року, укладений між відповідачами, щодо відчуження складських приміщень літ. "Г", загальною площею 47,3 кв.м. та літ. "Д" загальною площею 2,8 кв.м., що розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н, реєстраційний номер 1708. В решті позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" відмовлено. У позові човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року (судді Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї відповідач кооператив "Човновий причал "Якір" вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача кооперативу "Човновий причал "Якір", дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між кооперативом "Лодочний причал "Якорь" (продавець) та кооперативом "Човновий причал "Якір" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 16.05.2007 року, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність складські приміщення літ. "Г" - склад-приміщення загальною площею 47,3 кв.м., "Д" - склад-приміщення загальною площею 2,8 кв.м., що знаходяться в м. Херсоні, вул. 3-тя Придніпровська, буд, б/н. Продане за цим договором нерухоме майно належить продавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 року в справі № 16/33-ПД-06. Договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1708. Право власності на зазначене в договорі купівлі-продажу від 16.05.2007 року нерухоме майно зареєстроване за покупцем 17.05.2007 року на підставі вказаного договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14583900 від 17.05.2007 року, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 року у справі № 16/33-ПД-06 скасовано, та відмовлено в задоволенні позову кооперативу "Лодочний причал "Якорь" про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2005 року № 0106, укладеного між човновим кооперативом причалом "Дніпро-7" та кооперативом "Лодочний причал "Якорь" і визнання за кооперативом "Лодочний причал "Якорь" права власності на нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.01.2010 року № 42 ТОВ "Дніпро-7" 26.01.2010 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. 3 Придніпровьска, будинок б\н, який складається з адміністративної будівлі,А, 162 кв.м; прохідна, Б; туалет, В; склад, Е; майстерня, Ж; гараж, З; склад И; туалет, К; склад, Д; склад, Г; огорожа, № 1,2,3,4,5,6,9; споруди, № 7,8; мостіння, № 1.

Право власності ТОВ "Дніпро-7" на вказане нерухоме майно зареєстровано за № 21619960 в книзі 8, номер запису 2777, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.06.2010 року № 26439240, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

15.12.2011 року між Херсонською міською радою та ТОВ "Дніпро-7" укладено договір оренди земельної ділянки під розміщення об'єктів нерухомого майна, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.01.2010 року. За актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 12.06.2012 року Херсонська міська рада передала ТОВ "Дніпро-7" земельну ділянку, яка знаходиться у м. Херсоні по вул. 3-й Придніпровській, б/н, площею 3,4322 га, в тому числі: земельну ділянку, площею 1,7109 га, під човновим причалом, та земельну ділянку, площею 1,7213 га, під водною акваторією.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивачів, які не є сторонами в договорі, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами у зв'язку з суперечністю вимогам закону, та про скасування у реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ТОВ "Дніпро-7" про визнання недійсним договору купівлі-продажу мотивовано його суперечністю вимогам закону, оскільки продавець на момент продажу не був власником майна, що є предметом спірного договору, а власником майна на час розгляду даної справи в суді є ТОВ Дніпро-7", відмову в решті позову обґрунтовано недоведеністю існування спору між позивачами та Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, а відмову в позові човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" вмотивовано недоведеністю порушення його прав та інтересів зазначеним договором купівлі-продажу, оскільки на час розгляду справи він не є власником майна.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Проте, суди цього не врахували та дійшли передчасного висновку про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу за позовом особи, яка вважає себе власником майна і не є стороною такого договору.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний аналіз викладених норм цивільного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що право власності підтверджується правовстановлюючим документом, який є письмовою формою здійсненого правочину, за яким набуто відповідне право власності, в сукупності із доказами реєстрації у встановленому порядку уповноваженим органом права власності на відповідне нерухоме майно.

Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про те, що власником спірного майна є ТОВ "Дніпро-7" згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.01.2010 року та рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.01.2010 року № 42, не перевірили доводів відповідача кооперативу "Лодочний причал "Якорь" і не з'ясували обставин щодо підстав набуття ТОВ "Дніпро-7" права власності на нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу.

До того ж, судами обох інстанцій не було з'ясовано обставин, пов'язаних з наявністю або відсутністю права власності в позивачів на нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу, на час його укладення, та не було наведено обставин щодо наявності порушення прав цих осіб укладенням спірного договору на момент його укладення.

Водночас, судами не було з'ясовано правового режиму нерухомого майна, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, та не встановлено, якій особі це майно належало на праві власності, на час укладення такого договору.

При цьому судам слід було з'ясувати чи не відбулося правонаступництво щодо майна, яке є предметом спірного договору, та чи перебувало це майно у власності будь-якої особи на час укладення зазначеного договору.

Отже, висновок судів обох інстанцій про часткове задоволення позову ТОВ "Дніпро-7" та про відмову в позові човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" про визнання недійсним договору купівлі-продажу у зв'язку із його суперечністю вимогам закону зроблено без дослідження усіх обставин справи та без врахування норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, оскаржені судові рішення в частині позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції,

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

В решті постанова апеляційного господарського суду як законна і обґрунтована підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кооперативу "Човновий причал "Якір" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 08.07.2013 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" і човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року, укладеного між кооперативом "Лодочний причал "Якорь" та кооперативом "Човновий причал "Якір" та розподілу судових витрат скасувати, і справу № 923/687/13 в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року залишити без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Є.Борденюк

Н.Капацин